Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мадг'я-Прадеш (гінді मध्य प्रदेश, англ. Madhya Pradesh) — штат у центрі Індії. Столиця — місто Бхопал.
| Штат Мадг'я-Прадеш | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Столиця | Бхопал | ||||
| Найбільше місто | Гваліор, Індаур, Джабалпур | ||||
| Країна |  Індія[1] | ||||
| |||||
| Офіційна мова | гінді | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 60,385 млн чол. | ||||
| - густота | 196 чол./м² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 308 144 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 1352 м (d) | ||||
| Дата заснування | 26 січня 1950 | ||||
| Губернатор | d | ||||
| Вебсайт | mp.nic.in | ||||
| Код ISO 3166-2 | IN-MP | ||||
 | |||||
| |||||
Географія
Площа штату — 308,1 тис. км² (2-й за площею в країні) — до виділення з його складу в 2000 р. штату Чхаттісгарх, Мадг'я-Прадеш був найбільшим за площею в країні. Межує зі штатами Гуджарат, Раджастхан, Уттар-Прадеш, Чхаттісгарх, Махараштра.
Штат знаходиться на вододілі Бенгальської затоки і Аравійського моря. До басейну першого відносяться притоки Ґанґи, Маханаді і Годаварі, другого — Нармада і Тапті. Лісистість становить 31 %.
Адміністративно-територіальний поділ
Штат поділений на 10 дивізіонів і включає в себе 50 округів: Детальніше дивитись Список округів штату Мадх'я-Прадеш
Історія
З 321 по 185 р. до н. е. територія штату входила до складу імперії Маур'їв, створеної царем Чандраґуптою. Місто Удджайн, розташоване на північному заході штату, було одним з найважливіших міст імперії.
У IV—V століттях північна Індія була знов об'єднана під владою Гуптів. Надалі настав період феодальної роздрібленості, хоча північна частина штату знаходилася під владою могутнього Делійського султанату в XIII—XIV століттях.
На початку XVI століття велика частина штату знаходилася під владою гваліорського махараджі і гуджаратського султана. В середині XVI століття ці території увійшли до складу імперії Великих Моголів (при імператорові Акбарі). Після смерті в 1707 р. імператора Аурангзеба вплив Моголів почав слабшати, і контроль над штатом встановили племена маратхі (основне населення сучасного штату Махараштра). Проте в результаті трьох англо-маратхських війн в 1775—1818 р. їх змінили британці — основна частина штату увійшла до Британської Індії на правах князівства.
У 1861 р. південна частина штату увійшла до складу Центральних провінцій британської колонії. У 1950 р. штат отримав сучасну назву, проте, його кордони потім двічі перекраювалися — спочатку в 1956 р., коли околиці Нагпура увійшли до складу Махараштри, а потім в 2000 р., коли був виділений штат Чхаттісгарх.
Економіка
Виробляється: бавовна, олійні культури, цукор, текстиль, папір, алюміній, розвинене машинобудування.
Культура
На території штату знаходиться ряд об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це храми Кхаджурахо, буддійські пам'ятки — ступа Санчі та скелясті печери . Індаур (Індор), Гваліор, Бхопал, Удджайн також є крупними туристичними центрами.
Примітки
- archINFORM — 1994.
Джерела
- MP Portal [ 24 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- MP Tourism [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
- MP Police [ 26 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Map of Madhya Pradesh [ 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Madhya Pradesh The Heart of India [ 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madg ya Pradesh gindi मध य प रद श angl Madhya Pradesh shtat u centri Indiyi Stolicya misto Bhopal Shtat Madg ya Pradesh gindi मध य प रद श angl Madhya Pradesh Prapor Stolicya Bhopal Najbilshe misto Gvalior Indaur Dzhabalpur Krayina Indiya 1 Mezhuye z susidni adminodiniciRadzhasthan Gudzharat Maharashtra Chhattisgarh Uttar Pradesh Oficijna mova gindi Naselennya povne 60 385 mln chol gustota 196 chol m Plosha povna 308 144 km Visota maksimalna 1352 m d Data zasnuvannya 26 sichnya 1950 Gubernator d Vebsajt mp nic in Kod ISO 3166 2 IN MP Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madg ya PradeshGeografiyaPlosha shtatu 308 1 tis km 2 j za plosheyu v krayini do vidilennya z jogo skladu v 2000 r shtatu Chhattisgarh Madg ya Pradesh buv najbilshim za plosheyu v krayini Mezhuye zi shtatami Gudzharat Radzhasthan Uttar Pradesh Chhattisgarh Maharashtra Shtat znahoditsya na vododili Bengalskoyi zatoki i Aravijskogo morya Do basejnu pershogo vidnosyatsya pritoki Gangi Mahanadi i Godavari drugogo Narmada i Tapti Lisistist stanovit 31 Administrativno teritorialnij podil Shtat podilenij na 10 divizioniv i vklyuchaye v sebe 50 okrugiv Detalnishe divitis Spisok okrugiv shtatu Madh ya Pradesh Aliradzhpur Anuppur Ashoknagar Balaghat Barvani Betul Burhanpur Bhind Bhopal Vidisha Guna Dzhabalpur Dzhhabua Dhar Khandva Khargon Radzhgarh Rajsen ShahdolIstoriya Z 321 po 185 r do n e teritoriya shtatu vhodila do skladu imperiyi Maur yiv stvorenoyi carem Chandraguptoyu Misto Uddzhajn roztashovane na pivnichnomu zahodi shtatu bulo odnim z najvazhlivishih mist imperiyi U IV V stolittyah pivnichna Indiya bula znov ob yednana pid vladoyu Guptiv Nadali nastav period feodalnoyi rozdriblenosti hocha pivnichna chastina shtatu znahodilasya pid vladoyu mogutnogo Delijskogo sultanatu v XIII XIV stolittyah Na pochatku XVI stolittya velika chastina shtatu znahodilasya pid vladoyu gvaliorskogo maharadzhi i gudzharatskogo sultana V seredini XVI stolittya ci teritoriyi uvijshli do skladu imperiyi Velikih Mogoliv pri imperatorovi Akbari Pislya smerti v 1707 r imperatora Aurangzeba vpliv Mogoliv pochav slabshati i kontrol nad shtatom vstanovili plemena marathi osnovne naselennya suchasnogo shtatu Maharashtra Prote v rezultati troh anglo marathskih vijn v 1775 1818 r yih zminili britanci osnovna chastina shtatu uvijshla do Britanskoyi Indiyi na pravah knyazivstva U 1861 r pivdenna chastina shtatu uvijshla do skladu Centralnih provincij britanskoyi koloniyi U 1950 r shtat otrimav suchasnu nazvu prote jogo kordoni potim dvichi perekrayuvalisya spochatku v 1956 r koli okolici Nagpura uvijshli do skladu Maharashtri a potim v 2000 r koli buv vidilenij shtat Chhattisgarh EkonomikaViroblyayetsya bavovna olijni kulturi cukor tekstil papir alyuminij rozvinene mashinobuduvannya KulturaOrchha v Bundelkhandi Na teritoriyi shtatu znahoditsya ryad ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO ce hrami Khadzhuraho buddijski pam yatki stupa Sanchi ta skelyasti pecheri Indaur Indor Gvalior Bhopal Uddzhajn takozh ye krupnimi turistichnimi centrami PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049DzherelaMP Portal 24 zhovtnya 2009 u Wayback Machine MP Tourism 2 travnya 2019 u Wayback Machine MP Police 26 sichnya 2009 u Wayback Machine Map of Madhya Pradesh 4 lyutogo 2009 u Wayback Machine Madhya Pradesh The Heart of India 27 lyutogo 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi