Малік Амбар (1548 — 13 травня 1626) — фактичний правитель Ахмеднагарського султанату в 1607—1626 роках.
Малік Амбар | |
---|---|
Народився | 1548 Гарер, Ефіопія |
Помер | 1626 |
Діяльність | військовослужбовець, політик |
Суспільний стан | раб |
Посада | візир |
Конфесія | іслам |
|
Життєпис
Молоді роки
Належав до народу оромо. Його родина походила з регіону або Харер (південна Ефіопія). Народився 1548 року, отримавши ім'я Шапу (Чапу). Згідно з «Футухат-i Аділ Шахі» був проданий в рабство власними батьками. Він опинився в Аль-Моху в Ємені, де був проданий знову за 20 дукатів і був доставлений на невільничий ринок у Багдаді, де його продали каді Аль-Кудату з Мекки, а потім в Багдаді Мір Касіму аль-Багдаді, який навернув Шапу на іслам, давши ім'я Амбар, а потім доставив його в Деккан. Був потім куплений Ченгіз-ханом, пешвою (першим міністром) Ахмеднагарського султанату.
Після смерті господаря, отримав волю від його удови. Нетривалий час служив Біджапурському султанату, де здобув військовий та політичний досвід, отримавши титул малік. 1601 року перейшов на службу до Ахмеднагарського султанату. В цей час після 1600 року султанат фактично було поділено між Великими Моголами і Біджапуром.
Війни з Моголами і Біджапуром
Малік Акбар намагався відвоювати втрачені землі застосовуючи партизанську тактику, зумівши 1605 року звільнити Ахмеднагар, скориставшись повстанням могольського шахзаде Саліма. При цьому вступив у протистояння з іншими ахмеднагарськими військовиками — Раджу і Саадат-ханом. При цьому успішно діяв проти могольського командувача Абдул Рахіма Хан-е-ханана.
1607 року, перемігши суперників, призначається пешвою султаната, відновивши на троні Муртазу II Нізам-шаха. Проте фактична влада належала Амбару. Він збільшив чисельність кінноти з 150 до 7 тис. вояків. Уклав союзи з Шахджі Бхосале, султанами Біджапуру та Голконди, спрямований проти Імперії Великих Моголів.
Успішно діяв проти могольського військовика Асаф-хана. До 1610 року його армія виросла до 10 тис. хабші (абіссінських рабів) і 40 тис. декан. 1610 року за його наказом був отруєний султан Муртаза Нізам-шах II, замість якого султаном було зроблено його малолітнього сина Бурхан Нізам-шаха III. Тогож року завдав поразки Абдул Рахіму Хан-е-ханану. В результаті останній вимушен був підписати договір, за яким майже уся територія Ахмеднагарського султанату відновлювалася в колишніх кордонах. Втім невдовзі моголи порушили угоду, але протягмо 1610—1611 років Малік Амбар за підтримки маратхів на чолі із Лакхуджі Джадхаврао, Молоджі Бхосале, Шахджі Бхосале двічі завдав поразки ворогові.
Переніс столицю з Паранди в Юннар і заснував нове місто Хадкі. Водночас провів економічні та фінансові реформи, беручи за приклад реформи раджі Тодар Мала, спорудив значну мережу іригаційних каналів. 1612 року внаслідок зради частини знаті та більшості маратхів зазнав поразки, втративши до 1616 року значну частину султанату.
Могольський шахзаде Хуррам, призначений в 1616 намісником Декана, зміг за допомогою дипломатії та грошей переконати Ібрагіма II Аділ-шаха, султана Біджапура, відмовитися від союзу з Малік Амбаром. У 1617 році останній змушений був укласти мирний договір з Імперією Великих Моголів, відмовившись від області Балагхат, Ахмаднагара та інших фортець.
У 1620 році, відновивши військову потугу та союзи з Біджапуром й Голкондою, відмовився від виконання колишнього договору з моголами. Зумів швидко відвоювати більшість втрачених земель, апотім взяв в облогу місто Бурханпур, Невдовзі здлійснив напад на могольський регіон Малава. Це завдало великого удару по авторитету Моголів у північних і південних землях долини Нармади. Алезрештою вимушений був відступити при прибутті могольського війська на чолі із Хуррамом, який знову захопив практично весь Ахмеднагарський султанат. Малік Амбар укріпився в фортеці Даулатабад. Втім йому вдалося укласти мир з Хуррамом, що підтвердив угоду 1617 року, але до цього сплатити 12 млн рупій.
1623 року виступив проти біджапурського султана, завдавши тому поразки при Бідарі. 1624 року у битві при Бхатваді зазнав поразки від могольсько-біджапурського війська на чолі із Махабат-ханом. Проте Ахмеднагарський султанат було врятовано протистоянням могольського шах-заде Хуррама з батьком — падишахом Джахангіром. Першого підтримав Малік Амбар, за що отримав майже всі землі султанату. 1625 року завдав поразки султану Ібрагіму II Аділ-шаху.
Помер Малік Амбар 1626 року. На посаді пешви його замінив син Фатех-хан, який не виявив політичного і військового хисту, загинувши у війні з моголами у 1633 році.
Джерела
- Harris, Joseph E. «Malik Ambar: African Regent-Minister in India.» The African Presence in Asia, Northwestern University Press Evanston, 1971, pp. 91–99.
- Eaton, Richard M. «Malik Ambar (1548—1626): The Rise and Fall of Military Slavery.» The New Cambridge History of India, edited by Gordon Johnson, 8th ed., vol. 1, Cambridge University Press, 2005, pp. 104—130. A Social History of the Deccan, 1300—1761 Eight Indian Lives.
- Kainthla, Anita (August 2011). «The Invincible Fort of Murud Janjira». India Currents. 25 (5): 56–57
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malik Ambar 1548 13 travnya 1626 faktichnij pravitel Ahmednagarskogo sultanatu v 1607 1626 rokah Malik AmbarNarodivsya1548 Garer EfiopiyaPomer1626Diyalnistvijskovosluzhbovec politikSuspilnij stanrabPosadavizirKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Nalezhav do narodu oromo Jogo rodina pohodila z regionu abo Harer pivdenna Efiopiya Narodivsya 1548 roku otrimavshi im ya Shapu Chapu Zgidno z Futuhat i Adil Shahi buv prodanij v rabstvo vlasnimi batkami Vin opinivsya v Al Mohu v Yemeni de buv prodanij znovu za 20 dukativ i buv dostavlenij na nevilnichij rinok u Bagdadi de jogo prodali kadi Al Kudatu z Mekki a potim v Bagdadi Mir Kasimu al Bagdadi yakij navernuv Shapu na islam davshi im ya Ambar a potim dostaviv jogo v Dekkan Buv potim kuplenij Chengiz hanom peshvoyu pershim ministrom Ahmednagarskogo sultanatu Pislya smerti gospodarya otrimav volyu vid jogo udovi Netrivalij chas sluzhiv Bidzhapurskomu sultanatu de zdobuv vijskovij ta politichnij dosvid otrimavshi titul malik 1601 roku perejshov na sluzhbu do Ahmednagarskogo sultanatu V cej chas pislya 1600 roku sultanat faktichno bulo podileno mizh Velikimi Mogolami i Bidzhapurom Vijni z Mogolami i Bidzhapurom Malik Akbar namagavsya vidvoyuvati vtracheni zemli zastosovuyuchi partizansku taktiku zumivshi 1605 roku zvilniti Ahmednagar skoristavshis povstannyam mogolskogo shahzade Salima Pri comu vstupiv u protistoyannya z inshimi ahmednagarskimi vijskovikami Radzhu i Saadat hanom Pri comu uspishno diyav proti mogolskogo komanduvacha Abdul Rahima Han e hanana 1607 roku peremigshi supernikiv priznachayetsya peshvoyu sultanata vidnovivshi na troni Murtazu II Nizam shaha Prote faktichna vlada nalezhala Ambaru Vin zbilshiv chiselnist kinnoti z 150 do 7 tis voyakiv Uklav soyuzi z Shahdzhi Bhosale sultanami Bidzhapuru ta Golkondi spryamovanij proti Imperiyi Velikih Mogoliv Uspishno diyav proti mogolskogo vijskovika Asaf hana Do 1610 roku jogo armiya virosla do 10 tis habshi abissinskih rabiv i 40 tis dekan 1610 roku za jogo nakazom buv otruyenij sultan Murtaza Nizam shah II zamist yakogo sultanom bulo zrobleno jogo malolitnogo sina Burhan Nizam shaha III Togozh roku zavdav porazki Abdul Rahimu Han e hananu V rezultati ostannij vimushen buv pidpisati dogovir za yakim majzhe usya teritoriya Ahmednagarskogo sultanatu vidnovlyuvalasya v kolishnih kordonah Vtim nevdovzi mogoli porushili ugodu ale protyagmo 1610 1611 rokiv Malik Ambar za pidtrimki marathiv na choli iz Lakhudzhi Dzhadhavrao Molodzhi Bhosale Shahdzhi Bhosale dvichi zavdav porazki vorogovi Perenis stolicyu z Parandi v Yunnar i zasnuvav nove misto Hadki Vodnochas proviv ekonomichni ta finansovi reformi beruchi za priklad reformi radzhi Todar Mala sporudiv znachnu merezhu irigacijnih kanaliv 1612 roku vnaslidok zradi chastini znati ta bilshosti marathiv zaznav porazki vtrativshi do 1616 roku znachnu chastinu sultanatu Mogolskij shahzade Hurram priznachenij v 1616 namisnikom Dekana zmig za dopomogoyu diplomatiyi ta groshej perekonati Ibragima II Adil shaha sultana Bidzhapura vidmovitisya vid soyuzu z Malik Ambarom U 1617 roci ostannij zmushenij buv uklasti mirnij dogovir z Imperiyeyu Velikih Mogoliv vidmovivshis vid oblasti Balaghat Ahmadnagara ta inshih fortec U 1620 roci vidnovivshi vijskovu potugu ta soyuzi z Bidzhapurom j Golkondoyu vidmovivsya vid vikonannya kolishnogo dogovoru z mogolami Zumiv shvidko vidvoyuvati bilshist vtrachenih zemel apotim vzyav v oblogu misto Burhanpur Nevdovzi zdlijsniv napad na mogolskij region Malava Ce zavdalo velikogo udaru po avtoritetu Mogoliv u pivnichnih i pivdennih zemlyah dolini Narmadi Alezreshtoyu vimushenij buv vidstupiti pri pributti mogolskogo vijska na choli iz Hurramom yakij znovu zahopiv praktichno ves Ahmednagarskij sultanat Malik Ambar ukripivsya v forteci Daulatabad Vtim jomu vdalosya uklasti mir z Hurramom sho pidtverdiv ugodu 1617 roku ale do cogo splatiti 12 mln rupij 1623 roku vistupiv proti bidzhapurskogo sultana zavdavshi tomu porazki pri Bidari 1624 roku u bitvi pri Bhatvadi zaznav porazki vid mogolsko bidzhapurskogo vijska na choli iz Mahabat hanom Prote Ahmednagarskij sultanat bulo vryatovano protistoyannyam mogolskogo shah zade Hurrama z batkom padishahom Dzhahangirom Pershogo pidtrimav Malik Ambar za sho otrimav majzhe vsi zemli sultanatu 1625 roku zavdav porazki sultanu Ibragimu II Adil shahu Pomer Malik Ambar 1626 roku Na posadi peshvi jogo zaminiv sin Fateh han yakij ne viyaviv politichnogo i vijskovogo histu zaginuvshi u vijni z mogolami u 1633 roci DzherelaHarris Joseph E Malik Ambar African Regent Minister in India The African Presence in Asia Northwestern University Press Evanston 1971 pp 91 99 Eaton Richard M Malik Ambar 1548 1626 The Rise and Fall of Military Slavery The New Cambridge History of India edited by Gordon Johnson 8th ed vol 1 Cambridge University Press 2005 pp 104 130 A Social History of the Deccan 1300 1761 Eight Indian Lives Kainthla Anita August 2011 The Invincible Fort of Murud Janjira India Currents 25 5 56 57