M-тео́рія — сучасна фізична теорія, створена з метою об'єднання фундаментальних взаємодій. Як базовий об'єкт використовується так звана «брана» (багатовимірна мембрана) — протяжний двовимірний або з великим числом вимірів (n-брана) об'єкт.
В середині 1990-х Едвард Віттен та інші фізики-теоретики виявили вагомі докази того, що різні теорії суперструн являють собою різні граничні випадки нерозробленої поки 11-мірної М-теорії. Це відкриття ознаменувало другу суперструнну революцію. Коли Віттен дав назву М-теорії, він не уточнював, що позначає М, імовірно, тому, що не відчував за собою права давати назву теорії, яку він не міг повністю описати. Припущення про те, що може позначати М, стало грою серед фізиків-теоретиків. Одні кажуть, що М означає «Містична», «Магічна» або «Материнська». Більш серйозні припущення — «Матрична» і «Мембранна». Скептики помітили, що М може бути перевернутою W — перша літера імені Witten (Віттен). Інші припускають, що М в М-теорії має означати «Відсутня» (англ. Missing) або навіть «Туманна» (англ. Murky).
Як правило, класична (не квантова) релятивістська динаміка n-бран будується на основі принципу найменшої дії для Многовиду розмірності n + 1 (n просторових вимірів плюс один часовий), що знаходиться в просторі вищої розмірності. Координати зовнішнього простору-часу розглядаються як поля, задані на многовиді брани. При цьому група Лоренца стає групою внутрішньої симетрії цих полів.
Дуальності
У середині 1980-х теоретики прийшли до висновку, що суперсиметрія, яка є центральною ланкою теорії струн, може бути включена в неї не одним, а п'ятьма різними способами, що призводить до п'яти різних теорій: типу I, типів IIA і IIB, і двох гетеротичних струнних теорій. З міркувань здорового глузду (не може діяти одночасно 2 варіанти одного і того ж фізичного закону) вважалося, що тільки одна з них могла претендувати на роль «теорії всього», причому та, яка при низьких енергіях і компактифікованих шести додаткових вимірах узгоджувалася б з реальними спостереженнями. Залишалися відкритими питання про те, яка саме теорія найадекватніша і що робити з іншими чотирма теоріями.
У ході другої суперструнної революції було показано, що таке наївне уявлення хибне: всі п'ять суперструних теорій тісно пов'язані одна з одною, будучи різними граничними випадками єдиної 11-вимірної фундаментальної теорії (М-теорія).
Всі п'ять суперструнних теорій пов'язані одна з одною перетвореннями, іменованими дуальностями. Якщо дві теорії пов'язані між собою перетворенням дуальності (дуальним перетворенням), це означає, що першу з них можна перетворити так, що одна з її меж буде еквівалентна другій теорії.
Крім того, дуальності пов'язують величини, які вважалися різними. Великі і малі масштаби, сильні та слабкі константи зв'язку — ці величини завжди вважалися абсолютно чіткими межами поведінки фізичних систем як в класичній теорії поля, так і в квантовій. Струни, тим не менш, можуть усувати відмінність між великим і малим, сильним і слабким.
Т-дуальність
Припустимо, ми знаходимося в десятивимірному просторі-часі, що означає, що у нас дев'ять просторових і один часовий вимір. Уявімо один з просторових вимірів колом радіуса , такого щоб при переміщенні в цьому напрямку на відстань повернутися в ту ж точку, звідки стартували.
Частинка, що мандрує по колу, має квантований імпульс, що дає певний внесок у повну енергію частинки. Однак для струни все буде інакше, оскільки на відміну від частинки струна може «намотуватися» на коло. Число оборотів навколо кола називається «топологічним числом», і ця величина також квантована. Ще однією особливістю струнної теорії є те, що імпульсні моди та моди витків (гвинтові моди) є взаємозамінними, тому що можна замінити радіус кола величиною , де — Довжина струни. Якщо значно менше довжини струни, то величина буде дуже велика. Таким чином, змінюючи імпульсні моди і гвинтові моди струни, можна перемикатися між великим і дрібним масштабом.
Цей тип дуальності називають Т-дуальністью. Т-дуальність пов'язує теорію суперструн типу IIA з теорією суперструн типу IIB. Це означає, що якщо взяти теорію типу IIA і теорію типу IIB і компактифікувати їх на коло, а потім поміняти гвинтові і імпульсні моди, а значить, і масштаби, то можна побачити, що теорії помінялися місцями. Те ж саме вірно і для двох гетеротичних теорій.
S-дуальність
З іншого боку, у будь-якої фізичної взаємодії є своя константа зв'язку. Для електромагнетизму константа зв'язку пропорційна квадрату електричного заряду. Коли фізики вивчали квантові аспекти електромагнетизму, то у них не вийшло побудувати точну теорію, яка б описувала поведінку на всіх енергетичних масштабах. Тому вони розбили весь діапазон енергій на відрізки і для кожного з них побудували рішення. Кожному з цих відрізків відповідала своя константа зв'язку. При нормальних енергіях константа зв'язку мала, і на найближчих декількох відрізках її можна використовувати як хороше наближення до її реальних значень. Проте, коли константа зв'язку велика, методи, використовувані при роботі з нормальними енергіями, вже не працюють, і ці відрізки стають даремними.
Аналогічна картина в струнній теорії. У ній теж є своя константа зв'язку, однак, на відміну від теорій елементарних частинок, струнна константа зв'язку — це не просто число, а параметр, що залежить від певної коливальної моди струни, званої ділатоном. Зміна знаку поля ділатона на протилежний змінює константу зв'язку з дуже великої на дуже маленьку. Такий тип симетрії називається . Якщо дві теорії пов'язані між собою S-дуальністю (S-дуальні одна одній), то одна з цих теорій, з сильним зв'язком (сильною константою зв'язку), буде еквівалентною іншій теорії, зі слабким зв'язком. Необхідно зауважити, що теорії з сильним зв'язком не можна досліджувати шляхом розкладання в ряди (такі теорії називають непертурбативними, на відміну від пертурбативних, які можна розкладати в ряди), а теорії зі слабким зв'язком — можна. Таким чином, якщо дві теорії S-дуальні одна одній, то достатньо зрозуміти слабку теорію, оскільки це еквівалентно розумінню сильної теорії.
Суперструнні теорії пов'язані S-дуальністю наступним чином: суперструнна теорія типу I S-дуальна гетеротичній SO (32) теорії, а теорія типу IIB S-дуальна сама собі.
U-дуальність
Існує також симетрія, що зв'язує перетворення S-дуальності і T-дуальності. Вона називається U-дуальністю й найчастіше зустрічається в контексті так званих U-дуальних груп симетрії в М-теорії, визначених на конкретних топологічних просторах. U-дуальність являє собою об'єднання в цих просторах S-дуальності і T-дуальності, які, як можна показати на , не комутують одна з одною.
Розвиток 11-вимірної М-теорії дозволив фізикам зазирнути за межі часу, перед яким стався Великий вибух. Швидше за все ця теорія буде видозмінюватися, дозволить виділити значно більшу кількість просторів, а можливо визнати можливість існування абсолюту поза простором-часом.
Примітки
- Winding number можна перекласти як «число намоток», «число оборотів», «число витків».
- Гуков, С. Г. Введение в струнные дуальности // Успехи физических наук. — М., 1998. — Т. 168, № 7. — С. 705—717.
Див. також
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M teo riya suchasna fizichna teoriya stvorena z metoyu ob yednannya fundamentalnih vzayemodij Yak bazovij ob yekt vikoristovuyetsya tak zvana brana bagatovimirna membrana protyazhnij dvovimirnij abo z velikim chislom vimiriv n brana ob yekt V seredini 1990 h Edvard Vitten ta inshi fiziki teoretiki viyavili vagomi dokazi togo sho rizni teoriyi superstrun yavlyayut soboyu rizni granichni vipadki nerozroblenoyi poki 11 mirnoyi M teoriyi Ce vidkrittya oznamenuvalo drugu superstrunnu revolyuciyu Koli Vitten dav nazvu M teoriyi vin ne utochnyuvav sho poznachaye M imovirno tomu sho ne vidchuvav za soboyu prava davati nazvu teoriyi yaku vin ne mig povnistyu opisati Pripushennya pro te sho mozhe poznachati M stalo groyu sered fizikiv teoretikiv Odni kazhut sho M oznachaye Mistichna Magichna abo Materinska Bilsh serjozni pripushennya Matrichna i Membranna Skeptiki pomitili sho M mozhe buti perevernutoyu W persha litera imeni Witten Vitten Inshi pripuskayut sho M v M teoriyi maye oznachati Vidsutnya angl Missing abo navit Tumanna angl Murky Yak pravilo klasichna ne kvantova relyativistska dinamika n bran buduyetsya na osnovi principu najmenshoyi diyi dlya Mnogovidu rozmirnosti n 1 n prostorovih vimiriv plyus odin chasovij sho znahoditsya v prostori vishoyi rozmirnosti Koordinati zovnishnogo prostoru chasu rozglyadayutsya yak polya zadani na mnogovidi brani Pri comu grupa Lorenca staye grupoyu vnutrishnoyi simetriyi cih poliv Dualnosti U seredini 1980 h teoretiki prijshli do visnovku sho supersimetriya yaka ye centralnoyu lankoyu teoriyi strun mozhe buti vklyuchena v neyi ne odnim a p yatma riznimi sposobami sho prizvodit do p yati riznih teorij tipu I tipiv IIA i IIB i dvoh geterotichnih strunnih teorij Z mirkuvan zdorovogo gluzdu ne mozhe diyati odnochasno 2 varianti odnogo i togo zh fizichnogo zakonu vvazhalosya sho tilki odna z nih mogla pretenduvati na rol teoriyi vsogo prichomu ta yaka pri nizkih energiyah i kompaktifikovanih shesti dodatkovih vimirah uzgodzhuvalasya b z realnimi sposterezhennyami Zalishalisya vidkritimi pitannya pro te yaka same teoriya najadekvatnisha i sho robiti z inshimi chotirma teoriyami U hodi drugoyi superstrunnoyi revolyuciyi bulo pokazano sho take nayivne uyavlennya hibne vsi p yat superstrunih teorij tisno pov yazani odna z odnoyu buduchi riznimi granichnimi vipadkami yedinoyi 11 vimirnoyi fundamentalnoyi teoriyi M teoriya Vsi p yat superstrunnih teorij pov yazani odna z odnoyu peretvorennyami imenovanimi dualnostyami Yaksho dvi teoriyi pov yazani mizh soboyu peretvorennyam dualnosti dualnim peretvorennyam ce oznachaye sho pershu z nih mozhna peretvoriti tak sho odna z yiyi mezh bude ekvivalentna drugij teoriyi Krim togo dualnosti pov yazuyut velichini yaki vvazhalisya riznimi Veliki i mali masshtabi silni ta slabki konstanti zv yazku ci velichini zavzhdi vvazhalisya absolyutno chitkimi mezhami povedinki fizichnih sistem yak v klasichnij teoriyi polya tak i v kvantovij Struni tim ne mensh mozhut usuvati vidminnist mizh velikim i malim silnim i slabkim T dualnist Pripustimo mi znahodimosya v desyativimirnomu prostori chasi sho oznachaye sho u nas dev yat prostorovih i odin chasovij vimir Uyavimo odin z prostorovih vimiriv kolom radiusa R displaystyle R takogo shob pri peremishenni v comu napryamku na vidstan L 2 p R displaystyle L 2 pi R povernutisya v tu zh tochku zvidki startuvali Chastinka sho mandruye po kolu maye kvantovanij impuls sho daye pevnij vnesok u povnu energiyu chastinki Odnak dlya struni vse bude inakshe oskilki na vidminu vid chastinki struna mozhe namotuvatisya na kolo Chislo oborotiv navkolo kola nazivayetsya topologichnim chislom i cya velichina takozh kvantovana She odniyeyu osoblivistyu strunnoyi teoriyi ye te sho impulsni modi ta modi vitkiv gvintovi modi ye vzayemozaminnimi tomu sho mozhna zaminiti radius R displaystyle R kola velichinoyu L s t 2 R displaystyle L st 2 R de L s t displaystyle L st Dovzhina struni Yaksho R displaystyle R znachno menshe dovzhini struni to velichina L s t 2 R displaystyle L st 2 R bude duzhe velika Takim chinom zminyuyuchi impulsni modi i gvintovi modi struni mozhna peremikatisya mizh velikim i dribnim masshtabom Cej tip dualnosti nazivayut T dualnistyu T dualnist pov yazuye teoriyu superstrun tipu IIA z teoriyeyu superstrun tipu IIB Ce oznachaye sho yaksho vzyati teoriyu tipu IIA i teoriyu tipu IIB i kompaktifikuvati yih na kolo a potim pominyati gvintovi i impulsni modi a znachit i masshtabi to mozhna pobachiti sho teoriyi pominyalisya miscyami Te zh same virno i dlya dvoh geterotichnih teorij S dualnist Z inshogo boku u bud yakoyi fizichnoyi vzayemodiyi ye svoya konstanta zv yazku Dlya elektromagnetizmu konstanta zv yazku proporcijna kvadratu elektrichnogo zaryadu Koli fiziki vivchali kvantovi aspekti elektromagnetizmu to u nih ne vijshlo pobuduvati tochnu teoriyu yaka b opisuvala povedinku na vsih energetichnih masshtabah Tomu voni rozbili ves diapazon energij na vidrizki i dlya kozhnogo z nih pobuduvali rishennya Kozhnomu z cih vidrizkiv vidpovidala svoya konstanta zv yazku Pri normalnih energiyah konstanta zv yazku mala i na najblizhchih dekilkoh vidrizkah yiyi mozhna vikoristovuvati yak horoshe nablizhennya do yiyi realnih znachen Prote koli konstanta zv yazku velika metodi vikoristovuvani pri roboti z normalnimi energiyami vzhe ne pracyuyut i ci vidrizki stayut daremnimi Analogichna kartina v strunnij teoriyi U nij tezh ye svoya konstanta zv yazku odnak na vidminu vid teorij elementarnih chastinok strunna konstanta zv yazku ce ne prosto chislo a parametr sho zalezhit vid pevnoyi kolivalnoyi modi struni zvanoyi dilatonom Zmina znaku polya dilatona na protilezhnij zminyuye konstantu zv yazku z duzhe velikoyi na duzhe malenku Takij tip simetriyi nazivayetsya Yaksho dvi teoriyi pov yazani mizh soboyu S dualnistyu S dualni odna odnij to odna z cih teorij z silnim zv yazkom silnoyu konstantoyu zv yazku bude ekvivalentnoyu inshij teoriyi zi slabkim zv yazkom Neobhidno zauvazhiti sho teoriyi z silnim zv yazkom ne mozhna doslidzhuvati shlyahom rozkladannya v ryadi taki teoriyi nazivayut neperturbativnimi na vidminu vid perturbativnih yaki mozhna rozkladati v ryadi a teoriyi zi slabkim zv yazkom mozhna Takim chinom yaksho dvi teoriyi S dualni odna odnij to dostatno zrozumiti slabku teoriyu oskilki ce ekvivalentno rozuminnyu silnoyi teoriyi Superstrunni teoriyi pov yazani S dualnistyu nastupnim chinom superstrunna teoriya tipu I S dualna geterotichnij SO 32 teoriyi a teoriya tipu IIB S dualna sama sobi U dualnist Isnuye takozh simetriya sho zv yazuye peretvorennya S dualnosti i T dualnosti Vona nazivayetsya U dualnistyu j najchastishe zustrichayetsya v konteksti tak zvanih U dualnih grup simetriyi v M teoriyi viznachenih na konkretnih topologichnih prostorah U dualnist yavlyaye soboyu ob yednannya v cih prostorah S dualnosti i T dualnosti yaki yak mozhna pokazati na ne komutuyut odna z odnoyu Rozvitok 11 vimirnoyi M teoriyi dozvoliv fizikam zazirnuti za mezhi chasu pered yakim stavsya Velikij vibuh Shvidshe za vse cya teoriya bude vidozminyuvatisya dozvolit vidiliti znachno bilshu kilkist prostoriv a mozhlivo viznati mozhlivist isnuvannya absolyutu poza prostorom chasom PrimitkiWinding number mozhna pereklasti yak chislo namotok chislo oborotiv chislo vitkiv Gukov S G Vvedenie v strunnye dualnosti Uspehi fizicheskih nauk M 1998 T 168 7 S 705 717 Div takozhBrana Teoriya superstrun Teoriya vsogo Teoriya Velikogo vibuhu Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi