Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло Васильович Макаров (18 березня 1897, Скопин — 16 грудня 1970, Сімферополь) — ад'ютант генерала-полковника Добровольчої армії В. З. Май-Маєвського, прообраз розвідника штабс-капітана П. А. Кольцова — головного героя багатосерійного фільму «Ад'ютант його високоповажності».
| Павло Васильович Макаров | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 18 березня 1897 Скопин, Рязанська губернія | |||
| Смерть | 16 грудня 1970 (73 роки) Сімферополь | |||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна | |||
| Нагороди |
| |||
 Макаров Павло Васильович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 18 березня 1897 року у місті Скопині Рязанської губернії (нині Рязанська область). Його батько — кондуктор товарних поїздів Сизрань—В'яземської залізниці — загинув в 1903 році під час аварії поїзда. Павло змушений був рано розпочати працювати: в друкарні, в малярно-покрівельної майстерні. Потім, переїхавши до Криму, торгував газетами від редакції газети «Південне слово», при цьому був заарештований за поширення інформації, яка не пройшла цензуру. Закінчив 4 класи училища.
Після початку першої світової війни вступив до Тифліської школи прапорщиків. У 1917 році потрапив на Румунський фронт, де на передовій, в окопах, дослужився до прапорщика. Після лікування від важкого поранення і контузії одержав відпустку, приїхав до матері, що мешкала в Севастополі. Тут його застало повідомлення про жовтневі події 1917 року в Петрограді і в Москві.
У Криму Макаров приєднався до більшовиків і був направлений для формування частин Червоної Армії. Наприкінці весни 1918 року, під час однієї з поїздок в район бойових дій за завданням Севастопольського революційного штабу, Павло Макаров опинився в Мелітополі, який раптово захопили частини білої Добровольчої армії. Він спробував вибратися з міста, однак на околиці був затриманий кінним білогвардійським патрулем. Рятуючи своє життя, назвався офіцером, штабс-капітаном 134-го Феодосійського полку. Був зарахований у Добровольчу армію штабним офіцером у шифрувально-вербувальний відділ, що знаходився у Ставрополі. Незважаючи на відсутність освіченості і хороших манер, завдяки доносам на офіцерів, що допускали «крамольні вирази», зумів потрапити в довіру до командуючого армією В. З. Май-Маєвського і став його ад'ютантом. Брав участь у поході на Москву. Після звільнення з посади командувача Добровольчою армією В. З. Май-Маєвського, прибув з ним до Севастополя. Допоміг прийняти на службу ординарцем свого брата Володимира, що теж був більшовиком.
В ніч з 20 на 21 січня 1920 року був заарештований севастопольський підпільний комітет більшовиків, на чолі якого стояв Володимир Макаров. 20 січня Павло Васильович також був заарештований морською контрозвідкою в готелі Кіста, оскільки в його брата була знайдена листівка дворічної давнини з компрометуючою інформацією на Павла Макарова. Допит проходив під керівництвом начальника особливого відділу Ставки князя Туманова.
Проте Павлу Васильовичу вдалося втекти. В пошуках соратників він примкнув до «зеленої» повстанської армії, що діяла в Криму (по суті, вони вели партизанську війну проти білих). У «зелених», які на той час були союзниками червоних, він став на чолі загону (3-го Сімферопольського повстанського полку). За проведення успішних операцій проти білогвардійців був нагороджений іменним годинником. Після заняття Криму червоними частинами Макаров був направлений на роботу в ЧК, де займався боротьбою з бандитизмом. Пізніше працював у міліції, потім в Управлінні виправно-трудових установ при Наркоматі юстиції Криму. Після конфлікту з заступником Голови Кримського ЦВК пішов з органів і повернувся на Батьківщину в Скопин, де керував місцевою міліцією. Невдовзі повернувся до Криму, виконував обов'язки дільничого наглядача в Алуштинській районній міліції, працював субінспектором карного розшуку Сімферопольської райміськміліції. В 1926 році за станом здоров'я залишив органи внутрішніх справ. У 1927 році вийшла книга спогадів Павла Макарова «Ад'ютант генерала Май-Маєвського». За два роки вона витримала п'ять видань.
В кінці 1920-х років була створена спеціальна комісія для перевірки колишніх червоноармійців, червоних партизанів тощо, що брали участь у громадянській війні. Не уникнув такої перевірки і Макаров. Після виходу його мемуарів від колишніх підпільників надходили численні викривальні листи. У 1929 році за результатами перевірки фактів, що містяться в книзі, Павло Васильович був виключений з лав червоних партизанів і позбавлений персональної пенсії. Зіграло свою роль в цьому і зловживання алкоголем.
У 1937 році Макаров був заарештований НКВС і пробув у місцях ув'язнення два роки. У ході слідства також проводилася перевірка фактів викладених у його книзі, при цьому з'ясувалося, що частина з них не відповідає дійсності, однак вирок був дуже м'яким (два роки ув'язнення «за заклик до підриву Радянської влади», з урахуванням вже проведеного у в'язниці часу був відразу випущений на свободу). Репутація Макарова була частково відновлена, в 1939 році йому навіть була повернута персональна пенсія у розмірі 200 рублів на місяць.
Під час радянсько-німецької війни Макаров став одним з організаторів партизанського підпілля, очолив партизанський загін. Разом з ним воювали його дружина і дочка. Син, який закінчив піхотне училище, загинув в 1943 році. У 1942 році був евакуйований на «велику землю». За заслуги під час війни нагороджений орденом Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня.
Після війни книга про пригоди ад'ютанта генерала Май-Маєвського знайшла другу популярність. За її мотивами створювалися літературні твори, робилися театральні постановки. Однак про самого Макарова в них практично не згадувалося. Він намагався домогтися хоча б посилань на свою книгу, але це призводило лише до конфліктів з літераторами. Свого піку цей конфлікт досяг, коли в 1968 в журналі «Навколо світу» з'явився сценарій телевізійного фільму «Ад'ютант його високоповажності» під авторством Болгарина та . Пізніше вийшла книга Ігоря Росоховатського на ту ж тему. Після цього він втомився боротися з тими, кого вважав плагіаторами.
Помер 16 грудня 1970 року у віці 73 років у Сімферополі.
Література
- А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. . стор. 301—302.(рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makarov Pavlo Vasilovich Makarov 18 bereznya 1897 Skopin 16 grudnya 1970 Simferopol ad yutant generala polkovnika Dobrovolchoyi armiyi V Z Maj Mayevskogo proobraz rozvidnika shtabs kapitana P A Kolcova golovnogo geroya bagatoserijnogo filmu Ad yutant jogo visokopovazhnosti Pavlo Vasilovich MakarovNarodzhennya18 bereznya 1897 1897 03 18 Skopin Ryazanska guberniyaSmert16 grudnya 1970 1970 12 16 73 roki SimferopolVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko nimecka vijnaNagorodiMedal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Makarov Pavlo Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 bereznya 1897 roku u misti Skopini Ryazanskoyi guberniyi nini Ryazanska oblast Jogo batko konduktor tovarnih poyizdiv Sizran V yazemskoyi zaliznici zaginuv v 1903 roci pid chas avariyi poyizda Pavlo zmushenij buv rano rozpochati pracyuvati v drukarni v malyarno pokrivelnoyi majsterni Potim pereyihavshi do Krimu torguvav gazetami vid redakciyi gazeti Pivdenne slovo pri comu buv zaareshtovanij za poshirennya informaciyi yaka ne projshla cenzuru Zakinchiv 4 klasi uchilisha Pislya pochatku pershoyi svitovoyi vijni vstupiv do Tifliskoyi shkoli praporshikiv U 1917 roci potrapiv na Rumunskij front de na peredovij v okopah dosluzhivsya do praporshika Pislya likuvannya vid vazhkogo poranennya i kontuziyi oderzhav vidpustku priyihav do materi sho meshkala v Sevastopoli Tut jogo zastalo povidomlennya pro zhovtnevi podiyi 1917 roku v Petrogradi i v Moskvi Komanduvach armiyeyu general Maj Mayevskij na perednomu plani i kapitan Makarov pozadu U Krimu Makarov priyednavsya do bilshovikiv i buv napravlenij dlya formuvannya chastin Chervonoyi Armiyi Naprikinci vesni 1918 roku pid chas odniyeyi z poyizdok v rajon bojovih dij za zavdannyam Sevastopolskogo revolyucijnogo shtabu Pavlo Makarov opinivsya v Melitopoli yakij raptovo zahopili chastini biloyi Dobrovolchoyi armiyi Vin sprobuvav vibratisya z mista odnak na okolici buv zatrimanij kinnim bilogvardijskim patrulem Ryatuyuchi svoye zhittya nazvavsya oficerom shtabs kapitanom 134 go Feodosijskogo polku Buv zarahovanij u Dobrovolchu armiyu shtabnim oficerom u shifruvalno verbuvalnij viddil sho znahodivsya u Stavropoli Nezvazhayuchi na vidsutnist osvichenosti i horoshih maner zavdyaki donosam na oficeriv sho dopuskali kramolni virazi zumiv potrapiti v doviru do komanduyuchogo armiyeyu V Z Maj Mayevskogo i stav jogo ad yutantom Brav uchast u pohodi na Moskvu Pislya zvilnennya z posadi komanduvacha Dobrovolchoyu armiyeyu V Z Maj Mayevskogo pribuv z nim do Sevastopolya Dopomig prijnyati na sluzhbu ordinarcem svogo brata Volodimira sho tezh buv bilshovikom V nich z 20 na 21 sichnya 1920 roku buv zaareshtovanij sevastopolskij pidpilnij komitet bilshovikiv na choli yakogo stoyav Volodimir Makarov 20 sichnya Pavlo Vasilovich takozh buv zaareshtovanij morskoyu kontrozvidkoyu v goteli Kista oskilki v jogo brata bula znajdena listivka dvorichnoyi davnini z komprometuyuchoyu informaciyeyu na Pavla Makarova Dopit prohodiv pid kerivnictvom nachalnika osoblivogo viddilu Stavki knyazya Tumanova Prote Pavlu Vasilovichu vdalosya vtekti V poshukah soratnikiv vin primknuv do zelenoyi povstanskoyi armiyi sho diyala v Krimu po suti voni veli partizansku vijnu proti bilih U zelenih yaki na toj chas buli soyuznikami chervonih vin stav na choli zagonu 3 go Simferopolskogo povstanskogo polku Za provedennya uspishnih operacij proti bilogvardijciv buv nagorodzhenij imennim godinnikom Pislya zanyattya Krimu chervonimi chastinami Makarov buv napravlenij na robotu v ChK de zajmavsya borotboyu z banditizmom Piznishe pracyuvav u miliciyi potim v Upravlinni vipravno trudovih ustanov pri Narkomati yusticiyi Krimu Pislya konfliktu z zastupnikom Golovi Krimskogo CVK pishov z organiv i povernuvsya na Batkivshinu v Skopin de keruvav miscevoyu miliciyeyu Nevdovzi povernuvsya do Krimu vikonuvav obov yazki dilnichogo naglyadacha v Alushtinskij rajonnij miliciyi pracyuvav subinspektorom karnogo rozshuku Simferopolskoyi rajmiskmiliciyi V 1926 roci za stanom zdorov ya zalishiv organi vnutrishnih sprav U 1927 roci vijshla kniga spogadiv Pavla Makarova Ad yutant generala Maj Mayevskogo Za dva roki vona vitrimala p yat vidan V kinci 1920 h rokiv bula stvorena specialna komisiya dlya perevirki kolishnih chervonoarmijciv chervonih partizaniv tosho sho brali uchast u gromadyanskij vijni Ne uniknuv takoyi perevirki i Makarov Pislya vihodu jogo memuariv vid kolishnih pidpilnikiv nadhodili chislenni vikrivalni listi U 1929 roci za rezultatami perevirki faktiv sho mistyatsya v knizi Pavlo Vasilovich buv viklyuchenij z lav chervonih partizaniv i pozbavlenij personalnoyi pensiyi Zigralo svoyu rol v comu i zlovzhivannya alkogolem U 1937 roci Makarov buv zaareshtovanij NKVS i probuv u miscyah uv yaznennya dva roki U hodi slidstva takozh provodilasya perevirka faktiv vikladenih u jogo knizi pri comu z yasuvalosya sho chastina z nih ne vidpovidaye dijsnosti odnak virok buv duzhe m yakim dva roki uv yaznennya za zaklik do pidrivu Radyanskoyi vladi z urahuvannyam vzhe provedenogo u v yaznici chasu buv vidrazu vipushenij na svobodu Reputaciya Makarova bula chastkovo vidnovlena v 1939 roci jomu navit bula povernuta personalna pensiya u rozmiri 200 rubliv na misyac Pid chas radyansko nimeckoyi vijni Makarov stav odnim z organizatoriv partizanskogo pidpillya ocholiv partizanskij zagin Razom z nim voyuvali jogo druzhina i dochka Sin yakij zakinchiv pihotne uchilishe zaginuv v 1943 roci U 1942 roci buv evakujovanij na veliku zemlyu Za zaslugi pid chas vijni nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki medallyu Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Pislya vijni kniga pro prigodi ad yutanta generala Maj Mayevskogo znajshla drugu populyarnist Za yiyi motivami stvoryuvalisya literaturni tvori robilisya teatralni postanovki Odnak pro samogo Makarova v nih praktichno ne zgaduvalosya Vin namagavsya domogtisya hocha b posilan na svoyu knigu ale ce prizvodilo lishe do konfliktiv z literatorami Svogo piku cej konflikt dosyag koli v 1968 v zhurnali Navkolo svitu z yavivsya scenarij televizijnogo filmu Ad yutant jogo visokopovazhnosti pid avtorstvom Bolgarina ta Piznishe vijshla kniga Igorya Rosohovatskogo na tu zh temu Pislya cogo vin vtomivsya borotisya z timi kogo vvazhav plagiatorami Pomer 16 grudnya 1970 roku u vici 73 rokiv u Simferopoli LiteraturaA M Chikin Sevastopol Istoriko literaturnyj spravochnik Veber Sevastopol 2008 ISBN 978 966 335 102 5 stor 301 302 ros