Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вангарі Мута Маатаї англ Wangari Maathai 1 квітня 1940 25 вересня 2011 кенійська екофеміністка активістка захисту навкол

Маатаї Вангарі

Маатаї Вангарі

Вангарі Мута Маатаї (англ. Wangari Maathai; 1 квітня 1940 — 25 вересня 2011) — кенійська екофеміністка, активістка захисту навколишнього середовища та політична діячка. Походить з племені кікую. Отримала освіту в США, зокрема в Пітсбургському університеті, а також у Кенії в Університеті Найробі. У 1970-х роках започаткувала екологічний неурядовий рух , що займався висадкою дерев, привертанням уваги громадськості до проблем навколишнього середовища та правами жінок.

Вангарі Мута Маатаї
англ. Wangari Maathai
image
Вангарі Маатаї, 2006 рік
Ім'я при народженнікік. Wangarĩ Muta
Народилася1 квітня 1940(1940-04-01)
Ньєрі, Британська Кенія, Британська імперія
Померла25 вересня 2011(2011-09-25) (71 рік)
Найробі, Кенія
·рак яєчника
Країнаimage Британська Кенія
image Кенія
Місце проживанняМайрена-дель-Альхарафе
Діяльністьбіолог, вчителька, лікарка ветеринарної медицини, політична діячка, захисниця довкілля, активістка
Alma materd, d, Університет Піттсбурга (1966), Гіссенський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і d (1971)
Науковий ступіньбакалавр наук[d] (1964), Магістр наук[d] (січень 1966) і доктор філософії (1971)
Знання мованглійська[2], суахілі[3] і Кікуйю
ЗакладЄльський університет
Членствоd і d[4]
Посадаd і d
Партіяd
Конфесіякатолицька церква
У шлюбі зd
ДітиВанджіра Матаї
Волоссячорне[d]
Очіd
Нагородиimage Нобелівська премія миру (2004)
IMDbID 2214860

2004 року вона стала першою африканською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру «за внесок у сталий розвиток, демократію та підтримання миру». Була обрана членом Парламенту та займала посаду помічника Міністра Охорони Навколишнього середовища та природних ресурсів в уряді Президента Мваї Кібакі в період з січня 2003 по листопад 2005.

Громадська та політична діяльність

На додачу до роботи в Університеті Найробі, була також учасницею деяких громадських організацій на початку 1970-х років. Була членом Кенійського Червоного Хреста, ставши головою Найробійського відділення в 1973-му році. Була учасницею Кенійської Асоціації Університетських жінок. Також приєдналась до Національної ради кенійських жінок. У співпраці з цими волонтерськими організаціями для Маатаї стало очевидним, що коренем більшості кенійських проблем є екологічна деградація.

У середині 1970-х заснувала Envirocare Ltd — фірму, що мала на меті поєднати її ідеї покращення довкілля та забезпечити безробітних роботою. Фірма спеціалізувалась на висадці дерев задля консервації оточуючого середовища з залученням звичайних людей в цей процес. Envirocare зіштовхнулася з рядом проблем, пов'язаних в першу чергу з фінансуванням. Зрештою, бізнес зазнав невдачі. Наприкінці 1970-х років Маатаї заснувала рух «Зелений пояс».

1979 року обиралась на місце голови Національної Ради жінок Кенії (НРЖК), але програла 3 голоси, проте була беззаперечно обрана помічницею голови організації. У наступні роки стала головою Ради, щороку переобиралась на головну посаду аж до 1987 року.

Маатаї брала активну участь у поширенні демократії в Кенії.

Література

  • Wangari Maathai, Unbowed: A Memoir, Knopf, 2006.
  • Wangari Maathai, The Greenbelt Movement: Sharing the Approach and the Experience, , 2003.
  • Wangari Maathai, The Canopy of Hope: My Life Campaigning for Africa, Women, and the Environment, Lantern Books, 2002.
  • Wangari Maathai, Bottom is Heavy Too: Edinburgh Medal Lecture, Edinburgh UP, 1994.
  • Picture book (fr.), Franck Prévot (text) & Aurélia Fronty (illustrations), Wangari Maathai, la femme qui plante des millions d'arbres,  (fr), 2011 ()

Примітки

  1. d:Track:Q331520
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. https://nobelwomensinitiative.org/laureate/
  5. Radical utu : critical ideas and ideals of Wangari Muta Maathai | WorldCat.org. www.worldcat.org (англ.). Процитовано 28 лютого 2023.

Див. також

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вангарі Маатаї
  • Taking Root: The Vision of Wangari Maathai documentary film [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Official Site: The Green Belt Movement and Wangari Maathai [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Wangari Maathai and the Billion Tree Campaign
  • Публікації на C-SPAN
  • Seeds of change planting a path to peace [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Nobel Women's Initiative [ 17 вересня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vangari Muta Maatayi angl Wangari Maathai 1 kvitnya 1940 25 veresnya 2011 kenijska ekofeministka aktivistka zahistu navkolishnogo seredovisha ta politichna diyachka Pohodit z plemeni kikuyu Otrimala osvitu v SShA zokrema v Pitsburgskomu universiteti a takozh u Keniyi v Universiteti Najrobi U 1970 h rokah zapochatkuvala ekologichnij neuryadovij ruh sho zajmavsya visadkoyu derev privertannyam uvagi gromadskosti do problem navkolishnogo seredovisha ta pravami zhinok Vangari Muta Maatayiangl Wangari MaathaiVangari Maatayi 2006 rikIm ya pri narodzhennikik Wangarĩ MutaNarodilasya1 kvitnya 1940 1940 04 01 Nyeri Britanska Keniya Britanska imperiyaPomerla25 veresnya 2011 2011 09 25 71 rik Najrobi Keniya rak yayechnikaKrayina Britanska Keniya KeniyaMisce prozhivannyaMajrena del AlharafeDiyalnistbiolog vchitelka likarka veterinarnoyi medicini politichna diyachka zahisnicya dovkillya aktivistkaAlma materd d Universitet Pittsburga 1966 Gissenskij universitet Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana i d 1971 Naukovij stupinbakalavr nauk d 1964 Magistr nauk d sichen 1966 i doktor filosofiyi 1971 Znannya movanglijska 2 suahili 3 i KikujyuZakladYelskij universitetChlenstvod i d 4 Posadad i dPartiyadKonfesiyakatolicka cerkvaU shlyubi zdDitiVandzhira MatayiVolossyachorne d OchidNagorodiNobelivska premiya miru 2004 IMDbID 2214860Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi 2004 roku vona stala pershoyu afrikanskoyu zhinkoyu sho otrimala Nobelivsku premiyu miru za vnesok u stalij rozvitok demokratiyu ta pidtrimannya miru Bula obrana chlenom Parlamentu ta zajmala posadu pomichnika Ministra Ohoroni Navkolishnogo seredovisha ta prirodnih resursiv v uryadi Prezidenta Mvayi Kibaki v period z sichnya 2003 po listopad 2005 Gromadska ta politichna diyalnistNa dodachu do roboti v Universiteti Najrobi bula takozh uchasniceyu deyakih gromadskih organizacij na pochatku 1970 h rokiv Bula chlenom Kenijskogo Chervonogo Hresta stavshi golovoyu Najrobijskogo viddilennya v 1973 mu roci Bula uchasniceyu Kenijskoyi Asociaciyi Universitetskih zhinok Takozh priyednalas do Nacionalnoyi radi kenijskih zhinok U spivpraci z cimi volonterskimi organizaciyami dlya Maatayi stalo ochevidnim sho korenem bilshosti kenijskih problem ye ekologichna degradaciya U seredini 1970 h zasnuvala Envirocare Ltd firmu sho mala na meti poyednati yiyi ideyi pokrashennya dovkillya ta zabezpechiti bezrobitnih robotoyu Firma specializuvalas na visadci derev zadlya konservaciyi otochuyuchogo seredovisha z zaluchennyam zvichajnih lyudej v cej proces Envirocare zishtovhnulasya z ryadom problem pov yazanih v pershu chergu z finansuvannyam Zreshtoyu biznes zaznav nevdachi Naprikinci 1970 h rokiv Maatayi zasnuvala ruh Zelenij poyas 1979 roku obiralas na misce golovi Nacionalnoyi Radi zhinok Keniyi NRZhK ale prograla 3 golosi prote bula bezzaperechno obrana pomichniceyu golovi organizaciyi U nastupni roki stala golovoyu Radi shoroku pereobiralas na golovnu posadu azh do 1987 roku Maatayi brala aktivnu uchast u poshirenni demokratiyi v Keniyi LiteraturaWangari Maathai Unbowed A Memoir Knopf 2006 ISBN 0 307 26348 7 Wangari Maathai The Greenbelt Movement Sharing the Approach and the Experience 2003 ISBN 1 59056 040 X Wangari Maathai The Canopy of Hope My Life Campaigning for Africa Women and the Environment Lantern Books 2002 ISBN 1 59056 002 7 Wangari Maathai Bottom is Heavy Too Edinburgh Medal Lecture Edinburgh UP 1994 ISBN 0 7486 0518 5 Picture book fr Franck Prevot text amp Aurelia Fronty illustrations Wangari Maathai la femme qui plante des millions d arbres fr 2011 ISBN 978 2 3550 4158 7 Primitkid Track Q331520 CONOR Sl d Track Q16744133 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https nobelwomensinitiative org laureate Radical utu critical ideas and ideals of Wangari Muta Maathai WorldCat org www worldcat org angl Procitovano 28 lyutogo 2023 Div takozhEkofeminizm Spisok ekofeministichnih avtorokPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vangari Maatayi Taking Root The Vision of Wangari Maathai documentary film 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine Official Site The Green Belt Movement and Wangari Maathai 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Wangari Maathai and the Billion Tree Campaign Publikaciyi na C SPAN Seeds of change planting a path to peace 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Nobel Women s Initiative 17 veresnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ