Македо́нівка — село в Україні, в Лутугинській міській громаді Луганського району Луганської області.
село Македонівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Луганський район |
Громада | Лутугинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44060030170014246 |
Основні дані | |
Населення | 599 осіб |
Площа | 5,2 км² |
Густота населення | 115,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92033 |
Телефонний код | +380 6436 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°14′12″ пн. ш. 39°17′41″ сх. д. / 48.23667° пн. ш. 39.29472° сх. д.Координати: 48°14′12″ пн. ш. 39°17′41″ сх. д. / 48.23667° пн. ш. 39.29472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 178 м |
Водойми | р. Велика Кам'янка |
Найближча залізнична станція | Лутугине |
Відстань до залізничної станції | 29 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92032, Луганська обл., Лутугинський р-н, с. Кам'янка, вул. Радянська, 108 |
Карта | |
Македонівка | |
Македонівка | |
Мапа | |
Населення становить 599 осіб.
Географії
Сусідні населені пункти: села Ребрикове на півдні, Мечетка та Вербівка на південному сході, Кам'янка та Паліївка на сході, Першозванівка, Мар'ївка, Верхня Оріхівка на північному сході, Волнухине, Новофедорівка на півночі, Шовкова Протока, Оріхівка, Круглик та селище Лісне на північному заході, Червона Поляна на заході, Зеленодільське, Зелений Курган, Картушине та смт Ясенівський на південному заході.
Історія
Село засноване у XVII столітті, належало до Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії. Першими мешканцями були кріпаки пана Духновського.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 507 осіб (243 чоловіки та 264 жінки), налічувалось 52 дворових господарств, існував завод.
У 1870 році у селі збудовано школу. Працював горілчаний завод, два вітряні млини.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Кам'янської волості мешкало 534 особи, налічувалось 76 дворів, існувала лавка.
У 1898 році було отримано дозвіл на будівництво через село Македонівка залізничної гілки Колпакове — Першозванівка, а в 1899 році цю гілку було збудовано. Поруч із селом було відкрито залізничну станцію Македонівка. Залізницю було демонтовано після збройного конфлікту 1917—1921 років.
На початок 1908 рік село входило до складу Першозванівської волості, населення зросло до 858 осіб (443 чоловічої статі та 415 — жіночої), 112 дворових господарств.
У 1929 році в селі утворено два колгоспи: імені Петровського та Зірка (пізніше — імені Сталіна), а 1969 року об'єднані в колгосп імені XVII партз'їзду, який проіснував до 1993 року.
Населення
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 599 осіб.
Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 509 | 84,97% |
російська | 87 | 14,52% |
молдавська | 1 | 0,17% |
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 29 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2295) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - 044 ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 29 березня 2013.
Джерела
- Болгов В. В. Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упорядник В. В. Болгов. — Kb]в : Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — С. 245. — .
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с. (рос. дореф.)
Див. також
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makedo nivka selo v Ukrayini v Lutuginskij miskij gromadi Luganskogo rajonu Luganskoyi oblasti selo Makedonivka Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Luganskij rajon Gromada Lutuginska miska gromada Kod KATOTTG UA44060030170014246 Osnovni dani Naselennya 599 osib Plosha 5 2 km Gustota naselennya 115 19 osib km Poshtovij indeks 92033 Telefonnij kod 380 6436 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 14 12 pn sh 39 17 41 sh d 48 23667 pn sh 39 29472 sh d 48 23667 39 29472 Koordinati 48 14 12 pn sh 39 17 41 sh d 48 23667 pn sh 39 29472 sh d 48 23667 39 29472 Serednya visota nad rivnem morya 178 m Vodojmi r Velika Kam yanka Najblizhcha zaliznichna stanciya Lutugine Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 29 km Misceva vlada Adresa radi 92032 Luganska obl Lutuginskij r n s Kam yanka vul Radyanska 108 Karta Makedonivka Makedonivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Makedonivka Naselennya stanovit 599 osib GeografiyiSusidni naseleni punkti sela Rebrikove na pivdni Mechetka ta Verbivka na pivdennomu shodi Kam yanka ta Paliyivka na shodi Pershozvanivka Mar yivka Verhnya Orihivka na pivnichnomu shodi Volnuhine Novofedorivka na pivnochi Shovkova Protoka Orihivka Kruglik ta selishe Lisne na pivnichnomu zahodi Chervona Polyana na zahodi Zelenodilske Zelenij Kurgan Kartushine ta smt Yasenivskij na pivdennomu zahodi IstoriyaSelo zasnovane u XVII stolitti nalezhalo do Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Pershimi meshkancyami buli kripaki pana Duhnovskogo Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 507 osib 243 choloviki ta 264 zhinki nalichuvalos 52 dvorovih gospodarstv isnuvav zavod U 1870 roci u seli zbudovano shkolu Pracyuvav gorilchanij zavod dva vitryani mlini Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Kam yanskoyi volosti meshkalo 534 osobi nalichuvalos 76 dvoriv isnuvala lavka U 1898 roci bulo otrimano dozvil na budivnictvo cherez selo Makedonivka zaliznichnoyi gilki Kolpakove Pershozvanivka a v 1899 roci cyu gilku bulo zbudovano Poruch iz selom bulo vidkrito zaliznichnu stanciyu Makedonivka Zaliznicyu bulo demontovano pislya zbrojnogo konfliktu 1917 1921 rokiv Na pochatok 1908 rik selo vhodilo do skladu Pershozvanivskoyi volosti naselennya zroslo do 858 osib 443 cholovichoyi stati ta 415 zhinochoyi 112 dvorovih gospodarstv U 1929 roci v seli utvoreno dva kolgospi imeni Petrovskogo ta Zirka piznishe imeni Stalina a 1969 roku ob yednani v kolgosp imeni XVII partz yizdu yakij proisnuvav do 1993 roku NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 599 osib Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 509 84 97 rosijska 87 14 52 moldavska 1 0 17 Primitki Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 29 bereznya 2013 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022 Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s stor 2295 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Po Ekaterininskoj zhel dorogѣ Vypusk II j Doneckij ugolnyj Bassejn Tipo Litografiya Ekaterininskoj zhelѣznoj dorogi 1912 336 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Slavyanoserbskago uѣzda Ekaterinoslavskoj gubernii s prilozheniem karty Izdanie Ekaterinoslavskoj Gubernoj Zemskoj Upravy Ekaterinoslav Tipografiya Gubernskago zemstva 1911 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Luganska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 044 LUTUGINSKIJ RAJON Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 29 bereznya 2013 DzherelaBolgov V V Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi uporyadnik V V Bolgov Kb v Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 S 245 ISBN 978 966 8153 83 9 Vysockij V I Istoricheskie aspekty topononimov Luganshiny Lugansk 2003 196 s ros ros doref Po Ekaterininskoj zhel dorogѣ Vypusk II j Doneckij ugolnyj Bassejn Tipo Litografiya Ekaterininskoj zhelѣznoj dorogi 1912 336 s ros doref Div takozhZaliznichna liniya Kolpakove Pershozvanivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Luganskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi