Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ванджіра Матаї нар грудень 1971 р кенійська вчена еколог і активістка віце президент і регіональний директор з Африки в

Ванджіра Матаї

Ванджіра Матаї

Ванджіра Матаї (нар. грудень 1971 р.) — кенійська вчена-еколог і активістка, віце-президент і регіональний директор з Африки в Інституті світових ресурсів, що знаходиться в Найробі (Кенія). У цій ролі вона займається глобальними проблемами, включаючи вирубку лісів та доступ до енергії. Журналом New African Magazine вона була обрана однією із 100 найвпливовіших африканців та африканоу у 2018 році за її роль старшої радниці в Інституті світових ресурсів, а також за її нещодавню кампанію з посадки понад 30 мільйонів дерев завдяки своїй роботі в Зеленому поясі.

Ванджіра Матаї
image
Народиласягрудень 1971 (52 роки)
Кенія
Країнаimage Кенія[1]
Діяльністьзахисниця довкілля
Alma materd, d, Університет Еморі і d
Знання мованглійська
Закладd і Центр Картера
МатиВангарі Маатаї
Нагороди
Сайтwangarimaathai.org

Раннє життя та освіта

Ванджіра народилася та виросла у Кенії. Її мати, Вангарі Маатаї, була суспільною, екологічною і політичною активісткою і першою африканкою, яка отримала Нобелівську премію миру в 2004 році.

Матаї була студенткою середньої школи для дівчат State House в Найробі. Після закінчення середньої школи вона переїхала до Нью-Йорка, щоб навчатися в коледжах Гобарт та Вільяма Сміта, де здобула спеціальність біології та закінчила в 1994 році. Вона отримала ступінь магістерки громадського здоров'я та ділового адміністрування в Університеті Еморі. Після закінчення навчання Ванджіра приєдналася до Центру Картера, де працювала над боротьбою з хворобами. Тут вона дізналася про хвороби, які вражали африканські спільноти, такі як дракункульоз, онхоцеркоз та лімфатичний філяріоз.

Дослідження та кар'єра

Рух «Зелений пояс»

Матаї входить до Всесвітньої ради майбутнього та в правління Руху зеленого поясу. Рух зеленого поясу був заснований матір'ю Ванджіри Вангарі в 1977 році. Із 2002 року Матаї обіймала посаду директора з міжнародних справ Руху зеленого поясу, а пізніше була призначена виконавчим директором організації. У цій організації вона керувала програмами збору коштів та контролювала мобілізацію ресурсів, а також сприяла міжнародним зв’язкам. Ванджіра зрозуміла, що жінки були більш чуйними, коли Рух «Зелений пояс» закликав людей допомогти посадити дерева. Вона розповіла, що її робота з посадки дерев, яку також називають агролісом, була натхнена природоохоронною роботою її матері. Після того, як її мати отримала Нобелівську премію миру, Матаї супроводжувала її у світовому турне. Коли в 2011 році її мати померла, Ванджіра допомогла клубу пережити час переходу.

Інші організації та фонди

image
Ванджіра Матаї виступає як директор Інституту Вангарі Маатаї

Матаї є старшою радницею Партнерства жінок-підприємиць у відновлюваних джерелах енергії, який просуває жінок у лідерки з відновлюваної енергетики, намагаючись принести відновлювані джерела енергії майже чотирьом мільйонам жінок у Східній Африці. Для Матаї залучення жінок до використання відновлюваної енергетики є одним з економічних можливостей, які відповідають низці Цілей сталого розвитку. Незважаючи на модернізацію, що відбувається в Кенії, жінки все ще витрачають кілька годин на день, збираючи дрова, а половина всіх смертей дітей до 5 років відбувається через забруднення повітря в побуті. Матаї входить до консультативної ради Альянсу чистої кухні, а також є членом Міжнародної ради глави Землі. Також вона входить до Ради опікунів Центру міжнародних досліджень лісового господарства (CIFOR). Вона також є однією з кількох шести секунд, які практикують EQ.

З 2016 року Матаї обіймає посаду голови Фонду Вангарі Маатаї. Фонд прагне просувати спадщину Вангарі Маатаї, пропагуючи молодим людям культуру цілеспрямованості, яка має зробити їх лідерами. На запитання про її роботу з фондом Матхаї відповіла: «Я не живу в тіні моєї матері, я гріюся в її світлі». Фундація має три пріоритети: підтримувати дім Вангарі Мута Маатаї, прищепити молоді лідерські навички, щоб сприяти творчості та сміливості в молодому віці (Wanakesho), і стипендіальна підтримка молоді. Її віра у важливість освіти молоді проілюстрована її роботою директором проєкту Інституту дослідження миру та навколишнього середовища Вангарі Маатаї в Університеті Найробі (WMI). Цей інститут зосереджується на просуванні позитивної етики та сталого розвитку. Виховання молоді завжди було однією з цілей Маатаї, і вона стверджує: «Люди не народжуються зіпсованими. У якийсь момент цій поведінці сприяє культура, яка сприяє індивідуальному виграшу, а не колективному прогресу». Вона вважає, що освіта молоді дозволить побудувати мир і зменшити корупцію в Кенії, оскільки молодь виросте, щоб стати майбутніми лідерами. Вона часто говорить на ці теми, оскільки є мотиваційною доповідачкою на теми молодіжного лідерства, навколишнього середовища та зміни клімату.

Крім того, Матаї входить до ради Всесвітнього центру агролісоводства (ICRAF) у Кенії. У 2018 році журналом New African Magazine Матаї була обрана як одна зі 100 найвпливовіших африканок та потрапила у список найвпливовіших африканських жінок за версією Африканського університету лідерства.

Станом на грудень 2019 року Матаї обіймала посаду віце-президента та регіонального директора з Африки в Інституті світових ресурсів. У цій якості Матаї переконала міністра навколишнього середовища Кенії Джуді Вакхунгу взяти на себе зобов’язання відновити 12,6 мільйонів акрів вирубаних лісів у Кенії до 2030 року, спираючись на спадщину екологічної активності її матері. Це частина Ініціативи відновлення африканських лісових ландшафтів (AFR100), яку контролює Матаї. За нею планується відновлення понад 100 мільйонів гектарів вирубаних лісів в Африці до 2030 року.

Нагороди

У квітні 2023 року журнал TIME назвав Ванджіру однією зі 100 найвпливовіших людей 2023 року. У листопаді 2023 року вона увійшла до списку "100 жінок BBC".

Посилання

  1. https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt-02d9060e-15dc-426c-bfe0-86a6437e5234
  2. . World Resources Institute (англ.). 26 січня 2017. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  3. . ALU (амер.). 12 березня 2019. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  4. . womensactivism.nyc. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  5. Calendar, Stanford Event. . events.stanford.edu (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  6. . NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  7. . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 грудня 2019.
  8. . Daily Nation (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  9. Chesler, Ellen; McGovern, Terry (19 червня 2015). (англ.). Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  10. . www2.hws.edu (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  11. . Metis Fund (амер.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  12. . Global Landscapes Forum Paris 5-6 Dec (амер.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
  13. . Food and Agriculture Organization of the United Nations. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  14. . Nairobi Garage (амер.). 16 березня 2017. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  15. . World Future Council (амер.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  16. . Landscape News (амер.). 17 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  17. . National Geographic (англ.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  18. . World Agroforestry | Transforming Lives and Landscapes with Trees (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  19. (англ.), архів оригіналу за 7 травня 2022, процитовано 27 грудня 2019
  20. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  21. . Cynthia | UNTAMED (брит.). 21 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  22. . Clean Cooking Alliance (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  23. http://www.cstraight.com, Cstraight Media-. . www.greenbeltmovement.org (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 7 квітня 2020.
  24. . Center for International Forestry Research (амер.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  25. . Peace Boat (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  26. (брит.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 27 грудня 2019.
  27. Wikina, Ebenezar; Journalist, ContributorDigital; Shaper, World Economic Forum Global (27 січня 2016). . HuffPost (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  28. . TED Blog (англ.). 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 7 квітня 2020.
  29. Lily, Mwangi (2 грудня 2018). . Kiss FM (амер.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  30. Communities, Africa Business. . Africa Business Communities (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  31. . Rekord East. 24 липня 2014. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  32. TIME 100 most influential people 2023. TIME. April 2023.
  33. BBC 100 Women 2023: Who is on the list this year?. BBC News (брит.). 23 листопада 2023. Процитовано 24 листопада 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vandzhira Matayi nar gruden 1971 r kenijska vchena ekolog i aktivistka vice prezident i regionalnij direktor z Afriki v Instituti svitovih resursiv sho znahoditsya v Najrobi Keniya U cij roli vona zajmayetsya globalnimi problemami vklyuchayuchi virubku lisiv ta dostup do energiyi Zhurnalom New African Magazine vona bula obrana odniyeyu iz 100 najvplivovishih afrikanciv ta afrikanou u 2018 roci za yiyi rol starshoyi radnici v Instituti svitovih resursiv a takozh za yiyi neshodavnyu kampaniyu z posadki ponad 30 miljoniv derev zavdyaki svoyij roboti v Zelenomu poyasi Vandzhira MatayiNarodilasyagruden 1971 52 roki KeniyaKrayina Keniya 1 Diyalnistzahisnicya dovkillyaAlma materd d Universitet Emori i dZnannya movanglijskaZakladd i Centr KarteraMatiVangari MaatayiNagorodi100 zhinok BBC 2023 Sajtwangarimaathai org Mediafajli u VikishovishiRannye zhittya ta osvitaVandzhira narodilasya ta virosla u Keniyi Yiyi mati Vangari Maatayi bula suspilnoyu ekologichnoyu i politichnoyu aktivistkoyu i pershoyu afrikankoyu yaka otrimala Nobelivsku premiyu miru v 2004 roci Matayi bula studentkoyu serednoyi shkoli dlya divchat State House v Najrobi Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vona pereyihala do Nyu Jorka shob navchatisya v koledzhah Gobart ta Vilyama Smita de zdobula specialnist biologiyi ta zakinchila v 1994 roci Vona otrimala stupin magisterki gromadskogo zdorov ya ta dilovogo administruvannya v Universiteti Emori Pislya zakinchennya navchannya Vandzhira priyednalasya do Centru Kartera de pracyuvala nad borotboyu z hvorobami Tut vona diznalasya pro hvorobi yaki vrazhali afrikanski spilnoti taki yak drakunkuloz onhocerkoz ta limfatichnij filyarioz Doslidzhennya ta kar yeraRuh Zelenij poyas Matayi vhodit do Vsesvitnoyi radi majbutnogo ta v pravlinnya Ruhu zelenogo poyasu Ruh zelenogo poyasu buv zasnovanij matir yu Vandzhiri Vangari v 1977 roci Iz 2002 roku Matayi obijmala posadu direktora z mizhnarodnih sprav Ruhu zelenogo poyasu a piznishe bula priznachena vikonavchim direktorom organizaciyi U cij organizaciyi vona keruvala programami zboru koshtiv ta kontrolyuvala mobilizaciyu resursiv a takozh spriyala mizhnarodnim zv yazkam Vandzhira zrozumila sho zhinki buli bilsh chujnimi koli Ruh Zelenij poyas zaklikav lyudej dopomogti posaditi dereva Vona rozpovila sho yiyi robota z posadki derev yaku takozh nazivayut agrolisom bula nathnena prirodoohoronnoyu robotoyu yiyi materi Pislya togo yak yiyi mati otrimala Nobelivsku premiyu miru Matayi suprovodzhuvala yiyi u svitovomu turne Koli v 2011 roci yiyi mati pomerla Vandzhira dopomogla klubu perezhiti chas perehodu Inshi organizaciyi ta fondi Vandzhira Matayi vistupaye yak direktor Institutu Vangari Maatayi Matayi ye starshoyu radniceyu Partnerstva zhinok pidpriyemic u vidnovlyuvanih dzherelah energiyi yakij prosuvaye zhinok u liderki z vidnovlyuvanoyi energetiki namagayuchis prinesti vidnovlyuvani dzherela energiyi majzhe chotirom miljonam zhinok u Shidnij Africi Dlya Matayi zaluchennya zhinok do vikoristannya vidnovlyuvanoyi energetiki ye odnim z ekonomichnih mozhlivostej yaki vidpovidayut nizci Cilej stalogo rozvitku Nezvazhayuchi na modernizaciyu sho vidbuvayetsya v Keniyi zhinki vse she vitrachayut kilka godin na den zbirayuchi drova a polovina vsih smertej ditej do 5 rokiv vidbuvayetsya cherez zabrudnennya povitrya v pobuti Matayi vhodit do konsultativnoyi radi Alyansu chistoyi kuhni a takozh ye chlenom Mizhnarodnoyi radi glavi Zemli Takozh vona vhodit do Radi opikuniv Centru mizhnarodnih doslidzhen lisovogo gospodarstva CIFOR Vona takozh ye odniyeyu z kilkoh shesti sekund yaki praktikuyut EQ Z 2016 roku Matayi obijmaye posadu golovi Fondu Vangari Maatayi Fond pragne prosuvati spadshinu Vangari Maatayi propaguyuchi molodim lyudyam kulturu cilespryamovanosti yaka maye zrobiti yih liderami Na zapitannya pro yiyi robotu z fondom Mathayi vidpovila Ya ne zhivu v tini moyeyi materi ya griyusya v yiyi svitli Fundaciya maye tri prioriteti pidtrimuvati dim Vangari Muta Maatayi prishepiti molodi liderski navichki shob spriyati tvorchosti ta smilivosti v molodomu vici Wanakesho i stipendialna pidtrimka molodi Yiyi vira u vazhlivist osviti molodi proilyustrovana yiyi robotoyu direktorom proyektu Institutu doslidzhennya miru ta navkolishnogo seredovisha Vangari Maatayi v Universiteti Najrobi WMI Cej institut zoseredzhuyetsya na prosuvanni pozitivnoyi etiki ta stalogo rozvitku Vihovannya molodi zavzhdi bulo odniyeyu z cilej Maatayi i vona stverdzhuye Lyudi ne narodzhuyutsya zipsovanimi U yakijs moment cij povedinci spriyaye kultura yaka spriyaye individualnomu vigrashu a ne kolektivnomu progresu Vona vvazhaye sho osvita molodi dozvolit pobuduvati mir i zmenshiti korupciyu v Keniyi oskilki molod viroste shob stati majbutnimi liderami Vona chasto govorit na ci temi oskilki ye motivacijnoyu dopovidachkoyu na temi molodizhnogo liderstva navkolishnogo seredovisha ta zmini klimatu Krim togo Matayi vhodit do radi Vsesvitnogo centru agrolisovodstva ICRAF u Keniyi U 2018 roci zhurnalom New African Magazine Matayi bula obrana yak odna zi 100 najvplivovishih afrikanok ta potrapila u spisok najvplivovishih afrikanskih zhinok za versiyeyu Afrikanskogo universitetu liderstva Stanom na gruden 2019 roku Matayi obijmala posadu vice prezidenta ta regionalnogo direktora z Afriki v Instituti svitovih resursiv U cij yakosti Matayi perekonala ministra navkolishnogo seredovisha Keniyi Dzhudi Vakhungu vzyati na sebe zobov yazannya vidnoviti 12 6 miljoniv akriv virubanih lisiv u Keniyi do 2030 roku spirayuchis na spadshinu ekologichnoyi aktivnosti yiyi materi Ce chastina Iniciativi vidnovlennya afrikanskih lisovih landshaftiv AFR100 yaku kontrolyuye Matayi Za neyu planuyetsya vidnovlennya ponad 100 miljoniv gektariv virubanih lisiv v Africi do 2030 roku NagorodiU kvitni 2023 roku zhurnal TIME nazvav Vandzhiru odniyeyu zi 100 najvplivovishih lyudej 2023 roku U listopadi 2023 roku vona uvijshla do spisku 100 zhinok BBC Posilannyahttps www bbc co uk news resources idt 02d9060e 15dc 426c bfe0 86a6437e5234 World Resources Institute angl 26 sichnya 2017 Arhiv originalu za 5 travnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 ALU amer 12 bereznya 2019 Arhiv originalu za 22 chervnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 womensactivism nyc Arhiv originalu za 23 kvitnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 Calendar Stanford Event events stanford edu angl Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 NobelPrize org amer Arhiv originalu za 24 kvitnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 BBC News brit Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2019 Daily Nation angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Chesler Ellen McGovern Terry 19 chervnya 2015 angl Routledge ISBN 978 1 317 48266 6 Arhiv originalu za 7 travnya 2022 Procitovano 7 travnya 2022 www2 hws edu angl Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 Metis Fund amer Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Global Landscapes Forum Paris 5 6 Dec amer Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 30 grudnya 2019 Food and Agriculture Organization of the United Nations Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 Nairobi Garage amer 16 bereznya 2017 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 World Future Council amer Arhiv originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 Landscape News amer 17 serpnya 2018 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 National Geographic angl 28 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 22 bereznya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 World Agroforestry Transforming Lives and Landscapes with Trees angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 angl arhiv originalu za 7 travnya 2022 procitovano 27 grudnya 2019 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 Cynthia UNTAMED brit 21 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Clean Cooking Alliance angl Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 http www cstraight com Cstraight Media www greenbeltmovement org angl Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2020 Center for International Forestry Research amer Arhiv originalu za 26 chervnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Peace Boat angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 brit Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 27 grudnya 2019 Wikina Ebenezar Journalist ContributorDigital Shaper World Economic Forum Global 27 sichnya 2016 HuffPost angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 27 grudnya 2019 TED Blog angl 25 veresnya 2019 Arhiv originalu za 21 travnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2020 Lily Mwangi 2 grudnya 2018 Kiss FM amer Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 Communities Africa Business Africa Business Communities angl Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2019 Rekord East 24 lipnya 2014 Arhiv originalu za 27 grudnya 2019 Procitovano 27 grudnya 2019 TIME 100 most influential people 2023 TIME April 2023 BBC 100 Women 2023 Who is on the list this year BBC News brit 23 listopada 2023 Procitovano 24 listopada 2023

Дата публікації:
Топ