Малами — козацько-старшинський (згодом — дворянський і баронський) рід молдовського походження, засновником якого був Андріяш (Андрій) Дмитрович Малама (? — до 1730). Він 1706 року виїхав з міста Дубоссари (нині місто в Молдові), оселився в Гетьманщині та обіймав посаду охочекомонного полковника (1708–09). Його нащадки посідали уряди військових і бунчукових товаришів. До роду належали:
- (1841—1909) — громад. діяч, катеринославський повітовий предводитель дворянства (1881—1896), гласний Катеринославських губернських і повітових земських зборів;
- [ru] (1855 — ?) — таємний радник, кінолог;
- Яків Дмитрович (1841—1912) — генерал від кавалерії (1906), начальник штабу Київського військового округу (1890—1892), наказний отаман Кубанського козацького війська (1892—1904), помічник кавказького намісника (1905—1907);
- [ru] (1845—1913) — статський радник, кубанський архітектор;
- Павло Миколайович (1859—1920) — громадський діяч і письменник, голова Кременчуцького та віцепрезидент Полтавського сільськогосподарського товариств, член III Державної думи, автор праць з історії Полтавщини;
- [ru] (1878—1972) — доктор медицини, лейбмедик Імператорського двору, дійсний статський радник;
- [ru] (1872 — ?) — камер-юнкер Імператорського двору (1909), катеринославський повітовий предводитель дворянства (1902), автор праці «Род Малама» (Катеринослав, 1912).
Герб роду | |
Держава | Священна Римська імперія, Російська імперія і Гетьманщина |
---|---|
Родоначальник | Малама Андріяш Дмитрович |
House of Malama у Вікісховищі |
1787 року двоє з онуків засновника роду — брати майор (1749—1813) та поручик (1760—1811) — отримали грамоту на баронську гідність «Священної Римської імперії германської нації». Баронська гілка роду швидко згасла.
Джерела
- В. В. Томазов. Малами // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 466. — .
- Модзалевскій В. Л. Малороссійскій родословникъ. — Кіевъ : Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К, 1912. — Т. 3 : Л-О. — С. 341—357. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malami kozacko starshinskij zgodom dvoryanskij i baronskij rid moldovskogo pohodzhennya zasnovnikom yakogo buv Andriyash Andrij Dmitrovich Malama do 1730 Vin 1706 roku viyihav z mista Dubossari nini misto v Moldovi oselivsya v Getmanshini ta obijmav posadu ohochekomonnogo polkovnika 1708 09 Jogo nashadki posidali uryadi vijskovih i bunchukovih tovarishiv Do rodu nalezhali 1841 1909 gromad diyach katerinoslavskij povitovij predvoditel dvoryanstva 1881 1896 glasnij Katerinoslavskih gubernskih i povitovih zemskih zboriv ru 1855 tayemnij radnik kinolog Yakiv Dmitrovich 1841 1912 general vid kavaleriyi 1906 nachalnik shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu 1890 1892 nakaznij otaman Kubanskogo kozackogo vijska 1892 1904 pomichnik kavkazkogo namisnika 1905 1907 ru 1845 1913 statskij radnik kubanskij arhitektor Pavlo Mikolajovich 1859 1920 gromadskij diyach i pismennik golova Kremenchuckogo ta viceprezident Poltavskogo silskogospodarskogo tovaristv chlen III Derzhavnoyi dumi avtor prac z istoriyi Poltavshini ru 1878 1972 doktor medicini lejbmedik Imperatorskogo dvoru dijsnij statskij radnik ru 1872 kamer yunker Imperatorskogo dvoru 1909 katerinoslavskij povitovij predvoditel dvoryanstva 1902 avtor praci Rod Malama Katerinoslav 1912 MalamiGerb roduDerzhava Svyashenna Rimska imperiya Rosijska imperiya i GetmanshinaRodonachalnikMalama Andriyash Dmitrovich House of Malama u Vikishovishi 1787 roku dvoye z onukiv zasnovnika rodu brati major 1749 1813 ta poruchik 1760 1811 otrimali gramotu na baronsku gidnist Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi germanskoyi naciyi Baronska gilka rodu shvidko zgasla DzherelaV V Tomazov Malami Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 466 ISBN 978 966 00 1028 1 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik Kiev Tip T va G L Fronckevicha i K 1912 T 3 L O S 341 357 ros doref