Олексій Олексійович Мала нов нар 30 серпня 1917 Ярославль пом 4 жовтня 1941 с Дальник Одеська область військовий льотчик

Олексій Олексійович Мала́нов (нар. 30 серпня 1917, Ярославль — пом. 4 жовтня 1941, с. Дальник, Одеська область) — військовий льотчик, командир ланки 69-го винищувального авіаційного полку (Окрема Приморська армія), старший лейтенант, Герой Радянського Союзу (посмертно).

Маланов Олексій Олексійович
Народився	30 серпня 1917(1917-08-30) Ярославль, Російська імперія
Помер	4 жовтня 1941(1941-10-04) (24 роки) Дальник, Одеський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Алея Слави
Країна	СРСР
Діяльність	офіцер, льотчик
Учасник	німецько-радянська війна і Оборона Одеси 1941
Військове звання	старший лейтенант
Партія	ВКП(б)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитинство і юність

Народився в Ярославлі в сім'ї ткачів.

Після 10 класу за рекомендацією райкому ВЛКСМ був направлений в Одеську військово-авіаційну школу пілотів. За 2,5 року навчання в авіашколі Олексій Маланов досконало опанував льотною справою і за відмінні успіхи був нагороджений Ворошиловською премією.

Після закінчення школи службу продовжив на одному з південних військових аеродромів, а потім переведений в 69-й Одеський винищувальний авіаполк.

Німецько-радянська війна

Початок війни командир авіаланки Олексій Маланов зустрів першим бойовим вильотом 22 червня о 4 годині для захисту Одеського порту.

69-й винищувальний полк був підпорядкований командувачу Одеського оборонного району. Авіаполк виконував не тільки прикриття наземних військ з повітря, але й вів повітряні бої з авіацією противника, брав участь у штурмівці аеродромів, танкових і механізованих колон 4-ї румунської армії. Аеродром 69-го авіаполку розташовувався на околиці міста, льотчики супротивника добре знали місце його розташування, безперервно піддавали бомбовим ударам з повітря і артилерійському обстрілу гарматами великого калібру. Командування оборонного району і Приморської армії генерал Іван Петров прийняли рішення побудувати інший аеродром у самій Одесі, який важко було розпізнати серед міських руїн.

У складі авіаполку брав участь у знищенні німецьких літаків на аеродромі біля села Сальтисони, за 10 заходів протягом 30 хвилин було спалено 22 літаки, 100 чоловік з льотно-технічного складу вбито і поранено.

Незабаром групою винищувачів було збито 5 з 6 бомбардувальників «Ю-52», транспортували караван планерів з матеріальними засобами. Один з них підбив Олексій Маланов.

У липні 1941 року командир ланки Маланов був представлений до ордена Червоного Прапора, а в вересні до звання Героя Радянського Союзу.

У нагородному листі командир 69-го авіаполку майор Л. Шестаков і воєнком Верховец написали, що старший лейтенант Маланов завдавав нищівних ударів по наземним частинам супротивника, вогневих точках, мінометних батареях і кулеметним гніздам. За час бойових дій здійснив 151 бойовий виліт, з них на штурмовку — 67, повітряний бій — 39 і розвідку — 27 вильотів. У повітряних боях збив 2 літаки противника.

4 жовтня 1941 року 8 винищувачів штурмували ворожі позиції на північний захід від села Дальник. Літак Олексія Маланова був підбитий ворожими зенітниками. Охоплений полум'ям винищувач «І-16» Маланов направив на румунську кавалерійську частину.

Олексій Олексійович Маланов похований в Одесі на Алеї Слави в парку імені Т. Г. Шевченка.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1942 року старшому лейтенанту Маланову Олексію Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу, посмертно.

Нагороди

Медаль «Золота зірка» Героя Радянського Союзу (10 лютого 1942 року, посмертно).
Орден Леніна (10 лютого 1942 року, посмертно).
Орден Червоного Прапора (5 листопада 1941 року, посмертно).

Пам'ять

Ім'ям Героя названі:

в Одесі
вулиця в Красноперекопському районі Ярославля, в 1965 році.

На старій будівлі школи № 40, яку він закінчив, встановлено меморіальну дошку.

Посилання

Презентация о Маланове А. А. scribd.com (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 4 грудня 2017.