Ліфт на ешафот (фільм)

«Ліфт на ешафот» (фр. Ascenseur pour l'échafaud) — французька кримінальна драма 1958 року, режисерський дебют режисера Луї Маля. Сценарій стрічки написано за однойменним романом Ноеля Калефа, що був опублікований у 1956 році.

Ліфт на ешафот
фр. Ascenseur pour l'échafaud
Французький постер до фільму
Жанр	кримінальна драма
Режисер	Луї Маль
Продюсер	Жан Тюїлльє
Сценарист	Луї Маль Роже Нім'є Ноель Калеф
На основі	Ліфт на ешафот Ноеля Калефа
У головних ролях	Жанна Моро
Оператор	Анрі Декае
Композитор	Майлз Девіс
Художник	Жан Мандаро, Ріно Монделіні
Кінокомпанія	Nouvelles Editions de Films
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	91 хв.
Мова	французька
Країна	Франція
Рік	1958
Дата виходу	29 січня 1958 (Франція)
Касові збори	1 905 253 (відвідувань у Франції)
IMDb	ID 0051378
Рейтинг	IMDb:

Сюжет

У VIII-му окрузі Парижа Жульєн Таверньє (), колишній парашутист Іноземного легіону, ветеран воєн в Індокитаї і Алжирі, спланував зі своєю коханкою Флоранс (Жанна Моро) ідеальне вбивство її чоловіка та свого боса Симона Караля́ — збройового і нафтового магната. Жульєн залазить по мотузку в офіс жертви, удаючи, що закрився в кабінеті (за допомогою секретарки, не посвяченою в справу). Вбивство проходить гладко, проте, збираючись від'їжджати на машині, він бачить, що забув мотузок, що звисає з вікна, і вирішує за ним повернутися, залишивши машину відкритою і заведеною. По дорозі за мотузком Жюльєн застряє в ліфті, оскільки будівля закривалася на вихідні і сторож перед тим, як піти, вимкнув електрику. Водночас молода пара — автовикрадач Луї і квіткарка Веронік — викрадають машину Жульєна. Луї знаходить пістолет і міні-камеру в бардачку та починає уявляти себе секретним агентом та героєм війни, гасаючи з подругою на машині по нічному місту і шосе.

На ніч Луї і Веронік зупиняються в мотелі разом з німецькою подружньою парою, що випадково познайомилася з ними. Веронік робить знімки обох пар на камеру Таверньє. Вранці Луї намагається викрасти розкішний «Мерседес» німців, але німці його виявляють, і він вбиває їх пістолетом Жульєна. Луї і Веронік вдається втекти з місця злочину. Пізніше, усвідомивши неминучість відплати за злочин, Веронік намагається накласти на себе руки і переконує Луї зробити те ж саме, але не розраховує з дозу ліків.

Поліція йде по хибному сліду, розслідуючи версію, що вбивця — Жульєн. Докази неспростовні: адже Луї і Веронік зупинилися в мотелі під ім'ям подружньої пари Таверньє. За ним їдуть в офіс Караля. Включається електрика, і Жульєну вдається піти з будівлі непоміченим, в той час, як поліціянти знаходять труп його боса. Через деякий час Жульєна заарештовують в кафе за підозрою у вбивстві німецької подружньої пари.

Дружина Симона Флоранс бачила машину Жульєна з Веронік на пасажирському сидінні, але умовила сама себе, що помилилася. Тому вона вночі, незважаючи на зливу і грозу, шукає Жульєна і в одному з барів зустрічає його друга. О 5-й годині ранку їх обох заарештовують, але пізніше відпускають, дізнавшись, що вона — дружина Караля. Заголовки вранішніх газет свідчать, що Жульєн — вбивця туристів, проте Флоранс цьому не вірить, починає власне розслідування і швидко знаходить справжніх злочинців. Вона їде за Луї, який хоче забрати фотографії з мотелю, де його й заарештовує поліція. Флоранс і Жільєна звинувачують у вбивстві Симона Караля, оскільки на плівці з міні-камери є і їхні спільні фотографії, що свідчить про їх зв'язок і мотиви до вбивства Симона.

У ролях

•	…	Жульєн Таверньє
• Жанна Моро	…	Флоранс Караля
•	…	Луї
•	…	Симон Караля
• (Фелікс Мартен)	…	Крістіан Сюберві
• (Юбер Дешам)	…	заступник
• Ліно Вентура	…	комісар Шер'є
•	…	Хорст Бенкер
•	…	Вероніка
•	…	Фріда Бенкер
•	…	інспектор на допиті Таверньє
• Жан-Клод Бріалі	…	постоялець в мотелі (в титрах відсутній)

Знімальна група

• Автори сценарію — Луї Маль, Роже Нім'є, Ноель Калеф
• Режисер-постановник — Луї Маль
• Продюсер — Жан Тюїлльє
• Оператор — Анрі Декае
• Композитор — Майлз Девіс
• Монтаж — Леонід Азар
• Художник-постановник — Жан Мандаро, Ріно Монделіні

Літературна основа

Сюжет фільму значно відрізняється від сюжету однойменного роману . Зокрема, в літературному творі головний герой убиває не шефа (він же — чоловік його коханки), а свого кредитора; Жульєн мусить повернутися до офісу, щоб забрати забуті у своєму кабінеті документи, які можуть зруйнувати його алібі, а не через помічену мотузку, та багато іншого. Найсуттєвішим розходженням між книгою й фільмом є вирішення фіналу: у книзі Н. Калефа інсценоване Жульєном Таверньє самогубство не викликає жодних підозр у поліції, молода парочка, не запідозрена у вбивстві іноземних туристів, вкорочує собі віку, а Жульєн залишається звинуваченим у цьому злочині на основі речових доказів і свідчень очевидців та чекає на смертний вирок.

Нагороди та номінації

Список нагород та номінацій
Кінопремія	Дата церемонії	Категорія	Номінант(и)	Результат	Дж
Приз Луї Деллюка	1957	Найкращий фільм	Ліфт на ешафот	Перемога

Примітки

1. Ascenseur pour l'échafaud (1958) на сайті JPBox-Office. Процитовано 10.04.2017
2. Нагороди та номінації фільму Ліфт на ешафот на сайті IMDb (англ.)

Джерела

• Лурселль, Жак. Ascenseur pour l'échafaud / Лифт на эшафот // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 210—212. — 3000 прим. — .(рос.)

Посилання

• Ліфт на ешафот на сайті IMDb (англ.) (станом на 10.04.2017)
• Ліфт на ешафот на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 10.04.2017)