Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едвард Майкл Гаррінгтон англ Edward Michael Harrington 24 лютого 1928 31 липня 1989 американський демократичний соціаліс

Майкл Гаррінгтон

Майкл Гаррінгтон

Едвард Майкл Гаррінгтон (англ. Edward Michael Harrington; 24 лютого 1928 — 31 липня 1989) — американський демократичний соціаліст, активіст, політичний теоретик, публіцист, професор політології та засновник організації Демократичні соціалісти Америки.

Майкл Гаррінгтон
image
Народився24 лютого 1928(1928-02-24)[4][1][…]
Сент-Луїс, Міссурі, США
Помер31 липня 1989(1989-07-31)[1][2][3] (61 рік)
Ларчмонт, Мемаронек, Вестчестер, Нью-Йорк, США[5]
·злоякісна пухлина
Країнаimage США
Діяльністьвикладач університету, письменник, політик
Alma materd, Єльський університет, Чиказький університет і d
Знання мованглійська[4]
Закладd
ПартіяСоціалістична партія Америки
Конфесіяатеїзм
Нагороди

Особисте життя

Народився в Сент-Луїсі, штат Міссурі, 24 лютого 1928 року в ірландсько-американській родині. Закінчив Чиказький університет (магістр англійської літератури) та Єльську юридичну школу . В юності цікавився як лівою політикою, так і римо-католицизмом. Приєднався до католицького робітничого руху Дороті Дей, суспільного руху, який наголошував на соціальній справедливості та ненасильстві. Помер від раку стравоходу в Ларчмонті, штат Нью-Йорк, 31 липня 1989 р.

30 травня 1963 одружився зі Стефані Гервіс, публіцисткою та співробітницею «Village Voice». Після смерті Гаррінгтон вона виховала їхніх двох дітей. Померла 8 листопада 2008 року в 71-річному віці.

Релігійні переконання

Гаррінгтон був редактором газети «Католицький робітник» у 1951–1953 роках, але розчарувався в релігії та став атеїстом, хоча завжди зберігав певну прихильність до католицької культури.

У своїй статті «Політика на похоронах Бога» Гаррінгтон висловлював думку, що релігія відходить у забуття, але переживав, що це призводило до того, що західні суспільства втратили моральну основу, щоб надихнути на доброчесність або визначити загальні цінності. Він пропонував демократичному соціалізму взяти на себе роботу зі створення моральної основи, врятувати цінності прогресивного іудаїзму та християнства «але не в релігійній формі».

Політична діяльність

Його відчуження від релігії супроводжувалося зростаючим інтересом до марксизму та світського соціалізму. Після виходу з «Католицького робітника» Гаррінгтон став членом Незалежної соціалістичної ліги (ISL), невеликої організації, пов'язаної з колишнім троцькістським активістом Максом Шахтманом . Гаррінгтон і Шахтман вважали, що соціалізм, як справедливе і цілком демократичне суспільство, не може бути реалізований авторитарним комунізмом радянського типу. Вони обидва жорстко критикували «бюрократичні колективістські» держави у Східній Європі.

У 1955 році Гаррінгтон потрапив до індексу ФБР, список якого в 1939 році містив понад 10 мільйонів імен активістів, яких вважали «небезпечними персонажами». Їх мали розмістити в таборах у разі надзвичайної ситуації в країні. Пізніше Гаррінгтон потрапив до головного списку політичних опонентів Ніксона.

Після того, як Соціалістична партія Нормана Томаса поглинула ISL Шахтмана в 1957 році, Гаррінгтон схвалив стратегію Шахтмана працювати як частина Демократичної партії, а не фінансувати кандидатів як соціалістів. Хоча Гаррінгтон особисто себе ідентифікував із соціалізмом Томаса та Юджина Дебса, найбільш послідовною ниткою, яка проходила через його життя та діяльність, було «ліве крило можливого в Демократичній партії».

Гаррінгтон працював першим редактором офіційної щотижневої газети «Нова Америка» Соціалістичної партії-Соціал-демократичної федерації, заснованої в жовтні 1960 року.

У 1962 р. він опублікував книгу «Інша Америка: бідність у Сполучених Штатах», за яку був нагороджений премією Джорджа Полка та премією Сідні. Поступово він став широко читаним інтелектуальним і політичним публіцистом, а в 1972 році видав другий бестселер «Соціалізм».

Гаррінгтон був присутній у червні 1962 року на установчій конференції організації .

На початку 70-х років керівна фракція Соціалістичної партії продовжувала підтримувати мир на основі переговорів про припинення війни у В'єтнамі, думка, яку, як прийшов Гарінгтон, більше не була життєздатною. Більшість змінила назву організації на Соціал-демократи, США . Програвши на з'їзді, Гаррінгтон подав у відставку і разом зі своїми прихильниками створив Демократичний соціалістичний оргкомітет.

Гаррінгтон заявив, що соціалістам доведеться діяти через Демократичну партію, щоб здійснити свою політику, мотивуючи це тим, що кількість соціалістичних виборців зменшилася з піку приблизно в один мільйон у роки Першої світової війни до кількох тисяч у 1950-х роках. Він розглядав можливість висунення своєї кандидатури в президенти від Демократичної партії на виборах 1980 року проти президента Джиммі Картера, але після оголошення сенатором Тедом Кеннеді своєї участі у виборах вирішив не балотуватися та підтримав Кеннеді.

У 1982 році Демократичний соціалістичний оргкомітет об'єднався з Новим американським рухом, організацією активістів нових лівих, утворивши Демократичні соціалісти Америки. Гаррінгтон був головою ДСА з моменту створення і до своєї смерті.

Гаррінгтон був призначений професором політичних наук у Квінс-коледжі у Флашингу, штат Нью-Йорк, у 1972 році. Він написав 16 книг. Гаррінгтону також приписують авторство терміну неоконсерватизм. Протягом 1980-х він писав коментарі для Національного громадського радіо. Міський університет Нью-Йорка створив «Центр демократичних цінностей та соціальних змін імені Майкла Гаррінгтона» у Квінс-коледжі.

Див. також

Примітки

  1. Ruotsila M. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  6. Herbert Mitgang, "Michael Harrington, Socialist and Author, Is Dead," The New York Times, August 2, 1989, p. B10.
  7. Meyerson, Harold (August 2000). . The Atlantic. The Atlantic. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
  8. Oliver, Myrna (2 серпня 1989). . Los Angeles Times. Los Angeles, CA. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
  9. . My Hometown Bronxville. Bronxville, NY: myhometownBronxville.com. November 2008. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
  10. "Harrington Wins Award and Wife," New America [New York], vol. 3, no. 13 (July 10, 1963), pg. 2.
  11. , The Other American: The Life of Michael Harrington (New York: Public Affairs, 2000), pp. 1-104.
  12. . Archive.wilsonquarterly.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  13. Gary Dorrien (26 травня 2010). Michael Harrington and the "Left Wing of the Possible". Crosscurrents. 60 (2): 257—282. doi:10.1111/j.1939-3881.2010.00123.x.
  14. The Accidental Century, by Michael Harrington. Commentary Magazine. January 1966. Процитовано 7 січня 2017.
  15. . Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 15 серпня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. Isserman, The Other American, pp. 175-255; Michael Harrington, Fragments of the Century (1973).
  17. Isserman, The Other American, pp. 105-174.
  18. . Nytimes.com. 28 травня 2000. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  19. Mitgang, Herbert (2 серпня 1989). . NYTimes.com. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 7 січня 2017.
  20. Isserman, Maurice (31 липня 2015). . In These Times. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  21. Eric Lee (8 травня 2015). . Salon.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  22. Cohen, Marty (15 травня 2009). The Party Decides: Presidential Nominations Before and After Reform. с. 197. ISBN .
  23. Socialists and the 1980 election. The Courier-News. 8 лютого 1980. с. 7. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
  24. Harrington, Michael (Fall 1973). The Welfare State and Its Neoconservative Critics. . 20. Cited in: Isserman, Maurice (2000). The Other American: the life of Michael Harrington. New York: PublicAffairs. ISBN . ...reprinted as chapter 11 in Harrington's 1976 book The Twilight of Capitalism, pp. 165–272. Earlier during 1973 he had described some of the same ideas in a brief contribution to a symposium on welfare sponsored by Commentary, "Nixon, the Great Society, and the Future of Social Policy", Commentary 55 (May 1973), p.39
  25. Scott Sherman, "Good, Gray NPR," The Nation, May 5, 2005.
  26. . Qc.cuny.edu. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 7 січня 2017.

Посилання

  • Моріс Іссерман. Майкл Гаррінгтон, Американський соціаліст // Шквал, 8.03.2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edvard Majkl Garrington angl Edward Michael Harrington 24 lyutogo 1928 31 lipnya 1989 amerikanskij demokratichnij socialist aktivist politichnij teoretik publicist profesor politologiyi ta zasnovnik organizaciyi Demokratichni socialisti Ameriki Majkl GarringtonNarodivsya24 lyutogo 1928 1928 02 24 4 1 Sent Luyis Missuri SShAPomer31 lipnya 1989 1989 07 31 1 2 3 61 rik Larchmont Memaronek Vestchester Nyu Jork SShA 5 zloyakisna puhlinaKrayina SShADiyalnistvikladach universitetu pismennik politikAlma materd Yelskij universitet Chikazkij universitet i dZnannya movanglijska 4 ZakladdPartiyaSocialistichna partiya AmerikiKonfesiyaateyizmNagorodiGrant Guggengajma premiya Dzhordzha Polka 1962 d 1973 Mediafajli u VikishovishiOsobiste zhittyaNarodivsya v Sent Luyisi shtat Missuri 24 lyutogo 1928 roku v irlandsko amerikanskij rodini Zakinchiv Chikazkij universitet magistr anglijskoyi literaturi ta Yelsku yuridichnu shkolu V yunosti cikavivsya yak livoyu politikoyu tak i rimo katolicizmom Priyednavsya do katolickogo robitnichogo ruhu Doroti Dej suspilnogo ruhu yakij nagoloshuvav na socialnij spravedlivosti ta nenasilstvi Pomer vid raku stravohodu v Larchmonti shtat Nyu Jork 31 lipnya 1989 r 30 travnya 1963 odruzhivsya zi Stefani Gervis publicistkoyu ta spivrobitniceyu Village Voice Pislya smerti Garrington vona vihovala yihnih dvoh ditej Pomerla 8 listopada 2008 roku v 71 richnomu vici Religijni perekonannyaGarrington buv redaktorom gazeti Katolickij robitnik u 1951 1953 rokah ale rozcharuvavsya v religiyi ta stav ateyistom hocha zavzhdi zberigav pevnu prihilnist do katolickoyi kulturi U svoyij statti Politika na pohoronah Boga Garrington vislovlyuvav dumku sho religiya vidhodit u zabuttya ale perezhivav sho ce prizvodilo do togo sho zahidni suspilstva vtratili moralnu osnovu shob nadihnuti na dobrochesnist abo viznachiti zagalni cinnosti Vin proponuvav demokratichnomu socializmu vzyati na sebe robotu zi stvorennya moralnoyi osnovi vryatuvati cinnosti progresivnogo iudayizmu ta hristiyanstva ale ne v religijnij formi Politichna diyalnistJogo vidchuzhennya vid religiyi suprovodzhuvalosya zrostayuchim interesom do marksizmu ta svitskogo socializmu Pislya vihodu z Katolickogo robitnika Garrington stav chlenom Nezalezhnoyi socialistichnoyi ligi ISL nevelikoyi organizaciyi pov yazanoyi z kolishnim trockistskim aktivistom Maksom Shahtmanom Garrington i Shahtman vvazhali sho socializm yak spravedlive i cilkom demokratichne suspilstvo ne mozhe buti realizovanij avtoritarnim komunizmom radyanskogo tipu Voni obidva zhorstko kritikuvali byurokratichni kolektivistski derzhavi u Shidnij Yevropi U 1955 roci Garrington potrapiv do indeksu FBR spisok yakogo v 1939 roci mistiv ponad 10 miljoniv imen aktivistiv yakih vvazhali nebezpechnimi personazhami Yih mali rozmistiti v taborah u razi nadzvichajnoyi situaciyi v krayini Piznishe Garrington potrapiv do golovnogo spisku politichnih oponentiv Niksona Pislya togo yak Socialistichna partiya Normana Tomasa poglinula ISL Shahtmana v 1957 roci Garrington shvaliv strategiyu Shahtmana pracyuvati yak chastina Demokratichnoyi partiyi a ne finansuvati kandidativ yak socialistiv Hocha Garrington osobisto sebe identifikuvav iz socializmom Tomasa ta Yudzhina Debsa najbilsh poslidovnoyu nitkoyu yaka prohodila cherez jogo zhittya ta diyalnist bulo live krilo mozhlivogo v Demokratichnij partiyi Garrington pracyuvav pershim redaktorom oficijnoyi shotizhnevoyi gazeti Nova Amerika Socialistichnoyi partiyi Social demokratichnoyi federaciyi zasnovanoyi v zhovtni 1960 roku U 1962 r vin opublikuvav knigu Insha Amerika bidnist u Spoluchenih Shtatah za yaku buv nagorodzhenij premiyeyu Dzhordzha Polka ta premiyeyu Sidni Postupovo vin stav shiroko chitanim intelektualnim i politichnim publicistom a v 1972 roci vidav drugij bestseler Socializm Garrington buv prisutnij u chervni 1962 roku na ustanovchij konferenciyi organizaciyi Na pochatku 70 h rokiv kerivna frakciya Socialistichnoyi partiyi prodovzhuvala pidtrimuvati mir na osnovi peregovoriv pro pripinennya vijni u V yetnami dumka yaku yak prijshov Garington bilshe ne bula zhittyezdatnoyu Bilshist zminila nazvu organizaciyi na Social demokrati SShA Progravshi na z yizdi Garrington podav u vidstavku i razom zi svoyimi prihilnikami stvoriv Demokratichnij socialistichnij orgkomitet Garrington zayaviv sho socialistam dovedetsya diyati cherez Demokratichnu partiyu shob zdijsniti svoyu politiku motivuyuchi ce tim sho kilkist socialistichnih viborciv zmenshilasya z piku priblizno v odin miljon u roki Pershoyi svitovoyi vijni do kilkoh tisyach u 1950 h rokah Vin rozglyadav mozhlivist visunennya svoyeyi kandidaturi v prezidenti vid Demokratichnoyi partiyi na viborah 1980 roku proti prezidenta Dzhimmi Kartera ale pislya ogoloshennya senatorom Tedom Kennedi svoyeyi uchasti u viborah virishiv ne balotuvatisya ta pidtrimav Kennedi U 1982 roci Demokratichnij socialistichnij orgkomitet ob yednavsya z Novim amerikanskim ruhom organizaciyeyu aktivistiv novih livih utvorivshi Demokratichni socialisti Ameriki Garrington buv golovoyu DSA z momentu stvorennya i do svoyeyi smerti Garrington buv priznachenij profesorom politichnih nauk u Kvins koledzhi u Flashingu shtat Nyu Jork u 1972 roci Vin napisav 16 knig Garringtonu takozh pripisuyut avtorstvo terminu neokonservatizm Protyagom 1980 h vin pisav komentari dlya Nacionalnogo gromadskogo radio Miskij universitet Nyu Jorka stvoriv Centr demokratichnih cinnostej ta socialnih zmin imeni Majkla Garringtona u Kvins koledzhi Div takozhDemokratichni socialisti Ameriki Gel DrejperPrimitkiRuotsila M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Herbert Mitgang Michael Harrington Socialist and Author Is Dead The New York Times August 2 1989 p B10 Meyerson Harold August 2000 The Atlantic The Atlantic Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 Oliver Myrna 2 serpnya 1989 Los Angeles Times Los Angeles CA Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 My Hometown Bronxville Bronxville NY myhometownBronxville com November 2008 Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 Harrington Wins Award and Wife New America New York vol 3 no 13 July 10 1963 pg 2 The Other American The Life of Michael Harrington New York Public Affairs 2000 pp 1 104 Archive wilsonquarterly com Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 7 sichnya 2017 Gary Dorrien 26 travnya 2010 Michael Harrington and the Left Wing of the Possible Crosscurrents 60 2 257 282 doi 10 1111 j 1939 3881 2010 00123 x The Accidental Century by Michael Harrington Commentary Magazine January 1966 Procitovano 7 sichnya 2017 Arhiv originalu za 10 lipnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Isserman The Other American pp 175 255 Michael Harrington Fragments of the Century 1973 Isserman The Other American pp 105 174 Nytimes com 28 travnya 2000 Arhiv originalu za 16 listopada 2016 Procitovano 7 sichnya 2017 Mitgang Herbert 2 serpnya 1989 NYTimes com Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2017 Isserman Maurice 31 lipnya 2015 In These Times Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Procitovano 7 sichnya 2017 Eric Lee 8 travnya 2015 Salon com Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 7 sichnya 2017 Cohen Marty 15 travnya 2009 The Party Decides Presidential Nominations Before and After Reform s 197 ISBN 9780226112381 Socialists and the 1980 election The Courier News 8 lyutogo 1980 s 7 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 24 lyutogo 2020 Harrington Michael Fall 1973 The Welfare State and Its Neoconservative Critics 20 Cited in Isserman Maurice 2000 The Other American the life of Michael Harrington New York PublicAffairs ISBN 978 1 891620 30 0 reprinted as chapter 11 in Harrington s 1976 book The Twilight of Capitalism pp 165 272 Earlier during 1973 he had described some of the same ideas in a brief contribution to a symposium on welfare sponsored by Commentary Nixon the Great Society and the Future of Social Policy Commentary 55 May 1973 p 39 Scott Sherman Good Gray NPR The Nation May 5 2005 Qc cuny edu Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 PosilannyaMoris Isserman Majkl Garrington Amerikanskij socialist Shkval 8 03 2021

Дата публікації:
Топ