Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2011) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (вересень 2011) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2011) |
Ма́лий Бузуків — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Степанківської сільської громади.
село Малий Бузуків | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Степанківська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | До 1665 р. (перша згадка) |
Населення | 309 (на 2001 рік) |
Поштовий індекс | 20740 |
Телефонний код | +380 4733 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′23″ пн. ш. 32°01′17″ сх. д. / 49.28972° пн. ш. 32.02139° сх. д.Координати: 49°17′23″ пн. ш. 32°01′17″ сх. д. / 49.28972° пн. ш. 32.02139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 93 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Степанки |
Карта | |
Малий Бузуків | |
Малий Бузуків | |
Мапа | |
Населення
На сьогоднішній день за неофіційними даними в селі мешкає близько 200 осіб.
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 309 осіб.
Крім того, за даними Загального статистичний опису Черкаського повіту, з визначенням його економічного становища, переліком населених пунктів, установ і організацій, кількості населення й іншими відомостями, що був складений повітовим ісправником солтиком 1900 року, пункт 96:
Деревня Бузуковец (Бузуковец Малый). Крестьян сельского общества. Принадлежит к I урядн. уч. 2 полицейских десятских. От уездного города 33 версты. Крестьян: м.п. - 313, ж.п. - 291. Один хлебозапасный магазин. При реке Тясмине. 4 ветряных мельницы, 1 кузница.
Тобто станом на 1900 рік в селі мешкало 604 особи.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 301 | 97,41 % |
Російська | 8 | 2,59 % |
Разом | 309 | 100,00 % |
Назва
Неофіційна назва села була Слобідка. Є перекази старожилів, що ніби назва походить з двох причин. По-перше, слобідками називали ті села, де не було церкви. Але вірогідніше інша причина і більше старих людей пояснюють назву по цій причині. На території села був невеликий хутір, а в ньому довгий час перебували татари. Татар було дуже багато і їм служили місцеві жителі. Вони були ніби вільними, незалежними від своїх панів, бо служили татарам і не були закріпачені. А незакріпачених жителів називали слобідці, їх поселення називали Слободами.
До 1930 року село мало назву Бузуковець (або Бузуковець Малий). Коли поселення її отримало не відомо, адже на початку це був лиш хутір з однойменною назвою. Згідно версії некомерційної організації FamilySearch, поселення мало назву Бузуковець 1569 по 1930 рік під владою різних держав. Зокрема топонім Бузуковець, разом з іншими сусідніми селами, можна помітити на Генеральних картах Київської губернії з позначенням поштових доріг 1796 року. Після приходу до влади більшовиків у 1930 році назву села було змінено на Малий Бузуків.
На сьогоднішній день офіційною назвою села є Малий Бузуків. Це назва татарського походження, оскільки «бузуків» в перекладі з татарської мови це «стріла». В історичних документах «Сказаниє о населенных местах Киевской губернии» Похілевича і «Список населенньїх мест Киевской губернии» не згадується про час заснування села і його офіційної назви.
Історія села
З переказів старожилів та з історії відомо таке: На території села знаходили ознаки перших поселень. Поселення стояло на правому березі головного судноплавного стародавнього річища Дніпра, а на лівому березі цього рукава жило поселення під назвою «Русь». Ширина Дніпровського рукава в цьому місці була до трьох кілометрів. У річці Тясмин (колишній рукав Дніпра) знайдені уламки стародавніх кораблів. І тепер ґрунт, на якому стоїть село на глибині два-чотири метри такий, як на дні річки. Ґрунт твердий і майже весь із дрібної гальки та черепашок. Вище теперішнього села, далі на південь, очевидно, на колишньому березі стародавньої річки стояло поселення. Тепер це місце відоме під назвою Мугилки (Могилки). На цьому урочищі є ознаки перших поселень, які відносяться до скіфського періоду ІІ-І тис. до н. е. Тут виявлено багато знарядь і різних речей з каменю та бронзи: молотки камінні, точила камінні, частину бронзового кельта, бронзові вудила, бронзову фібулу, дві частини великої розбитої фібули з прикрашеннями із червоної емалі, круглі прикраси бронзові з трьома кружками, прикрашеними орнаментами в формі хрестів із слідом червоної емалі (з розкопок графа Бобринського).
В селі є ознаки давньої фортеці. Це гора Богунова. Старі люди розповідають, що довгий час там зберігалася вишка, на якій зберігався попіл і сліди вогню. Кругом гори і тепер видно давні вали і укріплення. Тепер на Богуновій горі росте молода посадка дубків. Брам, застав, мурів на території села не збереглося.
В давнину жителі села займалися сільським господарством, рибальством та добуванням каоліну. Каолін допоміг жителям села і під час німецької окупації. Міняючи в інших селах на харчі, люди пережили голод. Запаси каоліну величезні під Богуновою горою в Богуновім яру. Каоліном всі жителі села білили кімнати. Каолін села ціниться в навколишніх селах, як такий, що не береться до одежі і не витирається на побілених стінах. Ціняться також і великі поклади каменю-граніту, на якому стоїть село Малий Бузуків і який тягнеться на багато кілометрів понад річкою Тясмин. З навколишніх сіл їздять також і за піском, на який багате наше село. Пісок ціниться, як будівельний матеріал в домішку до цементу. Багате село і на руду глину. Є розповіді старожилів, що в давнину тут займалися гончарством, але тепер цим ніхто не цікавиться. Часто юні слідопити в ярах та під горами знаходять дивовижні камені: вугілля, камінні солі та інше. Є думка, що в місцях де розташоване наше село заховані величезні природні багатства.
Після розгрому польських військ під Жовтими Водами основні сили військ, очолених Богданом Хмельницьким, рухались правим берегом річки Тясмину через села Смілянщини: Гуляй-Городок, Малий Бузуків, Залевки — на Корсунь. На одній з гір у селі Малий Бузуків, за народним переказом, полковник Іван Богун (див.дод.3) розгромив численну польську оборону. Ця гора й тепер називається Богуновою. Масові повстання нанесли вирішальну поразку татарам і ліквідували на деякий час владу шляхетської Польщі на Правобережній Україні, а сам Тетеря (див.дод.3) під впливом переможного розвитку народного повстання, влітку 1665 року втік у Польщу. Після його втечі козацька старшина проголосила гетьманом Правобережної України Петра Дорошенка, який додержувався турецько-татарської орієнтації.
Дорошенко у 1669 році погодився передати Правобережну Україну в залежність від султанської Туреччини. Після цього турецькі і татарські орди захопили значну частину території Правобережної України, у тім числі і Малий Бузуків. Проти турецького ставлення Дорошенка та турецько-татарських орд розгорнулася широка боротьба лівобережних козаків та окупаційних російських військ.
Ще в 1734 році на Смілянщині відбулося гайдамацьке повстання під керівництвом сотника Верлана. Територія села Малий Бузуків також була охоплена цим повстанням.
У розповідях односельчан ще ходять легенди про гайдамацькі виступи. Від Чигирина до Сміли — вся територія була охоплена гайдамацьким повстанням, у тім числі і територія Малого Бузукова. Досі усіх Махаринців звуть гайдамаками.
Коли у 1773 році Смілі було надане Магдебурзьке право, послабився гніт селян і в Малому Бузукові. Селяни довгий час були вільні.
3 1711 року землі території нашого села належать Любомирським, пізніше їх купив Потьомкін (1787 рік) за 2 мільйони карбованців. Це був період розпаду Польщі.
З 1793 року землі належать племіннику Потьомкіна Олександру Самойлову. Пізніше, приблизно в 1814 році, землі території нашого села належать Раєвським, пізніше Яшвіль. Яшвіль був одружений з однією із Раєвських, Раєвськими село було остаточно закріпачене. Село було надзвичайно бідним і малозабезпеченим.
Піщані ґрунти не давали селянам навіть на прожиток. В Малому Бузукові, де нараховувалось 200 дворів, лише 2 господарства мали понад п'ять десятин землі. В цьому селі понад 50 відсотків господарств не мали коней. Селяни продавали свої руки на робітничих ринках, одним з яких була Сміла.
Після реформи 1861 року були численні виступи в селі за випаси. Село було безграмотним, у ньому не було навіть церкви. Раєвські не жили в цьому селі і мали тут лише свого прикажчика. Селянам не було де і на кого жалітися. Лише на 1908 рік у селі було грамотних 6 відсотків.
Після Лютневої революції та більшовистського перевороту організовано перший комітет незаможників на чолі з Махаринцем Микитою Тимофійовичем. На території села є багато окопів, які розташовані вище села на південь попід буграми. Є окопи і біля Куминого хутора, тепер гранкар'єра. Окопи залишилися від часів Німецько-радянської війни. Тут проходила лінія фронту, Корсунь- Шевченківська битва. Багато воїнів загинуло під час вигнання німецьких військ з села, під час переправи через Тясмин. У центрі села височить братська могила, де поховані ті, хто захищав і повертав сталінську владу в село Малий Бузуків. Остаточно німців вигнали з села 10 січня 1944 року.
За національністю основний склад населення — українці, переважно старожили. Населення займається сільським господарством. Але є й робітники. На території села знаходиться кам'яний кар'єр. Ще в 1914 році він почав розроблятися підрядчиком Хованським для будівництва моста через Дніпро. Камінь перевозили човнами через Тясмин на лівий берег, а потім підводами везли до Дніпра. Це була тяжка робота. Пізніше гранітний кар'єр став до дії лише в 1960 році. Це величезне підприємство за один день дає тисячі тон першосортного щебеню та каменю, який іде на будівництво всієї Черкаської області. На ньому працюють дробарки, екскаватори, бульдозери і десятки машин. Перший колгосп, який був організований у 1929 році мав назву «Вільна праця». В нього входило чотирнадцять господарств. Першим головою колгоспу був Проценко Макар Панасович. У 1933 році в колгосп вступили майже всі господарства, і він став називатися імені Чапаєва. Після укрупнення в 1960 році з двома іншими колгоспами, господарство зветься «Родіна». Колгосп «Родіна» мав три дільниці: а) Голов'ятинська № 1 та № 2 б) Малобузуківська дільниця № 3 в) Гуляй-Городська дільниця № 4 Для розваг в селі є клуб — сільське приміщення, яке розташоване в центрі села. Приміщення було старим, а в 1967 році був закладений фундамент нового будинку культури.
Села-сусіди
Навколо Малого Бузукова розташовані сусідні села.
Село Голов'ятин (нині Голов'ятине) розташоване на схід від Малого Бузукова. Є перекази, що назва цього села походить від прізвища першого поселенця Голоп'ятого. Але є й інша думка, що назва походить від якогось головного тину. Голов'ятине — було центром місцевого колгоспу «Родіна».
Село Гуляй-Городок. Прикметникова форма [гул'аїгородс'киї]. Це село розташоване на північний схід від Малого Бузукова. В народних переказах згадується, що цариця Катерина II (див. дот. 11), перебуваючи в кінці XVIII ст. в Україні, з своєю придворною свитою пропливала на галерах Тясмином. Її увагу привернув чудовий краєвид долини біля Шаєвої гори. Тут вона вирішила влаштувати велике гуляння. На цьому гулянні, крім придворної знаті був улюбленець цариці польський король Понятовський. Після розбещеного гуляння Катерина II наказала наміснику України князю Потьомкіну заснувати на цьому місці поселення і назвати Гуляй-Городок. Похілевич у своєму творі «Сказание о населенньїх местностях Киевской губернии» пише, що Гуляй-Городок одержав таку назву ще й тому, що тут була дешева горілка, яку збираючись сюди, пили обездолені казенні селяни при існуючому тоді відкупі. Вони пропивали і прогулювали з горя не лише останні копійки, а й свої сорочки.
Село Сунки — знаходиться на південь від Малого Бузукова. Село розташоване в ярах, і вода Дніпрова доходила до цього села і підмивала його, а воно осувалося. Від цього і пішла назва Сунки.
Село Залевки — розташоване на захід від села. Це колишній Дніпровський залив.
Село Бузуків — розташоване на північ від села Малий Бузуків, на лівому березі річки Тясмин. Жителі села називають його Великий Бузуків, а жителів називають бузуквці.
Антропоніміка
Прізвища
Найпоширенішими прізвищами в селі є: Махаринець, Проценко, Глущенко, Поповиченко, Голуб, Майданиченко, Діденко, Грицаєнко.
Прізвище Махаринець за народним переказом бере свій початок з гайдамацьких часів. На території села була крамниця, у якій жінка продавала спиртні напої. Напої пили з бочок ринкою. Вона, запрошуючи в крамницю, виходила і махала ринкою до подорожніх козаків і гайдамаків. Від цього і пішло маха-ринця, а пізніше Махаринець. Ця легенда вірогідна тому, що Махаринців звуть ще й гайдамаками, а є окремий рід Махаринців, яких називають Крамарями. Всі носії прізвища Махаринец в Малому Бузукові мають спільного пращура Савву Герасимова Махаринця 1730-1803, було у нього четверо синів, троє з них дали гілки цього роду.
Прізвище Проценко пов'язане з лихварством. На лівому березі Тясмину жив багатий олійник, у якого був свій млин. Він допомагав людям позикою грошей під проценти. Люди, які брали позику будували будинки, влаштовували господарство, а цих людей стали називати Проценками (Проценко). Перші відомі прізвища роду Проценко належать Трофіму Прокопієву Проценко 1705-1800 та Данило Прокопієв Проценко 1730р.н, перелік сімей які мешкали в селі Малий Бузуків на стан 1788 року.
Прізвище Глущенко [глушчеинко] пішло від того, що людей, які жили в зарослях лози на березі Тясмину в глуші, стали називати Глущенками. Перші відомі пращури всіх Глущенків в селі це Корній Лукиянов Глущенко 1755 р.н та Конан Лукиянов Глущенко 1766 р.н.
Прізвище Поповиченко — походження часів визвольної війни Богдана Хмельницького із польською шляхтою. Існує легенда, що після бою на Богуновій горі, козацький піп залишився в цій місцевості. Весь його дальший рід стали звати Поповиченками [поповиченко]. Засновник роду Поповіченко в селі був Онісім Лаврентієв Діченко 1735-1802, та як він був зять та приймак в родині дружини, його діти прийняли прізвище діда Афанасія Поповіченка, але декілька десятиліть поспіль писалися як Оніщенки, ці цікаві факти підтвержують церковні сповідки та метричні записи.
Прізвище Голуб не зовсім поширене в нашому селі. Таке прізвище мають декілька сімей. Всі вони між собою родичі. Існує легенда, що колись старий житель села любив розводити голубів. Він їх купував. З часом коли випускав на волю, вони летіли до попередніх господарів, а він гнався за ними на конях. Одного разу він до тих пір бігав конем за голубами, що кінь його упав мертвим. Від того часу його і прозвали Голуб [голуби].Рід Голуб чи Голубенки походить з села Сунки, Тимофій Петров Голубенко 1812 р.н., так як його мати овдовіла в 1817 році, то сім'я перебралася до своїх бездітних родичей Герасима Саввіна Махаринця 1760-1840 та його дружини Анни Кирилової 1766-1844, яка ж була сестрою вдові Ксеніі Кириловій Голубихи.
Прізвиська
Найпоширенішими прізвиськами в селі є: Юрчаии [јурчáни], за назвою кутка так називають тих, хто там проживає; Конвалійці, Зарічани — також за назвою кутків. Колись через село від Богунової гори, з Богунового яру до Тясмину текла невеличка річка. Вона відділяла частину села і тих людей, які жили від центра за річкою. їх стали називати зар'ічáни. Також за назвою кутка є ще собачáни.
Крім цих загальних прізвиськ, є ще призвістка цілих родів: Крамар'і — як говорилося раніше давні жителі мали свою крамницю. Це прізвисько одного з роду Махаринців, веде свій початок від гайдамацьких часів;
Віт 'і [в'іт'і] — існує вірогідна легенда і перекази старожилів, що один з жителів Іван Андріїв Грицаєнко 1807 р.н довго, двадцять п'ять років служив в армії і коли повернувся, то говорив мішаною мовою і весь час вживав такий вираз: в'іт' ја побивá там / в'іт' ја војевáл//. Його прозвали В'іт', а весь рід, який пішов від нього стали звати В'іт'і; Вітенки вони ж Грицаєнко відміченко в ахівних документах, таких як сповідальні відомості. Денисенки [деинисенки] — пішло від імені Денис. Всіх родичів звуть Деи — нисенками. Левковичі [леивкович'ї] — пішло від імені Левко. Радчуки [радчукú]. Є переказ старожилів, що один з цього роду добре грав на скрипці і в них завжди було весело, і всі радо сміялись. Від цього і пішло Радчукú. Але в наш час[] всі радчукú відомі, як дуже завоїсті, які лізуть скрізь у бійку, відомі як перші «скандалісти». Але існують і інші перекази, що прізвисько це пішло від імені Радько. Приймачки [приїмачкú]. Один з давніх жителів цього роду пристав у прийми до багатої, але старої дівки. Від нього пішов рід, який тепер називають Приїмачкú. Маценки [мацéнки]. Один з жителів служив в армії гусаром, а коли повернувся в нових чоботях, то завжди на танцях піднімав чобота і прибивав долонями по підошвах промовляючи мацá. Його прозвали Мац'á, а весь рід Мацéнками абоМáценками/ Цимбалки [цимбалкú] — давній з цього роду житель грав добре на цимбалах. стали після цього називати Цимбалáми або Цимбалками. Кукутенки — так звуть рід Глущенків. Вони жили в глухих зарослях верболозу в кутку села. Ґедзи — існують перекази, що один із старожилів села служив у пана. Панові потрібно було відправити якісь листи у Черкаси в повіт, і він послав підводою слугу. Але виявилось, що терміново потрібно щось додати, і пан посилає цього старожила пішки слідом за підводою. Він вирушає через годину після того, як поїхала підвода. Коли він прийшов у Черкаси, то виявилося, що підвода ще не приїхала. Зробивши свою справу він повертається знову додому, а підвода приїхала на дві години пізніше. Пан здивувався і говорить: «Ти мабут' леит'íў јак ґедз». Після того це прізвисько за ним і лишилося, і по цей день його потомків звуть Ґедзáми. Запасненки [запасненки]. Дід Іван служив колись в армії царській і його звільнили в запас. Стали звати Запасній, а його дітей Запаснови (Запаснéнки) Складаненки [складанéнки]. Це прізвисько пішло з дореволюційних часів. Ліс, який був біля села заорендували євреї і вивозили його на продаж. Один із жителів працював у євреїв. Він складав у сажні ліс. Його і прозвали Складанéнком. Всіх його потомків звуть Складаненками. Мýдрики — це прізвисько недавнього походження. Жили два брата і один з них перехитрив іншого, швидше розбагатів і його прозвали Мудрим. Від цього і пішло прізвисько Мудрики. Лúсики — дід упіймав у другій половині хати живу лисицю, яка залізла по курей. Його прозвали Лúсом, а його синів і внуків стали називати Лúсики. Вахиленки [вахúлеинки]. Це прізвисько пішло від імені Василь. Цей Василь був глухий і в нього була погана вимова. Він говорив: «Вахúл'». Так його і почали звати, а тепер його синів і внуків. Пудú [пудú]. Житель села мав свого млина і коли несли до нього молоти, він брав пуд мірчука. Його прозвали Пудом, і весь рід почали так звати. Горянські [гор'áнс'к'і]. Люди жили на горі.
Прізвиська окремих людей
Крацаки — прізвисько було дане монголо-татарами під час навали. В роду була красива дівчина, на яку вони казали «Красачка». Коли військо поверталося додому, цю дівчину забрали з собою. Після цього у селі батька дівчини назвали Крацак, а потім і весь рід так називають донині.
Гарбýз — за розповідями жителів у селі жив дід Саник. Він був дуже сильний, витягав на гору сам воза. В нього був великий живіт, як гарбуз. Його прозвали Гарбуз. В наш час[] його правнука також звуть Гарбуз.
Дзвóн'ка. Це прізвисько дали одному із жителів, який працював на шахтах на Донбасі. Його звали Іван і в 1905 році царський уряд заарештував його за повстання. Звільнила його революція 1917 року. Коли він повернувся, то говорив російською мовою й ім'я Іван вимовляв так: «Дзіеван». Люди говорили: «Що він дзвонить?». Від цього його назвали Дзвон 'ка, а тепер звуть так його правнука. Але є й інші перекази, що він дзвонив без толку у дзвін.
Таркáн. Прізвисько пішло від малого росту чоловіка і від непосидючості.
Ништýка. Так називають тепер діда, одного з Діденків. Раніше орали дерев'яними плугами і при оранці держалися руками за чепігу. Коли з'явилися металеві Сакковські плуги, то їх не потрібно було держати руками. Коли цей дід був ще молодим, поїхав орати новим плугом і від здивування закричав: «От дивис' ни штука сам плуг оре». Після цього його прозвали Ништука.
Цап — прізвисько від того, що носив бороду гостру, як у цапа.
Пеитл'ýра. Цього чоловіка звали Петро, але він служив німцям і його з презирством люди називали Петлюрою.
Кошовий — називали маленького хлопчика тому, що його звали Олег, а в селі не було більше такого імені.
Бравен'кий — дуже некрасивий, рябий і рудий.
Рижий — від зовнішнього вигляду.
Всі інші особисті прізвиська мають походження від імені: Катерина, Маня і інші.
Топоніміка
В селі є кілька кутків, які мають свої назви: Юркова [јýркова]. Існують народні перекази, що перший поселенець, який тут оселився і збудував хатину був Юрко. Говорять, що прізвище його було Грицаєнко, тому в селі це прізвище поширене, а звідки воно пішло невідомо. Його заніс цей перший поселенець.
Хутір Кумин [хутір кумин]. Заснований в період Громадянської війни на березі Тясмину, нижче на північ від села. Там було вісім будинків і всі жителі покумалися і були один одному кумами. Але декілька десятків років тому жителів цього хутора переселили і на тім місці тепер знаходиться великий гранкар'єр. Поступова назва ця відживає і вже більшість населення говорить не «п'ідемо на кумин хут'ір», а «п'ідемо на кар'єр» Ковалівка [ковал'íўка]- колишній куток Кут. Це був глухий куток села, який заходив у очерета та верблози, які росли на Тясмині. Під час колективізації там збудували колгоспну кузню, де працювали ковалі. Від цього і куток стали називати Ковалівка, а жителів Ковал'івц'і.
Пуд'ів хутір — це місце, де жив житель з прізвиськом Пуд. Тепер це куток Собачівка, а жителів називають Собачани, тому що було багато собак.
Куток Заріччя. Це частина села, яку відділяє невеличка річка, що тече з Богунового яру. Жителів цього кутка звуть Зар'ічани. Центральну вулицю села люди називали самі, то Пролетарс'кају, то Жовтнéвоју, але до певного часу власних назв вулицям не було. Рішенням виконкому сільської Ради дали власні назви вулицям. Центральну вулицю села назвали вулицею Чапаєва. Є провулки Гагаріна, Богуна, Богдана і вулиця Шевченка.
Площ у селі немає. Немає також і базарів.
В селі є два кладовища. Одне з них знаходиться майже в центрі села. Власної назви це кладовище не має. Жителі кажуть: «Підемо на гробки». Це основне кладовище. Є ще кладовище Давидівське — за назвою роду Давиденків, вище яких це кладовище. На цьому кладовищі поховані всі ті, що померли з голоду в 1933 році. Після цього року нікого там більше не ховали.
Гори: Для розваг молоді був і є беріг річки Тясмин, так званий Заніс. В урочисті свята молодь з баяном вирушали в урочище Черешні Гора Черешні. Висока гора, яка розташована в лісі над Тясмином вище урочища Кунькова. Колись там був сад, бо поряд з лісовими деревами є груші і яблуні. Мабуть були там колись і черешні Гора Богунова. За народними переказами на цій горі полковник Богун розгромив польську оборону. В честь полковника Богуна ця гора й називається Богуновою. Гора Лапова. За народними переказами з цієї гори коні понесли на бричці попа і він утопився в озері, яке колись було біля цієї гори і яке прорвалось, зробивши яр у Тясмин Гора Данькова. За переказами це було поле якогось Данька На території села знаходиться величезна кількість бугрів та горбів, але вони власних назв не мають, крім одного горба, що зветься Круглик. Це горб, який стоїть поруч з Богуновою горою. Можливо, що назва пішла від його будови. Він круглий на вигляд, немов обтесаний людськими руками. Кругом нього яри. На території села знаходяться кургани під назвою Мугилки (мова про них ішла раніше). Долини власних назв не мають. Немає гірських пасовищ. Є Хутірський вигін. За назвою місцевості, колись там був хутір, а тепер вигін. Балки більшість власних назв не мають. а) Балка-озеро. Про це говорилося раніше. Там колись було озеро, а тепер балка. б) Кам'ін'а балка — це балка біля Богунової гори та біля курганів Мугилки. Назва така тому, що ґрунт там кам'янистий. в) Голубова балка — це назва така тому, що там, коли ще був хутір жили жителі на прізвище Голуб На території села знаходиться величезна кількість ярів: а) яри Юрчанс'кі — за назвою кутка. Йдуть вони від Попової гори і утворені колишнім озером. б) яри Кучанс'к'і — яри величезні. В кінці цих ярів стоїть бугор Круглик в) яр Богун'іу, але тепер називають яр Сел'анс'кий, яр тягнеться від Богунової гори, паралельний ярам Кучанськгш. їх розділяє лише дорога, яка йде паралельно з ними. г) Червоний яр. Назва пішла від того, що в цьому яру дуже багато червоного піску, але разом з тим у ньому така ж сама кількість і білого піску, такого білого, як сніг. Можливо, під цією назвою приховане щось інше д) Явтушків яр. Назва від імені діда Явтуха. За переказами тут було його поле, а тепер яр На території села є урочища. Хутір Мерло. Перекази свідчать: коли пасли пастухи тут худобу, то лягли спати у балці. їх усіх знайшли мертвими. Від цього і пішла назва Хутір Мерло. Є думка, що в цій місцевості є залишки природного газу. Долина. Це також урочище. Тут низькі місця, а кругом бугри і гори, ліси. Кун'кова — це урочище, а також долина біля гори Черешні. Називається так тому, що там жив лісник Кунько. Він стеріг дерева на лісорозробках Ниви власних назв не мають
На території села є луги
а) Гнилуш'і. Колись це були гнилі місця, а тепер це великий луг із соковитою травою б) Бугри. Так називається луг, який знаходиться на березі Тясмину. Серед цього лугу є піщані кургани. І це навіть дивно. Серед зеленої і соковитої трави виступають голі піски. Імовірно, це колишні Дніпрові плавні. в) Великий зан'іс — це також луг на березі річки Тясмин. Там косять траву для худоби. На території села всі орні поля мають свої назви. а) Засіка. На цьому місці був ліс. Його корчували і розсікали дорогу. Від цього і назва. Тепер там орне поле. б) Купча. Орне поле. Називається так тому, що цю землю купили селяни у Раєвських. в) Наділи. Ще до революції цю землю наділили людям. Це було у 1905 році. г) Федоренкове. Назва пішла від того, що це було поле невідомого Федоренка д) Залевківське. Називається так від назви сусіднього села Залевки. Це поле під час колективізації відійшло до нашого села е) Перелісок. Орне поле. Називається тому, що воно вклинюється в ліс є) Триколисове. Звідки пішла назва невідомо. Під цим полем є переярок, а в ньому червона глина, якою жінки підмазували призьби. Сьогодні місце для полювання на копитних та пушного звіра. Непридатні землі мають назви а) Радьківщина. Назва пішла від прізвиська Радчук. Там були його поля. б) Непридатними є клини. Таких клинів є багато, але тільки біля Кучанських ярів вони мають назви: а) Козин. Назва мабуть від того, що там ростуть кущі козельків, які люблять кози. б) Голий. Але він не голий на ньому така ж сама рослинність. в) Довгий. Назва така, оскільки він найдовший за всі клини. г) Круглик. Цей клин знаходиться недалеко від берега Круглик. Він також має округлу форму. д) Ваканець. Назва така тому, що там ростуть величезні дерева акацій, які жителі називають [вакаціуа]. Всі інші непридатні землі назв не мають. Але тепер ці землі роблять придатними. На них зеленіють молоді сосонки.
Власні назви пов'язані з місцевою флорою. а) Князівський ліс. Це величезний лісовий масив, який тягнеться до села Сунки. Назва така тому, що він належав княгині Яшвіль. б)Тимошенків. Це ліс біля Тимошенкової гори. г) Калєпин ліс. За назвою лісника, якого вбили бандити в Громадянську війну. в) Ліс Дробота. Назва така тому, що був лісник Дробот. На території села багато садів: а) Явтушків сад. Назва пішла від імені діда Явтуха б) Мусєйкіи сад. Назва від прізвиська Мусєйка. У Мусєйкиному саду є невеличке джерело, де завжди б'є вода. Ця вода краща за мінеральну. Існують перекази, що цією водою раніше лікували соняшниці і різі в животі. Це джерело слід було б дослідити в) Васильківський сад. Названий за прізвищем господаря. Сад дуже старий
Гідроніка
На території села немає водоймищ, морів, заток.
Біля села протікає річка Тясмин, притока Дніпра, яка бере свій початок за Новомиргородом. Назва ця походить від слова Т'іс'ма, покручена, як стрічка. З історії відомо, що це колишній судноплавний рукав Дніпра. Притоки річки Тясмин — Мідянка, Сріблянка, Сухий Ташлик, Гнилий Ташлик. На території села були величезні непрохідні болота, які тяглися в ширину на три-пять кілометри. Після проведення осушення болота зникли. На місцях непрохідних і топких пізніше ростуть лани буряків і кукурудзи. Тясмин змінив своє русло. Уже немає русла річки біля урочища Бакаї. Річка тече понад селами Степанки, Хацьки, обминаючи Залевки. Береги річки Тясмин мальовничі, тут ростуть верби, ліси. Вода в річці прісна, береги піщані, дно піщане та кам'янисте, а подекуди і топке.
Старе русло Тясмину понад урочищем Бакаї називають Хвоса. Тут дуже швидко текла вода і були ями, які називали кінськими. Тепер тут залишилися сухі балки, але старі назви залишилися.
Озерявиии. Так називали чисті місця на болотах, де поміж лататтям та очеретами стояли чисті озерця води. На озерявини часто їздили мисливці за дикими качками. Уже немає боліт і озерявин, на цих місцях ростуть трави, але назва ще побутує.
Забрід. Так називається урочище, де випасають худобу. Раніше там був брід, а тепер вода висохла і гонять скот пасти і говорять: «Гонем пасти на забрід».
На Тясмині є ще струги. Це порізані в очеретах та плавнях канали через болота: Явтушкова струга. Знаходилась проти діда Явтуха. Петрушкова струга. Також за прізвиськом господаря, який її прорізав. Крива струга. Це найповноводніша з усіх. Вода в ній тече дуже швидко і ніколи не замерзає зимою Хитюче. Це немов озерце біля Тясмину. В ньому дуже грюзьке дно, кругом очерети. За розміром невелике. Береги в ньому лежать на воді і на них можна гойдатися. Знаходиться воно ближче до села Голов'ятине.
Лиман. Це частина Тясмину, що знаходиться біля села Гуляй-Городок. Тут води розливаються широко, утворюючи немов море. Ще з давніх-давен місце для полювання на пернатих.
Бакаї. Колись за Тясмином на другому березі заносу були великі ями повні води і риби. Це були своєрідні озера, порослі очеретом та рогозом. Тепер вода висохла, лише залишилися канави, зрідка є вода. Але назва за ними лишилася Бакаї. Знаходиться це місце в лісі за Тясмином.
Гнилуші. Ця назва залишилася з давніх-давен. Це місцевість на лугах недалеко від Тясмину. Колись, розповідають старожили, тут були гнилі ями, драговиння. Там не можна було ходити. Але тепер це розкішні луги з травою та калиною, хоч і залишилася давня назва Гнилуші.
Криничка. Це місцевість знаходиться біля гори Черешні — місце розваг молоді. Там завжди варять кашу. Мабуть тому, що внизу розташована криниця. Місцевість цю називають Криничка. Колись раніше тут було декілька криниць. Всі інші криниці власних назв не мають.
Інфраструктура
В селі працює один магазин, сільський клуб, Малобузуківський гранітний кар'єр
Люди
В селі народилися
- Проценко Дмитро Пилипович (1899—1980) — український радянський фізіолог рослин.
- Темний Дмитро Вікторович (1991—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Махаринець Микола Григорович (1971—2022) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Посилання
- Погода в селі Малий Бузуків [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2011 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2011 Ma lij Buzukiv selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Stepankivskoyi silskoyi gromadi selo Malij Buzukiv Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Stepankivska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane Do 1665 r persha zgadka Naselennya 309 na 2001 rik Poshtovij indeks 20740 Telefonnij kod 380 4733 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 17 23 pn sh 32 01 17 sh d 49 28972 pn sh 32 02139 sh d 49 28972 32 02139 Koordinati 49 17 23 pn sh 32 01 17 sh d 49 28972 pn sh 32 02139 sh d 49 28972 32 02139 Serednya visota nad rivnem morya 93 m Misceva vlada Adresa radi s Stepanki Karta Malij Buzukiv Malij Buzukiv MapaNaselennyaNa sogodnishnij den za neoficijnimi danimi v seli meshkaye blizko 200 osib Za danimi perepisu 2001 roku v seli meshkalo 309 osib Krim togo za danimi Zagalnogo statistichnij opisu Cherkaskogo povitu z viznachennyam jogo ekonomichnogo stanovisha perelikom naselenih punktiv ustanov i organizacij kilkosti naselennya j inshimi vidomostyami sho buv skladenij povitovim ispravnikom soltikom 1900 roku punkt 96 Derevnya Buzukovec Buzukovec Malyj Krestyan selskogo obshestva Prinadlezhit k I uryadn uch 2 policejskih desyatskih Ot uezdnogo goroda 33 versty Krestyan m p 313 zh p 291 Odin hlebozapasnyj magazin Pri reke Tyasmine 4 vetryanyh melnicy 1 kuznica Tobto stanom na 1900 rik v seli meshkalo 604 osobi Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 301 97 41 Rosijska 8 2 59 Razom 309 100 00 NazvaNeoficijna nazva sela bula Slobidka Ye perekazi starozhiliv sho nibi nazva pohodit z dvoh prichin Po pershe slobidkami nazivali ti sela de ne bulo cerkvi Ale virogidnishe insha prichina i bilshe starih lyudej poyasnyuyut nazvu po cij prichini Na teritoriyi sela buv nevelikij hutir a v nomu dovgij chas perebuvali tatari Tatar bulo duzhe bagato i yim sluzhili miscevi zhiteli Voni buli nibi vilnimi nezalezhnimi vid svoyih paniv bo sluzhili tataram i ne buli zakripacheni A nezakripachenih zhiteliv nazivali slobidci yih poselennya nazivali Slobodami Do 1930 roku selo malo nazvu Buzukovec abo Buzukovec Malij Koli poselennya yiyi otrimalo ne vidomo adzhe na pochatku ce buv lish hutir z odnojmennoyu nazvoyu Zgidno versiyi nekomercijnoyi organizaciyi FamilySearch poselennya malo nazvu Buzukovec 1569 po 1930 rik pid vladoyu riznih derzhav Zokrema toponim Buzukovec razom z inshimi susidnimi selami mozhna pomititi na Generalnih kartah Kiyivskoyi guberniyi z poznachennyam poshtovih dorig 1796 roku Pislya prihodu do vladi bilshovikiv u 1930 roci nazvu sela bulo zmineno na Malij Buzukiv Na sogodnishnij den oficijnoyu nazvoyu sela ye Malij Buzukiv Ce nazva tatarskogo pohodzhennya oskilki buzukiv v perekladi z tatarskoyi movi ce strila V istorichnih dokumentah Skazaniye o naselennyh mestah Kievskoj gubernii Pohilevicha i Spisok naselennyih mest Kievskoj gubernii ne zgaduyetsya pro chas zasnuvannya sela i jogo oficijnoyi nazvi Istoriya selaZ perekaziv starozhiliv ta z istoriyi vidomo take Na teritoriyi sela znahodili oznaki pershih poselen Poselennya stoyalo na pravomu berezi golovnogo sudnoplavnogo starodavnogo richisha Dnipra a na livomu berezi cogo rukava zhilo poselennya pid nazvoyu Rus Shirina Dniprovskogo rukava v comu misci bula do troh kilometriv U richci Tyasmin kolishnij rukav Dnipra znajdeni ulamki starodavnih korabliv I teper grunt na yakomu stoyit selo na glibini dva chotiri metri takij yak na dni richki Grunt tverdij i majzhe ves iz dribnoyi galki ta cherepashok Vishe teperishnogo sela dali na pivden ochevidno na kolishnomu berezi starodavnoyi richki stoyalo poselennya Teper ce misce vidome pid nazvoyu Mugilki Mogilki Na comu urochishi ye oznaki pershih poselen yaki vidnosyatsya do skifskogo periodu II I tis do n e Tut viyavleno bagato znaryad i riznih rechej z kamenyu ta bronzi molotki kaminni tochila kaminni chastinu bronzovogo kelta bronzovi vudila bronzovu fibulu dvi chastini velikoyi rozbitoyi fibuli z prikrashennyami iz chervonoyi emali krugli prikrasi bronzovi z troma kruzhkami prikrashenimi ornamentami v formi hrestiv iz slidom chervonoyi emali z rozkopok grafa Bobrinskogo V seli ye oznaki davnoyi forteci Ce gora Bogunova Stari lyudi rozpovidayut sho dovgij chas tam zberigalasya vishka na yakij zberigavsya popil i slidi vognyu Krugom gori i teper vidno davni vali i ukriplennya Teper na Bogunovij gori roste moloda posadka dubkiv Bram zastav muriv na teritoriyi sela ne zbereglosya V davninu zhiteli sela zajmalisya silskim gospodarstvom ribalstvom ta dobuvannyam kaolinu Kaolin dopomig zhitelyam sela i pid chas nimeckoyi okupaciyi Minyayuchi v inshih selah na harchi lyudi perezhili golod Zapasi kaolinu velichezni pid Bogunovoyu goroyu v Bogunovim yaru Kaolinom vsi zhiteli sela bilili kimnati Kaolin sela cinitsya v navkolishnih selah yak takij sho ne beretsya do odezhi i ne vitirayetsya na pobilenih stinah Cinyatsya takozh i veliki pokladi kamenyu granitu na yakomu stoyit selo Malij Buzukiv i yakij tyagnetsya na bagato kilometriv ponad richkoyu Tyasmin Z navkolishnih sil yizdyat takozh i za piskom na yakij bagate nashe selo Pisok cinitsya yak budivelnij material v domishku do cementu Bagate selo i na rudu glinu Ye rozpovidi starozhiliv sho v davninu tut zajmalisya goncharstvom ale teper cim nihto ne cikavitsya Chasto yuni slidopiti v yarah ta pid gorami znahodyat divovizhni kameni vugillya kaminni soli ta inshe Ye dumka sho v miscyah de roztashovane nashe selo zahovani velichezni prirodni bagatstva Pislya rozgromu polskih vijsk pid Zhovtimi Vodami osnovni sili vijsk ocholenih Bogdanom Hmelnickim ruhalis pravim beregom richki Tyasminu cherez sela Smilyanshini Gulyaj Gorodok Malij Buzukiv Zalevki na Korsun Na odnij z gir u seli Malij Buzukiv za narodnim perekazom polkovnik Ivan Bogun div dod 3 rozgromiv chislennu polsku oboronu Cya gora j teper nazivayetsya Bogunovoyu Masovi povstannya nanesli virishalnu porazku tataram i likviduvali na deyakij chas vladu shlyahetskoyi Polshi na Pravoberezhnij Ukrayini a sam Teterya div dod 3 pid vplivom peremozhnogo rozvitku narodnogo povstannya vlitku 1665 roku vtik u Polshu Pislya jogo vtechi kozacka starshina progolosila getmanom Pravoberezhnoyi Ukrayini Petra Doroshenka yakij doderzhuvavsya turecko tatarskoyi oriyentaciyi Doroshenko u 1669 roci pogodivsya peredati Pravoberezhnu Ukrayinu v zalezhnist vid sultanskoyi Turechchini Pislya cogo turecki i tatarski ordi zahopili znachnu chastinu teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini u tim chisli i Malij Buzukiv Proti tureckogo stavlennya Doroshenka ta turecko tatarskih ord rozgornulasya shiroka borotba livoberezhnih kozakiv ta okupacijnih rosijskih vijsk She v 1734 roci na Smilyanshini vidbulosya gajdamacke povstannya pid kerivnictvom sotnika Verlana Teritoriya sela Malij Buzukiv takozh bula ohoplena cim povstannyam U rozpovidyah odnoselchan she hodyat legendi pro gajdamacki vistupi Vid Chigirina do Smili vsya teritoriya bula ohoplena gajdamackim povstannyam u tim chisli i teritoriya Malogo Buzukova Dosi usih Maharinciv zvut gajdamakami Koli u 1773 roci Smili bulo nadane Magdeburzke pravo poslabivsya gnit selyan i v Malomu Buzukovi Selyani dovgij chas buli vilni 3 1711 roku zemli teritoriyi nashogo sela nalezhat Lyubomirskim piznishe yih kupiv Potomkin 1787 rik za 2 miljoni karbovanciv Ce buv period rozpadu Polshi Z 1793 roku zemli nalezhat pleminniku Potomkina Oleksandru Samojlovu Piznishe priblizno v 1814 roci zemli teritoriyi nashogo sela nalezhat Rayevskim piznishe Yashvil Yashvil buv odruzhenij z odniyeyu iz Rayevskih Rayevskimi selo bulo ostatochno zakripachene Selo bulo nadzvichajno bidnim i malozabezpechenim Pishani grunti ne davali selyanam navit na prozhitok V Malomu Buzukovi de narahovuvalos 200 dvoriv lishe 2 gospodarstva mali ponad p yat desyatin zemli V comu seli ponad 50 vidsotkiv gospodarstv ne mali konej Selyani prodavali svoyi ruki na robitnichih rinkah odnim z yakih bula Smila Pislya reformi 1861 roku buli chislenni vistupi v seli za vipasi Selo bulo bezgramotnim u nomu ne bulo navit cerkvi Rayevski ne zhili v comu seli i mali tut lishe svogo prikazhchika Selyanam ne bulo de i na kogo zhalitisya Lishe na 1908 rik u seli bulo gramotnih 6 vidsotkiv Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi ta bilshovistskogo perevorotu organizovano pershij komitet nezamozhnikiv na choli z Maharincem Mikitoyu Timofijovichem Na teritoriyi sela ye bagato okopiv yaki roztashovani vishe sela na pivden popid bugrami Ye okopi i bilya Kuminogo hutora teper grankar yera Okopi zalishilisya vid chasiv Nimecko radyanskoyi vijni Tut prohodila liniya frontu Korsun Shevchenkivska bitva Bagato voyiniv zaginulo pid chas vignannya nimeckih vijsk z sela pid chas perepravi cherez Tyasmin U centri sela visochit bratska mogila de pohovani ti hto zahishav i povertav stalinsku vladu v selo Malij Buzukiv Ostatochno nimciv vignali z sela 10 sichnya 1944 roku Za nacionalnistyu osnovnij sklad naselennya ukrayinci perevazhno starozhili Naselennya zajmayetsya silskim gospodarstvom Ale ye j robitniki Na teritoriyi sela znahoditsya kam yanij kar yer She v 1914 roci vin pochav rozroblyatisya pidryadchikom Hovanskim dlya budivnictva mosta cherez Dnipro Kamin perevozili chovnami cherez Tyasmin na livij bereg a potim pidvodami vezli do Dnipra Ce bula tyazhka robota Piznishe granitnij kar yer stav do diyi lishe v 1960 roci Ce velichezne pidpriyemstvo za odin den daye tisyachi ton pershosortnogo shebenyu ta kamenyu yakij ide na budivnictvo vsiyeyi Cherkaskoyi oblasti Na nomu pracyuyut drobarki ekskavatori buldozeri i desyatki mashin Pershij kolgosp yakij buv organizovanij u 1929 roci mav nazvu Vilna pracya V nogo vhodilo chotirnadcyat gospodarstv Pershim golovoyu kolgospu buv Procenko Makar Panasovich U 1933 roci v kolgosp vstupili majzhe vsi gospodarstva i vin stav nazivatisya imeni Chapayeva Pislya ukrupnennya v 1960 roci z dvoma inshimi kolgospami gospodarstvo zvetsya Rodina Kolgosp Rodina mav tri dilnici a Golov yatinska 1 ta 2 b Malobuzukivska dilnicya 3 v Gulyaj Gorodska dilnicya 4 Dlya rozvag v seli ye klub silske primishennya yake roztashovane v centri sela Primishennya bulo starim a v 1967 roci buv zakladenij fundament novogo budinku kulturi Sela susidiNavkolo Malogo Buzukova roztashovani susidni sela Selo Golov yatin nini Golov yatine roztashovane na shid vid Malogo Buzukova Ye perekazi sho nazva cogo sela pohodit vid prizvisha pershogo poselencya Golop yatogo Ale ye j insha dumka sho nazva pohodit vid yakogos golovnogo tinu Golov yatine bulo centrom miscevogo kolgospu Rodina Selo Gulyaj Gorodok Prikmetnikova forma gul ayigorods kiyi Ce selo roztashovane na pivnichnij shid vid Malogo Buzukova V narodnih perekazah zgaduyetsya sho caricya Katerina II div dot 11 perebuvayuchi v kinci XVIII st v Ukrayini z svoyeyu pridvornoyu svitoyu proplivala na galerah Tyasminom Yiyi uvagu privernuv chudovij krayevid dolini bilya Shayevoyi gori Tut vona virishila vlashtuvati velike gulyannya Na comu gulyanni krim pridvornoyi znati buv ulyublenec carici polskij korol Ponyatovskij Pislya rozbeshenogo gulyannya Katerina II nakazala namisniku Ukrayini knyazyu Potomkinu zasnuvati na comu misci poselennya i nazvati Gulyaj Gorodok Pohilevich u svoyemu tvori Skazanie o naselennyih mestnostyah Kievskoj gubernii pishe sho Gulyaj Gorodok oderzhav taku nazvu she j tomu sho tut bula desheva gorilka yaku zbirayuchis syudi pili obezdoleni kazenni selyani pri isnuyuchomu todi vidkupi Voni propivali i progulyuvali z gorya ne lishe ostanni kopijki a j svoyi sorochki Selo Sunki znahoditsya na pivden vid Malogo Buzukova Selo roztashovane v yarah i voda Dniprova dohodila do cogo sela i pidmivala jogo a vono osuvalosya Vid cogo i pishla nazva Sunki Selo Zalevki roztashovane na zahid vid sela Ce kolishnij Dniprovskij zaliv Selo Buzukiv roztashovane na pivnich vid sela Malij Buzukiv na livomu berezi richki Tyasmin Zhiteli sela nazivayut jogo Velikij Buzukiv a zhiteliv nazivayut buzukvci AntroponimikaPrizvisha Najposhirenishimi prizvishami v seli ye Maharinec Procenko Glushenko Popovichenko Golub Majdanichenko Didenko Gricayenko Prizvishe Maharinec za narodnim perekazom bere svij pochatok z gajdamackih chasiv Na teritoriyi sela bula kramnicya u yakij zhinka prodavala spirtni napoyi Napoyi pili z bochok rinkoyu Vona zaproshuyuchi v kramnicyu vihodila i mahala rinkoyu do podorozhnih kozakiv i gajdamakiv Vid cogo i pishlo maha rincya a piznishe Maharinec Cya legenda virogidna tomu sho Maharinciv zvut she j gajdamakami a ye okremij rid Maharinciv yakih nazivayut Kramaryami Vsi nosiyi prizvisha Maharinec v Malomu Buzukovi mayut spilnogo prashura Savvu Gerasimova Maharincya 1730 1803 bulo u nogo chetvero siniv troye z nih dali gilki cogo rodu Prizvishe Procenko pov yazane z lihvarstvom Na livomu berezi Tyasminu zhiv bagatij olijnik u yakogo buv svij mlin Vin dopomagav lyudyam pozikoyu groshej pid procenti Lyudi yaki brali poziku buduvali budinki vlashtovuvali gospodarstvo a cih lyudej stali nazivati Procenkami Procenko Pershi vidomi prizvisha rodu Procenko nalezhat Trofimu Prokopiyevu Procenko 1705 1800 ta Danilo Prokopiyev Procenko 1730r n perelik simej yaki meshkali v seli Malij Buzukiv na stan 1788 roku Prizvishe Glushenko glushcheinko pishlo vid togo sho lyudej yaki zhili v zaroslyah lozi na berezi Tyasminu v glushi stali nazivati Glushenkami Pershi vidomi prashuri vsih Glushenkiv v seli ce Kornij Lukiyanov Glushenko 1755 r n ta Konan Lukiyanov Glushenko 1766 r n Prizvishe Popovichenko pohodzhennya chasiv vizvolnoyi vijni Bogdana Hmelnickogo iz polskoyu shlyahtoyu Isnuye legenda sho pislya boyu na Bogunovij gori kozackij pip zalishivsya v cij miscevosti Ves jogo dalshij rid stali zvati Popovichenkami popovichenko Zasnovnik rodu Popovichenko v seli buv Onisim Lavrentiyev Dichenko 1735 1802 ta yak vin buv zyat ta prijmak v rodini druzhini jogo diti prijnyali prizvishe dida Afanasiya Popovichenka ale dekilka desyatilit pospil pisalisya yak Onishenki ci cikavi fakti pidtverzhuyut cerkovni spovidki ta metrichni zapisi Prizvishe Golub ne zovsim poshirene v nashomu seli Take prizvishe mayut dekilka simej Vsi voni mizh soboyu rodichi Isnuye legenda sho kolis starij zhitel sela lyubiv rozvoditi golubiv Vin yih kupuvav Z chasom koli vipuskav na volyu voni letili do poperednih gospodariv a vin gnavsya za nimi na konyah Odnogo razu vin do tih pir bigav konem za golubami sho kin jogo upav mertvim Vid togo chasu jogo i prozvali Golub golubi Rid Golub chi Golubenki pohodit z sela Sunki Timofij Petrov Golubenko 1812 r n tak yak jogo mati ovdovila v 1817 roci to sim ya perebralasya do svoyih bezditnih rodichej Gerasima Savvina Maharincya 1760 1840 ta jogo druzhini Anni Kirilovoyi 1766 1844 yaka zh bula sestroyu vdovi Ksenii Kirilovij Golubihi Prizviska Najposhirenishimi prizviskami v seli ye Yurchaii јurchani za nazvoyu kutka tak nazivayut tih hto tam prozhivaye Konvalijci Zarichani takozh za nazvoyu kutkiv Kolis cherez selo vid Bogunovoyi gori z Bogunovogo yaru do Tyasminu tekla nevelichka richka Vona viddilyala chastinu sela i tih lyudej yaki zhili vid centra za richkoyu yih stali nazivati zar ichani Takozh za nazvoyu kutka ye she sobachani Krim cih zagalnih prizvisk ye she prizvistka cilih rodiv Kramar i yak govorilosya ranishe davni zhiteli mali svoyu kramnicyu Ce prizvisko odnogo z rodu Maharinciv vede svij pochatok vid gajdamackih chasiv Vit i v it i isnuye virogidna legenda i perekazi starozhiliv sho odin z zhiteliv Ivan Andriyiv Gricayenko 1807 r n dovgo dvadcyat p yat rokiv sluzhiv v armiyi i koli povernuvsya to govoriv mishanoyu movoyu i ves chas vzhivav takij viraz v it јa pobiva tam v it јa voјeval Jogo prozvali V it a ves rid yakij pishov vid nogo stali zvati V it i Vitenki voni zh Gricayenko vidmichenko v ahivnih dokumentah takih yak spovidalni vidomosti Denisenki deinisenki pishlo vid imeni Denis Vsih rodichiv zvut Dei nisenkami Levkovichi leivkovich yi pishlo vid imeni Levko Radchuki radchuku Ye perekaz starozhiliv sho odin z cogo rodu dobre grav na skripci i v nih zavzhdi bulo veselo i vsi rado smiyalis Vid cogo i pishlo Radchuku Ale v nash chas koli vsi radchuku vidomi yak duzhe zavoyisti yaki lizut skriz u bijku vidomi yak pershi skandalisti Ale isnuyut i inshi perekazi sho prizvisko ce pishlo vid imeni Radko Prijmachki priyimachku Odin z davnih zhiteliv cogo rodu pristav u prijmi do bagatoyi ale staroyi divki Vid nogo pishov rid yakij teper nazivayut Priyimachku Macenki macenki Odin z zhiteliv sluzhiv v armiyi gusarom a koli povernuvsya v novih chobotyah to zavzhdi na tancyah pidnimav chobota i pribivav dolonyami po pidoshvah promovlyayuchi maca Jogo prozvali Mac a a ves rid Macenkami aboMacenkami Cimbalki cimbalku davnij z cogo rodu zhitel grav dobre na cimbalah stali pislya cogo nazivati Cimbalami abo Cimbalkami Kukutenki tak zvut rid Glushenkiv Voni zhili v gluhih zaroslyah verbolozu v kutku sela Gedzi isnuyut perekazi sho odin iz starozhiliv sela sluzhiv u pana Panovi potribno bulo vidpraviti yakis listi u Cherkasi v povit i vin poslav pidvodoyu slugu Ale viyavilos sho terminovo potribno shos dodati i pan posilaye cogo starozhila pishki slidom za pidvodoyu Vin virushaye cherez godinu pislya togo yak poyihala pidvoda Koli vin prijshov u Cherkasi to viyavilosya sho pidvoda she ne priyihala Zrobivshi svoyu spravu vin povertayetsya znovu dodomu a pidvoda priyihala na dvi godini piznishe Pan zdivuvavsya i govorit Ti mabut leit iy јak gedz Pislya togo ce prizvisko za nim i lishilosya i po cej den jogo potomkiv zvut Gedzami Zapasnenki zapasnenki Did Ivan sluzhiv kolis v armiyi carskij i jogo zvilnili v zapas Stali zvati Zapasnij a jogo ditej Zapasnovi Zapasnenki Skladanenki skladanenki Ce prizvisko pishlo z dorevolyucijnih chasiv Lis yakij buv bilya sela zaorenduvali yevreyi i vivozili jogo na prodazh Odin iz zhiteliv pracyuvav u yevreyiv Vin skladav u sazhni lis Jogo i prozvali Skladanenkom Vsih jogo potomkiv zvut Skladanenkami Mydriki ce prizvisko nedavnogo pohodzhennya Zhili dva brata i odin z nih perehitriv inshogo shvidshe rozbagativ i jogo prozvali Mudrim Vid cogo i pishlo prizvisko Mudriki Lusiki did upijmav u drugij polovini hati zhivu lisicyu yaka zalizla po kurej Jogo prozvali Lusom a jogo siniv i vnukiv stali nazivati Lusiki Vahilenki vahuleinki Ce prizvisko pishlo vid imeni Vasil Cej Vasil buv gluhij i v nogo bula pogana vimova Vin govoriv Vahul Tak jogo i pochali zvati a teper jogo siniv i vnukiv Pudu pudu Zhitel sela mav svogo mlina i koli nesli do nogo moloti vin brav pud mirchuka Jogo prozvali Pudom i ves rid pochali tak zvati Goryanski gor ans k i Lyudi zhili na gori Prizviska okremih lyudej Kracaki prizvisko bulo dane mongolo tatarami pid chas navali V rodu bula krasiva divchina na yaku voni kazali Krasachka Koli vijsko povertalosya dodomu cyu divchinu zabrali z soboyu Pislya cogo u seli batka divchini nazvali Kracak a potim i ves rid tak nazivayut donini Garbyz za rozpovidyami zhiteliv u seli zhiv did Sanik Vin buv duzhe silnij vityagav na goru sam voza V nogo buv velikij zhivit yak garbuz Jogo prozvali Garbuz V nash chas koli jogo pravnuka takozh zvut Garbuz Dzvon ka Ce prizvisko dali odnomu iz zhiteliv yakij pracyuvav na shahtah na Donbasi Jogo zvali Ivan i v 1905 roci carskij uryad zaareshtuvav jogo za povstannya Zvilnila jogo revolyuciya 1917 roku Koli vin povernuvsya to govoriv rosijskoyu movoyu j im ya Ivan vimovlyav tak Dzievan Lyudi govorili Sho vin dzvonit Vid cogo jogo nazvali Dzvon ka a teper zvut tak jogo pravnuka Ale ye j inshi perekazi sho vin dzvoniv bez tolku u dzvin Tarkan Prizvisko pishlo vid malogo rostu cholovika i vid neposidyuchosti Nishtyka Tak nazivayut teper dida odnogo z Didenkiv Ranishe orali derev yanimi plugami i pri oranci derzhalisya rukami za chepigu Koli z yavilisya metalevi Sakkovski plugi to yih ne potribno bulo derzhati rukami Koli cej did buv she molodim poyihav orati novim plugom i vid zdivuvannya zakrichav Ot divis ni shtuka sam plug ore Pislya cogo jogo prozvali Nishtuka Cap prizvisko vid togo sho nosiv borodu gostru yak u capa Peitl yra Cogo cholovika zvali Petro ale vin sluzhiv nimcyam i jogo z prezirstvom lyudi nazivali Petlyuroyu Koshovij nazivali malenkogo hlopchika tomu sho jogo zvali Oleg a v seli ne bulo bilshe takogo imeni Braven kij duzhe nekrasivij ryabij i rudij Rizhij vid zovnishnogo viglyadu Vsi inshi osobisti prizviska mayut pohodzhennya vid imeni Katerina Manya i inshi Toponimika V seli ye kilka kutkiv yaki mayut svoyi nazvi Yurkova јyrkova Isnuyut narodni perekazi sho pershij poselenec yakij tut oselivsya i zbuduvav hatinu buv Yurko Govoryat sho prizvishe jogo bulo Gricayenko tomu v seli ce prizvishe poshirene a zvidki vono pishlo nevidomo Jogo zanis cej pershij poselenec Hutir Kumin hutir kumin Zasnovanij v period Gromadyanskoyi vijni na berezi Tyasminu nizhche na pivnich vid sela Tam bulo visim budinkiv i vsi zhiteli pokumalisya i buli odin odnomu kumami Ale dekilka desyatkiv rokiv tomu zhiteliv cogo hutora pereselili i na tim misci teper znahoditsya velikij grankar yer Postupova nazva cya vidzhivaye i vzhe bilshist naselennya govorit ne p idemo na kumin hut ir a p idemo na kar yer Kovalivka koval iyka kolishnij kutok Kut Ce buv gluhij kutok sela yakij zahodiv u ochereta ta verblozi yaki rosli na Tyasmini Pid chas kolektivizaciyi tam zbuduvali kolgospnu kuznyu de pracyuvali kovali Vid cogo i kutok stali nazivati Kovalivka a zhiteliv Koval ivc i Pud iv hutir ce misce de zhiv zhitel z prizviskom Pud Teper ce kutok Sobachivka a zhiteliv nazivayut Sobachani tomu sho bulo bagato sobak Kutok Zarichchya Ce chastina sela yaku viddilyaye nevelichka richka sho teche z Bogunovogo yaru Zhiteliv cogo kutka zvut Zar ichani Centralnu vulicyu sela lyudi nazivali sami to Proletars kaјu to Zhovtnevoјu ale do pevnogo chasu vlasnih nazv vulicyam ne bulo Rishennyam vikonkomu silskoyi Radi dali vlasni nazvi vulicyam Centralnu vulicyu sela nazvali vuliceyu Chapayeva Ye provulki Gagarina Boguna Bogdana i vulicya Shevchenka Plosh u seli nemaye Nemaye takozh i bazariv V seli ye dva kladovisha Odne z nih znahoditsya majzhe v centri sela Vlasnoyi nazvi ce kladovishe ne maye Zhiteli kazhut Pidemo na grobki Ce osnovne kladovishe Ye she kladovishe Davidivske za nazvoyu rodu Davidenkiv vishe yakih ce kladovishe Na comu kladovishi pohovani vsi ti sho pomerli z golodu v 1933 roci Pislya cogo roku nikogo tam bilshe ne hovali Gori Dlya rozvag molodi buv i ye berig richki Tyasmin tak zvanij Zanis V urochisti svyata molod z bayanom virushali v urochishe Chereshni Gora Chereshni Visoka gora yaka roztashovana v lisi nad Tyasminom vishe urochisha Kunkova Kolis tam buv sad bo poryad z lisovimi derevami ye grushi i yabluni Mabut buli tam kolis i chereshni Gora Bogunova Za narodnimi perekazami na cij gori polkovnik Bogun rozgromiv polsku oboronu V chest polkovnika Boguna cya gora j nazivayetsya Bogunovoyu Gora Lapova Za narodnimi perekazami z ciyeyi gori koni ponesli na brichci popa i vin utopivsya v ozeri yake kolis bulo bilya ciyeyi gori i yake prorvalos zrobivshi yar u Tyasmin Gora Dankova Za perekazami ce bulo pole yakogos Danka Na teritoriyi sela znahoditsya velichezna kilkist bugriv ta gorbiv ale voni vlasnih nazv ne mayut krim odnogo gorba sho zvetsya Kruglik Ce gorb yakij stoyit poruch z Bogunovoyu goroyu Mozhlivo sho nazva pishla vid jogo budovi Vin kruglij na viglyad nemov obtesanij lyudskimi rukami Krugom nogo yari Na teritoriyi sela znahodyatsya kurgani pid nazvoyu Mugilki mova pro nih ishla ranishe Dolini vlasnih nazv ne mayut Nemaye girskih pasovish Ye Hutirskij vigin Za nazvoyu miscevosti kolis tam buv hutir a teper vigin Balki bilshist vlasnih nazv ne mayut a Balka ozero Pro ce govorilosya ranishe Tam kolis bulo ozero a teper balka b Kam in a balka ce balka bilya Bogunovoyi gori ta bilya kurganiv Mugilki Nazva taka tomu sho grunt tam kam yanistij v Golubova balka ce nazva taka tomu sho tam koli she buv hutir zhili zhiteli na prizvishe Golub Na teritoriyi sela znahoditsya velichezna kilkist yariv a yari Yurchans ki za nazvoyu kutka Jdut voni vid Popovoyi gori i utvoreni kolishnim ozerom b yari Kuchans k i yari velichezni V kinci cih yariv stoyit bugor Kruglik v yar Bogun iu ale teper nazivayut yar Sel ans kij yar tyagnetsya vid Bogunovoyi gori paralelnij yaram Kuchanskgsh yih rozdilyaye lishe doroga yaka jde paralelno z nimi g Chervonij yar Nazva pishla vid togo sho v comu yaru duzhe bagato chervonogo pisku ale razom z tim u nomu taka zh sama kilkist i bilogo pisku takogo bilogo yak snig Mozhlivo pid ciyeyu nazvoyu prihovane shos inshe d Yavtushkiv yar Nazva vid imeni dida Yavtuha Za perekazami tut bulo jogo pole a teper yar Na teritoriyi sela ye urochisha Hutir Merlo Perekazi svidchat koli pasli pastuhi tut hudobu to lyagli spati u balci yih usih znajshli mertvimi Vid cogo i pishla nazva Hutir Merlo Ye dumka sho v cij miscevosti ye zalishki prirodnogo gazu Dolina Ce takozh urochishe Tut nizki miscya a krugom bugri i gori lisi Kun kova ce urochishe a takozh dolina bilya gori Chereshni Nazivayetsya tak tomu sho tam zhiv lisnik Kunko Vin sterig dereva na lisorozrobkah Nivi vlasnih nazv ne mayut Na teritoriyi sela ye lugi a Gnilush i Kolis ce buli gnili miscya a teper ce velikij lug iz sokovitoyu travoyu b Bugri Tak nazivayetsya lug yakij znahoditsya na berezi Tyasminu Sered cogo lugu ye pishani kurgani I ce navit divno Sered zelenoyi i sokovitoyi travi vistupayut goli piski Imovirno ce kolishni Dniprovi plavni v Velikij zan is ce takozh lug na berezi richki Tyasmin Tam kosyat travu dlya hudobi Na teritoriyi sela vsi orni polya mayut svoyi nazvi a Zasika Na comu misci buv lis Jogo korchuvali i rozsikali dorogu Vid cogo i nazva Teper tam orne pole b Kupcha Orne pole Nazivayetsya tak tomu sho cyu zemlyu kupili selyani u Rayevskih v Nadili She do revolyuciyi cyu zemlyu nadilili lyudyam Ce bulo u 1905 roci g Fedorenkove Nazva pishla vid togo sho ce bulo pole nevidomogo Fedorenka d Zalevkivske Nazivayetsya tak vid nazvi susidnogo sela Zalevki Ce pole pid chas kolektivizaciyi vidijshlo do nashogo sela e Perelisok Orne pole Nazivayetsya tomu sho vono vklinyuyetsya v lis ye Trikolisove Zvidki pishla nazva nevidomo Pid cim polem ye pereyarok a v nomu chervona glina yakoyu zhinki pidmazuvali prizbi Sogodni misce dlya polyuvannya na kopitnih ta pushnogo zvira Nepridatni zemli mayut nazvi a Radkivshina Nazva pishla vid prizviska Radchuk Tam buli jogo polya b Nepridatnimi ye klini Takih kliniv ye bagato ale tilki bilya Kuchanskih yariv voni mayut nazvi a Kozin Nazva mabut vid togo sho tam rostut kushi kozelkiv yaki lyublyat kozi b Golij Ale vin ne golij na nomu taka zh sama roslinnist v Dovgij Nazva taka oskilki vin najdovshij za vsi klini g Kruglik Cej klin znahoditsya nedaleko vid berega Kruglik Vin takozh maye okruglu formu d Vakanec Nazva taka tomu sho tam rostut velichezni dereva akacij yaki zhiteli nazivayut vakaciua Vsi inshi nepridatni zemli nazv ne mayut Ale teper ci zemli roblyat pridatnimi Na nih zeleniyut molodi sosonki Vlasni nazvi pov yazani z miscevoyu floroyu a Knyazivskij lis Ce velicheznij lisovij masiv yakij tyagnetsya do sela Sunki Nazva taka tomu sho vin nalezhav knyagini Yashvil b Timoshenkiv Ce lis bilya Timoshenkovoyi gori g Kalyepin lis Za nazvoyu lisnika yakogo vbili banditi v Gromadyansku vijnu v Lis Drobota Nazva taka tomu sho buv lisnik Drobot Na teritoriyi sela bagato sadiv a Yavtushkiv sad Nazva pishla vid imeni dida Yavtuha b Musyejkii sad Nazva vid prizviska Musyejka U Musyejkinomu sadu ye nevelichke dzherelo de zavzhdi b ye voda Cya voda krasha za mineralnu Isnuyut perekazi sho ciyeyu vodoyu ranishe likuvali sonyashnici i rizi v zhivoti Ce dzherelo slid bulo b dosliditi v Vasilkivskij sad Nazvanij za prizvishem gospodarya Sad duzhe starij Gidronika Na teritoriyi sela nemaye vodojmish moriv zatok Bilya sela protikaye richka Tyasmin pritoka Dnipra yaka bere svij pochatok za Novomirgorodom Nazva cya pohodit vid slova T is ma pokruchena yak strichka Z istoriyi vidomo sho ce kolishnij sudnoplavnij rukav Dnipra Pritoki richki Tyasmin Midyanka Sriblyanka Suhij Tashlik Gnilij Tashlik Na teritoriyi sela buli velichezni neprohidni bolota yaki tyaglisya v shirinu na tri pyat kilometri Pislya provedennya osushennya bolota znikli Na miscyah neprohidnih i topkih piznishe rostut lani buryakiv i kukurudzi Tyasmin zminiv svoye ruslo Uzhe nemaye rusla richki bilya urochisha Bakayi Richka teche ponad selami Stepanki Hacki obminayuchi Zalevki Beregi richki Tyasmin malovnichi tut rostut verbi lisi Voda v richci prisna beregi pishani dno pishane ta kam yaniste a podekudi i topke Stare ruslo Tyasminu ponad urochishem Bakayi nazivayut Hvosa Tut duzhe shvidko tekla voda i buli yami yaki nazivali kinskimi Teper tut zalishilisya suhi balki ale stari nazvi zalishilisya Ozeryaviii Tak nazivali chisti miscya na bolotah de pomizh latattyam ta ocheretami stoyali chisti ozercya vodi Na ozeryavini chasto yizdili mislivci za dikimi kachkami Uzhe nemaye bolit i ozeryavin na cih miscyah rostut travi ale nazva she pobutuye Zabrid Tak nazivayetsya urochishe de vipasayut hudobu Ranishe tam buv brid a teper voda visohla i gonyat skot pasti i govoryat Gonem pasti na zabrid Na Tyasmini ye she strugi Ce porizani v ocheretah ta plavnyah kanali cherez bolota Yavtushkova struga Znahodilas proti dida Yavtuha Petrushkova struga Takozh za prizviskom gospodarya yakij yiyi prorizav Kriva struga Ce najpovnovodnisha z usih Voda v nij teche duzhe shvidko i nikoli ne zamerzaye zimoyu Hityuche Ce nemov ozerce bilya Tyasminu V nomu duzhe gryuzke dno krugom ochereti Za rozmirom nevelike Beregi v nomu lezhat na vodi i na nih mozhna gojdatisya Znahoditsya vono blizhche do sela Golov yatine Liman Ce chastina Tyasminu sho znahoditsya bilya sela Gulyaj Gorodok Tut vodi rozlivayutsya shiroko utvoryuyuchi nemov more She z davnih daven misce dlya polyuvannya na pernatih Bakayi Kolis za Tyasminom na drugomu berezi zanosu buli veliki yami povni vodi i ribi Ce buli svoyeridni ozera porosli ocheretom ta rogozom Teper voda visohla lishe zalishilisya kanavi zridka ye voda Ale nazva za nimi lishilasya Bakayi Znahoditsya ce misce v lisi za Tyasminom Gnilushi Cya nazva zalishilasya z davnih daven Ce miscevist na lugah nedaleko vid Tyasminu Kolis rozpovidayut starozhili tut buli gnili yami dragovinnya Tam ne mozhna bulo hoditi Ale teper ce rozkishni lugi z travoyu ta kalinoyu hoch i zalishilasya davnya nazva Gnilushi Krinichka Ce miscevist znahoditsya bilya gori Chereshni misce rozvag molodi Tam zavzhdi varyat kashu Mabut tomu sho vnizu roztashovana krinicya Miscevist cyu nazivayut Krinichka Kolis ranishe tut bulo dekilka krinic Vsi inshi krinici vlasnih nazv ne mayut InfrastrukturaV seli pracyuye odin magazin silskij klub Malobuzukivskij granitnij kar yerLyudiV seli narodilisya Procenko Dmitro Pilipovich 1899 1980 ukrayinskij radyanskij fiziolog roslin Temnij Dmitro Viktorovich 1991 2019 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Maharinec Mikola Grigorovich 1971 2022 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PosilannyaPogoda v seli Malij Buzukiv 26 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih