Магнітоста́тика або магнетоста́тика — підрозділ фізики, що вивчає взаємодію постійних магнітів та електричних струмів через магнітне поле. Магнітостатика є підрозділом магнетизму і, в широкому розумінні, електромагнетизму.
До магнітостатичних явищ належать притягання та відштовхування намагнічених тіл, намагнічення тіл у магнітних полях, взаємодія провідників, в яких протікають електричні струми, сили, що діють на такі провідники в магнітних полях, створених постійними магнітами. Рівняння магнітостатики можна використовувати й для змінних полів та струмів у разі, коли відповідні зміни повільні.
На відміну від електростатики, яка вивчає взаємодію електричних зарядів, свідчень про існування магнітних зарядів, монополів, не існує, проте існують магнітні диполі, які на мікроскопічному рівні пов'язані зі спіном та орбітальним моментом частинок.
Магнітне поле
Центральним поняттям магнітостатики є магнітне поле, яке може бути створене або магнітними диполями або електричними струмами. Магнітне поле діє на намагнічені тіла, провідники зі струмом й рухомі електричні заряди. Поміщені в магнітне поле тіла намагнічуються — у них виникають наведені магнітні моменти, які можуть мати однакову з магнітним полем орієнтацію у випадку парамагнетиків та феромагнетиків, або протилежну орієнтацію — у разі діамагнетиків.
Основні рівняння
Закон Ампера визначає силу, з якою взаємодіють провідники зі струмом. Сила, що діє на провідник зі струмом в магнітному полі називається силою Ампера.
Закон Біо-Савара-Лапласа визначає магнітне поле навколо провідників зі струмом.
Ці два закони можна узагальнити до форми, в якій вони входять в основні рівняння електродинаміки: теорему Гауса для магнітного поля й закон Ампера для циркуляції магнітного поля. Теорема Гауса для магнітного поля стверджує, що потік магнітної індукції через замкнену поверхню завжди дорівнює нулю, що, по суті, є твердженням про відсутність магнітних зарядів. Закон Ампера для циркуляції магнітного поля дозволяє записати інтегральне або диференціальне рівняння для визначення конфігурації магнітного поля в просторі.
Намагнічування тіл у рамках магнітостатики можна розглянути тільки феноменологічно, вводячи сталі коефіцієнти, що характеризують магнітні властивост середовища: магнітну сприйнятливість та зв'язану з нею, магнітну проникність. Детальніше вивчення, що виявило б природу діамагнетизму, парамагнетизму й феромагнетизму, виходить за рамки магнітостатики й вимагає мікроскопічного моделювання властивостей речовин, здебільшого квантовомеханічного.
Джерела
- Фізика електромагнітних явищ. Електро- і магнітостатика : навч. посіб. [для студентів фіз.-техн. та інж.-техн. спец. ВНЗ] / Г. В. Понеділок ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2016. – 464 с. : іл. – Бібліогр.: с. 451-453 (46 назв). –
- І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, П. П. Луцик (2006). Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Т.2. Електрика і магнетизм. Київ: Техніка.
- С. Е. Фріш і А. В. Тіморєва (1953). Курс загальної фізики. Том II. Електричні і електромагнітні явища. Київ: Радянська школа.
- Сивухин Д. В. (1977). Общий курс физики. т III. Электричество. Москва: Наука.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magnitosta tika abo magnetosta tika pidrozdil fiziki sho vivchaye vzayemodiyu postijnih magnitiv ta elektrichnih strumiv cherez magnitne pole Magnitostatika ye pidrozdilom magnetizmu i v shirokomu rozuminni elektromagnetizmu Do magnitostatichnih yavish nalezhat prityagannya ta vidshtovhuvannya namagnichenih til namagnichennya til u magnitnih polyah vzayemodiya providnikiv v yakih protikayut elektrichni strumi sili sho diyut na taki providniki v magnitnih polyah stvorenih postijnimi magnitami Rivnyannya magnitostatiki mozhna vikoristovuvati j dlya zminnih poliv ta strumiv u razi koli vidpovidni zmini povilni Na vidminu vid elektrostatiki yaka vivchaye vzayemodiyu elektrichnih zaryadiv svidchen pro isnuvannya magnitnih zaryadiv monopoliv ne isnuye prote isnuyut magnitni dipoli yaki na mikroskopichnomu rivni pov yazani zi spinom ta orbitalnim momentom chastinok Magnitne poleDokladnishe Magnitne pole Centralnim ponyattyam magnitostatiki ye magnitne pole yake mozhe buti stvorene abo magnitnimi dipolyami abo elektrichnimi strumami Magnitne pole diye na namagnicheni tila providniki zi strumom j ruhomi elektrichni zaryadi Pomisheni v magnitne pole tila namagnichuyutsya u nih vinikayut navedeni magnitni momenti yaki mozhut mati odnakovu z magnitnim polem oriyentaciyu u vipadku paramagnetikiv ta feromagnetikiv abo protilezhnu oriyentaciyu u razi diamagnetikiv Osnovni rivnyannyaZakon Ampera viznachaye silu z yakoyu vzayemodiyut providniki zi strumom Sila sho diye na providnik zi strumom v magnitnomu poli nazivayetsya siloyu Ampera Zakon Bio Savara Laplasa viznachaye magnitne pole navkolo providnikiv zi strumom Ci dva zakoni mozhna uzagalniti do formi v yakij voni vhodyat v osnovni rivnyannya elektrodinamiki teoremu Gausa dlya magnitnogo polya j zakon Ampera dlya cirkulyaciyi magnitnogo polya Teorema Gausa dlya magnitnogo polya stverdzhuye sho potik magnitnoyi indukciyi cherez zamknenu poverhnyu zavzhdi dorivnyuye nulyu sho po suti ye tverdzhennyam pro vidsutnist magnitnih zaryadiv Zakon Ampera dlya cirkulyaciyi magnitnogo polya dozvolyaye zapisati integralne abo diferencialne rivnyannya dlya viznachennya konfiguraciyi magnitnogo polya v prostori Namagnichuvannya til u ramkah magnitostatiki mozhna rozglyanuti tilki fenomenologichno vvodyachi stali koeficiyenti sho harakterizuyut magnitni vlastivost seredovisha magnitnu sprijnyatlivist ta zv yazanu z neyu magnitnu proniknist Detalnishe vivchennya sho viyavilo b prirodu diamagnetizmu paramagnetizmu j feromagnetizmu vihodit za ramki magnitostatiki j vimagaye mikroskopichnogo modelyuvannya vlastivostej rechovin zdebilshogo kvantovomehanichnogo DzherelaFizika elektromagnitnih yavish Elektro i magnitostatika navch posib dlya studentiv fiz tehn ta inzh tehn spec VNZ G V Ponedilok M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2016 464 s il Bibliogr s 451 453 46 nazv ISBN 978 617 607 901 9 I M Kucheruk I T Gorbachuk P P Lucik 2006 Zagalnij kurs fiziki Navchalnij posibnik u 3 h t T 2 Elektrika i magnetizm Kiyiv Tehnika S E Frish i A V Timoryeva 1953 Kurs zagalnoyi fiziki Tom II Elektrichni i elektromagnitni yavisha Kiyiv Radyanska shkola Sivuhin D V 1977 Obshij kurs fiziki t III Elektrichestvo Moskva Nauka