Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малопереще́пинський зака́зник — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні.
 | |
| 49°22′10″ пн. ш. 34°32′25″ сх. д. / 49.369722220028° пн. ш. 34.54027778002777183° сх. д.Координати: 49°22′10″ пн. ш. 34°32′25″ сх. д. / 49.369722220028° пн. ш. 34.54027778002777183° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаПолтавська область, Новосанжарський район, біля села Великого Болота |
| Площа | 640 га |
| Засновано | 1980 р. |
| Оператор | Малоперещепинська сільська рада |
 | |
  Малоперещепинський заказник (Полтавська область) | |
 Малоперещепинський заказник у Вікісховищі | |
Розташований поблизу сіл Маньківка, Велике Болото, Мала Перещепина, Пологи та Писарівка Новосанжарського району Полтавської області України.
З довоєнних часів (1937 рік) цей болотний масив охоронявся спочатку як заповідник, з 1980 року — як ботанічний заказник загальнодержавного значення. Болото розташоване в солончаковій улоговині, тому його рослинність під впливом засолення дуже відрізняється від звичайних боліт лівобережного Лісостепу.
У центральній частині болота суцільні зарості утворює очерет звичайний. Глибина води в заростях очерету сягає 1 м. Ближче до периферії, де глибина води значно менша (10—15 см), на тлі очеретяної стінки виділяється смуга нижчої рослини (бл. 1 см) — бульбокомишу морського. Це один із головних індикаторів засоленості води. До заростей бульбокомишу домішуються острівки куги Табернемонтана, яка також солелюбна рослина.
Широкою смугою, де вже не стоїть вода на поверхні, а тільки видавлюється ногою, розкинулись зарості тризубця морського, ситника Жерарда. Прилеглі лучні ділянки характеризуються невеликою різноманітністю у рослинному покриві, бо тут зростають тільки солелюбні рослини — , покісниця розставлена, лисохвіст здутий, скорзонера дрібноквіткова, кульбаба бессарабська, айстра солончакова. Ці ділянки подекуди прикрашають поодинокі екземпляри лучно-болотної орхідеї — зозулинця болотного. Окремі плями, рожеві під час цвітіння, утворює низенька рослина — молочка приморська. У кількох місцях болото оточують фрагменти специфічної рослинності із угрупувань стелюшка морського та содника простертого.
У підводному світі Малоперещепинського болота є також дивовижні рослини-хижаки. Це альдрованда пухирчаста та пухирник звичайний. Їхні темно-зелені стебла занурені у воду і лише під час утворення надводних квітконосів рослини спливають на поверхню. Альдрованда пухирчаста — релікт третинного періоду, рідкісна рослина, занесена до Червоної книги України, має на Полтавщині лише два місця зростання. Друге — у водоймах Борівського ботанічного заказника. Пухирник звичайний — рідкісна рослина, що охороняється в області. Зрідка на мілководді можна побачити незвичайні жовті квітки, що підносяться над водою. У товщі води на болоті мешкає ще одна рідкісна для України рослина — , характерна для слабозасолених водойм. Влітку на синьому плесі заказника можна побачити латаття біле.
Ще понад 10 років тому у північно-східній частині заказника були невеликі блюдця з характерними північними видами рослин, які є рідкісними для Полтавщини. Навколо цих ділянок зростав плавун булавовидний, а на самих сфангових купинах можна було побачити незвичайну незелену рослину — росичку круглолисту. У 20-х рр. XX століття відомий полтавський вчений-натураліст М.І. Гавриленко знайшов на Полтавщині журавлину болотну.
фауна
Тваринний світ болота також надзвичайно різноманітний і привертає увагу зоологів. М. І. Гавриленко протягом кількох десятиріч вивчав дивовижний тваринний світ Малоперещепинського болота і майже щороку робив тут невеликі зоологічні відкриття. Саме тут ним знайдена на гніздуванні індійська очеретянка, найближче поселення якої розташоване на півдні України, де вона мешкає в очеретяних заростях узбереж Азовського та Чорного морів.
Ще два види птахів, характерних для північних районів, облюбували засолені луки навкруги болота — кулик ходулочник та дерихвіст степовий. Цікаво, що саме на луках поблизу болота довгий час існувало найбільше з відомих на материковій Україні поселення ходулочників, у якому в різні роки гніздилось від 80 до 120 і навіть 160 пар. Дерихвіст степовий, близький родич ходулочника, досить часто поселявся в цих місцях, хоча типовими місцями його мешкання є приморські солончаки.
Кілька років тому очеретяні зарості болота заселив ще один мешканець плавнів півдня України — синиця вусата. В останні роки в межах болота сформувалось одне з найбільших на Полтавщині поселення гуски сірої. Збільшилась чисельність рідкісних раніше лебедів-шипунів. Частіше, ніж в інших місцях, тут поселяється ще один рідкісний птах — норець сірощокий. У невеликій кількості гніздяться на болоті і красені журавлі сірі. У значній кількості зупиняються тут і різноманітні водно-болотні птахи, такі як качки, мартини, крячки, чаплі під час сезонних перельотів. Саме цей факт, а також досить висока чисельність гніздових птахів, дозволила вченим запропонувати внести Малоперещепинське болото до водно-болотних угідь національного значення.
Не можна обійти увагою і виключно велике мисливське значення болота, що і стало причиною створення в його межах Полтавською обласною радою мисливців і рибалок УТМР приписного мисливського господарства. З мисливських тварин на болоті мешкають свиня дика, лисиця звичайна, єнот уссурійський, різні водно-болотні птахи — лиска, качка, гуска, норець, кулики, чисельність яких особливо зростає в сезон літньо-осінньої міграції. Із рідкісних тварин, які раніше вважалися мисливськими, тут збереглися видра річкова, горностай, можливо, норка європейська. Околиці болота відвідує лось, звичайно є сарна європейська (козуля) та заєць сірий.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малоперещепинський заказник |
Джерела
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
- Керівник проекту Г.П.Грибан, редактор Г.П.Михайленко. Полтавщина. Історичний нарис.. — Полтава : Дивосвіт, 2005. — С. 592. — -9.
- Природно-заповідний фонд Полтавщини [ 18 червня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malopereshe pinskij zaka znik botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Malopereshepinskij zakaznik49 22 10 pn sh 34 32 25 sh d 49 369722220028 pn sh 34 54027778002777183 sh d 49 369722220028 34 54027778002777183 Koordinati 49 22 10 pn sh 34 32 25 sh d 49 369722220028 pn sh 34 54027778002777183 sh d 49 369722220028 34 54027778002777183Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Poltavska oblast Novosanzharskij rajon bilya sela Velikogo BolotaPlosha640 gaZasnovano1980 r OperatorMalopereshepinska silska radaMalopereshepinskij zakaznik Poltavska oblast Malopereshepinskij zakaznik u Vikishovishi Roztashovanij poblizu sil Mankivka Velike Boloto Mala Pereshepina Pologi ta Pisarivka Novosanzharskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini Z dovoyennih chasiv 1937 rik cej bolotnij masiv ohoronyavsya spochatku yak zapovidnik z 1980 roku yak botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Boloto roztashovane v solonchakovij ulogovini tomu jogo roslinnist pid vplivom zasolennya duzhe vidriznyayetsya vid zvichajnih bolit livoberezhnogo Lisostepu U centralnij chastini bolota sucilni zarosti utvoryuye ocheret zvichajnij Glibina vodi v zarostyah ocheretu syagaye 1 m Blizhche do periferiyi de glibina vodi znachno mensha 10 15 sm na tli ocheretyanoyi stinki vidilyayetsya smuga nizhchoyi roslini bl 1 sm bulbokomishu morskogo Ce odin iz golovnih indikatoriv zasolenosti vodi Do zarostej bulbokomishu domishuyutsya ostrivki kugi Tabernemontana yaka takozh solelyubna roslina Shirokoyu smugoyu de vzhe ne stoyit voda na poverhni a tilki vidavlyuyetsya nogoyu rozkinulis zarosti trizubcya morskogo sitnika Zherarda Prilegli luchni dilyanki harakterizuyutsya nevelikoyu riznomanitnistyu u roslinnomu pokrivi bo tut zrostayut tilki solelyubni roslini pokisnicya rozstavlena lisohvist zdutij skorzonera dribnokvitkova kulbaba bessarabska ajstra solonchakova Ci dilyanki podekudi prikrashayut poodinoki ekzemplyari luchno bolotnoyi orhideyi zozulincya bolotnogo Okremi plyami rozhevi pid chas cvitinnya utvoryuye nizenka roslina molochka primorska U kilkoh miscyah boloto otochuyut fragmenti specifichnoyi roslinnosti iz ugrupuvan stelyushka morskogo ta sodnika prostertogo U pidvodnomu sviti Malopereshepinskogo bolota ye takozh divovizhni roslini hizhaki Ce aldrovanda puhirchasta ta puhirnik zvichajnij Yihni temno zeleni stebla zanureni u vodu i lishe pid chas utvorennya nadvodnih kvitkonosiv roslini splivayut na poverhnyu Aldrovanda puhirchasta relikt tretinnogo periodu ridkisna roslina zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini maye na Poltavshini lishe dva miscya zrostannya Druge u vodojmah Borivskogo botanichnogo zakaznika Puhirnik zvichajnij ridkisna roslina sho ohoronyayetsya v oblasti Zridka na milkovoddi mozhna pobachiti nezvichajni zhovti kvitki sho pidnosyatsya nad vodoyu U tovshi vodi na boloti meshkaye she odna ridkisna dlya Ukrayini roslina harakterna dlya slabozasolenih vodojm Vlitku na sinomu plesi zakaznika mozhna pobachiti latattya bile She ponad 10 rokiv tomu u pivnichno shidnij chastini zakaznika buli neveliki blyudcya z harakternimi pivnichnimi vidami roslin yaki ye ridkisnimi dlya Poltavshini Navkolo cih dilyanok zrostav plavun bulavovidnij a na samih sfangovih kupinah mozhna bulo pobachiti nezvichajnu nezelenu roslinu rosichku kruglolistu U 20 h rr XX stolittya vidomij poltavskij vchenij naturalist M I Gavrilenko znajshov na Poltavshini zhuravlinu bolotnu Mizh selami Mala Pereshepina ta MankivkaVodni ob yekti v zakaznikufaunaTvarinnij svit bolota takozh nadzvichajno riznomanitnij i privertaye uvagu zoologiv M I Gavrilenko protyagom kilkoh desyatirich vivchav divovizhnij tvarinnij svit Malopereshepinskogo bolota i majzhe shoroku robiv tut neveliki zoologichni vidkrittya Same tut nim znajdena na gnizduvanni indijska ocheretyanka najblizhche poselennya yakoyi roztashovane na pivdni Ukrayini de vona meshkaye v ocheretyanih zarostyah uzberezh Azovskogo ta Chornogo moriv She dva vidi ptahiv harakternih dlya pivnichnih rajoniv oblyubuvali zasoleni luki navkrugi bolota kulik hodulochnik ta derihvist stepovij Cikavo sho same na lukah poblizu bolota dovgij chas isnuvalo najbilshe z vidomih na materikovij Ukrayini poselennya hodulochnikiv u yakomu v rizni roki gnizdilos vid 80 do 120 i navit 160 par Derihvist stepovij blizkij rodich hodulochnika dosit chasto poselyavsya v cih miscyah hocha tipovimi miscyami jogo meshkannya ye primorski solonchaki Kilka rokiv tomu ocheretyani zarosti bolota zaseliv she odin meshkanec plavniv pivdnya Ukrayini sinicya vusata V ostanni roki v mezhah bolota sformuvalos odne z najbilshih na Poltavshini poselennya guski siroyi Zbilshilas chiselnist ridkisnih ranishe lebediv shipuniv Chastishe nizh v inshih miscyah tut poselyayetsya she odin ridkisnij ptah norec siroshokij U nevelikij kilkosti gnizdyatsya na boloti i kraseni zhuravli siri U znachnij kilkosti zupinyayutsya tut i riznomanitni vodno bolotni ptahi taki yak kachki martini kryachki chapli pid chas sezonnih perelotiv Same cej fakt a takozh dosit visoka chiselnist gnizdovih ptahiv dozvolila vchenim zaproponuvati vnesti Malopereshepinske boloto do vodno bolotnih ugid nacionalnogo znachennya Ne mozhna obijti uvagoyu i viklyuchno velike mislivske znachennya bolota sho i stalo prichinoyu stvorennya v jogo mezhah Poltavskoyu oblasnoyu radoyu mislivciv i ribalok UTMR pripisnogo mislivskogo gospodarstva Z mislivskih tvarin na boloti meshkayut svinya dika lisicya zvichajna yenot ussurijskij rizni vodno bolotni ptahi liska kachka guska norec kuliki chiselnist yakih osoblivo zrostaye v sezon litno osinnoyi migraciyi Iz ridkisnih tvarin yaki ranishe vvazhalisya mislivskimi tut zbereglisya vidra richkova gornostaj mozhlivo norka yevropejska Okolici bolota vidviduye los zvichajno ye sarna yevropejska kozulya ta zayec sirij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Malopereshepinskij zakaznikDzherelaZa red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Kerivnik proektu G P Griban redaktor G P Mihajlenko Poltavshina Istorichnij naris Poltava Divosvit 2005 S 592 ISBN 966 7891 089 9 Prirodno zapovidnij fond Poltavshini 18 chervnya 2015 u Wayback Machine