Макс Гусарек фон Гейнлейн (нім. Max Hussarek von Heinlein; *3 травня 1865, Пресбург, Австрійська імперія — †6 березня 1935, Відень, Австрія) — австро-угорський державний діяч, міністр-президент Цислейтанії (1918). Барон (з 1917).
Макс Гусарек фон Гейнлейн нім. Max Hussarek von Heinlein | |||
| |||
---|---|---|---|
25 липня 1918 — 27 жовтня 1918 | |||
Попередник: | Ернст Зайдлер фон Фойхтенеґ | ||
Спадкоємець: | Генріх Ламмаш | ||
Народження: | 3 травня 1865 Пресбург, Австрійська імперія | ||
Смерть: | 6 березня 1935 (69 років) Відень, Федеративна держава Австрія | ||
Поховання: | Віденський центральний цвинтар | ||
Країна: | Австрія | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | Віденський університет | ||
Батько: | Йоганн Ріттер Гусарек фон Генлейн (1819-1907) | ||
Нагороди: | d (1913) | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життя і політична кар'єра
Гейнлейн походив із династії австрійських офіцерів і чиновників. Син фельдмаршал-лейтенанта Йоганна Ріттера Гусарека фон Гейнлейна (1819-1907). Навчався в Лемберзі, Германштадті, а потім у віденській гімназії «Терезіанум». З 1883 вивчав церковне право у Віденському університеті; в 1889 отримав вчений ступінь доктора юридичних наук. З 1888 працював практикантом у фінансовому відомстві Нижньої Австрії. У 1890-1892 проводив в «Терезіанумі» колоквіуми з церковно-правової тематики. Був наставником Аббаса Хільмі — майбутнього хедива Єгипту.
З 1892 він працював в міністерстві культури і освіти (Ministerium für Kultus und Unterricht) Цислейтанії і приват-доцентом, а з 1895 надзвичайних професором церковного права в університеті Відня. Засновник сучасної Віденської школи церковного права.
У 1911-1917 у складі трьох урядів займав пост міністра освіти.
У 1917 імператор Карл I удостоїв Гейнлейна титулу барона. З 25 липня по 27 жовтня 1918 займав пост міністр-президента Цислейтанії. Народи, що входили до складу імперії, прагнули до самостійності і Гейнлейн докладав зусилля для їх збереження у складі монархії. Автор Імператорського маніфесту від 16 жовтня 1918, який повинен був дати поштовх до перетворення Австрії в федерацію з широкою автономією для окремих націй. В умовах поразки у війні його зусилля не увінчалися успіхом.
Після закінчення Першої світової війни став ординарним професором в університеті Відня, знову присвятив себе церковному праву. Брав активну участь в роботі Австрійського Червоного Хреста.
Похований на Віденському центральному кладовищі.
Джерела
- Willibald M. Plöchl: Hussarek von Heinlein, Max Freiherr. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Maks Gusarek fon Gejnlejn nim Max Hussarek von Heinlein 3 travnya 1865 Presburg Avstrijska imperiya 6 bereznya 1935 Viden Avstriya avstro ugorskij derzhavnij diyach ministr prezident Cislejtaniyi 1918 Baron z 1917 Maks Gusarek fon Gejnlejn nim Max Hussarek von HeinleinMaks Gusarek fon Gejnlejn Prapor Ministr prezident Cislejtaniyi 25 lipnya 1918 27 zhovtnya 1918 Poperednik Ernst Zajdler fon Fojhteneg Spadkoyemec Genrih Lammash Narodzhennya 3 travnya 1865 1865 05 03 Presburg Avstrijska imperiyaSmert 6 bereznya 1935 1935 03 06 69 rokiv Viden Federativna derzhava AvstriyaPohovannya Videnskij centralnij cvintarKrayina AvstriyaReligiya katolictvoOsvita Videnskij universitetBatko Jogann Ritter Gusarek fon Genlejn 1819 1907 Nagorodi honorary doctorate of the University of Natural Resources and Life Sciences Viennad 1913 Mediafajli u VikishovishiZhittya i politichna kar yerared Gejnlejn pohodiv iz dinastiyi avstrijskih oficeriv i chinovnikiv Sin feldmarshal lejtenanta Joganna Rittera Gusareka fon Gejnlejna 1819 1907 Navchavsya v Lemberzi Germanshtadti a potim u videnskij gimnaziyi Terezianum Z 1883 vivchav cerkovne pravo u Videnskomu universiteti v 1889 otrimav vchenij stupin doktora yuridichnih nauk Z 1888 pracyuvav praktikantom u finansovomu vidomstvi Nizhnoyi Avstriyi U 1890 1892 provodiv v Terezianumi kolokviumi z cerkovno pravovoyi tematiki Buv nastavnikom Abbasa Hilmi majbutnogo hediva Yegiptu Z 1892 vin pracyuvav v ministerstvi kulturi i osviti Ministerium fur Kultus und Unterricht Cislejtaniyi i privat docentom a z 1895 nadzvichajnih profesorom cerkovnogo prava v universiteti Vidnya Zasnovnik suchasnoyi Videnskoyi shkoli cerkovnogo prava U 1911 1917 u skladi troh uryadiv zajmav post ministra osviti U 1917 imperator Karl I udostoyiv Gejnlejna titulu barona Z 25 lipnya po 27 zhovtnya 1918 zajmav post ministr prezidenta Cislejtaniyi Narodi sho vhodili do skladu imperiyi pragnuli do samostijnosti i Gejnlejn dokladav zusillya dlya yih zberezhennya u skladi monarhiyi Avtor Imperatorskogo manifestu vid 16 zhovtnya 1918 yakij povinen buv dati poshtovh do peretvorennya Avstriyi v federaciyu z shirokoyu avtonomiyeyu dlya okremih nacij V umovah porazki u vijni jogo zusillya ne uvinchalisya uspihom Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni stav ordinarnim profesorom v universiteti Vidnya znovu prisvyativ sebe cerkovnomu pravu Brav aktivnu uchast v roboti Avstrijskogo Chervonogo Hresta Pohovanij na Videnskomu centralnomu kladovishi Dzherelared Willibald M Plochl Hussarek von Heinlein Max Freiherr In Neue Deutsche Biographie NDB Band 10 Duncker amp Humblot Berlin 1974 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Maks Gusarek fon Gejnlejn