Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максиміліан Франц Ксавьєр Йозеф Йоганн Антон де Паула Венцель Австрійський нім Maximilian Franz Xaver Joseph Johann Anto

Максиміліан Франц, архієпископ Кельнський

Максиміліан Франц, архієпископ Кельнський

Максиміліан Франц Ксавьєр Йозеф Йоганн Антон де Паула Венцель Австрійський (нім. Maximilian Franz Xaver Joseph Johann Anton de Paula Wenzel von Österreich; 8 грудня 1756 — 26 липня 1801) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 63-й архієпископ Кельна-курфюрст і 35-й герцог Вестфалії в 1784—1801 роках, ерцгерцог.

Максиміліан Франц
image
Народився8 грудня 1756(1756-12-08)[1][2][…]
Відень, Габсбурзька монархія[1]
Помер27 липня 1801(1801-07-27)[1][2][…] (44 роки), 27 червня 1801(1801-06-27)[4] (44 роки) або 26 серпня 1801(1801-08-26) (44 роки)
Відень, Габсбурзька монархія
ПохованняІмператорський склеп
Країнаimage Габсбурзька монархія
Діяльністькатолицький священник, католицький єпископ
ГалузьПросвітництво[6]
ПосадаАрхієпископ Кельна[d], Курфюрст, Гросмейстери Тевтонського ордену, d і князь-єпископ
Військове званнягенерал
Конфесіякатолицька церква[7]
РідГабсбурги-Лотаринзькі
БатькоФранц I[4]
МатиМарія Терезія[4]
Брати, сестриМарія-Антуанетта, Марія Кароліна, Марія Кароліна Австрійська (1748), Марія Йозефа Австрійська, Марія Кароліна Австрійська, Марія Христина, Марія Анна, Марія Амалія Австрійська, Марія Єлизавета Австрійська, Марія Йоанна Габріела Австрійська, Марія Єлизавета, Леопольд II, Фердинанд Австрійський[d], Карл Йосиф і Йосиф II
Нагороди
image image

Життєпис

Походив з династії Габсбург-Лотаринген. Молодший син імператора Франца I й Марії-Терезії Габсбург. Народився 1756 року у Відні, в палаці Гофбург. Батько помер, коли Максиміліану Францу було 9 років, його виховання взяла на себе мати. 1767 року отримав Великий Хрест ордена Святого Стефана. Декілька разів за дорученням матері відвідував Угорське королівство. 1769 року обирається коад'ютором великого магістра Тевтонського ордену Карла Лотаринзького.

1770 року висвячено на лицаря Тевтонського ордену. 1774 року здійснив велику подорож Німеччиною, Нідерландами, Італією та Францією. Під час перебування при Версальському дворі у нього розвинулася стійка неприязнь до французької знаті. З нагоди свого перебування в Зальцбурзі Вольфганг Амадей Моцарт створив на його честь оперу «Король-пастух». 1777 року склав меморандум з різними пропозиціями щодо реформ.

Оскільки його мати хотіла зробити Максиміліана Франца палатином Угорщини, він отримав знання у військовій галузі та пройшов відповідну підготовку в Угорщині. Під час війни за баварську спадщину супроводжував свого брата Йозефа II, який високо оцінив його здібності. Втім Максиміліан Франц настільки важко захворів, що від будь-якої думки про військову професію та посаду палатина треба було відмовитися. Пухлини на обох ногах довелося видалити хірургічним шляхом.

Після цього за наполяганням матері для нього було обрано церковну діяльність. За підтримки кельнського президент-міністра Каспара Антона фон Бельдербуша вдалося переконати архієпископа Кельнського Максиміліана Фрідріха фон Кенігзегг-Ротенфельса сприяти обранню Максиміліана Франца його коад'ютором у Кельні та Мюнстері. Максиміліана Франца також підтримала Франція, а проти виступили Пруссія та Велика Британія. Попри це 1780 року його обрано коад'ютором. Наприкінці того ж року стає великим магістром Тевтонського ордену.

1784 року після смерті Максиміліана Фрідріха обирається спочатку архієпископом Кельна, а трохи згодом — Мюнстерським єпископом. Невдовзі висвячено на іподиякона, а 1785 року — на єпископа. З самого початку намагався зменшити витрати свого двору, запровадивши сувору економію. Також намагався проводити реформи в дусі Просвітництва.

1784 року впровадив нові норми для діяльності пожежної служби. 1786 року запровадив у Бонні апеляційний суд Кельнського аріхєпископства. Також були докладені зусилля для прискорення розгляду справ. Крім того, катування було майже повністю скасовано. 1787 року в Арнсберзі (столиці Вестфалії) також було створено апеляційний суд. 1789 року для запобігання виснаженню лісів прийняті правила охорони лісу.

Велику увагу приділяв освітній реформі. Для підготовки вчителів були засновані школи. Педагоги повинні були скласти іспит перед наймом. Також курфюрст намагався запровадити обов'язкову освіту. Шкільні фонди були створені для Кельнського архієпископства і герцогства Вестфальського. На основі системи початкової школи також було заплановано реформування університетів. Шкільна система підпорядковувалася державній адміністрації (шкільній комісії). Її керівником був Франц Обертур.

Водночас протягом правління Максиміліан Франц намагався посилити владу і юрисдикцію архієпископа в церковних справах й на духовних осіб. Продовжив політику попередника щодо обмеження втручання папських нунціїв в свої справи. Зрештою заборонив нунцію в Кельні Карло Антоніо Беллісомі здійснювати свої повноваження та приєднався до опозиції німецьких архієпископів проти папи римського.

У зовнішній політиці спочатку дотримувався австрійського курсу. Але вже 1784 року виступив проти плану обміну Баварії на Австрійські Нідерланди. Потім вів перемовини з Ганновером і Майнцським курфюрством про утворення союзу, що збалансував би вплив Пруссії та Австрії в Німеччині, проте без особливого успіху.

З початком Французької революції у 1789 році міста Кельнського архієпископства стали місцем притулку емігрантів-аристократів. Але забороняв формувати мігрантські військові загони та відмовився приєднуватися до антифранцузької коаліції.

У 1791 році усі фабрики та майстерні у Вестфальському герцогстві були звільнені від необхідності бути членом цехів або гільдій. Продовженню реформ завадила війна, оскільки війська Першої антифранцузької коаліції рухалися через землі Рейнланду і Вестфалії. 1792 року французькі республіканські війська у відповідь зайняли Бонн. Максиміліан Франц вимушений був тікати до Вестфалії. Невдовзі оселився в Мюнстері.

У 1794 році після повернення до Бонну, наказав вперше провести допризовну підготовку рекрутів. Але вже в жовтні того ж року під тиском французьких військ знову залишив Бонн. Спочатку мешкав в Дорстейні, а згодом перебрався до Мергентайма, резиденції Тевтонського ордену. 1795 року за Базельським миром військову владу в Мюнстерському єпископстві отримала Пруссія. За Кампо-Формійським миром курфюрст Максиміліан Франц втратив володіння на Лівобережжі Рейну. 1798 року відповідно до Раштаттського миру повинен був отримати компенсацію за втрачені володіння. 1799 року видав шкільний регламент, який набув чинності лише у Вестфалії через бойові дії.

1801 року положення укладеного Люневільського миру підтверджували законність отримання компенсацій за втрачені Максиміліаном Францом землі на лівому березі Рейну. В цей час він потерпав через ожиріння, сонливість, депресію та водянку. Помер того ж року в Гецендорфі біля Відня. Поховано в склепі капуцинів.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118579398 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Maximilian Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 7. — S. 109.
    d:Track:Q88724376d:Track:Q88722249d:Track:Q665807
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

  • Eduard Hegel: Geschichte des Erzbistums Köln. Band 4: Das Erzbistum Köln zwischen Barock und Aufklärung. Vom Pfälzischen Krieg bis zum Ende der französischen Zeit. 1688—1814. Bachem, Köln 1979, .
  • Günter Christ: Maximilian Franz, Erzherzog von Österreich, Kurfürst und Erzbischof von Köln. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, , S. 502—506 (Digitalisat).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maksimilian Franc Ksavyer Jozef Jogann Anton de Paula Vencel Avstrijskij nim Maximilian Franz Xaver Joseph Johann Anton de Paula Wenzel von Osterreich 8 grudnya 1756 26 lipnya 1801 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 63 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 35 j gercog Vestfaliyi v 1784 1801 rokah ercgercog Maksimilian FrancNarodivsya8 grudnya 1756 1756 12 08 1 2 Viden Gabsburzka monarhiya 1 Pomer27 lipnya 1801 1801 07 27 1 2 44 roki 27 chervnya 1801 1801 06 27 4 44 roki abo 26 serpnya 1801 1801 08 26 44 roki Viden Gabsburzka monarhiyaPohovannyaImperatorskij sklepKrayina Gabsburzka monarhiyaDiyalnistkatolickij svyashennik katolickij yepiskopGaluzProsvitnictvo 6 PosadaArhiyepiskop Kelna d Kurfyurst Grosmejsteri Tevtonskogo ordenu d i knyaz yepiskopVijskove zvannyageneralKonfesiyakatolicka cerkva 7 RidGabsburgi LotarinzkiBatkoFranc I 4 MatiMariya Tereziya 4 Brati sestriMariya Antuanetta Mariya Karolina Mariya Karolina Avstrijska 1748 Mariya Jozefa Avstrijska Mariya Karolina Avstrijska Mariya Hristina Mariya Anna Mariya Amaliya Avstrijska Mariya Yelizaveta Avstrijska Mariya Joanna Gabriela Avstrijska Mariya Yelizaveta Leopold II Ferdinand Avstrijskij d Karl Josif i Josif IINagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Gabsburg Lotaringen Molodshij sin imperatora Franca I j Mariyi Tereziyi Gabsburg Narodivsya 1756 roku u Vidni v palaci Gofburg Batko pomer koli Maksimilianu Francu bulo 9 rokiv jogo vihovannya vzyala na sebe mati 1767 roku otrimav Velikij Hrest ordena Svyatogo Stefana Dekilka raziv za doruchennyam materi vidviduvav Ugorske korolivstvo 1769 roku obirayetsya koad yutorom velikogo magistra Tevtonskogo ordenu Karla Lotarinzkogo 1770 roku visvyacheno na licarya Tevtonskogo ordenu 1774 roku zdijsniv veliku podorozh Nimechchinoyu Niderlandami Italiyeyu ta Franciyeyu Pid chas perebuvannya pri Versalskomu dvori u nogo rozvinulasya stijka nepriyazn do francuzkoyi znati Z nagodi svogo perebuvannya v Zalcburzi Volfgang Amadej Mocart stvoriv na jogo chest operu Korol pastuh 1777 roku sklav memorandum z riznimi propoziciyami shodo reform Oskilki jogo mati hotila zrobiti Maksimiliana Franca palatinom Ugorshini vin otrimav znannya u vijskovij galuzi ta projshov vidpovidnu pidgotovku v Ugorshini Pid chas vijni za bavarsku spadshinu suprovodzhuvav svogo brata Jozefa II yakij visoko ociniv jogo zdibnosti Vtim Maksimilian Franc nastilki vazhko zahvoriv sho vid bud yakoyi dumki pro vijskovu profesiyu ta posadu palatina treba bulo vidmovitisya Puhlini na oboh nogah dovelosya vidaliti hirurgichnim shlyahom Pislya cogo za napolyagannyam materi dlya nogo bulo obrano cerkovnu diyalnist Za pidtrimki kelnskogo prezident ministra Kaspara Antona fon Belderbusha vdalosya perekonati arhiyepiskopa Kelnskogo Maksimiliana Fridriha fon Kenigzegg Rotenfelsa spriyati obrannyu Maksimiliana Franca jogo koad yutorom u Kelni ta Myunsteri Maksimiliana Franca takozh pidtrimala Franciya a proti vistupili Prussiya ta Velika Britaniya Popri ce 1780 roku jogo obrano koad yutorom Naprikinci togo zh roku staye velikim magistrom Tevtonskogo ordenu 1784 roku pislya smerti Maksimiliana Fridriha obirayetsya spochatku arhiyepiskopom Kelna a trohi zgodom Myunsterskim yepiskopom Nevdovzi visvyacheno na ipodiyakona a 1785 roku na yepiskopa Z samogo pochatku namagavsya zmenshiti vitrati svogo dvoru zaprovadivshi suvoru ekonomiyu Takozh namagavsya provoditi reformi v dusi Prosvitnictva 1784 roku vprovadiv novi normi dlya diyalnosti pozhezhnoyi sluzhbi 1786 roku zaprovadiv u Bonni apelyacijnij sud Kelnskogo arihyepiskopstva Takozh buli dokladeni zusillya dlya priskorennya rozglyadu sprav Krim togo katuvannya bulo majzhe povnistyu skasovano 1787 roku v Arnsberzi stolici Vestfaliyi takozh bulo stvoreno apelyacijnij sud 1789 roku dlya zapobigannya visnazhennyu lisiv prijnyati pravila ohoroni lisu Veliku uvagu pridilyav osvitnij reformi Dlya pidgotovki vchiteliv buli zasnovani shkoli Pedagogi povinni buli sklasti ispit pered najmom Takozh kurfyurst namagavsya zaprovaditi obov yazkovu osvitu Shkilni fondi buli stvoreni dlya Kelnskogo arhiyepiskopstva i gercogstva Vestfalskogo Na osnovi sistemi pochatkovoyi shkoli takozh bulo zaplanovano reformuvannya universitetiv Shkilna sistema pidporyadkovuvalasya derzhavnij administraciyi shkilnij komisiyi Yiyi kerivnikom buv Franc Obertur Vodnochas protyagom pravlinnya Maksimilian Franc namagavsya posiliti vladu i yurisdikciyu arhiyepiskopa v cerkovnih spravah j na duhovnih osib Prodovzhiv politiku poperednika shodo obmezhennya vtruchannya papskih nunciyiv v svoyi spravi Zreshtoyu zaboroniv nunciyu v Kelni Karlo Antonio Bellisomi zdijsnyuvati svoyi povnovazhennya ta priyednavsya do opoziciyi nimeckih arhiyepiskopiv proti papi rimskogo U zovnishnij politici spochatku dotrimuvavsya avstrijskogo kursu Ale vzhe 1784 roku vistupiv proti planu obminu Bavariyi na Avstrijski Niderlandi Potim viv peremovini z Gannoverom i Majncskim kurfyurstvom pro utvorennya soyuzu sho zbalansuvav bi vpliv Prussiyi ta Avstriyi v Nimechchini prote bez osoblivogo uspihu Z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi u 1789 roci mista Kelnskogo arhiyepiskopstva stali miscem pritulku emigrantiv aristokrativ Ale zaboronyav formuvati migrantski vijskovi zagoni ta vidmovivsya priyednuvatisya do antifrancuzkoyi koaliciyi U 1791 roci usi fabriki ta majsterni u Vestfalskomu gercogstvi buli zvilneni vid neobhidnosti buti chlenom cehiv abo gildij Prodovzhennyu reform zavadila vijna oskilki vijska Pershoyi antifrancuzkoyi koaliciyi ruhalisya cherez zemli Rejnlandu i Vestfaliyi 1792 roku francuzki respublikanski vijska u vidpovid zajnyali Bonn Maksimilian Franc vimushenij buv tikati do Vestfaliyi Nevdovzi oselivsya v Myunsteri U 1794 roci pislya povernennya do Bonnu nakazav vpershe provesti doprizovnu pidgotovku rekrutiv Ale vzhe v zhovtni togo zh roku pid tiskom francuzkih vijsk znovu zalishiv Bonn Spochatku meshkav v Dorstejni a zgodom perebravsya do Mergentajma rezidenciyi Tevtonskogo ordenu 1795 roku za Bazelskim mirom vijskovu vladu v Myunsterskomu yepiskopstvi otrimala Prussiya Za Kampo Formijskim mirom kurfyurst Maksimilian Franc vtrativ volodinnya na Livoberezhzhi Rejnu 1798 roku vidpovidno do Rashtattskogo miru povinen buv otrimati kompensaciyu za vtracheni volodinnya 1799 roku vidav shkilnij reglament yakij nabuv chinnosti lishe u Vestfaliyi cherez bojovi diyi 1801 roku polozhennya ukladenogo Lyunevilskogo miru pidtverdzhuvali zakonnist otrimannya kompensacij za vtracheni Maksimilianom Francom zemli na livomu berezi Rejnu V cej chas vin poterpav cherez ozhirinnya sonlivist depresiyu ta vodyanku Pomer togo zh roku v Gecendorfi bilya Vidnya Pohovano v sklepi kapuciniv PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118579398 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dr Constant v Wurzbach Habsburg Maximilian Franz Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 7 S 109 d Track Q88724376d Track Q88722249d Track Q665807 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaEduard Hegel Geschichte des Erzbistums Koln Band 4 Das Erzbistum Koln zwischen Barock und Aufklarung Vom Pfalzischen Krieg bis zum Ende der franzosischen Zeit 1688 1814 Bachem Koln 1979 ISBN 3 7616 0389 4 Gunter Christ Maximilian Franz Erzherzog von Osterreich Kurfurst und Erzbischof von Koln In Neue Deutsche Biographie NDB Band 16 Duncker amp Humblot Berlin 1990 ISBN 3 428 00197 4 S 502 506 Digitalisat

Дата публікації:
Топ