Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович Максимович Георгій Андрійович 2 травня 1877 18770502 Мена Ч

Максимович Георгій Андрійович

Максимович Георгій Андрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимович.

Максимович Георгій Андрійович (2 травня 1877(18770502), Мена, Чернігівська губернія — початок XX століття, по різних даних — 1954 чи 1970, Нальчик, Кабардино-Балкарія) — приват-доцент, магістр російської історії, доктор наук, професор історії. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1905), з 1909 року працював у Ніжинському інституті князя Безбородька, а з 1919 року — в Ніжинському історико-філологічному інституті.

Максимович Георгій Андрійович
Народився2 травня 1877(1877-05-02)
Мена, Чернігівська губернія
Помер1954(1954)
Нальчик, Кабардино-Балкарський автономний округ
Діяльністьісторик
Alma materКиївський університет св. Володимира
Галузьісторія
ЗакладКиївський університет св. Володимира, Ніжинський інститут князя Безбородька, Кримський педагогічний інститут, Туркменський педагогічний університет, Азербайджанський державний університет, Ташкентський державний університет, П'ятигорський педагогічний інститут
Вчене званняпрофесор історії
Науковий ступіньдоцент, доктор наук
Відомі учніВ.В. Дубровський, М.Н. Петровський, В.С. Євфимовський, А.Г. Єршов, В.А. Фесенко, О.Г. Максимович

Життєпис

Уродженець Північної Чернігівщини, син сільського землеміра.

Отримав освіту в Київському університеті св. Володимира, був учнем знаного історика М.В. Довнар-Запольського, протягом лише п’яти років спромігся захистити спершу магістерську, а потім і докторську дисертацію.

1908 року склав магістерський іспит, був допущений до читання лекцій як приват-доцент у Київському університеті. Згодом викладав у ніжинському інституті, де й отримав посаду професора, навіть недовгий час був в.о. директора навчального закладу.

Дійсний член Полтавської губернської вченої архівної комісії.

1914 року захистив магістерську дисертацію: «Деятельность графа П. А. Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией».

В 1918 році захистив докторську дисертацію: «Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную Комиссию 1767 г.».

На початку 1920-х Г.А. Максимович уже був знаним українським істориком, дослідником історії України-Гетьманщини XVIII ст., шанованим професором, науковим керівником кількох молодих істориків, яких виплекав ще з їхньої студентської лави.

Г.А. Максимович був одним із ініціаторів й натхненників розділення вивчення та викладання російської й української історії, позаяк до початку ХХ ст. історія Україні розглядалася як невід’ємна частина єдиного потоку вітчизняної (тобто російської) історії. Він підхопив ідею всебічного структурного вивчення минулого українських земель як окремої й історично самодостатньої території, розпочату київським професором В.Б. Антоновичем і його учнями – Д.І. Багалієм, М.С. Грушевським, М.В. Довнар-Запольським, В.Г. Ляскоронським й іншими.

1922 — в. о. директора Ніжинського інституту народної освіти.

М.С. Грушевський свою універсальну «Історію України-Руси» довів до середини XVII ст. Г.А. Максимович спробував продовжити цю справу. Проте, будучи послідовником ідеї соціально-економічного вивчення історії України, він убачав вивчення суспільства доби існування української козацької держави як структурного явища, розподіливши дослідження за напрямами: політико-адміністративним, суспільно-становим, економічно-господарським, культурно-освітнім. Задля реалізації наміченої програми планував залучити талановиту наукову молодь – передусім своїх учнів, випускників ніжинського вищу останнього десятиріччя – В.В. Дубровського, М.Н. Петровського, В.С. Євфимовського, А.Г. Єршова, В.А. Фесенка, О.Г. Максимовича (останній – це син професора, який також навчався в Ніжині). Усі вони опинилися «під крилом» свого наукового наставника й учителя в якості аспірантів щойно створеної на початку 1922 р. Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови, де Г.А. Максимович очолив секцію російської та української історії. Однак, на жаль, реалізувати цей задум повною мірою не вдалося. Сталася подія, яка назавжди перекреслила плани вченого.

Уже наступного 1923 р. відбувся фактичний розгром аспірантури кафедри. Всіх, крім одного, аспірантів звільнили під формальним приводом несвоєчасного складання іспиту з т.зв. соціально-економічного мінімуму. Цей іспит якраз того року й запровадили, щоб прибрати з наукових установ «небажані соціальні елементи» – вихідців із духовенства, дворянства, дітей дореволюційної професури тощо.

Більше того: тематику досліджень і співробітників, і аспірантів ніжинської кафедри оголосили непотрібними для пролетарської держави, невідповідними вимогам революційного часу, а саму науково-дослідну установу взагалі позбавили державного фінансування. Відтак, Г.А. Максимович залишився сам-на-сам із своїми науковими планами. Учні змушені були або змінювати вид діяльності, або перелаштовувати наукові інтереси, виходячи з нових обставин. Єдиний, хто не зрадив вчителеві до кінця – А.Г. Єршов. Він довів до завершення розпочате дослідження з економічної історії України-Гетьманщини, й надалі працював у цьому ж напрямові. Щоправда, потому за це поплатився – на початку 1930-х рр. був розстріляний як ворог народу…

І хоча досить швидко вдалося відновити діяльність кафедри і аспірантури зокрема, – час уже було втрачено. Тверезо оцінивши ситуацію, Г.А. Максимович вирішив полишити Ніжин і переїхати до іншого міста. Вибір припав на Сімферополь, куди переїхав у 1924. Ще з юності майбутній професор страждав на легеневу хворобу, лікарі радили змінити клімат на більш теплий і сухий. У нагоді стало й запрошення на викладання від щойно створеного Кримського педагогічного інституту, де викладав протягом 1924–1933 рр.

На початку у Криму життя, нібито, склалося. Він поринув у викладацьку діяльність, долучився до науково-організаційної й громадської роботи. До того ж, син Олексій за півроку навесні 1925 р. також переїхав до батька, також почав викладати, згодом став чиновником у одному із закладів управління народною освітою. Своєрідною платою за спокій стала неможливість досліджувати попередню наукову тематику – цілком інший регіон зі своєю унікальною історією, інші дослідницькі пріоритети, відсутність потрібних джерел тощо.

І зовсім скоро доля знову поставила професора перед вибором: після смерті його київського вчителя М.В. Довнар-Запольського офіційна радянська наука почала громити створену ним наукову школу – огульно засуджувати його погляди і цькувати учнів і послідовників. В 1932–1933 піддається нищівній критиці за «методологічні помилки». Г.А. Максимович мав виправдовуватися, що його наукова діяльність цілком лояльна до нової влади і її ідеології. Але гірше – аби вигородити себе, він мав таврувати колег і друзів. Не бажаючи брати в цьому участі й не чекаючи, поки ситуація стане безвихідною, колишній ніжинський, а тепер сімферопольський професор знову наважується на переїзд. У 1934 р. віднаходимо його аж в Середній Азії, у Ашгабаді – професором Туркменського педагогічного університету.

Однак, і тут щось пішло не так: за чотири роки – він уже професор Азербайджанського державного університету в Баку, ще за рік – професор і завідувач кафедри Середньоазійського державного університету в Ташкенті, де затримався довше, адже це були якраз роки Другої світової війни, й «викручувати руки» старій університетській професурі на якийсь час припинили.

У 1946 р., під приводом потреби покращити погане здоров’я, Г.А. Максимович знову переїздить – на Північний Кавказ до курортного П’ятигорська, де професорує в місцевому педагогічному інституті. Тут його спіткало непорозуміння іншого штибу: під час спішного переїзду з Ташкенту були втрачені документи, що підтверджували його докторський ступінь. Запит до Києва щодо підтвердження диплому місцеві чиновники від науки розглядати відмовилися, бо докторську дисертацію Г.А. Максимович захищав ще до революції… Не допомогло й втручання колишнього учня – М.П. Петровського, який тоді був членом-кореспондентом АН УРСР. На диво – що відмовилися зробити в Києві, зробили в Москві – ВАК СРСР без зайвих запитань підтвердив докторський ступінь літньому професорові.

Наостанок – в П'ятигорську також не дали спокійно жити й працювати. Щоправда, вже через обставини, які не торкалися особистості Г.А. Максимовича. Навчальний заклад перепрофілювали в суто філологічний і фаховому викладанню історичних дисциплін у навчальних програмах вже не було місця. Натомість, у Нальчику – столиці Кабардино-Балкарського автономного округу – була філія П’ятигорського педагогічного інституту, яка після реформування набула самостійності й стала окремими педагогічним інститутом. Ось тут і зустрів закінчення свого земного шляху колишній ніжинський професор, який майже пів життя намагався випередити долю бодай на один крок.

Джерела та література

image Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimovich Maksimovich Georgij Andrijovich 2 travnya 1877 18770502 Mena Chernigivska guberniya pochatok XX stolittya po riznih danih 1954 chi 1970 Nalchik Kabardino Balkariya privat docent magistr rosijskoyi istoriyi doktor nauk profesor istoriyi Zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1905 z 1909 roku pracyuvav u Nizhinskomu instituti knyazya Bezborodka a z 1919 roku v Nizhinskomu istoriko filologichnomu instituti Maksimovich Georgij AndrijovichNarodivsya2 travnya 1877 1877 05 02 Mena Chernigivska guberniyaPomer1954 1954 Nalchik Kabardino Balkarskij avtonomnij okrugDiyalnististorikAlma materKiyivskij universitet sv VolodimiraGaluzistoriyaZakladKiyivskij universitet sv Volodimira Nizhinskij institut knyazya Bezborodka Krimskij pedagogichnij institut Turkmenskij pedagogichnij universitet Azerbajdzhanskij derzhavnij universitet Tashkentskij derzhavnij universitet P yatigorskij pedagogichnij institutVchene zvannyaprofesor istoriyiNaukovij stupindocent doktor naukVidomi uchniV V Dubrovskij M N Petrovskij V S Yevfimovskij A G Yershov V A Fesenko O G MaksimovichZhittyepisUrodzhenec Pivnichnoyi Chernigivshini sin silskogo zemlemira Otrimav osvitu v Kiyivskomu universiteti sv Volodimira buv uchnem znanogo istorika M V Dovnar Zapolskogo protyagom lishe p yati rokiv spromigsya zahistiti spershu magistersku a potim i doktorsku disertaciyu 1908 roku sklav magisterskij ispit buv dopushenij do chitannya lekcij yak privat docent u Kiyivskomu universiteti Zgodom vikladav u nizhinskomu instituti de j otrimav posadu profesora navit nedovgij chas buv v o direktora navchalnogo zakladu Dijsnij chlen Poltavskoyi gubernskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi 1914 roku zahistiv magistersku disertaciyu Deyatelnost grafa P A Rumyanceva Zadunajskogo po upravleniyu Malorossiej V 1918 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Vybory i nakazy v Malorossii v Zakonodatelnuyu Komissiyu 1767 g Na pochatku 1920 h G A Maksimovich uzhe buv znanim ukrayinskim istorikom doslidnikom istoriyi Ukrayini Getmanshini XVIII st shanovanim profesorom naukovim kerivnikom kilkoh molodih istorikiv yakih viplekav she z yihnoyi studentskoyi lavi G A Maksimovich buv odnim iz iniciatoriv j nathnennikiv rozdilennya vivchennya ta vikladannya rosijskoyi j ukrayinskoyi istoriyi pozayak do pochatku HH st istoriya Ukrayini rozglyadalasya yak nevid yemna chastina yedinogo potoku vitchiznyanoyi tobto rosijskoyi istoriyi Vin pidhopiv ideyu vsebichnogo strukturnogo vivchennya minulogo ukrayinskih zemel yak okremoyi j istorichno samodostatnoyi teritoriyi rozpochatu kiyivskim profesorom V B Antonovichem i jogo uchnyami D I Bagaliyem M S Grushevskim M V Dovnar Zapolskim V G Lyaskoronskim j inshimi 1922 v o direktora Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti M S Grushevskij svoyu universalnu Istoriyu Ukrayini Rusi doviv do seredini XVII st G A Maksimovich sprobuvav prodovzhiti cyu spravu Prote buduchi poslidovnikom ideyi socialno ekonomichnogo vivchennya istoriyi Ukrayini vin ubachav vivchennya suspilstva dobi isnuvannya ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi yak strukturnogo yavisha rozpodilivshi doslidzhennya za napryamami politiko administrativnim suspilno stanovim ekonomichno gospodarskim kulturno osvitnim Zadlya realizaciyi namichenoyi programi planuvav zaluchiti talanovitu naukovu molod peredusim svoyih uchniv vipusknikiv nizhinskogo vishu ostannogo desyatirichchya V V Dubrovskogo M N Petrovskogo V S Yevfimovskogo A G Yershova V A Fesenka O G Maksimovicha ostannij ce sin profesora yakij takozh navchavsya v Nizhini Usi voni opinilisya pid krilom svogo naukovogo nastavnika j uchitelya v yakosti aspirantiv shojno stvorenoyi na pochatku 1922 r Nizhinskoyi naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi kulturi ta movi de G A Maksimovich ocholiv sekciyu rosijskoyi ta ukrayinskoyi istoriyi Odnak na zhal realizuvati cej zadum povnoyu miroyu ne vdalosya Stalasya podiya yaka nazavzhdi perekreslila plani vchenogo Uzhe nastupnogo 1923 r vidbuvsya faktichnij rozgrom aspiranturi kafedri Vsih krim odnogo aspirantiv zvilnili pid formalnim privodom nesvoyechasnogo skladannya ispitu z t zv socialno ekonomichnogo minimumu Cej ispit yakraz togo roku j zaprovadili shob pribrati z naukovih ustanov nebazhani socialni elementi vihidciv iz duhovenstva dvoryanstva ditej dorevolyucijnoyi profesuri tosho Bilshe togo tematiku doslidzhen i spivrobitnikiv i aspirantiv nizhinskoyi kafedri ogolosili nepotribnimi dlya proletarskoyi derzhavi nevidpovidnimi vimogam revolyucijnogo chasu a samu naukovo doslidnu ustanovu vzagali pozbavili derzhavnogo finansuvannya Vidtak G A Maksimovich zalishivsya sam na sam iz svoyimi naukovimi planami Uchni zmusheni buli abo zminyuvati vid diyalnosti abo perelashtovuvati naukovi interesi vihodyachi z novih obstavin Yedinij hto ne zradiv vchitelevi do kincya A G Yershov Vin doviv do zavershennya rozpochate doslidzhennya z ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini Getmanshini j nadali pracyuvav u comu zh napryamovi Shopravda potomu za ce poplativsya na pochatku 1930 h rr buv rozstrilyanij yak vorog narodu I hocha dosit shvidko vdalosya vidnoviti diyalnist kafedri i aspiranturi zokrema chas uzhe bulo vtracheno Tverezo ocinivshi situaciyu G A Maksimovich virishiv polishiti Nizhin i pereyihati do inshogo mista Vibir pripav na Simferopol kudi pereyihav u 1924 She z yunosti majbutnij profesor strazhdav na legenevu hvorobu likari radili zminiti klimat na bilsh teplij i suhij U nagodi stalo j zaproshennya na vikladannya vid shojno stvorenogo Krimskogo pedagogichnogo institutu de vikladav protyagom 1924 1933 rr Na pochatku u Krimu zhittya nibito sklalosya Vin porinuv u vikladacku diyalnist doluchivsya do naukovo organizacijnoyi j gromadskoyi roboti Do togo zh sin Oleksij za pivroku navesni 1925 r takozh pereyihav do batka takozh pochav vikladati zgodom stav chinovnikom u odnomu iz zakladiv upravlinnya narodnoyu osvitoyu Svoyeridnoyu platoyu za spokij stala nemozhlivist doslidzhuvati poperednyu naukovu tematiku cilkom inshij region zi svoyeyu unikalnoyu istoriyeyu inshi doslidnicki prioriteti vidsutnist potribnih dzherel tosho I zovsim skoro dolya znovu postavila profesora pered viborom pislya smerti jogo kiyivskogo vchitelya M V Dovnar Zapolskogo oficijna radyanska nauka pochala gromiti stvorenu nim naukovu shkolu ogulno zasudzhuvati jogo poglyadi i ckuvati uchniv i poslidovnikiv V 1932 1933 piddayetsya nishivnij kritici za metodologichni pomilki G A Maksimovich mav vipravdovuvatisya sho jogo naukova diyalnist cilkom loyalna do novoyi vladi i yiyi ideologiyi Ale girshe abi vigoroditi sebe vin mav tavruvati koleg i druziv Ne bazhayuchi brati v comu uchasti j ne chekayuchi poki situaciya stane bezvihidnoyu kolishnij nizhinskij a teper simferopolskij profesor znovu navazhuyetsya na pereyizd U 1934 r vidnahodimo jogo azh v Serednij Aziyi u Ashgabadi profesorom Turkmenskogo pedagogichnogo universitetu Odnak i tut shos pishlo ne tak za chotiri roki vin uzhe profesor Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu v Baku she za rik profesor i zaviduvach kafedri Serednoazijskogo derzhavnogo universitetu v Tashkenti de zatrimavsya dovshe adzhe ce buli yakraz roki Drugoyi svitovoyi vijni j vikruchuvati ruki starij universitetskij profesuri na yakijs chas pripinili U 1946 r pid privodom potrebi pokrashiti pogane zdorov ya G A Maksimovich znovu pereyizdit na Pivnichnij Kavkaz do kurortnogo P yatigorska de profesoruye v miscevomu pedagogichnomu instituti Tut jogo spitkalo neporozuminnya inshogo shtibu pid chas spishnogo pereyizdu z Tashkentu buli vtracheni dokumenti sho pidtverdzhuvali jogo doktorskij stupin Zapit do Kiyeva shodo pidtverdzhennya diplomu miscevi chinovniki vid nauki rozglyadati vidmovilisya bo doktorsku disertaciyu G A Maksimovich zahishav she do revolyuciyi Ne dopomoglo j vtruchannya kolishnogo uchnya M P Petrovskogo yakij todi buv chlenom korespondentom AN URSR Na divo sho vidmovilisya zrobiti v Kiyevi zrobili v Moskvi VAK SRSR bez zajvih zapitan pidtverdiv doktorskij stupin litnomu profesorovi Naostanok v P yatigorsku takozh ne dali spokijno zhiti j pracyuvati Shopravda vzhe cherez obstavini yaki ne torkalisya osobistosti G A Maksimovicha Navchalnij zaklad pereprofilyuvali v suto filologichnij i fahovomu vikladannyu istorichnih disciplin u navchalnih programah vzhe ne bulo miscya Natomist u Nalchiku stolici Kabardino Balkarskogo avtonomnogo okrugu bula filiya P yatigorskogo pedagogichnogo institutu yaka pislya reformuvannya nabula samostijnosti j stala okremimi pedagogichnim institutom Os tut i zustriv zakinchennya svogo zemnogo shlyahu kolishnij nizhinskij profesor yakij majzhe piv zhittya namagavsya viperediti dolyu bodaj na odin krok Dzherela ta literaturaO V Yas Maksimovich Georgij Andrijovich 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 458 ISBN 978 966 00 1028 1 Kalibaba D Vidomi diyachi kulturi nauki politiki Chernigivshini D Kalibaba Chernigiv Redakcijno vidavnichij viddil komitetu informaciyi 1998 S 140 Maksimovich Georgij Andrijovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ