Мадридське Йе-йе

Мадридське Йе-Йе (ісп. Madrid de los Yé-yé) — покоління футболістів «Реала», які домінували в іспанському футболі в 1960-х роках і складалися з групи молодих іспанських гравців такі як Хосе Аракістайн, Енріке Перес «Пачін», , , Мануель Санчіс Мартінес, Хосе Мартінес «Піррі», Ігнасіо Соко, , Амансіо Амаро, Рамон Гроссо та Мануель Веласкес Капітаном команди був гравець-ветеран Франсіско Хенто, який п'ять разів вигравав Кубок європейських чемпіонів разом з аргентинцем Альфредо Ді Стефано (пізніше він виграв шостий трофей разом із поколінням Йе-йе), в 1950-х роках у команді, відомій як .

Амансіо Амаро, капітан Мадридського Йе-йе.

Назва

Назва походить від пісні гурту Бітлз після того, як чотири гравці команди позували для газети Марка з перуками, що наслідували британську групу. Йе-йе також називали молодь в Іспанії в шістдесятих роках, коли Бітломанія поширилася по всьому світу, створивши новий стиль у музиці, що також отримав заву Йе-йе.

Команда

Команда перед фіналом Кубка європейських чемпіонів 1965/66 проти «Партизана» (2:1).

Створення нової команди розпочалося в 1959 році, коли Мігель Муньйос, закінчивши кар'єру футболіста, став тренером «віршкових». Як гравець, він був капітаном команди, з якою виграв Кубок європейських чемпіонів в сезонах 1955/56 та 1956/57. Команду чекала зміна поколінь, і нова команда почала будуватись за допомогою ветеранів ще старої команди, які залишались у клубі, легендарних Альфредо Ді Стефано, Ференца Пушкаша та Хосе Сантамарії. За цей час вони домінували в чемпіонаті Іспанії, вигравши його дев'ять разів, включаючи п'ять титулів поспіль. Без сумніву, найбільшим досягненням команди було здобуття кубка європейських чемпіонів в сезоні 1965/66, обігравши у фіналі на стадіоні «Ейзель» у Брюсселі югославський «Партизан» з рахунком 2:1 командою, повністю складеною з іспанських гравців:

• Воротар: Хосе Аракістайн
• Захисники: Енріке Перес «Пачін», , Мануель Санчіс
• Півзахисники: Хосе Мартінес «Піррі», Ігнасіо Соко
• Нападники: , Амансіо Амаро, Рамон Гроссо, Мануель Веласкес, «Пако» Хенто

Вигравши п'ять єврокубків поспіль, що і досі є рекордом, клуб програв два наступні фінали, які він зіграв у найпрестижнішому європейському клубному турнірі — у 1962 та 1964 роках. Не зважаючи на це, клуб дійшов до нового фіналу як головний фаворит, який за одинадцять років змагань дійшов до свого восьмого фіналу .

Після уходу Альфредо Ді Стефано з клубу та старіння 39-річного Ференца Пушкаша, який хоча і залишався в команді, але вже не міг відігравати головної ролі, тренер Мігель Муньйос зупинив свій вибір на складі, який складався виключно з іспанських гравців. Команду очолювали капітан «Пако» Хенто та Амансіо Амаро якихпрозвали «Ель Брухо» за здатність виконувати неймовірні дриблінги.

Мадридська команда, як і в фіналі, зіграному двома роками раніше, першою пропустила, програвши перший тайм 0:1. Однак цього разу у другій половині «Реалу» вдалося змінити рахунок завдяки двом голам, які забили Амансіо та Серена лише за шість хвилин. З підсумковим рахунком 2:1 клуб виграв шостий Кубок чемпіонів і повернувся на вершину європейського футболу. Однак це досягнення, яке було вершиною команди Йе-йе, ознаменувало і її занепад. Клубу знадобиться п'ятнадцять років, щоб знову повернутися до фіналу єврокубка, і тридцять два роки, щоб знову виграти Кубок чемпіонів.

Досягнення

• Чемпіон Іспанії: 1960-61, 1961-62, 1962-63, 1963-64, 1964-65, 1966-67, 1967-68, 1968-69
• Володар Кубка Іспанії: 1962
• Володар Кубка європейських чемпіонів: 1959-60, 1965-66
• Володар Міжконтинентального кубка: 1960

Примітки

1. Diario Marca. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 7 de diciembre de 2012.
2. Diario El Mundo (1955). . Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 7 de diciembre de 2012.
3. Página oficial del Real Madrid. . Архів оригіналу за 30 de abril de 2013. Процитовано 7 de diciembre de 2012.
4. Diario El País (ред.). . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 de noviembre de 2014.
5. Amancio Amaro. Diario ABC (ред.). . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 de abril de 2013.
6. Ángel Liceras. Diario Marca (ред.). . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 2 de abril de 2013.
7. Portal Defensa Central (ред.). . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 de abril de 2013.
8. Marco Ruiz. Diario AS (ред.). . Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 2 de abril de 2013.
9. Portal GaliFutbol (ред.). . Архів оригіналу за 11 de marzo de 2016. Процитовано 2 de abril de 2013.

Посилання

• "Real Madrid History: 1961-1970" [ 22 листопада 2019 у Wayback Machine.]. RealMadrid.com