Майкл Фре́нсіс Мур (англ. Michael Francis Moore; нар. 23 квітня 1954, Флінт, Мічиган) — американський письменник, кінорежисер і політичний активіст. Відомий завдяки низці критичних книжок про соціальні проблеми сучасних Сполучених Штатів Америки. Світову славу здобув після виходу двох гостро критичних документальних фільмів: «Боулінг для Колумбайн», за який він здобув премію Оскара у 2002 р., та («Фаренгейт 9/11»), який отримав «Золоту пальмову гілку» на кінофестивалі в Каннах.
Майкл Мур | ||||
---|---|---|---|---|
Michael Moore | ||||
Ім'я при народженні | Майкл Френсіс Мур Michael Francis Moore | |||
Народився | 23 квітня 1954 (70 років) м. Флінт, Мічиган США | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | письменник, кінорежисер, журналіст | |||
Сфера роботи | d | |||
Alma mater | d і d | |||
Роки активності | 1989 — тепер. час | |||
Жанр | Політичні коментарі | |||
Magnum opus | («Фаренгейт 9/11») «Боулінг для Колумбайн» «Сіко» | |||
Членство | Демократичні соціалісти Америки | |||
Партія | Демократична партія США | |||
Конфесія | католицька церква | |||
У шлюбі з | d | |||
Премії | Премія «Оскара» 2002, Золота Пальмова Гілка Канського кінофестивалю 2004 | |||
Сайт: www.michaelmoore.com | ||||
| ||||
Майкл Мур у Вікісховищі | ||||
Біографія
Майкл Мур народився у передмісті м. Флінт, Мічиган і провів дитинство в сусідньому місті Девісон, де мешкали його батьки. Його батько й мати працювали на автобудівних підприємствах компанії Дженерал Моторс. Мати Майкла працювала секретаркою на заводі, а батько походив з католицької ірландської робітничої родини, яка поколіннями працювала у компанії Дженерал Моторс. Дядько й інші члени родини були активними у профспілковій діяльності і належали до впливової «Об'єднаної профспілки автобудівників» UAW.
Ще в школі Майкл цікавився суспільним життям, брав участь у гуртках художньої самодіяльності та клубі дебатів. Інтерес до суспільної діяльності проявився рано: в скаутській організації, до якої він належав, Майкл здобув нагороду за презентацію про підприємства, які забруднювали його місто. Одразу по закінченні школи у 1972 р. Майкл балотувався на посаду в шкільній раді міста — основою його передвиборної компанії була вимога звільнити директора та заступника директора школи, де він вчився. Ця пропозиція була настільки популярною, що його було обрано на посаду: у 18 років він став наймолодшою особою в США, яка коли-небудь обиралася на громадську посаду.
Пізніше Майкл Мур вступив до Університету Мічиґана у м. Флінт і почав друкуватися у студентській газеті «Мічиган Таймз». Навчання в університеті він не закінчив і натомість зосередився на журналістській праці. Газета «Мічиган Войс», яку він незабаром заснував, почала здобувати неабияку популярність і виходити в багатьох місцевостях штату. Пізніше Мура запросили працювати в редакції ліберального журналу «Мама Джоунс» з Сан-Франциско. За свідченням деяких працівників, Мур мав у редакції низку сварок і непорозумінь з іншими працівниками та керівництвом журналу. Непорозуміння і відмова друкувати матеріали, які він вважав неправдивими, призвели до його звільнення. Майкл подав у суд на керівництво журналу за незаконне звільнення і виграв справу. З 2 мільйонів компенсації, яку він вимагав, Мур, однак отримав тільки 58 000. Пізніше він перейшов у штат незалежного кандидата на посаду президента США Ральфа Нейдера.
У 1990 р. Майкл одружився з продюсером Катлін Ґлінн і поселився в передмісті Нью-Йорку, м. Траверс-Сіті. Катлін і Майкл не мали своїх дітей і вдочерили дівчинку Наталі (*1981).
Творчість
Перші документальні фільми
Першим значущим творчим доробком Майкла Мура став фільм про скрутне становище громади м. Флінт після закриття місцевого заводу. На знімання фільму він витратив всі кошти, які отримав від судової справи з журналом «Мама Джоунс», а також був вимушений продати свій будинок і навіть організовувати клуб гри в бінґо, щоб зібрати достатньо коштів. У фільмі Майкл розповідав про тяжкі наслідки закриття заводу Дженерал Моторс і про свої намагання зустрітися з президентом компанії Роджером Смітом. Фільм вдалося завершити у 1989 р. і він відразу здобув популярність серед глядачів, отримав декілька призів на кінофестивалях і став одним із найприбутковіших документальних фільмів у США.
Успіх у фільмі «Роджер і я» дозволив Муру взяти участь у інших фільмах про гострі соціальні проблеми США. Він знімався у фільмі режисера Кевіна Рафферті про діяльність неонацистських організацій і пізніше зробив другу серію свого першого фільму «Повернення у Флінт» (1992). У другій серії фільму він повернувся до Флінта, щоб показати що змінилося у місті з часу знімання першого фільму і зокрема зосередився на історії життя жінки, яка заробляла на життя продаючи кроликів як забаву для дітей, або за бажанням покупців — на м'ясо.
Його першим і останнім художнім фільмом став «Канадський бекон» (1994) — сатирична комедія про намагання бездарного президента США підвищити свій рейтинг шляхом вторгнення в Канаду. У фільмі Майкл висміював численні стереотипи, які обидва народи мають про один одного. Фільм не отримав схвальної реакції критиків і мав низку проблем на стадії виробництва і прокату — навіть помер один з головних героїв ще до виходу фільму на екрани.
У 1994 р. Мура запросили на телебачення, до студії NBC, де він вів програму сатиричних новин «ТБ-нація» (англ. TV Nation). Програма мала певну популярність серед американської аудиторії, але її рейтинг не був задовільним для керівників компанії і політичні погляди Майкла Мура викликали незадоволення у багатьох в компанії та поза нею. Після закриття програми на NBC, її було відновлено на телекомпанії FOX, але низький рейтинг призвів до її остаточного закриття.
Політичні бестселери
Першою книжкою Майкла Мура став політичний коментар «Скороти ось це! Поодинокі погрози беззбройного американця» (англ. Downsize This! Random Threats from an Unarmed American) навколо соціальних проблем багатьох міст країни, де великі компанії полишають підприємства і залишають людей напризволяще заради більших прибутків за кордоном. Книга миттєво стала бестселером і Мур почав активно її рекламувати у багатьох містах країни. Разом з ним була знімальна група, яка знімала зустрічі Мура з його прихильниками і дискусії навколо безробіття та інших соціальних проблем Америки. Репортажі з різних місць країни були скомпоновані у інший фільм «Велика сила» (англ. The Big One), який вийшов на екрани у 1998 р.
В тому ж році Майкл Мур повернувся до телебачення з програмою «Страшна правда» (англ. The Awful Truth), яка була збіркою політичних коментарів схожих на минулу програму «ТБ-нація». Програма була здебільшого пародією на інші інформаційні програми і сатирично висвітлювала бездушне відношення американських корпорацій до своїх працівників. Цього разу програма тривала два сезони, зокрема завдяки підтримці однієї з британських телевізійних компаній, на яку було тяжко впливати зі США.
Друга книжка Майкла Мура «Дурні білі чоловіки» (англ. Stupid White Men) мала вийти восени 2001 року, але публікація книжки збіглася з терористичними актами 11 вересня у Нью-Йорку і видавництво вирішило її притримати. В цій книжці Мур висловлювався дуже критично про дії американського уряду і зокрема про президента США Джорджа Буша молодшого. У зв'язку з терактами, керівництво видавництва побоювалося негативної реакції американської публіки на критику президента. В деякий момент були навіть наміри знищити вже надрукований тираж, але Майкл Мур повідомив своїх прихильників та асоціацію бібліотекарів США про наміри видавництва. Кампанія підтримки книги почалася у 2002 році і завдяки численним скаргам бібліотекарів з усієї країни, ця книга нарешті вийшла в продаж і моментально стала одним з найбільших бестселерів. Протягом майже цілого року вона була першою в списку бестселерів газети Нью-Йорк Таймс і передруковувалася 43 рази.
Успіх в документалістиці
Реакцією на безглузде вбивство багатьох невинних школярів в середній школі 20 квітня 1999 р. став новий фільм Майкла Мура «Боулінг для Колумбайн» (англ. Bowling for Columbine), який вийшов на екрани восени 2002 року. Фільм критично аналізував не тільки надмірне захоплення американського суспільства зброєю, але й розповідав про загальне відношення американців до багатьох проблем суспільства, зокрема до культу насильства, яке на думку автора було однією з причин трагедії. Фільм став надзвичайно популярним не тільки в США, але й був першим документальним фільмом за 46 років на Канському кінофестивалі, який здобув нагороду журі. В США він став найпопулярнішим і найприбутковішим документальним фільмом в історії країни. 2003 року фільм отримав приз «Оскар» і під час процедури нагородження Майкл Мур використав нагоду знову розкритикувати президента Буша за війну в Іраку, яка почалася тільки декілька днів до того.
Надзвичайно успішний фільм зажив Майклу Муру світової слави і зробив його фінансово незалежним. Однак автор не збирався зупинятися на досягнутому і його наступним фільмом стала ще популярніша стрічка («Фаренгейт 9/11») (2004), яка була цілком присвячена критиці Джорджа Буша та його політики. Фільм, зокрема висвічував фінансові та персональні зв'язки родини Буша з Саудівською монархією і родичами терориста Осама бін Ладена. Цей фільм став справжньою сенсацією не тільки в США, але й за кордоном. У США реакція на фільм не була однозначно схвальною — деякі кінотеатри відмовлялися демонструвати фільм, компанія Дісней заборонила його демонстрацію у своїй мережі кінотеатрів. Однак, інша компанія Мірамакс викупила права на фільм від компанії Дісней і почала самостійного його демонструвати. Попри ці проблеми, фільм був надзвичайно популярним — тільки в перший тиждень після виходу на екрани він приніс 22 мільйони доларів прибутку і став найприбутковішим документальним фільмом в історії кінематографу. Окрім фінансового успіху фільм також здобув нагороду Золотої Пальмової Гілки Канського фестивалю. «Фаренгейт 9/11» став першим документальним фільмом в історії цього кінофестивалю, який здобув найвищу нагороду журі. Після перегляду фільму на конкурсі глядачі відзначили високий клас стрічки 20-хвилинною овацією.
Влітку 2007 р. Майкл Мур закінчив знімання свого нового фільму «Сіко» (від американського сленгу sicko «Психопат-маніяк») в якому він піддав критиці платну та занадто комерціоналізовану систему охорони здоров'я в США. У фільмі Мур звертав увагу на провідні міжнародні фармацевтичні компанії, які впливали на вартість медичних послуг. Під час знімання фільму Мур вирушив до Куби з групою американських рятівників, які постраждали під час терактів 11 вересня 2001 року. На Кубі він вимагав щоб їм була надана медична допомога, яку безкоштовно надають в'язням сумнозвісної тюрми у таборі Гуантанамо. Цим самим він порушив багаторічне ембарго США проти Куби і в зв'язку з цим прокуратура країни розглядала можливість висунення кримінальних звинувачень проти режисера. Попри це, фільм отримав надзвичайно схвальну реакцію на фестивалі в Каннах і від низки інших критиків.
Твори
Книжки
- «Скороти ось це! Поодинокі погрози беззбройного американця» — Downsize This! Random Threats from an Unarmed American. .
- «Пригоди в програмі ТБ-нація» — Adventures In A TV Nation. .
- «Дурні білі люди… та інші жалюгідні виправдовування стану речей» — Stupid White Men …and Other Sorry Excuses for the State of the Nation!. .
- «Чувак, де моя країна?» — Dude, Where's My Country?. .
- «Чи вони нам знову коли небудь повірять?» — Will They Ever Trust Us Again?. .
- «Офіційні матеріали фільму Фаренгейт 9/11» — The Official Fahrenheit 9/11 Reader. .
Документальні фільми
- «Роджер і я» — Roger & Me (1989)
- «Або домашні тварини або м'ясо: Повернення у Флінт» — Pets or Meat: The Return to Flint (1992) (TV)
- «Канадський бекон» — Canadian Bacon (1995)
- «Велика сила» — The Big One (1997)
- «І правосуддя для всіх» — And Justice for All (1998)
- «Щасливі номери» — Lucky Numbers (2000)
- «Боулінг для Колумбіни» — Bowling for Columbine (2002)
- («Фаренгейт 9/11») — Fahrenheit 9/11 (2004)
- «Сіко» — Sicko (2007)
- «Капіталізм: історія любові» — Capitalism: A Love Story (2009)
- «Куди вторгнутися далі» (2015)
- [en]» (2016)
- [en]» (2018)
Телевізійні програми
Примітки
Джерела
- Біографічний канал. (англ.)
- Yahoo.com. Кінокритика. М. Мур [ 27 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Star Pulse.com. Біографія Майкла Мура. [ 1 липня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Майкл Мур. 5 причин, чому Дональд Трамп стане Президентом США [ 28 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 26.07.2016
- Публікації на C-SPAN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majkl Fre nsis Mur angl Michael Francis Moore nar 23 kvitnya 1954 Flint Michigan amerikanskij pismennik kinorezhiser i politichnij aktivist Vidomij zavdyaki nizci kritichnih knizhok pro socialni problemi suchasnih Spoluchenih Shtativ Ameriki Svitovu slavu zdobuv pislya vihodu dvoh gostro kritichnih dokumentalnih filmiv Bouling dlya Kolumbajn za yakij vin zdobuv premiyu Oskara u 2002 r ta Farengejt 9 11 yakij otrimav Zolotu palmovu gilku na kinofestivali v Kannah Majkl MurMichael MooreIm ya pri narodzhenniMajkl Frensis Mur Michael Francis MooreNarodivsya23 kvitnya 1954 1954 04 23 70 rokiv m Flint Michigan SShAGromadyanstvo SShADiyalnistpismennik kinorezhiser zhurnalistSfera robotidAlma materd i dRoki aktivnosti1989 teper chasZhanrPolitichni komentariMagnum opus Farengejt 9 11 Bouling dlya Kolumbajn Siko ChlenstvoDemokratichni socialisti AmerikiPartiyaDemokratichna partiya SShAKonfesiyakatolicka cerkvaU shlyubi zdPremiyiPremiya Oskara 2002 Zolota Palmova Gilka Kanskogo kinofestivalyu 2004Sajt www michaelmoore com Majkl Mur u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mur BiografiyaMajkl Mur narodivsya u peredmisti m Flint Michigan i proviv ditinstvo v susidnomu misti Devison de meshkali jogo batki Jogo batko j mati pracyuvali na avtobudivnih pidpriyemstvah kompaniyi Dzheneral Motors Mati Majkla pracyuvala sekretarkoyu na zavodi a batko pohodiv z katolickoyi irlandskoyi robitnichoyi rodini yaka pokolinnyami pracyuvala u kompaniyi Dzheneral Motors Dyadko j inshi chleni rodini buli aktivnimi u profspilkovij diyalnosti i nalezhali do vplivovoyi Ob yednanoyi profspilki avtobudivnikiv UAW She v shkoli Majkl cikavivsya suspilnim zhittyam brav uchast u gurtkah hudozhnoyi samodiyalnosti ta klubi debativ Interes do suspilnoyi diyalnosti proyavivsya rano v skautskij organizaciyi do yakoyi vin nalezhav Majkl zdobuv nagorodu za prezentaciyu pro pidpriyemstva yaki zabrudnyuvali jogo misto Odrazu po zakinchenni shkoli u 1972 r Majkl balotuvavsya na posadu v shkilnij radi mista osnovoyu jogo peredvibornoyi kompaniyi bula vimoga zvilniti direktora ta zastupnika direktora shkoli de vin vchivsya Cya propoziciya bula nastilki populyarnoyu sho jogo bulo obrano na posadu u 18 rokiv vin stav najmolodshoyu osoboyu v SShA yaka koli nebud obiralasya na gromadsku posadu Piznishe Majkl Mur vstupiv do Universitetu Michigana u m Flint i pochav drukuvatisya u studentskij gazeti Michigan Tajmz Navchannya v universiteti vin ne zakinchiv i natomist zoseredivsya na zhurnalistskij praci Gazeta Michigan Vojs yaku vin nezabarom zasnuvav pochala zdobuvati neabiyaku populyarnist i vihoditi v bagatoh miscevostyah shtatu Piznishe Mura zaprosili pracyuvati v redakciyi liberalnogo zhurnalu Mama Dzhouns z San Francisko Za svidchennyam deyakih pracivnikiv Mur mav u redakciyi nizku svarok i neporozumin z inshimi pracivnikami ta kerivnictvom zhurnalu Neporozuminnya i vidmova drukuvati materiali yaki vin vvazhav nepravdivimi prizveli do jogo zvilnennya Majkl podav u sud na kerivnictvo zhurnalu za nezakonne zvilnennya i vigrav spravu Z 2 miljoniv kompensaciyi yaku vin vimagav Mur odnak otrimav tilki 58 000 Piznishe vin perejshov u shtat nezalezhnogo kandidata na posadu prezidenta SShA Ralfa Nejdera U 1990 r Majkl odruzhivsya z prodyuserom Katlin Glinn i poselivsya v peredmisti Nyu Jorku m Travers Siti Katlin i Majkl ne mali svoyih ditej i vdocherili divchinku Natali 1981 TvorchistPershi dokumentalni filmi Pershim znachushim tvorchim dorobkom Majkla Mura stav film pro skrutne stanovishe gromadi m Flint pislya zakrittya miscevogo zavodu Na znimannya filmu vin vitrativ vsi koshti yaki otrimav vid sudovoyi spravi z zhurnalom Mama Dzhouns a takozh buv vimushenij prodati svij budinok i navit organizovuvati klub gri v bingo shob zibrati dostatno koshtiv U filmi Majkl rozpovidav pro tyazhki naslidki zakrittya zavodu Dzheneral Motors i pro svoyi namagannya zustritisya z prezidentom kompaniyi Rodzherom Smitom Film vdalosya zavershiti u 1989 r i vin vidrazu zdobuv populyarnist sered glyadachiv otrimav dekilka priziv na kinofestivalyah i stav odnim iz najpributkovishih dokumentalnih filmiv u SShA Uspih u filmi Rodzher i ya dozvoliv Muru vzyati uchast u inshih filmah pro gostri socialni problemi SShA Vin znimavsya u filmi rezhisera Kevina Rafferti pro diyalnist neonacistskih organizacij i piznishe zrobiv drugu seriyu svogo pershogo filmu Povernennya u Flint 1992 U drugij seriyi filmu vin povernuvsya do Flinta shob pokazati sho zminilosya u misti z chasu znimannya pershogo filmu i zokrema zoseredivsya na istoriyi zhittya zhinki yaka zaroblyala na zhittya prodayuchi krolikiv yak zabavu dlya ditej abo za bazhannyam pokupciv na m yaso Jogo pershim i ostannim hudozhnim filmom stav Kanadskij bekon 1994 satirichna komediya pro namagannya bezdarnogo prezidenta SShA pidvishiti svij rejting shlyahom vtorgnennya v Kanadu U filmi Majkl vismiyuvav chislenni stereotipi yaki obidva narodi mayut pro odin odnogo Film ne otrimav shvalnoyi reakciyi kritikiv i mav nizku problem na stadiyi virobnictva i prokatu navit pomer odin z golovnih geroyiv she do vihodu filmu na ekrani U 1994 r Mura zaprosili na telebachennya do studiyi NBC de vin viv programu satirichnih novin TB naciya angl TV Nation Programa mala pevnu populyarnist sered amerikanskoyi auditoriyi ale yiyi rejting ne buv zadovilnim dlya kerivnikiv kompaniyi i politichni poglyadi Majkla Mura viklikali nezadovolennya u bagatoh v kompaniyi ta poza neyu Pislya zakrittya programi na NBC yiyi bulo vidnovleno na telekompaniyi FOX ale nizkij rejting prizviv do yiyi ostatochnogo zakrittya Politichni bestseleri Koristuyuchis slavoyu pismennika M Mur vistupav pered velikimi auditoriyami svoyih prihilnikiv Pershoyu knizhkoyu Majkla Mura stav politichnij komentar Skoroti os ce Poodinoki pogrozi bezzbrojnogo amerikancya angl Downsize This Random Threats from an Unarmed American navkolo socialnih problem bagatoh mist krayini de veliki kompaniyi polishayut pidpriyemstva i zalishayut lyudej naprizvolyashe zaradi bilshih pributkiv za kordonom Kniga mittyevo stala bestselerom i Mur pochav aktivno yiyi reklamuvati u bagatoh mistah krayini Razom z nim bula znimalna grupa yaka znimala zustrichi Mura z jogo prihilnikami i diskusiyi navkolo bezrobittya ta inshih socialnih problem Ameriki Reportazhi z riznih misc krayini buli skomponovani u inshij film Velika sila angl The Big One yakij vijshov na ekrani u 1998 r V tomu zh roci Majkl Mur povernuvsya do telebachennya z programoyu Strashna pravda angl The Awful Truth yaka bula zbirkoyu politichnih komentariv shozhih na minulu programu TB naciya Programa bula zdebilshogo parodiyeyu na inshi informacijni programi i satirichno visvitlyuvala bezdushne vidnoshennya amerikanskih korporacij do svoyih pracivnikiv Cogo razu programa trivala dva sezoni zokrema zavdyaki pidtrimci odniyeyi z britanskih televizijnih kompanij na yaku bulo tyazhko vplivati zi SShA Druga knizhka Majkla Mura Durni bili choloviki angl Stupid White Men mala vijti voseni 2001 roku ale publikaciya knizhki zbiglasya z teroristichnimi aktami 11 veresnya u Nyu Jorku i vidavnictvo virishilo yiyi pritrimati V cij knizhci Mur vislovlyuvavsya duzhe kritichno pro diyi amerikanskogo uryadu i zokrema pro prezidenta SShA Dzhordzha Busha molodshogo U zv yazku z teraktami kerivnictvo vidavnictva poboyuvalosya negativnoyi reakciyi amerikanskoyi publiki na kritiku prezidenta V deyakij moment buli navit namiri znishiti vzhe nadrukovanij tirazh ale Majkl Mur povidomiv svoyih prihilnikiv ta asociaciyu bibliotekariv SShA pro namiri vidavnictva Kampaniya pidtrimki knigi pochalasya u 2002 roci i zavdyaki chislennim skargam bibliotekariv z usiyeyi krayini cya kniga nareshti vijshla v prodazh i momentalno stala odnim z najbilshih bestseleriv Protyagom majzhe cilogo roku vona bula pershoyu v spisku bestseleriv gazeti Nyu Jork Tajms i peredrukovuvalasya 43 razi Uspih v dokumentalistici Majkla Mura rozglyadayut yak zhurnalista yakij kinuv viklik vplivovomu lobi ozbroyen NRA Reakciyeyu na bezgluzde vbivstvo bagatoh nevinnih shkolyariv v serednij shkoli 20 kvitnya 1999 r stav novij film Majkla Mura Bouling dlya Kolumbajn angl Bowling for Columbine yakij vijshov na ekrani voseni 2002 roku Film kritichno analizuvav ne tilki nadmirne zahoplennya amerikanskogo suspilstva zbroyeyu ale j rozpovidav pro zagalne vidnoshennya amerikanciv do bagatoh problem suspilstva zokrema do kultu nasilstva yake na dumku avtora bulo odniyeyu z prichin tragediyi Film stav nadzvichajno populyarnim ne tilki v SShA ale j buv pershim dokumentalnim filmom za 46 rokiv na Kanskomu kinofestivali yakij zdobuv nagorodu zhuri V SShA vin stav najpopulyarnishim i najpributkovishim dokumentalnim filmom v istoriyi krayini 2003 roku film otrimav priz Oskar i pid chas proceduri nagorodzhennya Majkl Mur vikoristav nagodu znovu rozkritikuvati prezidenta Busha za vijnu v Iraku yaka pochalasya tilki dekilka dniv do togo Nadzvichajno uspishnij film zazhiv Majklu Muru svitovoyi slavi i zrobiv jogo finansovo nezalezhnim Odnak avtor ne zbiravsya zupinyatisya na dosyagnutomu i jogo nastupnim filmom stala she populyarnisha strichka Farengejt 9 11 2004 yaka bula cilkom prisvyachena kritici Dzhordzha Busha ta jogo politiki Film zokrema visvichuvav finansovi ta personalni zv yazki rodini Busha z Saudivskoyu monarhiyeyu i rodichami terorista Osama bin Ladena Cej film stav spravzhnoyu sensaciyeyu ne tilki v SShA ale j za kordonom U SShA reakciya na film ne bula odnoznachno shvalnoyu deyaki kinoteatri vidmovlyalisya demonstruvati film kompaniya Disnej zaboronila jogo demonstraciyu u svoyij merezhi kinoteatriv Odnak insha kompaniya Miramaks vikupila prava na film vid kompaniyi Disnej i pochala samostijnogo jogo demonstruvati Popri ci problemi film buv nadzvichajno populyarnim tilki v pershij tizhden pislya vihodu na ekrani vin prinis 22 miljoni dolariv pributku i stav najpributkovishim dokumentalnim filmom v istoriyi kinematografu Okrim finansovogo uspihu film takozh zdobuv nagorodu Zolotoyi Palmovoyi Gilki Kanskogo festivalyu Farengejt 9 11 stav pershim dokumentalnim filmom v istoriyi cogo kinofestivalyu yakij zdobuv najvishu nagorodu zhuri Pislya pereglyadu filmu na konkursi glyadachi vidznachili visokij klas strichki 20 hvilinnoyu ovaciyeyu Majkl Fre nsis Mur source source source source source source source track Majkl Mur Demokrati ne keruyut pravilnimi lyudmi Ranok Dzho MSNBC 2017 Vlitku 2007 r Majkl Mur zakinchiv znimannya svogo novogo filmu Siko vid amerikanskogo slengu sicko Psihopat maniyak v yakomu vin piddav kritici platnu ta zanadto komercionalizovanu sistemu ohoroni zdorov ya v SShA U filmi Mur zvertav uvagu na providni mizhnarodni farmacevtichni kompaniyi yaki vplivali na vartist medichnih poslug Pid chas znimannya filmu Mur virushiv do Kubi z grupoyu amerikanskih ryativnikiv yaki postrazhdali pid chas teraktiv 11 veresnya 2001 roku Na Kubi vin vimagav shob yim bula nadana medichna dopomoga yaku bezkoshtovno nadayut v yaznyam sumnozvisnoyi tyurmi u tabori Guantanamo Cim samim vin porushiv bagatorichne embargo SShA proti Kubi i v zv yazku z cim prokuratura krayini rozglyadala mozhlivist visunennya kriminalnih zvinuvachen proti rezhisera Popri ce film otrimav nadzvichajno shvalnu reakciyu na festivali v Kannah i vid nizki inshih kritikiv TvoriKnizhki Skoroti os ce Poodinoki pogrozi bezzbrojnogo amerikancya Downsize This Random Threats from an Unarmed American ISBN 0 06 097733 7 Prigodi v programi TB naciya Adventures In A TV Nation ISBN 0 06 098809 6 Durni bili lyudi ta inshi zhalyugidni vipravdovuvannya stanu rechej Stupid White Men and Other Sorry Excuses for the State of the Nation ISBN 0 06 039245 2 Chuvak de moya krayina Dude Where s My Country ISBN 0 446 53223 1 Chi voni nam znovu koli nebud poviryat Will They Ever Trust Us Again ISBN 0 7432 7152 1 Oficijni materiali filmu Farengejt 9 11 The Official Fahrenheit 9 11 Reader ISBN 0 7432 7292 7 Dokumentalni filmi Rodzher i ya Roger amp Me 1989 Abo domashni tvarini abo m yaso Povernennya u Flint Pets or Meat The Return to Flint 1992 TV Kanadskij bekon Canadian Bacon 1995 Velika sila The Big One 1997 I pravosuddya dlya vsih And Justice for All 1998 Shaslivi nomeri Lucky Numbers 2000 Bouling dlya Kolumbini Bowling for Columbine 2002 Farengejt 9 11 Fahrenheit 9 11 2004 Siko Sicko 2007 Kapitalizm istoriya lyubovi Capitalism A Love Story 2009 Kudi vtorgnutisya dali 2015 en 2016 en 2018 Televizijni programi TB naciya TV Nation 1994 Strashna pravda The Awful Truth 1999 Majkl Mur nazhivo Michael Moore Live 1999 PrimitkiDzherelaBiografichnij kanal angl Yahoo com Kinokritika M Mur 27 travnya 2007 u Wayback Machine angl Star Pulse com Biografiya Majkla Mura 1 lipnya 2007 u Wayback Machine angl PosilannyaMajkl Mur u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kinematograf Majkl Mur u Vikishovishi Majkl Mur 5 prichin chomu Donald Tramp stane Prezidentom SShA 28 lyutogo 2018 u Wayback Machine Politichna kritika 26 07 2016 Publikaciyi na C SPAN