Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Макре йкери англ Muckrakers розгрібачі бруду група американських публіцистів та письменників які на межі XIX XX століття

Макрейкери

Макрейкери

Макре́йкери (англ. Muckrakers — «розгрібачі бруду») — група американських публіцистів та письменників, які на межі XIX—XX століття розпочали кампанію з викриття економічних та соціальних проблем всередині країни, зокрема корупції чиновників та шахрайства промислових магнатів.

Термін макрейкери вперше було вжито 14 квітня 1906 року, коли президент США Теодор Рузвельт у своїй публічній промові в Вашингтоні засудив подібні дії журналістів, назвавши їх «розгрібачами бруду».

Історія

Витоки

Витоки макрейкерства сягають кінця XIX століття, коли вийшли друком твори Марка Твена («Позолочене століття», 1873), Г. Джорджа («Прогрес та бідність», 1879), Е. Белламі («Погляд назад», 1888) та Г. Д. Ллойда («Багатство проти суспільства», 1894).

У цей час також з'явились статті в журналі Б. Флауера «The Arena», в яких підіймалось питання про владу бізнесу, його тіньові зв'язки з державним апаратом та політичну корупцію. В 1901 році Флауер виступив зі статтею, в якій наголосив на необхідності демократичних реформ, повернення принципів Декларації незалежності, обмеження трестів, ліквідації панування монополій в економічному та політичному житті країни, встановлення державної власності на землю та прямих виборів. Флауер став першим, хто почав відкрито критикувати ці явища в суспільстві, однак ця критика залишалась загальною, без переходу на конкретні приклади.

Початок відкритої діяльності

image
Титульна сторінка щомісячника «McClure's Magazine»

Видавці

Статті в «The Arena» підштовхнули журналістів до конкретних розслідувань зловживань в органах міського управління та діяльності монополій. Вже в 1902 році у жовтневому номері нью-йоркського щомісячника «McClure's Magazine» було опубліковано статтю Джозефа Стеффенса та К. Ветмора «Часи Твіду в Сент-Луїсі» про хабарництво та шахрайство членів муніципалітету. Саме ця стаття поклала початок руху за «розгрібання бруду». Всі номери журналу були куплені першого ж дня, а громадськість вимагала подальших викриттів. Редакційне керівництво багатьох видань, розуміючи, що подібні статті принесуть їм додаткові продажі, надали можливість журналістам зайнятись розслідуваннями та публікацією таких матеріалів. На шлях «McClure's Magazine» стали журнали «Everybody's Magazine», «Collier's Magazine», «Cosmopolitan Magazine», «Hampton Magazine», ліберальний журнал «Independent» та «American Magazine». В результаті ціни на журнали макрейкерів значно знизились (до 10-15 центів), що зробило їх доступними для масового читача.

Найчастіше видавці не розділяли поглядів журналістів-макрейкерів, але охоче друкували статті задля збільшення прибутків. Окремі статті друкувались не лише в журналах макрейкерів, а й в звичайних виданнях (наприклад, «Mancy's Magazine»).

Журналісти

Більшість макрейкерів діяли стихійно, самостійно обираючи на свій страх і ризик об'єкти переслідувань. Вони групувались між собою лише в межах окремої редакції, поділяючи між собою сюжети репортажів. Окремого товариства макрейкерів створено не було. Конкуренція між виданнями за читачів спонукала видавців збільшувати фінансування на розслідування, що сприяло активності журналістів.

Публікації

Монополії та корупція

image
Лінкольн Джозеф Стеффенс

Однією з перших робіт про методи збагачення великих промислових монополій та банківських фірм була серія статей Іди Тарбелл, опублікованих в 1902—1904 роках. В них наголошувалось на історії створення та збагачення відомого тресту Джона Рокфеллера «Стандарт ойл».

Значний резонанс викликали статті Джозефа Стеффенса «Ганьба Міннеаполіса» та «Огайо: повість про два міста». Тут автор викривав запроданство та хабарництво виборних осіб — мерів, членів муніципалітетів та урядів у штатах. Після успіху публікацій про корупцію на місцевому рівні Стеффенс зробив спробу розслідування махінацій в масштабі штатів. Серія його статей про становище в Нью-Джерсі, Огайо, Іллінойсі та Міссурі під загальною назвою «Вороги республіки» наочно показувала, що корупція в політиці тісно переплітається з корупцією в бізнесі. На прикладі штату Нью-Джерсі Стеффенс довів, що корпорації підривають конституційні засади США. Законодавчі збори цього штату виробили, а губернатор затвердив закон, що дозволяв організацію будь-яких корпорацій, які платять податок Нью-Джерсі, але мають право діяти в масштабі всієї країни. Стеффенс назвав Нью-Джерсі «штатом-зрадником», оскільки цей закон дозволяв монополіям обходити прийняті в інших штатах антитрестівські закони і одночасно приносив величезні доходи штату.

Макрейкери довели залежність преси від монополій і показали, що багато видавництв (в тому числі й макрейкерські) існували головним чином за рахунок рекламних оголошень, що надавались ними різним фірмам.

Свавілля і боротьба «мідних королів» в штаті Монтана були описані в статтях Ч. Р. Коннолі, опублікованих у 1906—1907 роках в «McClure's Magazine». Коннолі показав, як політичне та ділове суперництво монополістів за контроль над багатими мідними родовищами Монтани призвело до нечуваної кризи урядових установ штату, масового підкупу законодавчих зборів, спроби підкупити Верховний суд штату. Боротьба закінчилася в 1906 році компромісом між відомим «мідним королем» Ф. А. Гейнзе та «Амальгамейтед Коппер компані». Сучасники відзначали величезний інтерес публіки до статей Коннолі за межами штату Монтана.

Розслідування зловживань і корупції в штатах мали неминуче призвести макрейкерів до Вашингтона. Письменник Девід Грем Філліпс пішов у цьому напрямку далі Стеффенса, Коннолі та Тарбелл. Він замахнувся на найвищий законодавчий орган США — сенат. Філліпс розслідував діяльність сенаторів і в 1906 році опублікував гостру та політично злободенну серію статей під назвою «Зрада сенату», в якій наочно показав зв'язок сенаторів з бізнесом. Ефект статей був особливо сильним тому, що в них були названі імена основних діячів правлячої республіканської партії: лідера республіканців у сенаті Н. Олдріча (тестя Рокфеллера), Ч. Діпью та інших. Саме після цих статей президент Рузвельт намагався дезавуювати виступ Філліпса і назвав журналістів «розгрібачами бруду», після чого для журналіста закрилися двері багатьох редакцій.

image
Іда Мінерва Тарбелл

Великий успіх мали серії статей Томаса Вільяма Лоусона «Скажені фінанси», що вважаються зразком викриття махінацій фінансових ділків Волл-стріт. Лоусон чудово розбирався в цих махінаціях, адже був фінансистом, а не професійним журналістом.

Викриття інших злочинів

Макрейкери торкалися практично всіх сторін життя американського суспільства. Ними було викрито злочинні дії власників заводів м'ясних консервів та медичних препаратів, що призвело до випадків отруєння населення недоброякісною продукцією; змальовано жорсткі умови праці іммігрантів та кольорового населення США, збагачення на експлуатації дітей та проституції. Було розслідувано скандальну справу Церкви Святої Трійці на Манхеттені, що володіла кількома прибутковими будинками в нетрях Нью-Йорку.

Значення

Макрейкери підготували ґрунт для руху за реформу та змусили американців побачити себе без прикрас. Деякі з них пізніше перейшли до апологетики державних діячів і «капітанів індустрії» (Р. С. Бейкер, І. Тарбелл). Рух макрейкерів був рухом одинаків, що не ставили за мету перебудову суспільства. У своїх творах вони показували американську дійсність без прикрас і виступали лише за необхідність викорінення вад цієї дійсності. Виступи журналістів увійшли в історію як рух, що в основних рисах відбив невдоволення ліберальної інтелігенції та розвиток антимонополістичних настроїв у широких колах американського суспільства початку XX століття. Хоча подібні твори з'являлися й до, і після макрейкерів, саме масовість зробила цей рух єдиним у своєму роді.

image Вплив на душу народу був глибоким. Навряд чи можна вважати випадковим, що час розквіту макрейкерів збігся з одним з найбільш нестабільних й енергійних періодів розвитку Америки. Громадяни здогадувалися про корупцію, але саме макрейкери проінформували і пробудили їх до активних дій. У результаті відбулося реформування законодавства, що відзначило першу адміністрацію Вудро Вільсона від 1913 до 1917 року. image

Відомі макрейкери

Галерея діячів

image
Р. Бейкер
Р. Бейкер
 
image
А. Сінклер
А. Сінклер
 
image
Віл Ірвін
Віл Ірвін
 
image
Д. Г. Філліпс
Д. Г. Філліпс
 
image
Ч. Е. Рассел
Ч. Е. Рассел
 
image
В. Валлінг
В. Валлінг
 

Примітки

  1. Cook, Fred J. (1972). The Muckrakers: Crusading Journalists who Changed America. Garden City, New York: Doubleday. с. 179.

Джерела

  • Б. М. Гончар, Н. Д. Городня. Нова історія країн Європи та США (1870 — 1918). — К.: Київський університет, 2008. — С. 257—258.
  • М.: Наука, 1985. — С. 241—245. (рос.)
  • Макрейкери на Dicacademic.ru [ 13 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Лучинский Ю. В. Очерки истории зарубежной журналистики. Учеб. пособие / Кубанский гос. ун-т. — Краснодар, 1996. — С. 140—147. ISBN 5-230-21777-4 [ 18 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Скалюк Н. Воїни світла на звалищах бруду. Частина I // «ХайВей», 22.12.2010 [ 12 червня 2012 у Wayback Machine.]
  • Скалюк Н. Воїни світла на звалищах бруду. Частина II // «ХайВей», 22.12.2010 [ 12 червня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Makre jkeri angl Muckrakers rozgribachi brudu grupa amerikanskih publicistiv ta pismennikiv yaki na mezhi XIX XX stolittya rozpochali kampaniyu z vikrittya ekonomichnih ta socialnih problem vseredini krayini zokrema korupciyi chinovnikiv ta shahrajstva promislovih magnativ Termin makrejkeri vpershe bulo vzhito 14 kvitnya 1906 roku koli prezident SShA Teodor Ruzvelt u svoyij publichnij promovi v Vashingtoni zasudiv podibni diyi zhurnalistiv nazvavshi yih rozgribachami brudu IstoriyaVitoki Vitoki makrejkerstva syagayut kincya XIX stolittya koli vijshli drukom tvori Marka Tvena Pozolochene stolittya 1873 G Dzhordzha Progres ta bidnist 1879 E Bellami Poglyad nazad 1888 ta G D Llojda Bagatstvo proti suspilstva 1894 U cej chas takozh z yavilis statti v zhurnali B Flauera The Arena v yakih pidijmalos pitannya pro vladu biznesu jogo tinovi zv yazki z derzhavnim aparatom ta politichnu korupciyu V 1901 roci Flauer vistupiv zi statteyu v yakij nagolosiv na neobhidnosti demokratichnih reform povernennya principiv Deklaraciyi nezalezhnosti obmezhennya trestiv likvidaciyi panuvannya monopolij v ekonomichnomu ta politichnomu zhitti krayini vstanovlennya derzhavnoyi vlasnosti na zemlyu ta pryamih viboriv Flauer stav pershim hto pochav vidkrito kritikuvati ci yavisha v suspilstvi odnak cya kritika zalishalas zagalnoyu bez perehodu na konkretni prikladi Pochatok vidkritoyi diyalnosti Titulna storinka shomisyachnika McClure s Magazine Vidavci Statti v The Arena pidshtovhnuli zhurnalistiv do konkretnih rozsliduvan zlovzhivan v organah miskogo upravlinnya ta diyalnosti monopolij Vzhe v 1902 roci u zhovtnevomu nomeri nyu jorkskogo shomisyachnika McClure s Magazine bulo opublikovano stattyu Dzhozefa Steffensa ta K Vetmora Chasi Tvidu v Sent Luyisi pro habarnictvo ta shahrajstvo chleniv municipalitetu Same cya stattya poklala pochatok ruhu za rozgribannya brudu Vsi nomeri zhurnalu buli kupleni pershogo zh dnya a gromadskist vimagala podalshih vikrittiv Redakcijne kerivnictvo bagatoh vidan rozumiyuchi sho podibni statti prinesut yim dodatkovi prodazhi nadali mozhlivist zhurnalistam zajnyatis rozsliduvannyami ta publikaciyeyu takih materialiv Na shlyah McClure s Magazine stali zhurnali Everybody s Magazine Collier s Magazine Cosmopolitan Magazine Hampton Magazine liberalnij zhurnal Independent ta American Magazine V rezultati cini na zhurnali makrejkeriv znachno znizilis do 10 15 centiv sho zrobilo yih dostupnimi dlya masovogo chitacha Najchastishe vidavci ne rozdilyali poglyadiv zhurnalistiv makrejkeriv ale ohoche drukuvali statti zadlya zbilshennya pributkiv Okremi statti drukuvalis ne lishe v zhurnalah makrejkeriv a j v zvichajnih vidannyah napriklad Mancy s Magazine Zhurnalisti Bilshist makrejkeriv diyali stihijno samostijno obirayuchi na svij strah i rizik ob yekti peresliduvan Voni grupuvalis mizh soboyu lishe v mezhah okremoyi redakciyi podilyayuchi mizh soboyu syuzheti reportazhiv Okremogo tovaristva makrejkeriv stvoreno ne bulo Konkurenciya mizh vidannyami za chitachiv sponukala vidavciv zbilshuvati finansuvannya na rozsliduvannya sho spriyalo aktivnosti zhurnalistiv PublikaciyiMonopoliyi ta korupciya Linkoln Dzhozef Steffens Odniyeyu z pershih robit pro metodi zbagachennya velikih promislovih monopolij ta bankivskih firm bula seriya statej Idi Tarbell opublikovanih v 1902 1904 rokah V nih nagoloshuvalos na istoriyi stvorennya ta zbagachennya vidomogo trestu Dzhona Rokfellera Standart ojl Znachnij rezonans viklikali statti Dzhozefa Steffensa Ganba Minneapolisa ta Ogajo povist pro dva mista Tut avtor vikrivav zaprodanstvo ta habarnictvo vibornih osib meriv chleniv municipalitetiv ta uryadiv u shtatah Pislya uspihu publikacij pro korupciyu na miscevomu rivni Steffens zrobiv sprobu rozsliduvannya mahinacij v masshtabi shtativ Seriya jogo statej pro stanovishe v Nyu Dzhersi Ogajo Illinojsi ta Missuri pid zagalnoyu nazvoyu Vorogi respubliki naochno pokazuvala sho korupciya v politici tisno pereplitayetsya z korupciyeyu v biznesi Na prikladi shtatu Nyu Dzhersi Steffens doviv sho korporaciyi pidrivayut konstitucijni zasadi SShA Zakonodavchi zbori cogo shtatu virobili a gubernator zatverdiv zakon sho dozvolyav organizaciyu bud yakih korporacij yaki platyat podatok Nyu Dzhersi ale mayut pravo diyati v masshtabi vsiyeyi krayini Steffens nazvav Nyu Dzhersi shtatom zradnikom oskilki cej zakon dozvolyav monopoliyam obhoditi prijnyati v inshih shtatah antitrestivski zakoni i odnochasno prinosiv velichezni dohodi shtatu Makrejkeri doveli zalezhnist presi vid monopolij i pokazali sho bagato vidavnictv v tomu chisli j makrejkerski isnuvali golovnim chinom za rahunok reklamnih ogoloshen sho nadavalis nimi riznim firmam Svavillya i borotba midnih koroliv v shtati Montana buli opisani v stattyah Ch R Konnoli opublikovanih u 1906 1907 rokah v McClure s Magazine Konnoli pokazav yak politichne ta dilove supernictvo monopolistiv za kontrol nad bagatimi midnimi rodovishami Montani prizvelo do nechuvanoyi krizi uryadovih ustanov shtatu masovogo pidkupu zakonodavchih zboriv sprobi pidkupiti Verhovnij sud shtatu Borotba zakinchilasya v 1906 roci kompromisom mizh vidomim midnim korolem F A Gejnze ta Amalgamejted Kopper kompani Suchasniki vidznachali velicheznij interes publiki do statej Konnoli za mezhami shtatu Montana Rozsliduvannya zlovzhivan i korupciyi v shtatah mali neminuche prizvesti makrejkeriv do Vashingtona Pismennik Devid Grem Fillips pishov u comu napryamku dali Steffensa Konnoli ta Tarbell Vin zamahnuvsya na najvishij zakonodavchij organ SShA senat Fillips rozsliduvav diyalnist senatoriv i v 1906 roci opublikuvav gostru ta politichno zlobodennu seriyu statej pid nazvoyu Zrada senatu v yakij naochno pokazav zv yazok senatoriv z biznesom Efekt statej buv osoblivo silnim tomu sho v nih buli nazvani imena osnovnih diyachiv pravlyachoyi respublikanskoyi partiyi lidera respublikanciv u senati N Oldricha testya Rokfellera Ch Dipyu ta inshih Same pislya cih statej prezident Ruzvelt namagavsya dezavuyuvati vistup Fillipsa i nazvav zhurnalistiv rozgribachami brudu pislya chogo dlya zhurnalista zakrilisya dveri bagatoh redakcij Ida Minerva Tarbell Velikij uspih mali seriyi statej Tomasa Vilyama Lousona Skazheni finansi sho vvazhayutsya zrazkom vikrittya mahinacij finansovih dilkiv Voll strit Louson chudovo rozbiravsya v cih mahinaciyah adzhe buv finansistom a ne profesijnim zhurnalistom Vikrittya inshih zlochiniv Makrejkeri torkalisya praktichno vsih storin zhittya amerikanskogo suspilstva Nimi bulo vikrito zlochinni diyi vlasnikiv zavodiv m yasnih konserviv ta medichnih preparativ sho prizvelo do vipadkiv otruyennya naselennya nedobroyakisnoyu produkciyeyu zmalovano zhorstki umovi praci immigrantiv ta kolorovogo naselennya SShA zbagachennya na ekspluataciyi ditej ta prostituciyi Bulo rozsliduvano skandalnu spravu Cerkvi Svyatoyi Trijci na Manhetteni sho volodila kilkoma pributkovimi budinkami v netryah Nyu Jorku ZnachennyaMakrejkeri pidgotuvali grunt dlya ruhu za reformu ta zmusili amerikanciv pobachiti sebe bez prikras Deyaki z nih piznishe perejshli do apologetiki derzhavnih diyachiv i kapitaniv industriyi R S Bejker I Tarbell Ruh makrejkeriv buv ruhom odinakiv sho ne stavili za metu perebudovu suspilstva U svoyih tvorah voni pokazuvali amerikansku dijsnist bez prikras i vistupali lishe za neobhidnist vikorinennya vad ciyeyi dijsnosti Vistupi zhurnalistiv uvijshli v istoriyu yak ruh sho v osnovnih risah vidbiv nevdovolennya liberalnoyi inteligenciyi ta rozvitok antimonopolistichnih nastroyiv u shirokih kolah amerikanskogo suspilstva pochatku XX stolittya Hocha podibni tvori z yavlyalisya j do i pislya makrejkeriv same masovist zrobila cej ruh yedinim u svoyemu rodi Vpliv na dushu narodu buv glibokim Navryad chi mozhna vvazhati vipadkovim sho chas rozkvitu makrejkeriv zbigsya z odnim z najbilsh nestabilnih j energijnih periodiv rozvitku Ameriki Gromadyani zdogaduvalisya pro korupciyu ale same makrejkeri proinformuvali i probudili yih do aktivnih dij U rezultati vidbulosya reformuvannya zakonodavstva sho vidznachilo pershu administraciyu Vudro Vilsona vid 1913 do 1917 roku Vidomi makrejkeriMark Tven Dzhek London Teodor Drajzer Linkoln Steffens Epton Bill Sinkler Ida Tarbell T U Louson D G Fillips D Riyis G MajyersGalereya diyachivR BejkerR Bejker A SinklerA Sinkler Vil IrvinVil Irvin D G FillipsD G Fillips Ch E RasselCh E Rassel V VallingV Valling PrimitkiCook Fred J 1972 The Muckrakers Crusading Journalists who Changed America Garden City New York Doubleday s 179 DzherelaB M Gonchar N D Gorodnya Nova istoriya krayin Yevropi ta SShA 1870 1918 K Kiyivskij universitet 2008 S 257 258 ISBN 978 966 439 178 5 M Nauka 1985 S 241 245 ros Makrejkeri na Dicacademic ru 13 sichnya 2014 u Wayback Machine ros LiteraturaLuchinskij Yu V Ocherki istorii zarubezhnoj zhurnalistiki Ucheb posobie Kubanskij gos un t Krasnodar 1996 S 140 147 ISBN 5 230 21777 4 18 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Skalyuk N Voyini svitla na zvalishah brudu Chastina I HajVej 22 12 2010 12 chervnya 2012 u Wayback Machine Skalyuk N Voyini svitla na zvalishah brudu Chastina II HajVej 22 12 2010 12 chervnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ