Мала Софіївка

Мала́ Софі́ївка — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований на території села Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
місцевого значення
«Мала Софіївка»

49°00′30″ пн. ш. 28°30′07″ сх. д. / 49.00833333° пн. ш. 28.50194444° сх. д. / 49.00833333; 28.50194444
Країна	Україна
Розташування	Вінницька область, Вінницький район, с. Лука Мелешківська
Найближче місто	Вінниця
Площа	6,5 га
Засновано	1997 р.
Оператор	Мурованокуриловецька селищна рада
Мала Софіївка (Вінницька область)

Площа 6,5 га. Оголошений відповідно до Рішення 13 сесії Вінницької облради 22 скликання від 26.12.1997 року для збереження старовинного парку XIX століття. Перебуває у віданні: Мурованокуриловецька селищна рада.

Назва

Скоріше всього назва "Мала Софіївка" з'явилася через рідкісні дерева які ростуть у парку.

Легенда

Існує легенда, що пан який жив на садибі біля якої і створили парк, викопуючи ставок який знаходиться у ньому, зробив підлогу з дубових дошок, для того щоб його донька могла купатись у ставку.

Асортиментний склад насаджень

Корінні породи: дуб звичайний, сосна звичайна, ясен звичайний, клен гостролистий, липа широколиста, клен-явір.

Основні паркоутворювачі: дуб звичайний, клен гостролистий, верба біла, дуб червоний, вільха чорна, в'яз гладкий, клен польовий, клен сріблястий, клен ясенолистий, береза бородавчата, , катальпа, тополя біла, осика, клен-явір, модрина європейська, ялина звичайна, ясен звичайний.

Екзоти: акація біла, каштан кінський, клен Семенова, сосна чорна, . Чагарники: глід колючий, барбарис звичайний, ліщина звичайна.

Опис паркового ансамблю

Парк — це єдина збережена частина помістя. Житлові будинки втрачені, споруди та фільварки збереглися частково.

Природний рельєф улоговини обумовив тип об'ємно-планувальної структури пейзажного парку, закладеного у першій половині XIX століття. Його простір обмежений пологими схилами, що визначають напрям основної осі композиції, яка проходить по дну улоговини. Тут з джерела витікає потічок, перекритий греблею. Він утворює ставок. Вирішення пейзажу біля водної поверхні пов'язане з його сприйняттям з протилежного берега. Основним елементом паркової композиції є різноманітні за величиною, структурою і складом групи дерев: одні утворюють самостійні центри паркових картин, інші оформлюють куліси багатопланових перспектив. Доріжки прокладені по рельєфу, огинають ставок і повертаються до місця, де колись була садиба. В ансамбль також входить територія церкви.

Джерела

• Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.