Мавзолей Аристан баб (каз. Арыстанбаб кесенеcі) — мавзолей на могилі вчителя та духовного наставника Ходжі Ахмеда Ясаві релігійного містика та проповідника Аристанбаба. Мавзолей розташований за 150 кілометрів від міста Шимкента, неподалік міста Отрар і села Шаульдер Отирарського району. Пам'ятник архітектури. Одне з головних місць поклоніння мусульман регіону. З 1982 року мавзолей Аристан-Баба перебуває під охороною держави.
Мавзолей Аристанбаба | |
---|---|
42°51′3.6000000999967″ пн. ш. 68°16′4.8000001000025″ сх. д. / 42.85100° пн. ш. 68.26800° сх. д. | |
Країна | Казахстан |
Розташування | Отирарський район |
Тип | мавзолей і місце паломництва[d] |
Засновник | Тимур |
Дата заснування | 12 століття |
Мавзолей Аристанбаба Мавзолей Аристанбаба (Казахстан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія будівництва
Згідно з переказами, помер і був похований на околицях Отрара в XII столітті. Ймовірно, тоді ж було споруджено його мавзолей, про який немає достовірних відомостей. Достеменно невідомо що сталося з мавзолеєм після отрарської катастрофи, коли війська Джучи після семимісячної облоги повністю знищили найближче велике місто Отрар разом з усім його населенням.
У XIV столітті за наказом Тимура на місці будівлі було зведено нову споруду. Але й вона не дійшла до наших днів. Перша відома перебудова мавзолею відноситься до XIV — XV століть. Від цієї споруди збереглися різьблені дерев'яні колони айвану.
У XVIII столітті на місці древнього мазару, зруйнованого землетрусом, було збудовано двокупольну споруду з айваном, що спирається на дві різьблені дерев'яні колони.
Будівля XVIII століття зруйнувалося і в 1909 було відбудовано заново, про що говориться напис на одному з картушів фризу.
У 1971 році через високий рівень ґрунтових вод, що призвели її до аварійного стану, мечеть була знесена і відбудована заново коштом місцевого населення.
Сучасний мавзолей
Мавзолей є усипальницею і поминальною мечетью і є місцем паломництва мусульман.
В даний час над могилою Аристанбаба стоїть мавзолей площею 35×12 м, складений з цегли на алебастровому розчині в лицьовій кладці стін. Протяжний головний фасад фланкований двома мінаретами та прикрашений фігурною цегляною кладкою. Будівля, що збереглася, будувалося в перше десятиліття XX століття, вона є багатокамерним комплексом поперечно-осьової композиції. Споруда складається з двох частин — двокамерної усипальниці (гурхани) та поминальної мечеті, об'єднаних великим склепінним коридором. Гурхана перекрита двома однаковими високими сфероконічними куполами. У першому її приміщенні встановлено величезний надгробок Аристанбаба, у другому — вміщено надгробки його учнів та послідовників Хермет-Азира, Карга-Баба, Лашин-Баба. Різні елементи споруди поетапно прилаштовувалися до початкових приміщень, згодом гурхана і поминальна мечеть об'єднувалися загальною фронтальною стіною головного фасаду з глибоким портальним приміщенням у центрі, перекритим стрілчастим склепінням.
Портал відзначається як найвиразніший елемент архітектури мавзолею, примітно, що він не схожий на типовий для Середньої Азії з арочною нішою у прямокутному обрамленні, а виконаний у новій для цих місць архітектурній формі на основі декоративних елементів, запозичених з європейської та російської архітектури XIX століття.
Легенди Арістанбаба
Як говориться в легенді, за розпорядженням Тамерлана над могилою Ходжа Ахмеда Ясаві почалося будівництво мечеті (1338–1405). Всі спроби звести стіни зазнавали невдачі, сильна буря зносила їх, за іншою версією поява зеленого бика, який все руйнував. Тимуру святий, що з'явився уві сні, сказав, що спочатку потрібно побудувати мавзолей над могилою святого Аристан-Баба, а потім над могилою Ходжі Ахмеда Ясаві, що Тимур і зробив. Тому паломники першим відвідують мавзолей вчителя Аристан-Баба, а потім мавзолей Ходжі Ахмеда Ясаві.
Реліквії
- Збереглася пара різьблених дерев'яних колон, які дослідники відносять до другого періоду будівництва цього мавзолею (XIV—XV ст.).
- У мавзолеї під склом представлений Коран — чудовий зразок середньовічного каліграфічного мистецтва.
Дослідження мавзолею
Ще одним місцем, в якому є мавзолей Аристан баб, є область Ош, Киргизстан. Проте, за словами дослідника киргизької релігії С. М. Аррамзона, місцеві жителі вважають Аристан баба, похованого тут, воїном, що бореться проти калмиків. Ошський Аристан баб є людиною, яка жила в XVII—XVII століття.
Будівля, збудована над могилою Аристанбаба, вперше була опублікована у науковій літературі 1898 року у статті І. І. Т. Пославського «Развалини міста Отрара».
У 1903 році мавзолей згадувався у доповіді члена Туркестанського гуртка археологів-аматорів А. А. Вінниця. Його здивувала могила Аристанбаба в кутку кімнати мавзолею: «Надгробок Арстан — Баба такої ж форми, як і решта, вкрита шматком білого коленкора і вражає своїми розмірами. Такого зростання, за словами шейха, досягав і сам святий…». Надалі історичні відомості А. А. Черкасова були перекладені російською та французькою мовами.
Вони також згадуються в працях І. А. Кастеньєна «Давності Киргизького степу та Оренбурзького краю». Після тривалого проміжку часу, науковий опис мавзолею Аристанбаба було опубліковано у статті 1950 року. Ст. Костянтинова «Деякі архітектурні пам'ятки за середньою течією нар. Сирдар'ї».
У 1987 року було опубліковано статтю М. Сембіна «Білім мен Еңбекте» про цей мавзолей. Маючи інформацію з книги О. Достановивши «Әуліелі жерлер турали шиндиқ», він написав у своїй статті про те, що архітектором мавзолею Аристанбаб був ташкентський Ескендир Кажи.
Примітки
- Мавзолей Арыстан-баба. В 1 км к северу от села [[Когам (Туркестанская область)|Когам]] и 2 км юго-западу от села [[Талапты (Отырарский район)|Талапты]]. Исторические архитектурные памятники Казахстана. Архів оригіналу за 4 лютого 2011. Процитовано 24 травня 2011.
- Мавзолей Арыстан-Баб (XII век). Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 24 травня 2011.
- UNESCO.МАВЗОЛЕЙ АРЫСТАНБАБ. Архів оригіналу за 6 травня 2007. Процитовано 24 травня 2011.
- Мавзолей Арыстанбаб в Казахстане[недоступне посилання з Сентябрь 2019]
- АРЫСТАН-БАБА МАВЗОЛЕЙ. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 24 травня 2011.
- Мавзолей Арыстанбаб в Казахстане [недоступне посилання з Сентябрь 2019]
- Южно-Казахстанская область: Мавзолей Ходжа Ахмета Яссауи, XIV век. Архів оригіналу за 16 листопада 2010. Процитовано 12 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Mavzolej Aristan bab kaz Arystanbab keseneci mavzolej na mogili vchitelya ta duhovnogo nastavnika Hodzhi Ahmeda Yasavi religijnogo mistika ta propovidnika Aristanbaba Mavzolej roztashovanij za 150 kilometriv vid mista Shimkenta nepodalik mista Otrar i sela Shaulder Otirarskogo rajonu 1 Pam yatnik arhitekturi Odne z golovnih misc pokloninnya musulman regionu 2 3 Z 1982 roku mavzolej Aristan Baba perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi Mavzolej Aristanbaba42 51 3 6000000999967 pn sh 68 16 4 8000001000025 sh d 42 85100 pn sh 68 26800 sh d 42 85100 68 26800Krayina KazahstanRoztashuvannyaOtirarskij rajonTipmavzolej i misce palomnictva d ZasnovnikTimurData zasnuvannya12 stolittyaMavzolej AristanbabaMavzolej Aristanbaba Kazahstan Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya budivnictva 2 Suchasnij mavzolej 2 1 Legendi Aristanbaba 3 Relikviyi 4 Doslidzhennya mavzoleyu 5 PrimitkiIstoriya budivnictvared Zgidno z perekazami Aristanbab pomer i buv pohovanij na okolicyah Otrara v XII stolitti Jmovirno todi zh bulo sporudzheno jogo mavzolej pro yakij nemaye dostovirnih vidomostej Dostemenno nevidomo sho stalosya z mavzoleyem pislya otrarskoyi katastrofi koli vijska Dzhuchi pislya semimisyachnoyi oblogi povnistyu znishili najblizhche velike misto Otrar razom z usim jogo naselennyam U XIV stolitti za nakazom Timura na misci budivli bulo zvedeno novu sporudu Ale j vona ne dijshla do nashih dniv Persha vidoma perebudova mavzoleyu vidnositsya do XIV XV stolit Vid ciyeyi sporudi zbereglisya rizbleni derev yani koloni ajvanu U XVIII stolitti na misci drevnogo mazaru zrujnovanogo zemletrusom bulo zbudovano dvokupolnu sporudu z ajvanom sho spirayetsya na dvi rizbleni derev yani koloni Budivlya XVIII stolittya zrujnuvalosya i v 1909 bulo vidbudovano zanovo pro sho govoritsya napis na odnomu z kartushiv frizu U 1971 roci cherez visokij riven gruntovih vod sho prizveli yiyi do avarijnogo stanu mechet bula znesena i vidbudovana zanovo 1 koshtom miscevogo naselennya 4 Suchasnij mavzolejred nbsp Mavzolej Aristanbaba na pam yatnij poshtovij marci prisvyachenij 1500 richchyu Turkestanu Mavzolej ye usipalniceyu i pominalnoyu mechetyu i ye miscem palomnictva musulman V danij chas nad mogiloyu Aristanbaba stoyit mavzolej plosheyu 35 12 m skladenij z cegli na alebastrovomu rozchini v licovij kladci stin Protyazhnij golovnij fasad flankovanij dvoma minaretami ta prikrashenij figurnoyu ceglyanoyu kladkoyu Budivlya sho zbereglasya buduvalosya v pershe desyatilittya XX stolittya vona ye bagatokamernim kompleksom poperechno osovoyi kompoziciyi Sporuda skladayetsya z dvoh chastin dvokamernoyi usipalnici gurhani ta pominalnoyi mecheti ob yednanih velikim sklepinnim koridorom Gurhana perekrita dvoma odnakovimi visokimi sferokonichnimi kupolami U pershomu yiyi primishenni vstanovleno velicheznij nadgrobok Aristanbaba u drugomu vmisheno nadgrobki jogo uchniv ta poslidovnikiv Hermet Azira Karga Baba Lashin Baba 5 Rizni elementi sporudi poetapno prilashtovuvalisya do pochatkovih primishen zgodom gurhana i pominalna mechet ob yednuvalisya zagalnoyu frontalnoyu stinoyu golovnogo fasadu z glibokim portalnim primishennyam u centri perekritim strilchastim sklepinnyam Portal vidznachayetsya yak najviraznishij element arhitekturi mavzoleyu primitno sho vin ne shozhij na tipovij dlya Serednoyi Aziyi pishtak z arochnoyu nishoyu u pryamokutnomu obramlenni a vikonanij u novij dlya cih misc arhitekturnij formi na osnovi dekorativnih elementiv zapozichenih z yevropejskoyi ta rosijskoyi arhitekturi XIX stolittya 6 Legendi Aristanbabared nbsp Pridorozhnij napis u Sajrami na uzbeckomu Tut na comu hanskomu mostu Aristanbab peredav svyatomu tyurkskomu narodu Hazretu Sultanu amanat proroka hurmu Yak govoritsya v legendi za rozporyadzhennyam Tamerlana nad mogiloyu Hodzha Ahmeda Yasavi pochalosya budivnictvo mecheti 1338 1405 Vsi sprobi zvesti stini zaznavali nevdachi silna burya znosila yih za inshoyu versiyeyu poyava zelenogo bika yakij vse rujnuvav Timuru svyatij sho z yavivsya uvi sni skazav sho spochatku potribno pobuduvati mavzolej nad mogiloyu svyatogo Aristan Baba a potim nad mogiloyu Hodzhi Ahmeda Yasavi sho Timur i zrobiv Tomu palomniki pershim vidviduyut mavzolej vchitelya Aristan Baba a potim mavzolej Hodzhi Ahmeda Yasavi 7 1 Relikviyired Zbereglasya para rizblenih derev yanih kolon yaki doslidniki vidnosyat do drugogo periodu budivnictva cogo mavzoleyu XIV XV st U mavzoleyi pid sklom predstavlenij Koran chudovij zrazok serednovichnogo kaligrafichnogo mistectva Doslidzhennya mavzoleyured She odnim miscem v yakomu ye mavzolej Aristan bab ye oblast Osh Kirgizstan Prote za slovami doslidnika kirgizkoyi religiyi S M Arramzona miscevi zhiteli vvazhayut Aristan baba pohovanogo tut voyinom sho boretsya proti kalmikiv Oshskij Aristan bab ye lyudinoyu yaka zhila v XVII XVII stolittya Budivlya zbudovana nad mogiloyu Aristanbaba vpershe bula opublikovana u naukovij literaturi 1898 roku u statti I I T Poslavskogo Razvalini mista Otrara U 1903 roci mavzolej zgaduvavsya u dopovidi chlena Turkestanskogo gurtka arheologiv amatoriv A A Vinnicya Jogo zdivuvala mogila Aristanbaba v kutku kimnati mavzoleyu Nadgrobok Arstan Baba takoyi zh formi yak i reshta vkrita shmatkom bilogo kolenkora i vrazhaye svoyimi rozmirami Takogo zrostannya za slovami shejha dosyagav i sam svyatij Nadali istorichni vidomosti A A Cherkasova buli perekladeni rosijskoyu ta francuzkoyu movami Voni takozh zgaduyutsya v pracyah I A Kastenyena Davnosti Kirgizkogo stepu ta Orenburzkogo krayu Pislya trivalogo promizhku chasu naukovij opis mavzoleyu Aristanbaba bulo opublikovano u statti 1950 roku St Kostyantinova Deyaki arhitekturni pam yatki za serednoyu techiyeyu nar Sirdar yi U 1987 roku bulo opublikovano stattyu M Sembina Bilim men Enbekte pro cej mavzolej Mayuchi informaciyu z knigi O Dostanovivshi Әulieli zherler turali shindik vin napisav u svoyij statti pro te sho arhitektorom mavzoleyu Aristanbab buv tashkentskij Eskendir Kazhi Primitkired a b v Mavzolej Arystan baba V 1 km k severu ot sela Kogam Turkestanskaya oblast Kogam i 2 km yugo zapadu ot sela Talapty Otyrarskij rajon Talapty Istoricheskie arhitekturnye pamyatniki Kazahstana Arhiv originalu za 4 lyutogo 2011 Procitovano 24 travnya 2011 Mavzolej Arystan Bab XII vek Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 24 travnya 2011 UNESCO MAVZOLEJ ARYSTANBAB Arhiv originalu za 6 travnya 2007 Procitovano 24 travnya 2011 Mavzolej Arystanbab v Kazahstane nedostupne posilannya z Sentyabr 2019 ARYSTAN BABA MAVZOLEJ Arhiv originalu za 22 travnya 2010 Procitovano 24 travnya 2011 Mavzolej Arystanbab v Kazahstane nedostupne posilannya z Sentyabr 2019 Yuzhno Kazahstanskaya oblast Mavzolej Hodzha Ahmeta Yassaui XIV vek Arhiv originalu za 16 listopada 2010 Procitovano 12 lipnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Mavzolej Aristanbaba