Мали́ничі — село в Україні, у Розсошанській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 995 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малиницька сільська рада.
село Малиничі | |
---|---|
Зупиночна платформа Малиничі | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький |
Громада | Розсошанська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 995 |
Площа | 11,15 км² |
Густота населення | 89,24 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31331 |
Телефонний код | +380 382 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′50″ пн. ш. 26°50′25″ сх. д. / 49.38056° пн. ш. 26.84028° сх. д.Координати: 49°22′50″ пн. ш. 26°50′25″ сх. д. / 49.38056° пн. ш. 26.84028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 305 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Розсоша, вул. Центральна, 4 |
Карта | |
Малиничі | |
Малиничі | |
Мапа | |
Малиничі у Вікісховищі |
Історія
9 листопада 1557 року король Сигізмунд II Август дозволив Станіславу Черменському заснувати містечко Малиничі «на корені», подарував тому містечку магдебурзьке право та звільнив міщан від міського податку — «шосу» на 20 років.
Згадане в податковому реєстрі 1565 року як містечко ??? (Malinicze), тоді воно було у власності Потоцького, з міста ????сплачено міського податку 2 гривні.
Наступну згадку зустрічаємо у праці дослідника Юхима Сіцінського «Приходы и церкви Подольской епархии». За його словами клімат був сприятливий, ґрунт — чорноземний, родючий. Село розташоване на двох пагорбах, між яких протікає річка Самець. Міститься також інформація про колишній дерев'яний храм, від якого ніяких слідів не залишилося. Інша дерев'яна церква імені Іоанна Богослова була збудована на кошти прихожан і поміщиці Білявської з матеріалу католицької каплиці у Солобківцях. Відомо, що у 1884 році була відкрита церковно — приходська школа, де викладав священик.
Село належало поміщику Болеславу Маковецькому — учаснику Другого польського повстання та активного діяча польської громади. На згадку залишився у формі хреста та пам'ятник «» на місці загибелі родички Світлани.Відомо, що автором саду був знаменитий Діонісій Макклер, якому, до слова, належить оформлення інших садиб, наприклад у сусідніх Водичках, Чорному острові та інш.
У часи революції 1905—1907 років селяни виступили за переділ землі під проводом Мандзія Терентія.
Радянську владу люди зустріли з ілюзіями справедливості. Так у 1929—1930 роках була створена артіль під керівництвом Карпа Баца, згодом Болдова Івана - шахтаря з Донецька Цілі сім'ї селян-одноосібників як "неблагонадійних" були виселені в Пермську область (Росія), Черкаську та Вінницьку (Україна). Під репресії потрапив вчитель місцевої школи Кирницький Микола Пилипович, 1909 року народження. Арештований 01.01.1933 року, звинувачений у контрреволюційній діяльності, 25.09.1933 справу було припинено, з-під варти звільнено. Близько 36 осіб потрапили у жорна репресій. Більшість - селяни-одноосібники, малограмотні.
У радянсько—фінській війні загинули: Андрусишин Василь Іванович (1917—1939 рр) [1; с. 83], Вітер Юхим Іванович (1908—9 лютого 1940 рр.) [1; с. 358], Дацков Михайло Федорович (1911—21 січня 1940 р.), похований у селі Перк'яркві, Фінляндія [1; с. 492], Мороз Михайло Федорович (1906—19 лютого 1940 рр.).
8 липня 1941 року село Малиничі було окуповане загарбниками. В селі окупаційним режимом було створений так званий загальний двір. Комендантом був призначений Яцюк Сергій, а старостою Юзвак Григорій. 125 жителів села було відправлено на каторжні роботи в Німеччину. Село було «визволене» у ході Проскурівсько — Чернівецької операції 25 березня 1944 року.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,19% |
російська | 2,41% |
Особи, пов'язані з поселенням
- Степанчук Семен Степанович (1922—2003). Народився 22 квітня в родині колишнього червоноармійця в селі Жилинці Хмельницької області. У 1941 році став на оборону рідного краю. У лавах Червоної армії був одним із найкращих кулеметників про що свідчать значні нагороди і звання сержанта. У 1962 році приступив за кермо місцевого колективного господарства ім. Димитрова. За невеликий період часу збудував для села Малиничі велику лазню, численні фермерські споруди, шосейну дорогу, будинок культури та Малиницьку школу. У 1973 році у зв'язку із передчасною смертю дружини покидає село, передавши кермо Вельському В. А. У 2003 році село дізналось про смерть Семена Степановича та зі скорботою перенесло втрату.
- Грох Антон Якович (1882—1962) — народний людський та ветеринарний лікар. Народився в селі Малиничі в родині чоботаря. Знання лікаря формувалися під впливом тодішніх знахарів і цілителів. Ще з дитинства у нього з'явилась любов до лікарських рослин та схильність до лікування. Антон Якович досконало знав латинь, незважаючи на його незначну освіту. До глибокої старості продовжував лікувати людей від численних хвороб.
- Грох Іван Антонович (нар. 1929) — ветеринарний лікар. Народився 27 січня 1929 року. Важкі роки припали на долю Івана Антоновича: роки війни, сталінських репресій. Під час війни брав участь у партизанських загонах.
- Настуньчин Петро Степанович (1935—1999) — художник, фотограф, кінорежисер (знімає фільм про рідне село), журналіст, винахідник (належить патент винаходу водяного охолодження до автомобіля «Запорожець»).
- Червінський Віталій Людвігович — учасник відомої команди КВН на теренах України «Наш Формат».
Галерея
- вул. Каденюка
- вул. Комарова
- вул. Центральна
- Будівля в центрі Малиничів
- Меморіал на честь воїнів - односельчан
- Сільський будинок культури
- Школа в Малиничах
- Приміщення сільської ради
- Церква Івана Богослова
- Невелике озеро в Малиничах
- Будівля на роз'їзді Малиничі
Примітки
- Matricularum Regni Poloniae summaria. p.V, v.2 ((лат.)) . с. № 8135.
- Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). . Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- Сіцінський Ю., Теодорович М. (2011). Історія міст і сіл Хмельниччини. Хмельницький "Поліграфіст".
- Григоров, І.М. (2011). Розстріляний цвіт нації. Масівці.
Посилання і джерела
- Прогноз погоди в селі Малиничі [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Malinicze nad Samcem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 14. (пол.)
- Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Ю. Сіцінського і М. Теодоровича). Навчальний посібник. — Хмельницький: Поліграфіст. — С. 486.
Література
- Малиничі: іст.-краєзнавчий нарис / О. А. Прохніцький. — Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2018. — 84 с. — .
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali nichi selo v Ukrayini u Rozsoshanskij silskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 995 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Malinicka silska rada selo Malinichi Zupinochna platforma MalinichiZupinochna platforma Malinichi Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij Gromada Rozsoshanska silska gromada Osnovni dani Naselennya 995 Plosha 11 15 km Gustota naselennya 89 24 osib km Poshtovij indeks 31331 Telefonnij kod 380 382 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 22 50 pn sh 26 50 25 sh d 49 38056 pn sh 26 84028 sh d 49 38056 26 84028 Koordinati 49 22 50 pn sh 26 50 25 sh d 49 38056 pn sh 26 84028 sh d 49 38056 26 84028 Serednya visota nad rivnem morya 305 m Misceva vlada Adresa radi 31362 Hmelnicka obl Hmelnickij r n s Rozsosha vul Centralna 4 Karta Malinichi Malinichi Mapa Malinichi u VikishovishiIstoriya9 listopada 1557 roku korol Sigizmund II Avgust dozvoliv Stanislavu Chermenskomu zasnuvati mistechko Malinichi na koreni podaruvav tomu mistechku magdeburzke pravo ta zvilniv mishan vid miskogo podatku shosu na 20 rokiv Zgadane v podatkovomu reyestri 1565 roku yak mistechko Malinicze todi vono bulo u vlasnosti Potockogo z mista splacheno miskogo podatku 2 grivni Nastupnu zgadku zustrichayemo u praci doslidnika Yuhima Sicinskogo Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Za jogo slovami klimat buv spriyatlivij grunt chornozemnij rodyuchij Selo roztashovane na dvoh pagorbah mizh yakih protikaye richka Samec Mistitsya takozh informaciya pro kolishnij derev yanij hram vid yakogo niyakih slidiv ne zalishilosya Insha derev yana cerkva imeni Ioanna Bogoslova bula zbudovana na koshti prihozhan i pomishici Bilyavskoyi z materialu katolickoyi kaplici u Solobkivcyah Vidomo sho u 1884 roci bula vidkrita cerkovno prihodska shkola de vikladav svyashenik Selo nalezhalo pomishiku Boleslavu Makoveckomu uchasniku Drugogo polskogo povstannya ta aktivnogo diyacha polskoyi gromadi Na zgadku zalishivsya u formi hresta ta pam yatnik na misci zagibeli rodichki Svitlani Vidomo sho avtorom sadu buv znamenitij Dionisij Makkler yakomu do slova nalezhit oformlennya inshih sadib napriklad u susidnih Vodichkah Chornomu ostrovi ta insh U chasi revolyuciyi 1905 1907 rokiv selyani vistupili za peredil zemli pid provodom Mandziya Terentiya Radyansku vladu lyudi zustrili z ilyuziyami spravedlivosti Tak u 1929 1930 rokah bula stvorena artil pid kerivnictvom Karpa Baca zgodom Boldova Ivana shahtarya z Donecka Cili sim yi selyan odnoosibnikiv yak neblagonadijnih buli viseleni v Permsku oblast Rosiya Cherkasku ta Vinnicku Ukrayina Pid represiyi potrapiv vchitel miscevoyi shkoli Kirnickij Mikola Pilipovich 1909 roku narodzhennya Areshtovanij 01 01 1933 roku zvinuvachenij u kontrrevolyucijnij diyalnosti 25 09 1933 spravu bulo pripineno z pid varti zvilneno Blizko 36 osib potrapili u zhorna represij Bilshist selyani odnoosibniki malogramotni U radyansko finskij vijni zaginuli Andrusishin Vasil Ivanovich 1917 1939 rr 1 s 83 Viter Yuhim Ivanovich 1908 9 lyutogo 1940 rr 1 s 358 Dackov Mihajlo Fedorovich 1911 21 sichnya 1940 r pohovanij u seli Perk yarkvi Finlyandiya 1 s 492 Moroz Mihajlo Fedorovich 1906 19 lyutogo 1940 rr 8 lipnya 1941 roku selo Malinichi bulo okupovane zagarbnikami V seli okupacijnim rezhimom bulo stvorenij tak zvanij zagalnij dvir Komendantom buv priznachenij Yacyuk Sergij a starostoyu Yuzvak Grigorij 125 zhiteliv sela bulo vidpravleno na katorzhni roboti v Nimechchinu Selo bulo vizvolene u hodi Proskurivsko Cherniveckoyi operaciyi 25 bereznya 1944 roku NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 19 rosijska 2 41 Osobi pov yazani z poselennyamStepanchuk Semen Stepanovich 1922 2003 Narodivsya 22 kvitnya v rodini kolishnogo chervonoarmijcya v seli Zhilinci Hmelnickoyi oblasti U 1941 roci stav na oboronu ridnogo krayu U lavah Chervonoyi armiyi buv odnim iz najkrashih kulemetnikiv pro sho svidchat znachni nagorodi i zvannya serzhanta U 1962 roci pristupiv za kermo miscevogo kolektivnogo gospodarstva im Dimitrova Za nevelikij period chasu zbuduvav dlya sela Malinichi veliku laznyu chislenni fermerski sporudi shosejnu dorogu budinok kulturi ta Malinicku shkolu U 1973 roci u zv yazku iz peredchasnoyu smertyu druzhini pokidaye selo peredavshi kermo Velskomu V A U 2003 roci selo diznalos pro smert Semena Stepanovicha ta zi skorbotoyu pereneslo vtratu Groh Anton Yakovich 1882 1962 narodnij lyudskij ta veterinarnij likar Narodivsya v seli Malinichi v rodini chobotarya Znannya likarya formuvalisya pid vplivom todishnih znahariv i ciliteliv She z ditinstva u nogo z yavilas lyubov do likarskih roslin ta shilnist do likuvannya Anton Yakovich doskonalo znav latin nezvazhayuchi na jogo neznachnu osvitu Do glibokoyi starosti prodovzhuvav likuvati lyudej vid chislennih hvorob Groh Ivan Antonovich nar 1929 veterinarnij likar Narodivsya 27 sichnya 1929 roku Vazhki roki pripali na dolyu Ivana Antonovicha roki vijni stalinskih represij Pid chas vijni brav uchast u partizanskih zagonah Nastunchin Petro Stepanovich 1935 1999 hudozhnik fotograf kinorezhiser znimaye film pro ridne selo zhurnalist vinahidnik nalezhit patent vinahodu vodyanogo oholodzhennya do avtomobilya Zaporozhec Chervinskij Vitalij Lyudvigovich uchasnik vidomoyi komandi KVN na terenah Ukrayini Nash Format Galereyavul Kadenyuka vul Komarova vul Centralna Budivlya v centri Malinichiv Memorial na chest voyiniv odnoselchan Silskij budinok kulturi Shkola v Malinichah Primishennya silskoyi radi Cerkva Ivana Bogoslova Nevelike ozero v Malinichah Budivlya na roz yizdi MalinichiPrimitkiMatricularum Regni Poloniae summaria p V v 2 lat s 8135 Jablonowski Aleksander 1 sichnya 1902 Warszawa Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 Sicinskij Yu Teodorovich M 2011 Istoriya mist i sil Hmelnichchini Hmelnickij Poligrafist Grigorov I M 2011 Rozstrilyanij cvit naciyi Masivci Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannya i dzherelaPrognoz pogodi v seli Malinichi 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Malinicze nad Samcem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 14 pol Istoriya mist i sil Hmelnichchini za pracyami Yu Sicinskogo i M Teodorovicha Navchalnij posibnik Hmelnickij Poligrafist S 486 LiteraturaMalinichi ist krayeznavchij naris O A Prohnickij Hmelnickij FOP Cyupak A A 2018 84 s ISBN 617 513 523 5 Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi