Літофони (от дав.-гр. λίθος — 'камінь' та φωνή — 'звук') — ударні музичні інструменти з каменю. Належать до так званих ідіофонів.
За своїм походженням літофони можуть бути як штучними, так і природними (камені, валуни, сталактити, сталагміти тощо). У печерах зустрічаються кам'яні складки, що видають звуки різної висоти та різного тембру, якщо по них чим-небудь вдарити - скоріше за все, ця їх властивість була відома стародавній людині. Звук при грі на літофонах витягується шляхом удару (калаталом, іншим каменем тощо); його висота може бути як фіксованою, так і нефіксованою.
Власне літофони як цілеспрямовано виготовлені інструменти з'являються в епоху неоліту. Так, в 1949 році в Південному В'єтнамі були виявлені одинадцять кам'яних прямокутних плит довжиною від 65 до 100 см, що датуються IV-III тисячоліттям до н. е. Залежно від свого розміру вони видають звуки різної висоти; інтенсивність звучання, можливо, регулювалася резонатором у вигляді викопаної ями . Наразі цей літофон є частиною експонатів паризького Музею людини.
Крім В'єтнаму, де аж до теперішнього часу існують ансамблі літофонів (що називаються [en]), кам'яні інструменти поширені в Кореї, Японії, Індії, Камбоджі, Океанії, Латинській Америці. Крім того, літофони відомі у берберів, тувинців, нанайців та інших народів.
Особливо важливу роль літофони грають в культурі Китаю . У 1978 році були знайдені найдавніші з відомих китайських літофонів, що належать династії Ся (бл. 2070-1600 до н. е.). Для виготовлення кам'яних інструментів використовувалися як символічно значущі яшма та нефрит, так і жадеїт, мармур, граніт, вапняк та ін (володіють гарною звукопровідністю). Найчастіше китайські літофони мали вигляд двох рядів кам'яних пластин, підвішених до дерев'яної рами, число яких могло варіюватися від 1 до 32. Інструменти з одного каменю мали назву тецін, з декількох - бяньцін. Найбільшого поширення набули бяньцін з 16 камінням .
У різних країнах та культурах зустрічаються різноманітні різновиди літофонів: кам'яні била, горизонтально або вертикально підвішені набори плиток або брусків, певним чином розташовані кам'яні диски, так звані «співучі колони» тощо. У Європі в XIX-XX століттях створювалися експериментальні літофони . Наприклад, набір кам'яних пластинок, які виробляють , використовував у своїх композиціях Карл Орф.
Примітки
- {{{2}}} // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- James Blades. . Grove Music Online (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
- Гнездилова, 2005, с. 36.
- Алпатова, 2019, с. 151-152.
- Stone chimes в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2021-03-21 (англ.)
- Аблова, 2011, с. 110.
- Аблова, 2011, с. 111.
- Аблова, 2011, с. 117.
- Аблова, 2011, с. 118.
- Аблова, 2011, с. 119.
- Beck, 2013, с. 50.
Література
- Алпатова А. С. История музыки. Архаика в мировой музыкальной культуре. — М : Юрайт, 2019. — С. 247.
- Гнездилова И.Н. Культурология: история культуры. — Вектор Бук, 2005. — .
- Аблова А. Семиотика камня: К проблеме исследования китайских литофонов // Голос в культуре: Ритмы и голоса природы в музыке. — Российский институт истории искусств, 2011. — С. 110—123.
- Lithophone // Encyclopedia of Percussion / John H. Beck. — Routledge, 2013. — P. 50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litofoni ot dav gr li8os kamin ta fwnh zvuk udarni muzichni instrumenti z kamenyu Nalezhat do tak zvanih idiofoniv Litofon v Efiopiyi Za svoyim pohodzhennyam litofoni mozhut buti yak shtuchnimi tak i prirodnimi kameni valuni stalaktiti stalagmiti tosho U pecherah zustrichayutsya kam yani skladki sho vidayut zvuki riznoyi visoti ta riznogo tembru yaksho po nih chim nebud vdariti skorishe za vse cya yih vlastivist bula vidoma starodavnij lyudini Zvuk pri gri na litofonah vityaguyetsya shlyahom udaru kalatalom inshim kamenem tosho jogo visota mozhe buti yak fiksovanoyu tak i nefiksovanoyu Vlasne litofoni yak cilespryamovano vigotovleni instrumenti z yavlyayutsya v epohu neolitu Tak v 1949 roci v Pivdennomu V yetnami buli viyavleni odinadcyat kam yanih pryamokutnih plit dovzhinoyu vid 65 do 100 sm sho datuyutsya IV III tisyacholittyam do n e Zalezhno vid svogo rozmiru voni vidayut zvuki riznoyi visoti intensivnist zvuchannya mozhlivo regulyuvalasya rezonatorom u viglyadi vikopanoyi yami Narazi cej litofon ye chastinoyu eksponativ parizkogo Muzeyu lyudini Krim V yetnamu de azh do teperishnogo chasu isnuyut ansambli litofoniv sho nazivayutsya en kam yani instrumenti poshireni v Koreyi Yaponiyi Indiyi Kambodzhi Okeaniyi Latinskij Americi Krim togo litofoni vidomi u berberiv tuvinciv nanajciv ta inshih narodiv Kitajskij byancin Osoblivo vazhlivu rol litofoni grayut v kulturi Kitayu U 1978 roci buli znajdeni najdavnishi z vidomih kitajskih litofoniv sho nalezhat dinastiyi Sya bl 2070 1600 do n e Dlya vigotovlennya kam yanih instrumentiv vikoristovuvalisya yak simvolichno znachushi yashma ta nefrit tak i zhadeyit marmur granit vapnyak ta in volodiyut garnoyu zvukoprovidnistyu Najchastishe kitajski litofoni mali viglyad dvoh ryadiv kam yanih plastin pidvishenih do derev yanoyi rami chislo yakih moglo variyuvatisya vid 1 do 32 Instrumenti z odnogo kamenyu mali nazvu tecin z dekilkoh byancin Najbilshogo poshirennya nabuli byancin z 16 kaminnyam U riznih krayinah ta kulturah zustrichayutsya riznomanitni riznovidi litofoniv kam yani bila gorizontalno abo vertikalno pidvisheni nabori plitok abo bruskiv pevnim chinom roztashovani kam yani diski tak zvani spivuchi koloni tosho U Yevropi v XIX XX stolittyah stvoryuvalisya eksperimentalni litofoni Napriklad nabir kam yanih plastinok yaki viroblyayut vikoristovuvav u svoyih kompoziciyah Karl Orf Primitki 2 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros James Blades Grove Music Online angl Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 Gnezdilova 2005 s 36 Alpatova 2019 s 151 152 Stone chimes v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2021 03 21 angl Ablova 2011 s 110 Ablova 2011 s 111 Ablova 2011 s 117 Ablova 2011 s 118 Ablova 2011 s 119 Beck 2013 s 50 LiteraturaAlpatova A S Istoriya muzyki Arhaika v mirovoj muzykalnoj kulture M Yurajt 2019 S 247 Gnezdilova I N Kulturologiya istoriya kultury Vektor Buk 2005 ISBN 5 88131 409 3 Ablova A Semiotika kamnya K probleme issledovaniya kitajskih litofonov Golos v kulture Ritmy i golosa prirody v muzyke Rossijskij institut istorii iskusstv 2011 S 110 123 Lithophone Encyclopedia of Percussion John H Beck Routledge 2013 P 50