Маалє-Адумім (івр. מַעֲלֵה אֲדוּמִּים) — ізраїльське місто в Юдеї, на Західному березі річки Йордан. Розташований у Юдейській пустелі, у 8 км на схід від Єрусалиму. Населення на 2013 рік — близько 37 тис.
Маалє-Адумім מַעֲלֵה אֲדוּמִּים | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
31°46′30″ пн. ш. 35°15′53″ сх. д. / 31.77500000002777725° пн. ш. 35.26472222224977315° сх. д.Координати: 31°46′30″ пн. ш. 35°15′53″ сх. д. / 31.77500000002777725° пн. ш. 35.26472222224977315° сх. д. | ||||
Країна | Ізраїль | |||
Регіон | Юдея і Самарія | |||
Засновано | 1975 | |||
Статус міста | 1991 | |||
Площа | 50 км² | |||
Населення | 37 525 (2015) | |||
Висота НРМ | 500 м | |||
Міста-побратими | Вільямспорт | |||
Телефонний код | (+972) 2 | |||
GeoNames | 281679 | |||
OSM | ↑4733522 ·R (Quds Governorate) | |||
Поштові індекси | 98ХХХ | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Benny Kashriel | |||
Вебсайт | maale-adummim.muni.il | |||
Мапа | ||||
Маалє-Адумім Маалє-Адумім (Ізраїль) | ||||
| ||||
| ||||
Маалє-Адумім у Вікісховищі |
Назва
Назва «Маалє адумім» буквально означає на івриті «Червоний підйом». У біблійні часи так називався значимий торговий і військовий шлях, що підіймався від Єрихону до Єрусалиму по гірському коридору через район скель, що мають червонуватий колір за рахунок вмісту фосфору в породі (пор. ар. «Тал'ат а дам»).
Цей коридор згадується двічі в книзі Ісуса Навина у зв'язку з визначенням кордону між наділами колін Юди і Веніяміна (Нав 15:7, 18:17). «Червоний підйом» визначений там як такий, що проходить південніше «Ущелини» (з визначеним артиклем, тобто ніби «Головної Ущелини»), яку прийнято ідентифікувати з непересихаючою і найбільш водоносною в регіоні ущелиною Прат (ар. «Ваді ел кельт»).
Історія
Сучасне місто засноване в 1975 році уздовж (дороги Єрусалим—Єрихон). На міській території розташовані ряд пам'яток, серед них — руїни стародавньої фортеці. Саме місце згадується ще в давньоєгипетських джерелах під назвою «Адам» і в книзі Ісуса Навина (15:7). Поселення тут існувало, очевидно, в усі історичні періоди, а фортеця була побудована хрестоносцями і називалася «Кастель Руж» (тобто «Червона фортеця»). Укріплення не було зруйновано, а аюбідський правитель Салах ед Дін пізніше перебудував його і використав. У турецькі часи тут була поліційна станція, підірвана англійцями. До Шестиденної війни Йорданія, що з 1948 року окупувала ці райони, тримала тут військовий пост. У наш час при будівництві сучасного міста були виявлені значні руїни монастиря св. Мартіруса візантійських часів з величезною багатобарвною мозаїчною підлогою, а трохи нижче монастиря є монастирські маслодавильні з добре збереженими ваннами і жолобами для оливкової олії.
Населення
Чисельність населення Маалє-Адумім — близько 37 тисяч чоловік. Близько чверті населення — вихідці з СНД. Більшість жителів міста працюють у Єрусалимі і в промисловій зоні Мішор-Адумім.
Міські райони
- «Га-Нхалім» (струмки) — головна вулиця з такою ж назвою, і вулиці, що носять назви ізраїльських струмків, в алфавітному порядку.
- «Авней га-Ґошен» — головна вулиця «Натів га-Ефод», і вулиці з назвами дорогоцінних каменів. Також у цьому районі розташований старий торговий центр «Кікар Ягалом».
- «Міцпе Нево» — складається з двох вулиць — «Міцпе Нево» і «Ґільґаль». Район вважається релігійним (у ньому в основному проживають англомовні релігійні євреї), і при в'їзді стоїть покажчик з проханням не в'їжджати в район у Шабат. Також у районі знаходиться єшива «Біркат Моше».
- «Прі Меґадім» — вулиці району носять назви відомих фраз і висловів з Пісні Пісень.
- «Цемах га-Саде» — вулиці цього району носять назви рослин.
- «Нофей га-Села» — вулиці цього району носять назви каменів і видів гірської породи.
- «Клей Шир» — вулиці носять назви біблійних музичних інструментів.
- «Га-Мецадім» — головна вулиця «Га-Мецадім». Там знаходяться руїни монастиря Мартіріуса візантійської епохи.
- «Месу» — головна вулиця — «Нетів Месу»
- «Мішор Адумім» — промислова зона.
Транспорт
Автобуси: 174, 175, 176, 177, 12, 124 та інші (кооперативу «Егед»).
Освіта
- Центр «Пісгá» — різні курси для підвищення кваліфікації вчителів.
- Середня школа «Декель Вільнаї» — по суті, ділиться на дві частини: «Алеф» і «Бет». Колись була однією школою, але через велику кількість учнів довелося добудувати і відокремити будівлю.
- Вища школа «Декель Вільнаї» — школа для старшокласників, і до вищевказаної «Декель Вільнаї» відноситься тільки однаковою назвою, не більше того (ця школа знаходиться в іншій частині міста).
- Початкова школа.
Культура і пам'ятки міста та околиць
- Музей Моше Кастеля
- Руїни монастиря авви Мартирія
- Художнє оформлення синагоги
- Спостережний пункт з видом на Єрусалим Міцпе Една.
Види Маалє-Адумім |
Примітки
- Місто розташоване на у ході Шестиденної війни 1967 року. (Ізраїль вважає ці території спірними, ООН — окупованими). Після Війни за незалежність і до Шестиденної війни територія «Західного берега» була окупована Трансйорданією, що буда перейменована після цього в Йорданію.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
- The Moshe Castel Museum of Art [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
Джерела
- Ма‘але-Адуммим // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maalye Adumim ivr מ ע ל ה א דו מ ים izrayilske misto v Yudeyi na Zahidnomu berezi richki Jordan Roztashovanij u Yudejskij pusteli u 8 km na shid vid Yerusalimu Naselennya na 2013 rik blizko 37 tis Maalye Adumim מ ע ל ה א דו מ ים gerbMaalye AdumimOsnovni dani31 46 30 pn sh 35 15 53 sh d 31 77500000002777725 pn sh 35 26472222224977315 sh d 31 77500000002777725 35 26472222224977315 Koordinati 31 46 30 pn sh 35 15 53 sh d 31 77500000002777725 pn sh 35 26472222224977315 sh d 31 77500000002777725 35 26472222224977315 Krayina IzrayilRegion Yudeya i SamariyaZasnovano 1975Status mista 1991Plosha 50 km Naselennya 37 525 2015 Visota NRM 500 mMista pobratimi VilyamsportTelefonnij kod 972 2GeoNames 281679OSM 4733522 R Quds Governorate Poshtovi indeksi 98HHH Miska vlada Mer mista Benny KashrielVebsajt maale adummim muni il Mapa Maalye AdumimMaalye Adumim Izrayil Maalye Adumim u VikishovishiNazvaNazva Maalye adumim bukvalno oznachaye na ivriti Chervonij pidjom U biblijni chasi tak nazivavsya znachimij torgovij i vijskovij shlyah sho pidijmavsya vid Yerihonu do Yerusalimu po girskomu koridoru cherez rajon skel sho mayut chervonuvatij kolir za rahunok vmistu fosforu v porodi por ar Tal at a dam Cej koridor zgaduyetsya dvichi v knizi Isusa Navina u zv yazku z viznachennyam kordonu mizh nadilami kolin Yudi i Veniyamina Nav 15 7 18 17 Chervonij pidjom viznachenij tam yak takij sho prohodit pivdennishe Ushelini z viznachenim artiklem tobto nibi Golovnoyi Ushelini yaku prijnyato identifikuvati z neperesihayuchoyu i najbilsh vodonosnoyu v regioni ushelinoyu Prat ar Vadi el kelt IstoriyaSuchasne misto zasnovane v 1975 roci uzdovzh dorogi Yerusalim Yerihon Na miskij teritoriyi roztashovani ryad pam yatok sered nih ruyini starodavnoyi forteci Same misce zgaduyetsya she v davnoyegipetskih dzherelah pid nazvoyu Adam i v knizi Isusa Navina 15 7 Poselennya tut isnuvalo ochevidno v usi istorichni periodi a fortecya bula pobudovana hrestonoscyami i nazivalasya Kastel Ruzh tobto Chervona fortecya Ukriplennya ne bulo zrujnovano a ayubidskij pravitel Salah ed Din piznishe perebuduvav jogo i vikoristav U turecki chasi tut bula policijna stanciya pidirvana anglijcyami Do Shestidennoyi vijni Jordaniya sho z 1948 roku okupuvala ci rajoni trimala tut vijskovij post U nash chas pri budivnictvi suchasnogo mista buli viyavleni znachni ruyini monastirya sv Martirusa vizantijskih chasiv z velicheznoyu bagatobarvnoyu mozayichnoyu pidlogoyu a trohi nizhche monastirya ye monastirski maslodavilni z dobre zberezhenimi vannami i zholobami dlya olivkovoyi oliyi NaselennyaChiselnist naselennya Maalye Adumim blizko 37 tisyach cholovik Blizko chverti naselennya vihidci z SND Bilshist zhiteliv mista pracyuyut u Yerusalimi i v promislovij zoni Mishor Adumim Miski rajoni Ga Nhalim strumki golovna vulicya z takoyu zh nazvoyu i vulici sho nosyat nazvi izrayilskih strumkiv v alfavitnomu poryadku Avnej ga Goshen golovna vulicya Nativ ga Efod i vulici z nazvami dorogocinnih kameniv Takozh u comu rajoni roztashovanij starij torgovij centr Kikar Yagalom Micpe Nevo skladayetsya z dvoh vulic Micpe Nevo i Gilgal Rajon vvazhayetsya religijnim u nomu v osnovnomu prozhivayut anglomovni religijni yevreyi i pri v yizdi stoyit pokazhchik z prohannyam ne v yizhdzhati v rajon u Shabat Takozh u rajoni znahoditsya yeshiva Birkat Moshe Pri Megadim vulici rajonu nosyat nazvi vidomih fraz i visloviv z Pisni Pisen Cemah ga Sade vulici cogo rajonu nosyat nazvi roslin Nofej ga Sela vulici cogo rajonu nosyat nazvi kameniv i vidiv girskoyi porodi Klej Shir vulici nosyat nazvi biblijnih muzichnih instrumentiv Ga Mecadim golovna vulicya Ga Mecadim Tam znahodyatsya ruyini monastirya Martiriusa vizantijskoyi epohi Mesu golovna vulicya Netiv Mesu Mishor Adumim promislova zona TransportAvtobusi 174 175 176 177 12 124 ta inshi kooperativu Eged OsvitaCentr Pisga rizni kursi dlya pidvishennya kvalifikaciyi vchiteliv Serednya shkola Dekel Vilnayi po suti dilitsya na dvi chastini Alef i Bet Kolis bula odniyeyu shkoloyu ale cherez veliku kilkist uchniv dovelosya dobuduvati i vidokremiti budivlyu Visha shkola Dekel Vilnayi shkola dlya starshoklasnikiv i do vishevkazanoyi Dekel Vilnayi vidnositsya tilki odnakovoyu nazvoyu ne bilshe togo cya shkola znahoditsya v inshij chastini mista Pochatkova shkola Kultura i pam yatki mista ta okolicM Yahilevich Dizajn zovnishnoyi stini z simvolom Mahnayim Sposterezhnij punkt u storonu gori Skopus Yerusalim Arheologichnij park Martirius Hudozhnij muzej Moshe Kastelya Muzej Moshe Kastelya Ruyini monastirya avvi Martiriya Hudozhnye oformlennya sinagogi Sposterezhnij punkt z vidom na Yerusalim Micpe Edna Vidi Maalye AdumimPrimitkiMisto roztashovane na u hodi Shestidennoyi vijni 1967 roku Izrayil vvazhaye ci teritoriyi spirnimi OON okupovanimi Pislya Vijni za nezalezhnist i do Shestidennoyi vijni teritoriya Zahidnogo berega bula okupovana Transjordaniyeyu sho buda perejmenovana pislya cogo v Jordaniyu Arhiv originalu za 2 sichnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 The Moshe Castel Museum of Art 30 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2015 DzherelaMa ale Adummim Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros