Максиме́йко Олексі́й Іва́нович (Олекса) (* 26 травня 1921, Снітин Лубенського району) — український поет, нагороджений орденами і медалями, член НСПУ.
Максимейко Олексій Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 26 травня 1921 Снітин | |||
Помер | 17 березня 2010 (88 років) Снітин | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | поет, журналіст | |||
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
| ||||
З життєпису
В 1930-х роках його батько Іван Дмитрович, хібороб, був арештований та через кілька тижнів розстріляний.
Закінчив фельдшерсько-акушерську школу та Київський університет.
З першого до останнього дня пройшов війну з нацистською Німеччиною — кулеметник 984-го стрілецького полку саніструктор, військфельдшер 382-го окремого дивізіону протиповітряної оборони, повернувся у званні лейтенанта. Виступав у дивізійній та армійській газетах з ліричними творами. Важко контужений на березі річки Урух, притоки Тереку, переховували та лікували селяни-осетини Тменови, яких він після війни знайшов. 1946 року поступив на філологічний факультет Київського університету.
В повоєнний час працював у періодиці — у редакціях журналів «Колгоспник України», «Радянська школа». Перша книжка «У пломені літ» з'явилася 1972 року — за сприяння Абрама Кацнельсона й Дмитра Міщенка.
Автор поетичних книжок:
- «А юність на Ельбі лишилась»,
- «Відлуння часу»,
- «Всупереч літам» (вибране),
- «Дивуюся, як вижив я…»,
- «Есклібрис»,
- «Наперекір долі»,
- «Обезсмертив (лірика)», 2002,
- «Росою травневою вмитий», 1996,
- «Слово — моя зброя»,
- «Солдатською ходою», 1986,
- «Сторінки юності (фронтовий щоденник)», 2002,
- «Суцвіття»,
- «У пломені літ» — 1972.
Джерела
- Вірші. Поезія. [ 11 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- НСПУ [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Слово Просвіти [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksime jko Oleksi j Iva novich Oleksa 26 travnya 1921 Snitin Lubenskogo rajonu ukrayinskij poet nagorodzhenij ordenami i medalyami chlen NSPU Maksimejko Oleksij IvanovichNarodivsya26 travnya 1921 1921 05 26 SnitinPomer17 bereznya 2010 2010 03 17 88 rokiv SnitinGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistpoet zhurnalistAlma materKNU imeni Tarasa ShevchenkaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimejko Z zhittyepisuV 1930 h rokah jogo batko Ivan Dmitrovich hiborob buv areshtovanij ta cherez kilka tizhniv rozstrilyanij Zakinchiv feldshersko akushersku shkolu ta Kiyivskij universitet Z pershogo do ostannogo dnya projshov vijnu z nacistskoyu Nimechchinoyu kulemetnik 984 go strileckogo polku sanistruktor vijskfeldsher 382 go okremogo divizionu protipovitryanoyi oboroni povernuvsya u zvanni lejtenanta Vistupav u divizijnij ta armijskij gazetah z lirichnimi tvorami Vazhko kontuzhenij na berezi richki Uruh pritoki Tereku perehovuvali ta likuvali selyani osetini Tmenovi yakih vin pislya vijni znajshov 1946 roku postupiv na filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu V povoyennij chas pracyuvav u periodici u redakciyah zhurnaliv Kolgospnik Ukrayini Radyanska shkola Persha knizhka U plomeni lit z yavilasya 1972 roku za spriyannya Abrama Kacnelsona j Dmitra Mishenka Avtor poetichnih knizhok A yunist na Elbi lishilas Vidlunnya chasu Vsuperech litam vibrane Divuyusya yak vizhiv ya Esklibris Naperekir doli Obezsmertiv lirika 2002 Rosoyu travnevoyu vmitij 1996 Slovo moya zbroya Soldatskoyu hodoyu 1986 Storinki yunosti frontovij shodennik 2002 Sucvittya U plomeni lit 1972 DzherelaVirshi Poeziya 11 serpnya 2015 u Wayback Machine NSPU 28 sichnya 2013 u Wayback Machine Slovo Prosviti 18 listopada 2021 u Wayback Machine ESU