Майрон Шоулз

Майрон Сам'юел Шоулз (МФА: [ʃoʊlz], інколи помилково Майрон Скоулз; 1 липня 1941 року, Тіммінс, Канада) — канадський економіст, найбільш відомий як один з авторів моделі Блека — Шоулза. У 1997 році нагороджений Нобелівською премією з економіки за розробку методів оцінки вартості деривативів.

Майрон Сам'юел Шоулз
англ. Myron Samuel Scholes
Народився	1 липня 1941(1941-07-01) (83 роки) , Канада
Країна	Канада
Діяльність	економіст, математик, дослідник
Alma mater	Макмастерський університет, Чиказький університет
Галузь
Заклад	Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський університет
Науковий керівник	Мертон Міллер
Членство	Американська академія мистецтв і наук Економетричне товариство^[1]
Відомий завдяки:	Модель Блека — Шоулза
Нагороди	член Економетричного товариства^[d] (1984) Член Американської академії мистецтв і наук^[d]
Особ. сторінка	Сторінка на сайті Нобелівського комітету(англ.)]
Майрон Шоулз у Вікісховищі

Біографія

Освіта

Народився Майрон 1 липня 1941 р. у Тіммінсі ((провінція Онтаріо)). Його батько був стоматологом, мати мала мережу невеличких магазинів, завдяки чому хлопець з раннього віку цікавився економікою. 1962 р. він успішно закінчує університет Макмастера у Гамільтоні і програмістом починає власний трудовий шлях. Працював практично цілодобово, але вирішив продовжити навчання в аспірантурі Чиказького університету. Під час роботи над докторською дисертацією Шоулз досліджує ціноутворення фінансових активів, арбітражні операції на різних біржах, прагне визначити форми кривої попиту в торгівлі цінними паперами. 1968 р. Шоулз захищає докторську дисертацію і стає асистентом професора фінансів у Слоан-школі менеджменту Массачусетського технологічного інституту.

Кар'єра

Перші наукові праці «Ринок цінних паперів: заміщення за цінового тиску й ефекти інформування про ціни на акції» (1972), у співавторстві — «Зв'язок між зумовленим ризиком та обліком обмежених рівнів ризику» (1970), та «Оцінка опціонних контрактів і тест ринкової ефективності» (1972). У Чиказькому університеті учений поглиблює свої дослідження, які побачили світ у цілому ряді наукових праць. Основні досягнення в економічній науці М. Шоулз спільно з ^[ru] полягають у тому, що вони розробили метод визначення вартості опціону, що не потребує використання конкретної премії за ризик. Ця ідея відтворена в формулі, яку автори обґрунтували у праці «Утворення цін на опціони і пасиви корпорації» (1973).

1983 р. М.Шоулза запрошують на посаду професора Стенфордського університету. Далі він працює консультантом відомого інвестиційного банку «Solomon Bujthers», 1994 р. створює хедж-фонд «Long Term Capital Manegement» LTCM і стає його президентом. За кілька років фонд стає одним з найбільших у світі, але 1998 р. він опинився на межі банкрутства. Величезних збитків зазнали усі акціонери банку і серед них — власне Шоулз. Ситуація з фондом свідчить, що на шляху від теоретичних ідей до жорстоких реалій практики навіть великі учені не застраховані від поразок. Спільно з Ф.Блеком М.Шоулз провів ряд досліджень з природи «фінансових ризиків». Нобелівську премію з економіки 1997 р. йому було присуджено «за розробку нового методу визначення вартості „вторинних“(похідних) паперів».

Інші інтереси

Скоулз також є головним інвестиційним стратегом у ^[en]. Цю посаду він обіймав у старій фірмі ^[en] з 2014 року. Janus Capital об'єдналася з Henderson Group у 2017 році, щоб створити ^[en]. На цій посаді він керує розробкою продукту розподілу активів, що розвивається, і співпрацює з інвестиційною командою, надаючи макропрогнозування та кількісний аналіз, специфічний для хеджування, управління ризиками та дисциплінованого формування портфеля. Він також є членом правління Чиказької товарної біржі та ^[en]. Зараз Шоулз є головою ради економічних радників Stamos Capital Partners.

Джерела

1. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
2. . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2015.
3. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
4. . uareferats.com. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 12.6.2011.
5. Janus Henderson. Wikipedia (англ.). 23 грудня 2022. Процитовано 24 травня 2023.
6. Janus Capital Group. Wikipedia (англ.). 29 січня 2023. Процитовано 24 травня 2023.
7. Henderson Group. Wikipedia (англ.). 17 травня 2023. Процитовано 24 травня 2023.

Література

• Нобелівські премії за 1997 рік //Світ науки. Травень 1998 р. С. 6-9.
• Довбенко М. Скоулз (Scholes) Мюрон-Самуел // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 3. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред..) – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. с. 399-401. ISBN 966-580—145-7 (Т. 3)