Моме́нт і́мпульсу (також: кутовий момент, момент кількості руху) — векторна величина, що характеризує величину та напрямок обертального руху тіла. Для матеріальної точки вона дорівнює векторному добутку радіус-вектора точки та її імпульсу .
Момент імпульсу | |
Розмірність | |
---|---|
Формула | [1][2] |
Позначення у формулі | , і |
Символ величини (LaTeX) | [2] |
Підтримується Вікіпроєктом | |
Рекомендована одиниця вимірювання | d[2][3] |
Момент імпульсу у Вікісховищі |
Момент імпульсу в класичній механіці
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Що таке момент імпульсу (кутовий момент) // Канал «Цікава наука» на YouTube, 13 квітня 2021. |
Визначення
Моментом імпульсу матеріальної точки відносно початку координат в класичній механіці є псевдовектор, який дорівнює векторному добутку радіус-вектора даної точки та її імпульсу:
Відповідно,
- — момент імпульсу;
- — радіус-вектор;
- — імпульс.
Якщо фізична система складається з багатьох матеріальних точок, то результуючий момент імпульсу відносно початку координат є сумою (інтегралом) усіх моментів імпульсу складових системи.
Для багатьох практичних задач, які вивчають властивості об'єкта, що обертається навколо певної осі, достатньо проаналізувати скалярне значення моменту імпульсу , яке є проєкцією вектора моменту імпульсу на дану вісь і може бути як додатним, так і від'ємним. Ця величина також називається моментом імпульсу відносно осі. Відповідно до визначення векторного добутку векторів, скаляр моменту імпульсу визначається як
- ,
де та — проєкції векторів та на площину, що перпендикулярна даній осі, — кут між та , який вимірюється від до ; такий порядок обходу векторів при визначенні кута є принциповим. Якщо порядок змінити на зворотний, зміниться й знак.
Для тіла сталої маси, яке обертається навколо фіксованої осі, момент імпульсу можна визначити як добуток моменту інерції тіла відносно цієї осі та кутової швидкості обертання тіла:
- ,
де — скалярний момент інерції, — вектор кутової швидкості. У випадку довільного обертання величина є тензором другого рангу і називається тензором інерції. Тоді може бути непаралельним до .
Момент імпульсу у Спеціальній теорії відносності та класичній теорії поля
У Спеціальній теорії відносності вектор моменту імпульсу дає компоненти антисиметричного тензора другого рангу - тензора моменту імпульсу та спіну:
,
або, у явному вигляді,
,
де - вектори моменту імпульсу та спіну.
Тензорне представлення вектора моменту імпульсу слідує з того, що перетворення Лоренца даного вектора збігається з перетворенням Лоренца компонент антисиметричного тензора.
У рамках класичної теорії поля тензором моменту імпульсу та спіну називають струм, який відповідає інваріантності лагранжіану поля по відношенню до перетворень Лоренца, які можна інтерпретувати як повороти у 4-просторі-часі:
,
де - тензор енергії-імпульсу, - поле, - величина-похідна, що визначає трансформаційні властивості поля по відношенню до перетворення Лоренца.
Наявність спінової частини у тензорі моменту імпульсу та спіну тісно пов'язано із симетрією тензора енергії-імпульсу відносно перестановки індексів. Якщо тензор енергії-імпульсу симетричний, то кутова та спінова частини тензору моменту імпульсу та спіну зберігаються (у термінах теорії поля) окремо. Якщо ж провести процедуру "занесення" спінової частини до кутової тензору моменту імпульсу та спіну, то одночасно із цим можна симетризувати тензор енергії-імпульсу. Така процедура називається процедурою Беліфанте.
Закон збереження моменту імпульсу
Момент імпульсу — одна з фізичних величин, для якої діє фундаментальний закон збереження.
Назвемо замкненою (в сенсі обертання) таку систему, для якої сума моментів зовнішніх сил дорівнює нулю. Для такої системи
- ,
звідки
- .
Тобто, в замкненій системі момент імпульсу зберігається незмінним. Як випливає з теореми Нетер, таке твердження є наслідком ізотропності (тобто рівноцінності всіх напрямів) простору.
Момент імпульсу у квантовій фізиці
В квантовій механіці момент імпульсу визначається не як фізична величина, а як оператор над вектором стану.
Оператор моменту імпульсу має вигляд:
де r та p — оператори радіус-вектора та імпульсу системи. Для вільної частинки без спіну та електричного заряду, оператор моменту імпульсу може бути наведений в такій формі:
- , де — оператор Гамільтона.
Окремі компоненти оператора моменту імпульсу не комутують між собою. Внаслідок цього їх неможливо визначити одночасно. Детальніше дивись в статті оператор кутового моменту.
Див. також
Примітки
Джерела
- Єжов С. М., Макарець М. В., Романенко О. В. Класична механіка. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2008. — 480 с.
- Федорченко А. М. Теоретична механіка. — К. : Вища школа, 1975. — 516 с.
- Биденхарн Л., Лаук Дж. Угловой момент в квантовой физике. Теория и приложения. — М. : Мир, 1984. — Т. 1. — 302 с.
- Блохинцев Д. И. Основы квантовой механики. — М. : Наука, 1976. — 664 с.
- Боум А. Квантовая механика: основы и приложения. — М. : Мир, 1990. — 720 с.
- Варшалович Д. А., Москалев А. Н., Херсонский В. К. Квантовая теория углового момента. — Л. : Наука, 1975. — 441 с.
- Зар Р. Теория углового момента. О пространственных эффектах в физике и химии. — М. : Мир, 1993. — 352 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mome nt i mpulsu takozh kutovij moment moment kilkosti ruhu vektorna velichina sho harakterizuye velichinu ta napryamok obertalnogo ruhu tila Dlya materialnoyi tochki vona dorivnyuye vektornomu dobutku radius vektora tochki r displaystyle mathbf r ta yiyi impulsu p displaystyle mathbf p Moment impulsuRozmirnistML2T 1 displaystyle mathsf M mathsf L 2 mathsf T 1 FormulaL r p displaystyle boldsymbol L boldsymbol r times boldsymbol p 1 2 Poznachennya u formuliL displaystyle boldsymbol L r displaystyle boldsymbol r i p displaystyle boldsymbol p Simvol velichini LaTeX L displaystyle boldsymbol L 2 Pidtrimuyetsya VikiproyektomVikipediya Proyekt MatematikaRekomendovana odinicya vimiryuvannyad 2 3 Moment impulsu u VikishovishiMoment impulsu v klasichnij mehaniciZv yazok mizh impulsom p displaystyle scriptstyle mathbf p i momentom L displaystyle scriptstyle mathbf L Zovnishni videofajli1 Sho take moment impulsu kutovij moment Kanal Cikava nauka na YouTube 13 kvitnya 2021 Viznachennya Momentom impulsu materialnoyi tochki vidnosno pochatku koordinat v klasichnij mehanici ye psevdovektor yakij dorivnyuye vektornomu dobutku radius vektora danoyi tochki ta yiyi impulsu L r p displaystyle mathbf L mathbf r times mathbf p Vidpovidno L displaystyle mathbf L moment impulsu r displaystyle mathbf r radius vektor p displaystyle mathbf p impuls Yaksho fizichna sistema skladayetsya z bagatoh materialnih tochok to rezultuyuchij moment impulsu vidnosno pochatku koordinat ye sumoyu integralom usih momentiv impulsu skladovih sistemi Dlya bagatoh praktichnih zadach yaki vivchayut vlastivosti ob yekta sho obertayetsya navkolo pevnoyi osi dostatno proanalizuvati skalyarne znachennya momentu impulsu L displaystyle L yake ye proyekciyeyu vektora momentu impulsu na danu vis i mozhe buti yak dodatnim tak i vid yemnim Cya velichina takozh nazivayetsya momentom impulsu vidnosno osi Vidpovidno do viznachennya vektornogo dobutku vektoriv skalyar momentu impulsu viznachayetsya yak L r p sin 8r p displaystyle L mathbf r perp mathbf p perp sin theta r p de r displaystyle mathbf r perp ta p displaystyle mathbf p perp proyekciyi vektoriv r displaystyle mathbf r ta p displaystyle mathbf p na ploshinu sho perpendikulyarna danij osi 8r p displaystyle theta r p kut mizh r displaystyle mathbf r perp ta p displaystyle mathbf p perp yakij vimiryuyetsya vid r displaystyle mathbf r perp do p displaystyle mathbf p perp takij poryadok obhodu vektoriv pri viznachenni kuta ye principovim Yaksho poryadok zminiti na zvorotnij zminitsya j znak Dlya tila staloyi masi yake obertayetsya navkolo fiksovanoyi osi moment impulsu mozhna viznachiti yak dobutok momentu inerciyi tila vidnosno ciyeyi osi ta kutovoyi shvidkosti obertannya tila L Iw displaystyle mathbf L I boldsymbol omega de I displaystyle I skalyarnij moment inerciyi w displaystyle boldsymbol omega vektor kutovoyi shvidkosti U vipadku dovilnogo obertannya velichina I displaystyle I ye tenzorom drugogo rangu i nazivayetsya tenzorom inerciyi Todi L displaystyle mathbf L mozhe buti neparalelnim do w displaystyle boldsymbol omega Moment impulsu u Specialnij teoriyi vidnosnosti ta klasichnij teoriyi polyaU Specialnij teoriyi vidnosnosti vektor momentu impulsu daye komponenti antisimetrichnogo tenzora drugogo rangu tenzora momentu impulsu ta spinu Lab xapb xbpa displaystyle L alpha beta x alpha p beta x beta p alpha abo u yavnomu viglyadi Lab G L 0 Gx Gy GzGx0Lz LyGy Lz0LxGzLy Lx0 displaystyle L alpha beta mathbf G mathbf L begin pmatrix 0 amp G x amp G y amp G z G x amp 0 amp L z amp L y G y amp L z amp 0 amp L x G z amp L y amp L x amp 0 end pmatrix de L r p G Ecr ctp displaystyle mathbf L mathbf r times mathbf p quad mathbf G frac E c mathbf r ct mathbf p vektori momentu impulsu ta spinu Tenzorne predstavlennya vektora momentu impulsu sliduye z togo sho peretvorennya Lorenca danogo vektora zbigayetsya z peretvorennyam Lorenca komponent antisimetrichnogo tenzora U ramkah klasichnoyi teoriyi polya tenzorom momentu impulsu ta spinu nazivayut strum yakij vidpovidaye invariantnosti lagranzhianu polya po vidnoshennyu do peretvoren Lorenca yaki mozhna interpretuvati yak povoroti u 4 prostori chasi Jm ab Lm ab Sm ab xaTmb xbTma L mPSk Yk ab displaystyle J mu alpha beta L mu alpha beta S mu alpha beta x alpha T mu beta x beta T mu alpha frac partial L partial partial mu Psi k Y k alpha beta de Tab displaystyle T alpha beta tenzor energiyi impulsu PSk displaystyle Psi k pole Yk ab displaystyle Y k alpha beta velichina pohidna sho viznachaye transformacijni vlastivosti polya po vidnoshennyu do peretvorennya Lorenca Nayavnist spinovoyi chastini u tenzori momentu impulsu ta spinu tisno pov yazano iz simetriyeyu tenzora energiyi impulsu vidnosno perestanovki indeksiv Yaksho tenzor energiyi impulsu simetrichnij to kutova ta spinova chastini tenzoru momentu impulsu ta spinu zberigayutsya u terminah teoriyi polya okremo Yaksho zh provesti proceduru zanesennya spinovoyi chastini do kutovoyi tenzoru momentu impulsu ta spinu to odnochasno iz cim mozhna simetrizuvati tenzor energiyi impulsu Taka procedura nazivayetsya proceduroyu Belifante displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle Zakon zberezhennya momentu impulsuMoment impulsu odna z fizichnih velichin dlya yakoyi diye fundamentalnij zakon zberezhennya Nazvemo zamknenoyu v sensi obertannya taku sistemu dlya yakoyi suma momentiv zovnishnih sil M displaystyle mathbf M dorivnyuye nulyu Dlya takoyi sistemi dLdt Mi 0 displaystyle frac d mathbf L dt sum boldsymbol M i 0 zvidki L const displaystyle mathbf L text const Tobto v zamknenij sistemi moment impulsu zberigayetsya nezminnim Yak viplivaye z teoremi Neter take tverdzhennya ye naslidkom izotropnosti tobto rivnocinnosti vsih napryamiv prostoru Moment impulsu u kvantovij fiziciDokladnishe Operator kutovogo momentu V kvantovij mehanici moment impulsu viznachayetsya ne yak fizichna velichina a yak operator nad vektorom stanu Operator momentu impulsu maye viglyad L r p displaystyle mathbf L mathbf r times mathbf p de r ta p operatori radius vektora ta impulsu sistemi Dlya vilnoyi chastinki bez spinu ta elektrichnogo zaryadu operator momentu impulsu mozhe buti navedenij v takij formi L iℏ r displaystyle mathbf L i hbar mathbf r times nabla de displaystyle nabla operator Gamiltona Okremi komponenti operatora momentu impulsu ne komutuyut mizh soboyu Vnaslidok cogo yih nemozhlivo viznachiti odnochasno Detalnishe divis v statti operator kutovogo momentu Div takozhTeorema pro zminu momentu impulsu sistemiPrimitki4 12 Quantities and units Part 4 Mechanics 1 ISO 2006 24 p d Track Q26711933d Track Q15028 4 11 Quantities and units Part 4 Mechanics 2 ISO 2019 15 s d Track Q15028d Track Q73391977 4 12 a Quantities and units Part 4 Mechanics 1 ISO 2006 24 p d Track Q26711933d Track Q15028DzherelaYezhov S M Makarec M V Romanenko O V Klasichna mehanika K VPC Kiyivskij universitet 2008 480 s Fedorchenko A M Teoretichna mehanika K Visha shkola 1975 516 s Bidenharn L Lauk Dzh Uglovoj moment v kvantovoj fizike Teoriya i prilozheniya M Mir 1984 T 1 302 s Blohincev D I Osnovy kvantovoj mehaniki M Nauka 1976 664 s Boum A Kvantovaya mehanika osnovy i prilozheniya M Mir 1990 720 s Varshalovich D A Moskalev A N Hersonskij V K Kvantovaya teoriya uglovogo momenta L Nauka 1975 441 s Zar R Teoriya uglovogo momenta O prostranstvennyh effektah v fizike i himii M Mir 1993 352 s