Миронець Іван Дмитрович (4 вересня 1900, Дубно — 28 грудня 1937 Миколаїв) — мовознавець, педагог та дослідник історії української літератури. Автор підручника «Техніка української мови» (1928). Народився в місті Дубно, навчався у Ніжинському інституті народної освіти. Вивчав діяльність М. М. Коцюбинського у Чернігові та був членом наукового товариства.
З 1935 року завідував кафедрою літератури Миколаївського інституту. У жовтні 1937 року заарештований, за вироком НКВС розстріляний.
Життєпис
Іван Дмитрович народився 4 вересня 1900 р. в місті Дубно Волинської губернії (нині Рівненська область). У першій половині 20-х рр. XX ст. здобув вищу освіту в Ніжинському педагогічному інституті на літературному відділенні. Працював у Чернігові, а вже у 1925-1926 н.р. був аспірантом Ніжинського інституту по кафедрі літератури, досліджуючи творчість М. Коцюбинського. У 1928-1929 рр. він- серед науковців Київського відділення інституту Тараса Шевченка. У довіднику «Наука и научные работники СССР. Без Москвы и Ленинграда»(Л., 1928 р.) І. Д. Миронець називається як працівник науково- дослідницької кафедри, член Чернігівського наукового товариства, історик української літератури XIX-XX ст. Працюючи в київській філії Інституту Тараса Шевченка, він часто виступає на сторінках фахових часописів з науковими статтями та рецензіями. Серед його опублікованих наукових праць статті про Т. Шевченка, М. Коцюбинського, А. Тесленка, О. В. Шишацького- Ілліча, О. Плюща, рецензії на твори В. Стефаника, О. Слісаренка, А. Крушельницького. 1929 р. в серії «Популярні нариси про українських класиків» побачила світ книжка І. Миронця «Творчість В. Стефаника», у якій письменник постає як майстер психологічної прози.
Ще 1931 р. опублікована в журналі «Життя і революція» стаття «Биймо по своїх помилках (Порядком самокритики)» Івана Миронця засвідчує, що автор намагається порятуватися від закидів ідеологічних наглядачів, які приписують молодому досліднику «антимарксистські збочення». Після від'їзду до Кам'янець- Подільського інституту соціального виховання, він рік працює на посаді доцента. З 1932 по 1935 рр.- направляється на роботу доцентом до Дніпропетровського Педагогічного інституту. Наприкінці 1935 р. він починає работу в.о. професора літератури, завідувача кафедри літератури Миколаївського педагогічного інституту. Маючи гарну фахову підготовку, авторитет науковця, будучи гарним педагогом і лектором, він швидко здобув популярність і повагу колег, студентів та інтелігенції міста.
За прогресивні погляди в 1936 р. І. Д. Миронець був знятий з посади завідувача кафедри літератури, а в жовтні 1937 р. відбувся його арешт у сфабрикованій справі «як активного учасника контрреволюційної терористичної організації», до якої він ніби був залучений ще в 1931 р.
28 грудня 1937 р. І. Д. Миронця було розстріляно. У 1958 р. його було реабілітовано.
Джерела
- Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини / Д. Калібаба. — Чернігів: Редакційно-видавничй відділ комітету інформації, 1998. — С. 149.
- Факультет філології та журналістики Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського: історія, сьогодення, перспективи розвитку: монографія / (В. Д. Будак, Н. І. Василькова, А. Л. Ситченко та ін.)Миколаїв: Іліон, 2012—294с.
Примітки
- Миронець І. Д. / І. Ю. Береза // Українська біографістика. — 2005. — Вип. 3. — С. 64-65.
- З історії кафедри української літератури [ 7 квітня 2015 у Wayback Machine.], факультет Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського
- Факультет філології та журналістики Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського: історія, сьогодення, перспективи розвитку: монографія/(В. Д. Будак, Н. І. Василькова, А. Л. Ситченко та ін.). — Миколаїв: Іліон, 2012. — 17 с.
Посилання
- Кафедра української літератури [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Прозаїки 90–900 рр. Т. 1 / ред. і вступ. ст. Ів. Миронця. — Харків ; Київ: Книгоспілка, 1930. — 238, 2 с. — (Літературна бібліотека). [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Прозаїки 90–900 рр. Т. 2 / ред. і вступ. ст. Ів. Миронця. — Харків ; Київ: Книгоспілка, 1930. — XXXX, 256 с. — (Літературна бібліотека). [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mironec Ivan Dmitrovich 4 veresnya 1900 Dubno 28 grudnya 1937 Mikolayiv movoznavec pedagog ta doslidnik istoriyi ukrayinskoyi literaturi Avtor pidruchnika Tehnika ukrayinskoyi movi 1928 Narodivsya v misti Dubno navchavsya u Nizhinskomu instituti narodnoyi osviti Vivchav diyalnist M M Kocyubinskogo u Chernigovi ta buv chlenom naukovogo tovaristva Mironec Ivan DmitrovichNarodivsya4 veresnya 1900 1900 09 04 Dubno Dubenskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer28 grudnya 1937 1937 12 28 37 rokiv Mikolayiv Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistmovoznavecAlma materNizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaZakladKam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara Mikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O Suhomlinskogo U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mironec Z 1935 roku zaviduvav kafedroyu literaturi Mikolayivskogo institutu U zhovtni 1937 roku zaareshtovanij za virokom NKVS rozstrilyanij ZhittyepisIvan Dmitrovich narodivsya 4 veresnya 1900 r v misti Dubno Volinskoyi guberniyi nini Rivnenska oblast U pershij polovini 20 h rr XX st zdobuv vishu osvitu v Nizhinskomu pedagogichnomu instituti na literaturnomu viddilenni Pracyuvav u Chernigovi a vzhe u 1925 1926 n r buv aspirantom Nizhinskogo institutu po kafedri literaturi doslidzhuyuchi tvorchist M Kocyubinskogo U 1928 1929 rr vin sered naukovciv Kiyivskogo viddilennya institutu Tarasa Shevchenka U dovidniku Nauka i nauchnye rabotniki SSSR Bez Moskvy i Leningrada L 1928 r I D Mironec nazivayetsya yak pracivnik naukovo doslidnickoyi kafedri chlen Chernigivskogo naukovogo tovaristva istorik ukrayinskoyi literaturi XIX XX st Pracyuyuchi v kiyivskij filiyi Institutu Tarasa Shevchenka vin chasto vistupaye na storinkah fahovih chasopisiv z naukovimi stattyami ta recenziyami Sered jogo opublikovanih naukovih prac statti pro T Shevchenka M Kocyubinskogo A Teslenka O V Shishackogo Illicha O Plyusha recenziyi na tvori V Stefanika O Slisarenka A Krushelnickogo 1929 r v seriyi Populyarni narisi pro ukrayinskih klasikiv pobachila svit knizhka I Mironcya Tvorchist V Stefanika u yakij pismennik postaye yak majster psihologichnoyi prozi She 1931 r opublikovana v zhurnali Zhittya i revolyuciya stattya Bijmo po svoyih pomilkah Poryadkom samokritiki Ivana Mironcya zasvidchuye sho avtor namagayetsya poryatuvatisya vid zakidiv ideologichnih naglyadachiv yaki pripisuyut molodomu doslidniku antimarksistski zbochennya Pislya vid yizdu do Kam yanec Podilskogo institutu socialnogo vihovannya vin rik pracyuye na posadi docenta Z 1932 po 1935 rr napravlyayetsya na robotu docentom do Dnipropetrovskogo Pedagogichnogo institutu Naprikinci 1935 r vin pochinaye rabotu v o profesora literaturi zaviduvacha kafedri literaturi Mikolayivskogo pedagogichnogo institutu Mayuchi garnu fahovu pidgotovku avtoritet naukovcya buduchi garnim pedagogom i lektorom vin shvidko zdobuv populyarnist i povagu koleg studentiv ta inteligenciyi mista Za progresivni poglyadi v 1936 r I D Mironec buv znyatij z posadi zaviduvacha kafedri literaturi a v zhovtni 1937 r vidbuvsya jogo aresht u sfabrikovanij spravi yak aktivnogo uchasnika kontrrevolyucijnoyi teroristichnoyi organizaciyi do yakoyi vin nibi buv zaluchenij she v 1931 r 28 grudnya 1937 r I D Mironcya bulo rozstrilyano U 1958 r jogo bulo reabilitovano DzherelaKalibaba D Vidomi diyachi kulturi nauki politiki Chernigivshini D Kalibaba Chernigiv Redakcijno vidavnichj viddil komitetu informaciyi 1998 S 149 Fakultet filologiyi ta zhurnalistiki Mikolayivskogo nacionalnogo universitetu imeni V O Suhomlinskogo istoriya sogodennya perspektivi rozvitku monografiya V D Budak N I Vasilkova A L Sitchenko ta in Mikolayiv Ilion 2012 294s PrimitkiMironec I D I Yu Bereza Ukrayinska biografistika 2005 Vip 3 S 64 65 Z istoriyi kafedri ukrayinskoyi literaturi 7 kvitnya 2015 u Wayback Machine fakultet Mikolayivskogo derzhavnogo universitetu imeni V O Suhomlinskogo Fakultet filologiyi ta zhurnalistiki Mikolayivskogo nacionalnogo universitetu imeni V O Suhomlinskogo istoriya sogodennya perspektivi rozvitku monografiya V D Budak N I Vasilkova A L Sitchenko ta in Mikolayiv Ilion 2012 17 s PosilannyaKafedra ukrayinskoyi literaturi 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Prozayiki 90 900 rr T 1 red i vstup st Iv Mironcya Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 238 2 s Literaturna biblioteka 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Prozayiki 90 900 rr T 2 red i vstup st Iv Mironcya Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 XXXX 256 s Literaturna biblioteka 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi