Майстер-метод (англ. master theorem, master method) надає готові розв'язки в асимптотичному записі (через використання нотації великого О) для рекурентних співвідношень які використовуються при аналізі алгоритмів «розділяй і володарюй». Його популяризувала канонічна книга з алгоритмів — Вступ в алгоритми, написана Томасом Корменом, Чарльзом Лейзерсоном, Рівестом і , в якій метод описано і доведено. Однак, не всі рекурентні співвідношення можна розв’язати за допомогою цього методу; узагальнює майстер-метод.
Вступ
Розглянемо проблему, яку можна розв'язати за допомогою як-от такого:
підпрограма T( n : розмір проблеми ) визначений як: якщо n < 1 тоді вихід
Виконати роботу обсягом f(n)
T(n/b) T(n/b) ...повторити загалом a раз... T(n/b) кінець підпрограми
В попередньому алгоритмі ми розділили задачу на кілька підзадач рекурсивно, кожна з підзадач розміром n/b. Це можна зобразити як дерево викликів, де кожна вершина дерева це один рекурсивний виклик, а її дочірні вершини є примірниками наступних викликів. В попередньому прикладі, кожна вершина матиме a дочірніх вершин. Кожна вершина виконує обсяг роботи відповідний до розміру отриманої підзадачі — n, який вимірюється як . Загальний обсяг роботи виконаної цілим деревом становить суму роботи, яку виконали усі вершини дерева.
Алгоритми подібні до попереднього можна представити як рекурентне співвідношення . Ц е співвідношення можна успішно розгорнути для отримання виразу загального обсягу роботи.
Майстер-метод дозволяє легко обчислити час виконання такого рекурсивного алгоритму в Θ-записі без розгортання рекурентного співвідношення.
Загальна форма
Майстер-метод розглядає рекурентні співвідношення такого виду:
- , де
При застосуванні в розгляді рекурсивних алгоритмів, сталі і функції означають наступне:
- n — розмір задачі.
- a — кількість підзадач на кожному поступі рекурсії.
- n/b — розмір кожної з підпроблем. (Тут мається на увазі, що всі підзадачі однакового розміру.)
- f (n) — обсяг роботи поза рекурсивними викликами, який включає обсяг задачі розділення й обсяг злиття розв'язків підпроблем.
Опишемо три випадки докладніше.
Випадок 1
Загальний вид
Якщо для деякої сталої тоді:
Приклад
Як читач може побачити в попередній формулі, змінні мають такі значення:
Тепер ми повинні перевірити, що мають місце наступні рівняння:
Якщо ми оберемо = 1, ми отримуємо:
Раз рівняння виконується, перший випадок майстер-метода можна застосувати для цього рекурентного співвідношення, отже отримуємо:
Якщо підставити значення, зрештою отримуємо:
Отже наше рекурентне співвідношення T(n) обмежене Θ(n3).
(Цей вислід підтверджується точним розв'язком рекурентного співвідношення, який становить , якщо взяти )
Випадок 2
Загальний вид
Якщо для деякої сталої k ≥ 0 виконується, що , тоді:
Приклад
Як читач може побачити в попередній формулі, змінні мають такі значення:
Тепер ми повинні перевірити, що мають місце наступні рівняння (при k=0):
Якщо підставити значення, ми отримаємо:
Через те, що рівняння виконуються, тут можна застосувати другий випадок майстер-метода, отримуємо:
З підставковою значень отримуємо:
Отже наше рекурентне співвідношення T(n) обмежене Θ(n log n).
(Цей вислід підтверджується точним розв'язком рекурентного співвідношення, який становить , якщо покласти )
Випадок 3
Загальний вигляд
Як що правда що:
- для деякої сталої
і якщо також істинно, що:
- для деякої сталої і достатньо велиих тоді:
Приклад
Як можна побачити в попередній формулі, змінні мають такі значення:
Тепер ми повинні перевірити, що мають місце наступні рівняння:
Якщо підставити значення і вибрати = 1, ми отримаємо:
Через те, що це рівняння виконується, ми маємо перевірити другу умову, тобто, якщо істинно, що:
Якщо ми підставимо більше значень, ми отримаємо число:
Якщо ми оберемо , тоді істинно:
Отже далі:
Продовжуючи підстановки, ми отримуємо:
Отже наше рекурентне співвідношення T(n) обмежене Θ(n2), що відповідає f (n) даної формули.
(Цей вислід підтверджується точним розв'язком рекурентного співвідношення, який становить , прийняв .)
Заміна змінних
Розглянемо
Нехай (тобто, нехай ). Тоді заміною змінних отримуємо:
Перейменовуючи маємо:
З випливає що якщо Отже, по першому випадку майстер-методу, ми маємо Замінюючи змінні назад до початкового рекурентного співвідношення виводимо:
Використовуючи тотожність можемо альтернативно записати як:
Недопустимі рівняння
Зауваження: три випадки не покривають усіх можливостей для Існує розрив між 1 і 2 коли менша від але не поліноміально менша. Подібний розрив присутній між 2 і 3 коли більша ніж але не поліноміально більша. Коли функція потрапляє а один з цих розривів або умова регулярності не дотримана у випадку 3, майстер-метод використовувати не можна.
Наступні рівняння не можливо розв'язати із використанням майстер-методу:
-
- a не стала, кількість підзадач мусить бути фіксованою
-
- не поліноміальна різниця між f(n) і (дивись нижче)
-
- a<1 не можна мати менш ніж одну підзадачу
-
- f(n) не додатне
-
- випадок 3, але порушена постійність.
В другому недопустимому прикладі, різницю між і можна виразити як співвідношення . Видно, що для будь-якої сталої . Тому, різниця не поліноміальна і не можна застосувати майстер-метод.
Доведення
У разі коли можливо визначити щільну асимптотичну межу в таких трьох випадках:
В цьому доведенні ми покладемо .
Дерево рекурсії матиме рівнів. На кожному рівні кількість підзадач збільшуватиметься в раз, отже на рівні матимемо підзадач. Кожна підзадача на рівні має розмір . Підзадача розміру потребує додаткової роботи і через те, що на рівні всього
З нашої формули для рівня ми бачимо, що робота зменшується, залишається незмінною або збільшується відповідно до . Три випадки залежать від того чи дорівнює 1, менша або більша від 1. Тепер зауважимо, що
Отже видно звідки з'явились три випадки. Загалом, ми маємо такий обсяг роботи
-
(
)
-
У випадку, коли маємо
Розглянемо випадок, коли . Тут нам знадобиться формула суми геометричного ряду:
- де Довести можна за індукцією.
Якщо , тоді — стала, не залежить від
Якщо , тоді
Розглянемо внутрішній вираз:
- .
Застосування до поширених алгоритмів
Алгоритм | Рекурентне співвідношення | Час виконання | Коментар |
---|---|---|---|
Двійковий пошук | Майстер-метод, випадок 2, де | ||
Двійковий обхід дерева | Майстер-метод, випадок 1, де | ||
Сортування злиттям | Майстер-метод, випадок 2, де |
Примітки
- Duke University, "Big-Oh for Recursive Functions: Recurrence Relations", http://www.cs.duke.edu/~ola/ap/recurrence.html [ 22 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Massachusetts Institute of Technology (MIT), "Master Theorem: Practice Problems and Solutions", http://www.csail.mit.edu/~thies/6.046-web/master.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]
- В програмуванні часто замість для вказання функції, що обмежує досліджувану функцію згори і знизу, використовують .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majster metod angl master theorem master method nadaye gotovi rozv yazki v asimptotichnomu zapisi cherez vikoristannya notaciyi velikogo O dlya rekurentnih spivvidnoshen yaki vikoristovuyutsya pri analizi algoritmiv rozdilyaj i volodaryuj Jogo populyarizuvala kanonichna kniga z algoritmiv Vstup v algoritmi napisana Tomasom Kormenom Charlzom Lejzersonom Rivestom i v yakij metod opisano i dovedeno Odnak ne vsi rekurentni spivvidnoshennya mozhna rozv yazati za dopomogoyu cogo metodu uzagalnyuye majster metod VstupRozglyanemo problemu yaku mozhna rozv yazati za dopomogoyu yak ot takogo pre b pidprograma b T n rozmir problemi b viznachenij yak b b yaksho b n lt 1 b todi vihid b br br Vikonati robotu obsyagom f n br br T n b T n b povtoriti zagalom i a i raz T n b b kinec pidprogrami b pre V poperednomu algoritmi mi rozdilili zadachu na kilka pidzadach rekursivno kozhna z pidzadach rozmirom n b Ce mozhna zobraziti yak derevo viklikiv de kozhna vershina dereva ce odin rekursivnij viklik a yiyi dochirni vershini ye primirnikami nastupnih viklikiv V poperednomu prikladi kozhna vershina matime a dochirnih vershin Kozhna vershina vikonuye obsyag roboti vidpovidnij do rozmiru otrimanoyi pidzadachi n yakij vimiryuyetsya yak f n displaystyle f n Zagalnij obsyag roboti vikonanoyi cilim derevom stanovit sumu roboti yaku vikonali usi vershini dereva Algoritmi podibni do poperednogo mozhna predstaviti yak rekurentne spivvidnoshennya T n a T n b f n displaystyle T n a T left frac n b right f n C e spivvidnoshennya mozhna uspishno rozgornuti dlya otrimannya virazu zagalnogo obsyagu roboti Majster metod dozvolyaye legko obchisliti chas vikonannya takogo rekursivnogo algoritmu v 8 zapisi bez rozgortannya rekurentnogo spivvidnoshennya Zagalna formaMajster metod rozglyadaye rekurentni spivvidnoshennya takogo vidu T n a T n b f n displaystyle T n a T left frac n b right f n de a 1 b gt 1 displaystyle a geq 1 mbox b gt 1 Pri zastosuvanni v rozglyadi rekursivnih algoritmiv stali i funkciyi oznachayut nastupne n rozmir zadachi a kilkist pidzadach na kozhnomu postupi rekursiyi n b rozmir kozhnoyi z pidproblem Tut mayetsya na uvazi sho vsi pidzadachi odnakovogo rozmiru f n obsyag roboti poza rekursivnimi viklikami yakij vklyuchaye obsyag zadachi rozdilennya j obsyag zlittya rozv yazkiv pidproblem Opishemo tri vipadki dokladnishe Vipadok 1Zagalnij vid Yaksho f n O n log b a ϵ displaystyle f n O left n log b a epsilon right dlya deyakoyi staloyi ϵ gt 0 displaystyle epsilon gt 0 todi T n 8 n log b a displaystyle T n Theta left n log b a right Priklad T n 8 T n 2 1000 n 2 displaystyle T n 8T left frac n 2 right 1000n 2 Yak chitach mozhe pobachiti v poperednij formuli zminni mayut taki znachennya a 8 b 2 f n 1000 n 2 log b a log 2 8 3 displaystyle a 8 b 2 f n 1000n 2 log b a log 2 8 3 Teper mi povinni pereviriti sho mayut misce nastupni rivnyannya f n O n log b a ϵ displaystyle f n O left n log b a epsilon right 1000 n 2 O n 3 ϵ displaystyle 1000n 2 O left n 3 epsilon right Yaksho mi oberemo ϵ displaystyle epsilon 1 mi otrimuyemo 1000 n 2 O n 3 1 O n 2 displaystyle 1000n 2 O left n 3 1 right O left n 2 right Raz rivnyannya vikonuyetsya pershij vipadok majster metoda mozhna zastosuvati dlya cogo rekurentnogo spivvidnoshennya otzhe otrimuyemo T n 8 n log b a displaystyle T n Theta left n log b a right Yaksho pidstaviti znachennya zreshtoyu otrimuyemo T n 8 n 3 displaystyle T n Theta left n 3 right Otzhe nashe rekurentne spivvidnoshennya T n obmezhene 8 n3 Cej vislid pidtverdzhuyetsya tochnim rozv yazkom rekurentnogo spivvidnoshennya yakij stanovit T n 1001 n 3 1000 n 2 displaystyle T n 1001n 3 1000n 2 yaksho vzyati T 1 1 displaystyle T 1 1 Vipadok 2Zagalnij vid Yaksho dlya deyakoyi staloyi k 0 vikonuyetsya sho f n 8 n log b a log k n displaystyle f n Theta left n log b a log k n right todi T n 8 n log b a log k 1 n displaystyle T n Theta left n log b a log k 1 n right Priklad T n 2 T n 2 10 n displaystyle T n 2T left frac n 2 right 10n Yak chitach mozhe pobachiti v poperednij formuli zminni mayut taki znachennya a 2 b 2 k 0 f n 10 n log b a log 2 2 1 displaystyle a 2 b 2 k 0 f n 10n log b a log 2 2 1 Teper mi povinni pereviriti sho mayut misce nastupni rivnyannya pri k 0 f n 8 n log b a displaystyle f n Theta left n log b a right Yaksho pidstaviti znachennya mi otrimayemo 10 n 8 n 1 8 n displaystyle 10n Theta left n 1 right Theta left n right Cherez te sho rivnyannya vikonuyutsya tut mozhna zastosuvati drugij vipadok majster metoda otrimuyemo T n 8 n log b a log k 1 n displaystyle T n Theta left n log b a log k 1 n right Z pidstavkovoyu znachen otrimuyemo T n 8 n log n displaystyle T n Theta left n log n right Otzhe nashe rekurentne spivvidnoshennya T n obmezhene 8 n log n Cej vislid pidtverdzhuyetsya tochnim rozv yazkom rekurentnogo spivvidnoshennya yakij stanovit T n n 10 n log 2 n displaystyle T n n 10n log 2 n yaksho poklasti T 1 1 displaystyle T 1 1 Vipadok 3Zagalnij viglyad Yak sho pravda sho f n W n log b a ϵ displaystyle f n Omega left n log b a epsilon right dlya deyakoyi staloyi ϵ gt 0 displaystyle epsilon gt 0 i yaksho takozh istinno sho a f n b c f n displaystyle af left frac n b right leq cf n dlya deyakoyi staloyi c lt 1 displaystyle c lt 1 i dostatno veliih n displaystyle n todi T n 8 f n displaystyle T left n right Theta left f left n right right Priklad T n 2 T n 2 n 2 displaystyle T n 2T left frac n 2 right n 2 Yak mozhna pobachiti v poperednij formuli zminni mayut taki znachennya a 2 b 2 f n n 2 log b a log 2 2 1 displaystyle a 2 b 2 f n n 2 log b a log 2 2 1 Teper mi povinni pereviriti sho mayut misce nastupni rivnyannya f n W n log b a ϵ displaystyle f n Omega left n log b a epsilon right Yaksho pidstaviti znachennya i vibrati ϵ displaystyle epsilon 1 mi otrimayemo n 2 W n 1 1 W n 2 displaystyle n 2 Omega left n 1 1 right Omega left n 2 right Cherez te sho ce rivnyannya vikonuyetsya mi mayemo pereviriti drugu umovu tobto yaksho istinno sho a f n b c f n displaystyle af left frac n b right leq cf n Yaksho mi pidstavimo bilshe znachen mi otrimayemo chislo 2 n 2 2 displaystyle 2 left frac n 2 right 2 c n 2 1 2 n 2 c n 2 displaystyle leq cn 2 Leftrightarrow frac 1 2 n 2 leq cn 2 Yaksho mi oberemo c 1 2 displaystyle c frac 1 2 todi istinno 1 2 n 2 1 2 n 2 displaystyle frac 1 2 n 2 leq frac 1 2 n 2 n 1 displaystyle forall n geq 1 Otzhe dali T n 8 f n displaystyle T left n right Theta left f left n right right Prodovzhuyuchi pidstanovki mi otrimuyemo T n 8 n 2 displaystyle T left n right Theta left n 2 right Otzhe nashe rekurentne spivvidnoshennya T n obmezhene 8 n2 sho vidpovidaye f n danoyi formuli Cej vislid pidtverdzhuyetsya tochnim rozv yazkom rekurentnogo spivvidnoshennya yakij stanovit T n 2 n 2 n displaystyle T n 2n 2 n prijnyav T 1 1 displaystyle T 1 1 Zamina zminnihRozglyanemo T n 12 T n 1 3 log n 2 displaystyle T n 12T n 1 3 log n 2 Nehaj n 3 m displaystyle n 3 m tobto nehaj m log 3 n displaystyle m log 3 n Todi zaminoyu zminnih otrimuyemo T 3 m 12 T 3 m 1 3 log 3 m 2 12 T 3 m 3 m log 3 2 12 T 3 m 3 log 3 2 m 2 displaystyle T 3 m 12T 3 m 1 3 log 3 m 2 12T 3 m 3 m log 3 2 12T 3 m 3 log 3 2 m 2 Perejmenovuyuchi S m T 3 m displaystyle S m T 3 m mayemo S m 12 S m 3 log 3 2 m 2 displaystyle S m 12S m 3 log 3 2 m 2 Z log 3 12 gt log 3 9 2 displaystyle log 3 12 gt log 3 9 2 viplivaye sho log 3 2 m 2 O n log 3 12 ϵ displaystyle log 3 2 m 2 O n log 3 12 epsilon yaksho 0 lt ϵ log 3 12 2 displaystyle 0 lt epsilon leq log 3 12 2 Otzhe po pershomu vipadku majster metodu mi mayemo S m 8 m log 3 12 displaystyle S m Theta m log 3 12 Zaminyuyuchi zminni nazad do pochatkovogo rekurentnogo spivvidnoshennya vivodimo T n T 3 m S m 8 m log 3 12 8 log 3 n log 3 12 8 log n log 3 12 displaystyle T n T 3 m S m Theta m log 3 12 Theta log 3 n log 3 12 Theta log n log 3 12 Vikoristovuyuchi totozhnist x log b y y log b x displaystyle x log b y y log b x mozhemo alternativno zapisati yak T n 8 12 log 3 log n displaystyle T n Theta 12 log 3 log n Nedopustimi rivnyannyaZauvazhennya tri vipadki ne pokrivayut usih mozhlivostej dlya f n displaystyle f n Isnuye rozriv mizh 1 i 2 koli f n displaystyle f n mensha vid n log b a displaystyle n log b a ale ne polinomialno mensha Podibnij rozriv prisutnij mizh 2 i 3 koli f n displaystyle f n bilsha nizh n log b a displaystyle n log b a ale ne polinomialno bilsha Koli funkciya f n displaystyle f n potraplyaye a odin z cih rozriviv abo umova regulyarnosti ne dotrimana u vipadku 3 majster metod vikoristovuvati ne mozhna Nastupni rivnyannya ne mozhlivo rozv yazati iz vikoristannyam majster metodu T n 2 n T n 2 n n displaystyle T n 2 n T left frac n 2 right n n a ne stala kilkist pidzadach musit buti fiksovanoyu T n 2 T n 2 n log n displaystyle T n 2T left frac n 2 right frac n log n ne polinomialna riznicya mizh f n i n log b a displaystyle n log b a divis nizhche T n 0 5 T n 2 n displaystyle T n 0 5T left frac n 2 right n a lt 1 ne mozhna mati mensh nizh odnu pidzadachu T n 64 T n 8 n 2 log n displaystyle T n 64T left frac n 8 right n 2 log n f n ne dodatne T n T n 2 n 2 cos n displaystyle T n T left frac n 2 right n 2 cos n vipadok 3 ale porushena postijnist V drugomu nedopustimomu prikladi riznicyu mizh f n displaystyle f n i n log b a displaystyle n log b a mozhna viraziti yak spivvidnoshennya f n n log b a n log n n l o g 2 2 n n log n 1 log n displaystyle frac f n n log b a frac frac n log n n log 2 2 frac n n log n frac 1 log n Vidno sho 1 log n lt n ϵ displaystyle frac 1 log n lt n epsilon dlya bud yakoyi staloyi ϵ gt 0 displaystyle epsilon gt 0 Tomu riznicya ne polinomialna i ne mozhna zastosuvati majster metod DovedennyaU razi koli f n n d displaystyle f n n d mozhlivo viznachiti shilnu asimptotichnu mezhu v takih troh vipadkah T n O n log b a if a gt b d O n d log n if a b d O n d if a lt b d displaystyle T n begin cases O n log b a amp mbox if a gt b d O n d log n amp mbox if a b d O n d amp mbox if a lt b d end cases V comu dovedenni mi poklademo T 1 1 displaystyle T 1 1 Derevo rekursiyi matime log b n displaystyle log b n rivniv Na kozhnomu rivni kilkist pidzadach zbilshuvatimetsya v a displaystyle a raz otzhe na rivni i displaystyle i matimemo a i displaystyle a i pidzadach Kozhna pidzadacha na rivni i displaystyle i maye rozmir n b i displaystyle n b i Pidzadacha rozmiru n b i displaystyle n b i potrebuye n b i d displaystyle n b i d dodatkovoyi roboti i cherez te sho na rivni i displaystyle i vsogo a i n b i d n d a i b d i n d a b d i displaystyle a i n b i d n d left frac a i b di right n d left frac a b d right i dd Z nashoyi formuli dlya rivnya i displaystyle i mi bachimo sho robota zmenshuyetsya zalishayetsya nezminnoyu abo zbilshuyetsya vidpovidno do a b d i displaystyle left frac a b d right i Tri vipadki zalezhat vid togo chi a b d i displaystyle left frac a b d right i dorivnyuye 1 mensha abo bilsha vid 1 Teper zauvazhimo sho a b d i 1 a b d log b a d log b b log b a d displaystyle left frac a b d right i 1 Leftrightarrow a b d Leftrightarrow log b a d log b b Leftrightarrow log b a d dd Otzhe vidno zvidki z yavilis tri vipadki Zagalom mi mayemo takij obsyag roboti i 0 log b n n d a b d i n d i 0 log b n a b d i displaystyle sum i 0 log b n n d left frac a b d right i n d sum i 0 log b n left frac a b d right i dd U vipadku koli a b d displaystyle a b d mayemo n d log b n 1 O n d log b n displaystyle n d log b n 1 O n d log b n dd Rozglyanemo vipadok koli a lt b d displaystyle a lt b d Tut nam znadobitsya formula sumi geometrichnogo ryadu i 0 k r i r k 1 1 r k 1 displaystyle sum i 0 k r i frac r k 1 1 r k 1 de r lt 1 displaystyle r lt 1 Dovesti mozhna za indukciyeyu dd Yaksho r lt 1 displaystyle r lt 1 todi r k 1 1 r k 1 lt 1 1 r c 1 displaystyle frac r k 1 1 r k 1 lt frac 1 1 r c 1 stala ne zalezhit vid k displaystyle k c 1 n d O n d displaystyle c 1 n d O n d dd Yaksho r gt 1 displaystyle r gt 1 todi r k 1 1 r k 1 lt r k 1 1 r r k r r 1 O r k displaystyle frac r k 1 1 r k 1 lt frac r k 1 1 r r k frac r r 1 O r k O n d a b d log b n displaystyle O n d left frac a b d right log b n dd Rozglyanemo vnutrishnij viraz n d a b d log b n n d a log b n b d log b n n d a log b n n d a log b n n log b a displaystyle n d left frac a b d right log b n n d frac a log b n b d log b n n d frac a log b n n d a log b n n log b a dd Zastosuvannya do poshirenih algoritmivAlgoritm Rekurentne spivvidnoshennya Chas vikonannya Komentar Dvijkovij poshuk T n T n 2 O 1 displaystyle T n T left frac n 2 right O 1 O log n displaystyle O log n Majster metod vipadok 2 de a 1 b 2 log b a 0 k 0 displaystyle a 1 b 2 log b a 0 k 0 Dvijkovij obhid dereva T n 2 T n 2 O 1 displaystyle T n 2T left frac n 2 right O 1 O n displaystyle O n Majster metod vipadok 1 de a 2 b 2 log b a 0 displaystyle a 2 b 2 log b a 0 Sortuvannya zlittyam T n 2 T n 2 O n displaystyle T n 2T left frac n 2 right O n O n log n displaystyle O n log n Majster metod vipadok 2 de a 2 b 2 log b a 1 k 0 displaystyle a 2 b 2 log b a 1 k 0 PrimitkiDuke University Big Oh for Recursive Functions Recurrence Relations http www cs duke edu ola ap recurrence html 22 chervnya 2012 u Wayback Machine Massachusetts Institute of Technology MIT Master Theorem Practice Problems and Solutions http www csail mit edu thies 6 046 web master pdf nedostupne posilannya z kvitnya 2019 V programuvanni chasto zamist 8 displaystyle Theta dlya vkazannya funkciyi sho obmezhuye doslidzhuvanu funkciyu zgori i znizu vikoristovuyut O displaystyle O