Василь Андрійович Малагуша | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Василь Андрійович Малагуша | |||
Народився | 31 грудня 1911 Гур'ївка,Миколаївська область | |||
Помер | 2007 Мінськ,Білорусь | |||
Діяльність | письменник | |||
| ||||
Малагуша Василь Андрійович (нар. 31 грудня 1911, с. Гур'ївка в Новоодеському районі Миколаївської області — пом. 2007). Активний учасник літературного життя в Україні в 30-і роки, член Всеукраїнської Спілки пролетарських письменників (ВУСПП).
Дитячі роки і освіта
З шести років Василя віддали на виховання в сім'ю миколаївських учителів Васильєвих. У четвертому класі він вчиться в школі № 8 м. Миколаєва. Після закінчення Гур'ївської семирічки вчився в Миколаївському інституті соціального виховання (зараз Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського), у якому після навчання залишився працювати директором робітфаку. Пізніше став асистентом кафедри мови і літератури.
Письменник і Миколаївщина
Цей розділ містить текст, що не відповідає . |
У Миколаєві в 30-ті роки працювали творчі групи Всеукраїнської Спілки пролетарських письменників — «Жовтень», об'єднання робітників-суднобудівників «Шків», комсомольських письменників «Молодняк».
В. А. Малагуша активно включився в літературне життя рідного краю. Він дружив із літераторами, які в майбутньому стали відомими письменниками: Б. Лавреньовим, Е. Багрицьким, та ін. В. А. Малагуша друкувався в журналі «Стапель» (орган Миколаївської організації ВУСПП), «Молодняк», газеті «Шлях індустріалізації».
Арешт
Двадцятип'ятирічний асистент кафедри мови та літератури В. Малагуша публічно дав оцінку роботі місцевого НКВС, не схвалив суцільної колективізації. За це у 1937 році був заарештований як учасник антирадянської націоналістичної організації. Спочатку від нього вимагали зізнань в авторстві вірша «Портретов Ленина не видно». Це вірш , але у жодній з бібліотек Миколаєва не виявилось його збірки. Звинувачення щодня обростало новими фактами і дивовижними деталями. Нарешті до полєтаєвських віршів про Леніна додалося зізнання професора Миронця про «участь його асистента Василя Малагуші в роботі націоналістичної терористичної організації», котру органи «розкрили» у стінах Миколаївського інституту соціального виховання.
Спершу це не вкладалось у голові. Миронець і контрреволюційна змова — абсолютно несумісні речі. Та вже через декілька днів молодий викладач зрозумів, яким чином були одержані ці зізнання від літнього професора… Була інсценована так звана очна ставка. Зчорнілий від побоїв, позбавлений волі і фізичних сил чоловік повторював свої «зізнання», ховаючи очі. Нестерпно довго тяглася доба в слідчому ізоляторі. Сірі стіни, сіра бетонна підлога. Камера — без жодного тапчана, матраца, вщерть наповнена змученими людьми. Нічне повітря час від часу порушує тяжке зітхання, кашель чи стогін тих, хто повернувся з допитів. Ті, хто зберігав сили, крутилися з боку на бік, аби до ранку крижана підлога не вистудила до решти душу і тіло.
Слідчі працювали змінами. Василя Малагушу, як і інших, передавали з рук у руки. Оригінальністю запитань ніхто не відзначався. Поклавши пістолета перед собою на стіл, шанобливо, з підкресленою повагою показували на портрет Сталіна.
У порівнянні з жорстокістю і методичністю тортур, ці випробування видавались тепер невинними жартами. Тепер Василь не мав жодного сумніву, як саме було зломлено дух старого, ні в чому не винного професора Івана Дмитровича Миронця. Таким же варварським методом у молодого викладача Малагуші пробували вирвати імена друзів. Збагнув, що назвати будь-кого із товаришів означає негайно зарахувати їх в один ряд із собою, себто до ворогів народу, Василь відповідав: друзів і подруг не мав, весь вільний час віддавав науковим та літературним заняттям. Як міг, відвертав увагу від товаришів, друзів. А ось подруги, коханої дівчини у Василя не було.
Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР Василя Малагушу засудили за статтею 54, що передбачала десять років тюремного ув'язнення і п'ять років позбавлення громадянських прав.
Протягом 1938—39 років тюремні адреси політв'язня Василя Малагуші неодноразово змінювались. З п'ятої Харківської в'язниці його знову повернули до Миколаївської, потім знов перепровадили до Харкова, Одеси, Житомира… У Миколаєві, коли в «чорному вороні» везли на допит, фортуна спробувала подарувати йому рятівний шанс. На одній із дорожніх вибоїн заґратовані двері машини раптом розчинились. Мабуть, конвоїр, випускаючи ув'язненого за потребою, зачинив замок не на повний оберт. Внутрішній голос підштовхував: «Стрибай! Ніч як дьоготь, обабіч дороги — густі бузькі плавні». Він же, просунувши руку через ґрати, шалено гамселив по кабіні водія до тих пір, поки машина не зупинилась. Втеча була рівнозначна визнанню провини. Малагуша ж вирішив довести, що честь його незаплямована, і на волю вийти лише тоді, коли всі звинувачення будуть зняті офіційно.
Засвоївши маленькі хитрощі тюремної «школи» та вимінявши в охоронця грифельний стержень на продуктову посилку із дому, він невтомно писав листи рідним. Ці звісточки на тонкім цигарковім папері викидались при переведенні із однієї тюрми в іншу через вагонні ґрати з проханням до добрих людей переслати за призначенням. Листи, збережені батьками, разом з офіційними відповідями із різних інстанцій зберігалися в архівах Василя Андрійовича Малагуші. Ось уривки одного із них:
«…таточку, рідний, я плачу, я клянусь Вам своїм життям, що Ваш син той, яким Ви його виховали... Хай живе життя і партія, котра неодмінно знайде справжніх ворогів, що спровадили мене сюди... Я в це твердо вірю… Наклепники оббрехали мене… Поглумились над святим іменем більшовика, котре я пронесу через все життя. З цим іменем мені хотілося б і вмерти. Ось чому я живу, ось чому Я не наговорював ні на себе, ні на інших. Я не боюсь, не падаю духом. Ось чому в тюремних листівках, таточку, я писав, що почуваю себе добре. Не сумуйте і ви, мої любі. Бережіть своє здоров’я... не побивайтесь за мною. Скоро побачимось, дорогі мої таточко, мамочко, Гришенько, Сімочко, Клаво, Олю, Колечко. Цілую вас міцно. Вася. 24 червня 1938 року (лист кидаю на станції Основа Південної залізниці) ». |
Рідні, впевнені в безвинності сина, не заспокоюючись, писали в органи прокуратури, особисто Сталіну, Берії, Ворошилову. Відповіді звідусіль приходили невтішні: «Прокурор Української Радянської Соціалістичної Республіки, м. Київ, Короленка, 15. гр. Малагуші А. М. За розпорядженням прокурора відділу зі спецсправ повідомляю, що заява з приводу Вашого сина Малагуші В. А. Прокуратурою УРСР залишена без розгляду. Референт відділу Кацева».
Постійна напруга, що не дозволяла ні на хвилину розслабитися, стала причиною затяжної нервової лихоманки В. Малагуші. Боліло зломане ребро, підсилюючи сверблячку, що розповсюджувалася по тілу кривавими виразками. Та в душі Василь радів. А раптом лікар сприйме цю нервову лихоманку за екзему або ще краще — коросту. Тоді — медкорпус, де, кажуть, ліпше годують. Так воно й вийшло. Медкорпус після тісної камери видався санаторієм. Коростяним хворим звеліли, роздягшись догола, годинами лежати на брудних матрацах, накритих товстим шаром темної сіро-ртутної мазі. Приймаючи ці процедури, можна було трохи відіспатись, насолоджуючись самотністю, віддаючись спогадам. Та й їжа в медкорпусі була набагато ситніша. В неволі він пробув 10 років, у 1955 р. реабілітований.
Життя після ув'язнення
Цей розділ містить текст, що не відповідає . |
На Колимі, він познайомився зі своєю обраницею — політв'язнем Оленою Груббе. Повернувшись із ув'язнення разом із дружиною, вони взялися за пошуки адрес загиблих, їх рідних. Горе не обійшло й сім'ю дружини — потомків латиських стрільців. Два брати, Микола й Петро, були репресовані й знищенні в 1938 році, відразу ж після арешту Олени, звинуваченої у зв'язках із буржуазною Латвією та в шпигунській діяльності. Лише в 1957, після ХХ з'їзду КПРС, вони були реабілітовані. Та ні мати, ні батько не дожили до цієї звістки.
Реабілітації і поновлення в партії Василь Андрійович Малагуша дочекався уже в Таласі, куди поїхав за заповітом Теміркула. Був спочатку викладачем російської мови та літератури, креслення, малювання у семирічній школі № 1. Потім пропагандистом, лектором-консультантом Таласького райкому партії. Його нариси, вірші, статті друкували газети «Радянська Киргизія», «Комсомолець Киргизії», журнал «Блокнот агітатора». Довгі роки в редакціях приймали лише ті матеріали, де автор розповідав про своє революційне минуле, писав про роботу очолюваного ним атеїстичного гуртка. Вірші ж, створені під враженням від табірних випробувань, вперто не помічало ні одне видання. Їх або ж повертали, або ж губили, як це трапилось із п'єсою про Колиму. Одержавши якось рукопис із порадою кинути писати, він ішов дорогою і створював свого «Погорільця». Проста, здавалось би, мудрість людського життя: попала людина в біду, згоріла хата — і несли люди колись хто шматок хліба, хто гріш, хто звичайне людське співчуття. А у нього згоріла в буреломі літ юність — і тиняється поет коридорами редакцій газет, журналів, видавництв.
Він продовжував писати, стукати в міцно зачинені двері і душі… Тут, у Фрунзе, поховав свою першу дружину Олену. Тут знайшла його колишня знайома з Миколаєва Клавдія Нікітіна. Вона, вже бабуся, випадково дізналась фрунзенську адресу свою земляка, котрий овдовів, як і вона, шість років тому. Їй судилося стати дружиною військового, перенести весь жах фашистської окупації і щастя визволення… Разом із другою дружиною Клавдією Яківною Нікітіною усиновили хлопчика — сироту Сашка.
На схилі літ В. Малагуша проживав у Білорусі в м. Мінськ. Звідти в 2003 році він прислав у Гур'ївську школу свою маленьку збірочку віршів зі словами: «Рідним землякам, всім вчителям та учням від колишнього учня Гур'ївської школи із щирою відданістю та любов'ю». У цій збірці під назвою «Сага про вічну мерзлоту» була й поезія про рідне село, написане в 1939 році.
Збірки віршів В. А. Малагуши
- «Сберечь хоть капельку души…» (1988)
- «Случай в забое»: Стихи
- «И вздрогнет душа …» (2004)
- Стихи: биография отдельного лица (2004)
- «Апокалипсис» (2007)
- «Сага про вічну мерзлоту»(1939)
Посилання
(За матеріалами статті Є.Карпова в газеті «Ленінське плем'я» № 11, 12, 13, 14 за 1989 рік.)
- http://wiki.moippo.org.ua/index.php/Малагуша_В.А[недоступне посилання з липня 2019].
- http://litnik.org/index.php/poeziya/vasilij-malagusha [ 21 січня 2016 у Wayback Machine.]
- http://litnik.org/index.php/literaturnye-novosti/356-31-dekabrya-1911-goda-rodilsya-izvestnyj-nikolaevskij-poet-vasilij-andreevich-malagusha [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.niklib.com/resource/karta.ua?id=116 [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Vasil Andrijovich MalagushaIm ya pri narodzhenniVasil Andrijovich MalagushaNarodivsya31 grudnya 1911 1911 12 31 Gur yivka Mikolayivska oblastPomer2007 2007 Minsk BilorusDiyalnistpismennik Malagusha Vasil Andrijovich nar 31 grudnya 1911 19111231 s Gur yivka v Novoodeskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti pom 2007 Aktivnij uchasnik literaturnogo zhittya v Ukrayini v 30 i roki chlen Vseukrayinskoyi Spilki proletarskih pismennikiv VUSPP Dityachi roki i osvitaZ shesti rokiv Vasilya viddali na vihovannya v sim yu mikolayivskih uchiteliv Vasilyevih U chetvertomu klasi vin vchitsya v shkoli 8 m Mikolayeva Pislya zakinchennya Gur yivskoyi semirichki vchivsya v Mikolayivskomu instituti socialnogo vihovannya zaraz Mikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O Suhomlinskogo u yakomu pislya navchannya zalishivsya pracyuvati direktorom robitfaku Piznishe stav asistentom kafedri movi i literaturi Pismennik i MikolayivshinaCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Mikolayevi v 30 ti roki pracyuvali tvorchi grupi Vseukrayinskoyi Spilki proletarskih pismennikiv Zhovten ob yednannya robitnikiv sudnobudivnikiv Shkiv komsomolskih pismennikiv Molodnyak V A Malagusha aktivno vklyuchivsya v literaturne zhittya ridnogo krayu Vin druzhiv iz literatorami yaki v majbutnomu stali vidomimi pismennikami B Lavrenovim E Bagrickim ta in V A Malagusha drukuvavsya v zhurnali Stapel organ Mikolayivskoyi organizaciyi VUSPP Molodnyak gazeti Shlyah industrializaciyi AreshtDvadcyatip yatirichnij asistent kafedri movi ta literaturi V Malagusha publichno dav ocinku roboti miscevogo NKVS ne shvaliv sucilnoyi kolektivizaciyi Za ce u 1937 roci buv zaareshtovanij yak uchasnik antiradyanskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Spochatku vid nogo vimagali ziznan v avtorstvi virsha Portretov Lenina ne vidno Ce virsh ale u zhodnij z bibliotek Mikolayeva ne viyavilos jogo zbirki Zvinuvachennya shodnya obrostalo novimi faktami i divovizhnimi detalyami Nareshti do polyetayevskih virshiv pro Lenina dodalosya ziznannya profesora Mironcya pro uchast jogo asistenta Vasilya Malagushi v roboti nacionalistichnoyi teroristichnoyi organizaciyi kotru organi rozkrili u stinah Mikolayivskogo institutu socialnogo vihovannya Spershu ce ne vkladalos u golovi Mironec i kontrrevolyucijna zmova absolyutno nesumisni rechi Ta vzhe cherez dekilka dniv molodij vikladach zrozumiv yakim chinom buli oderzhani ci ziznannya vid litnogo profesora Bula inscenovana tak zvana ochna stavka Zchornilij vid poboyiv pozbavlenij voli i fizichnih sil cholovik povtoryuvav svoyi ziznannya hovayuchi ochi Nesterpno dovgo tyaglasya doba v slidchomu izolyatori Siri stini sira betonna pidloga Kamera bez zhodnogo tapchana matraca vshert napovnena zmuchenimi lyudmi Nichne povitrya chas vid chasu porushuye tyazhke zithannya kashel chi stogin tih hto povernuvsya z dopitiv Ti hto zberigav sili krutilisya z boku na bik abi do ranku krizhana pidloga ne vistudila do reshti dushu i tilo Slidchi pracyuvali zminami Vasilya Malagushu yak i inshih peredavali z ruk u ruki Originalnistyu zapitan nihto ne vidznachavsya Poklavshi pistoleta pered soboyu na stil shanoblivo z pidkreslenoyu povagoyu pokazuvali na portret Stalina U porivnyanni z zhorstokistyu i metodichnistyu tortur ci viprobuvannya vidavalis teper nevinnimi zhartami Teper Vasil ne mav zhodnogo sumnivu yak same bulo zlomleno duh starogo ni v chomu ne vinnogo profesora Ivana Dmitrovicha Mironcya Takim zhe varvarskim metodom u molodogo vikladacha Malagushi probuvali virvati imena druziv Zbagnuv sho nazvati bud kogo iz tovarishiv oznachaye negajno zarahuvati yih v odin ryad iz soboyu sebto do vorogiv narodu Vasil vidpovidav druziv i podrug ne mav ves vilnij chas viddavav naukovim ta literaturnim zanyattyam Yak mig vidvertav uvagu vid tovarishiv druziv A os podrugi kohanoyi divchini u Vasilya ne bulo Viyiznoyu sesiyeyu Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR Vasilya Malagushu zasudili za statteyu 54 sho peredbachala desyat rokiv tyuremnogo uv yaznennya i p yat rokiv pozbavlennya gromadyanskih prav Protyagom 1938 39 rokiv tyuremni adresi politv yaznya Vasilya Malagushi neodnorazovo zminyuvalis Z p yatoyi Harkivskoyi v yaznici jogo znovu povernuli do Mikolayivskoyi potim znov pereprovadili do Harkova Odesi Zhitomira U Mikolayevi koli v chornomu voroni vezli na dopit fortuna sprobuvala podaruvati jomu ryativnij shans Na odnij iz dorozhnih viboyin zagratovani dveri mashini raptom rozchinilis Mabut konvoyir vipuskayuchi uv yaznenogo za potreboyu zachiniv zamok ne na povnij obert Vnutrishnij golos pidshtovhuvav Stribaj Nich yak dogot obabich dorogi gusti buzki plavni Vin zhe prosunuvshi ruku cherez grati shaleno gamseliv po kabini vodiya do tih pir poki mashina ne zupinilas Vtecha bula rivnoznachna viznannyu provini Malagusha zh virishiv dovesti sho chest jogo nezaplyamovana i na volyu vijti lishe todi koli vsi zvinuvachennya budut znyati oficijno Zasvoyivshi malenki hitroshi tyuremnoyi shkoli ta viminyavshi v ohoroncya grifelnij sterzhen na produktovu posilku iz domu vin nevtomno pisav listi ridnim Ci zvistochki na tonkim cigarkovim paperi vikidalis pri perevedenni iz odniyeyi tyurmi v inshu cherez vagonni grati z prohannyam do dobrih lyudej pereslati za priznachennyam Listi zberezheni batkami razom z oficijnimi vidpovidyami iz riznih instancij zberigalisya v arhivah Vasilya Andrijovicha Malagushi Os urivki odnogo iz nih tatochku ridnij ya plachu ya klyanus Vam svoyim zhittyam sho Vash sin toj yakim Vi jogo vihovali Haj zhive zhittya i partiya kotra neodminno znajde spravzhnih vorogiv sho sprovadili mene syudi Ya v ce tverdo viryu Naklepniki obbrehali mene Poglumilis nad svyatim imenem bilshovika kotre ya pronesu cherez vse zhittya Z cim imenem meni hotilosya b i vmerti Os chomu ya zhivu os chomu Ya ne nagovoryuvav ni na sebe ni na inshih Ya ne boyus ne padayu duhom Os chomu v tyuremnih listivkah tatochku ya pisav sho pochuvayu sebe dobre Ne sumujte i vi moyi lyubi Berezhit svoye zdorov ya ne pobivajtes za mnoyu Skoro pobachimos dorogi moyi tatochko mamochko Grishenko Simochko Klavo Olyu Kolechko Ciluyu vas micno Vasya 24 chervnya 1938 roku list kidayu na stanciyi Osnova Pivdennoyi zaliznici Ridni vpevneni v bezvinnosti sina ne zaspokoyuyuchis pisali v organi prokuraturi osobisto Stalinu Beriyi Voroshilovu Vidpovidi zvidusil prihodili nevtishni Prokuror Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki m Kiyiv Korolenka 15 gr Malagushi A M Za rozporyadzhennyam prokurora viddilu zi specsprav povidomlyayu sho zayava z privodu Vashogo sina Malagushi V A Prokuraturoyu URSR zalishena bez rozglyadu Referent viddilu Kaceva Postijna napruga sho ne dozvolyala ni na hvilinu rozslabitisya stala prichinoyu zatyazhnoyi nervovoyi lihomanki V Malagushi Bolilo zlomane rebro pidsilyuyuchi sverblyachku sho rozpovsyudzhuvalasya po tilu krivavimi virazkami Ta v dushi Vasil radiv A raptom likar sprijme cyu nervovu lihomanku za ekzemu abo she krashe korostu Todi medkorpus de kazhut lipshe goduyut Tak vono j vijshlo Medkorpus pislya tisnoyi kameri vidavsya sanatoriyem Korostyanim hvorim zvelili rozdyagshis dogola godinami lezhati na brudnih matracah nakritih tovstim sharom temnoyi siro rtutnoyi mazi Prijmayuchi ci proceduri mozhna bulo trohi vidispatis nasolodzhuyuchis samotnistyu viddayuchis spogadam Ta j yizha v medkorpusi bula nabagato sitnisha V nevoli vin probuv 10 rokiv u 1955 r reabilitovanij Zhittya pislya uv yaznennyaCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Na Kolimi vin poznajomivsya zi svoyeyu obraniceyu politv yaznem Olenoyu Grubbe Povernuvshis iz uv yaznennya razom iz druzhinoyu voni vzyalisya za poshuki adres zagiblih yih ridnih Gore ne obijshlo j sim yu druzhini potomkiv latiskih strilciv Dva brati Mikola j Petro buli represovani j znishenni v 1938 roci vidrazu zh pislya areshtu Oleni zvinuvachenoyi u zv yazkah iz burzhuaznoyu Latviyeyu ta v shpigunskij diyalnosti Lishe v 1957 pislya HH z yizdu KPRS voni buli reabilitovani Ta ni mati ni batko ne dozhili do ciyeyi zvistki Reabilitaciyi i ponovlennya v partiyi Vasil Andrijovich Malagusha dochekavsya uzhe v Talasi kudi poyihav za zapovitom Temirkula Buv spochatku vikladachem rosijskoyi movi ta literaturi kreslennya malyuvannya u semirichnij shkoli 1 Potim propagandistom lektorom konsultantom Talaskogo rajkomu partiyi Jogo narisi virshi statti drukuvali gazeti Radyanska Kirgiziya Komsomolec Kirgiziyi zhurnal Bloknot agitatora Dovgi roki v redakciyah prijmali lishe ti materiali de avtor rozpovidav pro svoye revolyucijne minule pisav pro robotu ocholyuvanogo nim ateyistichnogo gurtka Virshi zh stvoreni pid vrazhennyam vid tabirnih viprobuvan vperto ne pomichalo ni odne vidannya Yih abo zh povertali abo zh gubili yak ce trapilos iz p yesoyu pro Kolimu Oderzhavshi yakos rukopis iz poradoyu kinuti pisati vin ishov dorogoyu i stvoryuvav svogo Pogorilcya Prosta zdavalos bi mudrist lyudskogo zhittya popala lyudina v bidu zgorila hata i nesli lyudi kolis hto shmatok hliba hto grish hto zvichajne lyudske spivchuttya A u nogo zgorila v burelomi lit yunist i tinyayetsya poet koridorami redakcij gazet zhurnaliv vidavnictv Vin prodovzhuvav pisati stukati v micno zachineni dveri i dushi Tut u Frunze pohovav svoyu pershu druzhinu Olenu Tut znajshla jogo kolishnya znajoma z Mikolayeva Klavdiya Nikitina Vona vzhe babusya vipadkovo diznalas frunzensku adresu svoyu zemlyaka kotrij ovdoviv yak i vona shist rokiv tomu Yij sudilosya stati druzhinoyu vijskovogo perenesti ves zhah fashistskoyi okupaciyi i shastya vizvolennya Razom iz drugoyu druzhinoyu Klavdiyeyu Yakivnoyu Nikitinoyu usinovili hlopchika sirotu Sashka Na shili lit V Malagusha prozhivav u Bilorusi v m Minsk Zvidti v 2003 roci vin prislav u Gur yivsku shkolu svoyu malenku zbirochku virshiv zi slovami Ridnim zemlyakam vsim vchitelyam ta uchnyam vid kolishnogo uchnya Gur yivskoyi shkoli iz shiroyu viddanistyu ta lyubov yu U cij zbirci pid nazvoyu Saga pro vichnu merzlotu bula j poeziya pro ridne selo napisane v 1939 roci Zbirki virshiv V A Malagushi Sberech hot kapelku dushi 1988 Sluchaj v zaboe Stihi I vzdrognet dusha 2004 Stihi biografiya otdelnogo lica 2004 Apokalipsis 2007 Saga pro vichnu merzlotu 1939 Posilannya Za materialami statti Ye Karpova v gazeti Leninske plem ya 11 12 13 14 za 1989 rik http wiki moippo org ua index php Malagusha V A nedostupne posilannya z lipnya 2019 http litnik org index php poeziya vasilij malagusha 21 sichnya 2016 u Wayback Machine http litnik org index php literaturnye novosti 356 31 dekabrya 1911 goda rodilsya izvestnyj nikolaevskij poet vasilij andreevich malagusha 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http www niklib com resource karta ua id 116 17 serpnya 2016 u Wayback Machine