Магдала івр מגדל Вежа у Новому Завіті використовується арамейська форма Магдала а у Йосипа Флавія знана як Таріхея село

Магдала (івр. מגדל‎, «Вежа»; у Новому Завіті використовується арамейська форма Магдала, а у Йосипа Флавія знана як Таріхея) — село на західному узбережжі Генісаредського Озера, близько 6 км на північ від Тверії.

Магдала
івр. מגדל‎

герб

Магдала на Генісаредському Озері

Основні дані

32°49′37″ пн. ш. 35°30′49″ сх. д. / 32.82694° пн. ш. 35.51361° сх. д.Координати: 32°49′37″ пн. ш. 35°30′49″ сх. д. / 32.82694° пн. ш. 35.51361° сх. д.

Країна

Ізраїль

Регіон

Північний округ Ізраїля

Перша згадка

у Біблії

Статус міста

МСОП — (національний парк)

Часовий пояс

UTC+2

GeoNames

294374

OSM

↑1375620 ·R (Північний округ)

Міська влада

Вебсайт

www.parks.org.il

Мапа

Магдала

Магдала (Ізраїль)

Магдала у Вікісховищі

Історія

У античні часи Магдала була містом. У 1 ст. до н. е. елліністична Таріхея була напевне найбільшим містом Галілеї і за Йосипом Флавієм нараховувала 37600 мешканців. Магдала знана з Нового Завіту як батьківщина Марії Магдалини — одної з ранніх учениць Ісуса Христа. В серпні 2009 року було проведено археологічні розкопки при будівлі Готелю у Магдалі на території місії францисканців у Святій Землі. При цьому знайдено залишки античної синагоги площею бл. 120 м² з мозаїкою на підлозі, кам'яними лавками та стінами прикрашеними фресками. Рельєф з кам'яних блоків у синагозі утворює менору. Керівник розкопок Діна Авшалом-Ґорні схиляється до думки, що на цьому місці розкопано найстарішу з відомих синагог, часів Другого Храму . Конгрегація Легіонерів Христа утримує також «Центр Магдала», наріжний камінь якого заклав у 2004 році папа Бенедикт XVI та бере участь у археологічних розкопках.

За Йосипом Флавієм, місцеві жителі протистояли Іроду Великому та римлянам, при цьому шукали порятунок у численних печерах ваді ель-Гамман — каньйоноподібній долині на захід від Магдали. Внаслідок цих подій місцевість було сильно зруйновано у 66 році. У 12 столітті хрестоносці збудували там церкву, яка, проте, з часом зруйнувалася. Теперішнє поселення засноване у 1910 році і нараховує 2000 мешканців.

Примітки

Carsten Claussen: Versammlung, Gemeinde, Synagoge - das hellenistisch-jüdische Umfeld der frühchristlichen Gemeinden, Vandenhoeck & Ruprecht, 2002, ст. 182.(нім.)
. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 8 травня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 8 грудня 2009. Процитовано 8 травня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Robert Wenning: Israel Magdala - Die wirkliche Synagoge? Und die älteste?; у Welt und Umwelt der Bibel, Archäologie - Kunst - Geschichte, Band 1/2010, Katholisches Bibelwerk e.V., Stuttgart, ст. 65.(нім.)
. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 8 травня 2012.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магдала

Джерела

Магдала — стаття з Біблійної енциклопедії архімандрита Никифора (рос.)
Католицька Енциклопедія [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.] — Магдала (Magdala), два місця, згадані в Талмуді (англ.)
Zangenberg, Jürgen: Magdala am See Gennesaret, 2001 (нім.)

[1] Carsten Claussen: Versammlung, Gemeinde, Synagoge - das hellenistisch-jüdische Umfeld der frühchristlichen Gemeinden, Vandenhoeck & Ruprecht, 2002, ст. 182.(нім.)

[2] . Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 8 травня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] . Архів оригіналу за 8 грудня 2009. Процитовано 8 травня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] Robert Wenning: Israel Magdala - Die wirkliche Synagoge? Und die älteste?; у Welt und Umwelt der Bibel, Archäologie - Kunst - Geschichte, Band 1/2010, Katholisches Bibelwerk e.V., Stuttgart, ст. 65.(нім.)

[5] . Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 8 травня 2012.