Літко Анатолій Якович

Анато́лій Я́кович Літкó (23 вересня 1935(1935-09-23), Городнє, Харківська область — 27 лютого 2008(2008-02-27), Харків) — український театральний режисер, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Володимира Блавацького Національної спілки театральних діячів України.

Анатолій Якович Літко
Народився	23 вересня 1935(1935-09-23) Городнє, Краснокутський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер	27 лютого 2008(2008-02-27) (72 роки) Харків, Україна
Поховання	^d
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	театральний режисер, театральний педагог
Alma mater	Харківський державний театральний інститут (1956) і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського (1963)
Відомі учні	Макогонов Володимир Сергійович
Заклад	Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка Миколаївський академічний художній драматичний театр Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Нагороди
Мирослава Вікторівна Філіпович Олександр Сергійович Шпильовий Особисте життя Був одружений чотири рази на актирисах: , , О. Копітиній та . Анатолій Якович Літко помер 27 лютого 2008 у Харкові. Похований на 14 міському цвинтарі за адресою: місто Харків, Слобідский район, вулиця Луи Пастера, 1. Список поставлених вистав на сценах різних театрів Миколаївський обласний український музично-драматичний театр «Коли мертві оживають» І. Рачада «Партизанська іскра» Б. Аров, М. Саєнко Миколаївський обласний російський драматичний театр ім. В. П. Чкалова «Нічна повість» К. Хоїнський «Каса маре» І. Друце «Солдатська вдова» В. Анкілов «Третя патетична» М. Погодін «Гнів» Н.Троянов «Ідиот» Ф. Достоєвський «Людина зі сторони» І. Дворецький «Олімпійкі» А. Галін «Гра тіней» Ю. Едліс «Страсті за Ісусом» А. Маляров «Поминальна молитва» Г. Горін по Шолом-Алейхему «Жиди города Пітера» А. Стругацький, Б. Стругацький «Викрадення Джонні Дорсета» О. Генрі «Геркулес і Авгієві конюшні» Ф. Дюренмант «Рос непереможний» В. Ганічев, А. Маляров «Купую вашого чоловіка» М. Задорнов «Ваша сестра і полонянка» Л. Розумовські «Чертова мельниця» Я. Дарда, І. Шток «Перед західом сонця» Г. Гауптман «З ночі в ніч» А. Вербець «Шельменко Денщик» Г. Квітка-Основ'яненко «Божевільний день Фігаро» П. Бомарше «Три сестри» А. Чехов «А далі — тиша» В. Дельмар Харківський театр юного глядача «Женітьба» за М. Гоголем «Звернення до Петра» А. Літко, Л. Філіпенко Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка «Украли консула» Г. Мдівані «Дружина Клода» О. Дюма «Людина за бортом» А. Школьник «Дарую тобі життя» Д. Валєєв «Таке довге, довге літо» М. Зарудний «Живий труп» Л. Толстой «Російські люди» К. Симонов «Ричард ІІІ» В. Шекспір «Не стріляйте білих лебедів» Б. Васильєв «Макбет» Е.Іонеско «Сьома свіча» З.Сагалов «Соло щасливої людини» А.Милер «Фортінбрас не прийде» Валерій Гитін «Хто Винен» або «Безталанна» І. Карпенко-Карий Дніпропетровський український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка «Солдатська вдова» В. Анкілов «Не стріляйте білих лебедів» Б. Васильєв «Птахи нашої молодості» Й. Друце «Допит» С. Родіонов «Святий і грішний» М. Варфоломєєв «Безталанна» І. Карпенко-Карий «Оборона Буші» М. Старицький «Ричард ІІІ» В. Шекспір «Шельменко Денщик» Г. Квітка-Основ'яненко «Десант» А. Літко, Л. Філіпенко Бакінський російський драматичний театр ім. С. Вургуна «Рядові» О. Дударєв Хмельницький музично-драматичний театр ім. Г. І. Петровського "Хто винен… або «Безталанна» І. Карпенко — Карий. «Мамина хатина» О. Карпенко. «Провінціалки» Я. Стельмах Селістрінський драматичний театр ім. С. Доброплодного (Болгарія) «Геркулес і Авгієві конюшні» Ф. Дюренмант «Останній відвідувач» У. Дозорцев Примітки . Національна спілка театральних діячів України. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 24.01.2022. Умер актер Харьковского театра им. Т. Шевченко А. Литко. Status Quo (рос.). 30 жовтня 2023. Процитовано 5 листопада 2023. На 73 году жизни скончался известный актер театра имени Шевченко, заслуженный деятель искусств Украины Анатолий Литко - Новости Харькова и Харьковской области. МГ «Объектив». archive.objectiv.tv. Процитовано 5 листопада 2023. К столетию «шевченковцев»: Анатолий Літко. ВРЕМЯ. 15 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2023. О. Райковська (1966). «Людина за бортом». м. Івано-Франківськ. К столетию «шевченковцев»: Анатолий Літко. ВРЕМЯ. 15 вересня 2020. Процитовано 19 грудня 2023. Давидова І. (1994). Театр міста корабелів. Миколаїв: Ріон. Плетнев А. (1973. 5 жовт.). Совершенно невероятное событие. Красное знамя. Коломієць Р. Франківці.- К., 1995.- с 302. Головний редактор - Майя Гарбузюк (2014). журнал “Просценіум” (PDF). м. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. Журнал Театр №34 (2018). 100 літній шлях Першого державного драматичного театру України (PDF). Дніпровський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка (PDF). 1998. {{}}: |first= з пропущеним |last= () Іванова К. Свято дружби в театрі // Сілістринська трибуна. — 1987. — 21січ. — No 15. Сумишин М. Село і люди // Радянське поділля. — 1986. — 5 лют. Давидова І. Театр міста корабелів. – Миколаїв: Ріон, 1994.- 200 с. Бочерова Н. Врятувати гинучу надію // Южний край. – 1988. - 20 берез. Пучков В. Святі і грішні // Южний край. — 1988. — 20 берез. Горська, Марія (2006). «Режисерська діяльність А.Я. Литка в контексті театрального процесу україни другої половини хх – початку ххі ст.», Магістерська робота за спеціальністю 8.020201 «Театральне мистецтво». Харків: Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського. Муратова О. І подих залу відчувати // Зоря. — 1981. — 30 жовт. Каминіна С. Березіль означає „оновлення” // Городская газета. — 1997. — 26 січ. Коломієць Р. Франківці.- К., 1995. Филипенко Л. Третье измирение // Вечерний Харків. — 1997. Седунова О. Шагал у ракурсі малої сцени // Культура. — 1998. — 30 лип. Літко А. Острів останніх донкихотів // Время. — 1999. — 20 квіт. Абрамова К. Гра у мерехтінні свічок // Панорама. – 1998. – No15. Тавровский Ю. Коли сплітаються навіки доля, мистецтво і любов // Слобода. — 1998. —17 лют. Седунова О. Уравнение з одним невідомим // Слобода. — 1999. — 26 лют. Хомайко Ю. Не плохо очень иметь три жены // Вечірній Харків. – 1999. — 27 берез. Дрозд Н. Импровизация на тему счастья // Слобода. — 1999. — 16 квіт. Либо, О. Л. (1 лютого 2016). Літко Анатолій Якович (Ukrainian) . Т. 17. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN . Лобанов, Анатолій (2020). ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ПРАКТИКУМ ДЛЯ СТУДЕНТІВ Наука та публіцистика Матеріали до курсу «Майстерність актора» (PDF). Харків: ФОП Федорко М. Ю. с. 24. ISBN . Васильєва, М. В. (1 лютого 2016). Літко Людмила Андріївна (Ukrainian) . Т. 17. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN . Джерела 1.Абрамова К. «Гра у мерехтінні свічок» // Панорама. — 1998. — No15. 2.Абрамова І. «Один среди чужих» // Вечерний Свердловск. — 1975. — 24 черв. 3.Абрамова Т. «І приходить визнання» // Зоря. — 1981. — 5 лют. 4.Актуш М. «Фортінбрас таки не прийшов» // Теленеделя. — 1998. — 12-18 верес. — No 41. 5.Барончук В. «Вся отданая жизнь» // Челябинск. — 1975. — 13 черв. — No 162. 6.Бочерова Н. «Врятувати гинучу надію» // Южний край. — 1988. — 20 берез. 7.Блажкунов В. «Життя і смерть Єгора Полушкіна» // Дніпр Вечірній. — 1979. —13лист. 8.Вакуленко К. «Беден ли театр талантами» // Дніпр вечірній. — 1980. — 28 трав. 9.Вартанова Т. «Алый цвет памяти» // Вышка. — 1984. — 9 груд. 10.Виск О. «Наш единомышленник Саттаров» // Красное знамя. — 1974. — 7 лип. 11.Волов В. «Черт нас не побери» // Теленеделя. — 1997. — 16-26 січ. –No3. 12.Горбенко А. Г. «Харківський театр імені Т. Г. Шевченка». — К.: Мистецтво, 1979. — 200 с. 13.Горська М. В. «Режисерська діяльність А. Я. Литка в контексті театрального процесу україни другої половини хх — початку ххі ст.», Магістерська робота за спеціальністю 8.020201 «Театральне мистецтво», // Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського. — Харків 2006 14.Григоренко Л. «Звернення до Петра» // Красное знамя. — 1973.- 15 груд. 15.Гріщук Б. «Осяяні й звеличені любовю» // Радянське поділля. — 1986. — 26 груд. — No 245. 16.Грумберг Г. «Живой труп» // Красное знамя. — 1975. — 22 січ. 17.Давидова І. «Театр міста корабелів». — Миколаїв: Ріон, 1994.- 200 с. 18.Десятерик В. «Становлення» // Дніпр Вечірній. — 1980. — 20 трав. 19.Дорош А. «Ночная повесть» // Вечірній Кишинів. — 1971. — 20 лип. 20. Добрикін Е. «Бій байдужості» // Придніпровська правда. — 1970. — 16 черв. 21. Дрозд Н. «Я ніколи не гнався за модою» // Слобода. — 2000. — 14 лист. 22. Дрозд Н. «Импровизация на тему счастья» // Слобода. — 1999. — 16 квіт. 23. Єжелов Р. «Ми не могли інакше» // Южная правда. — 1968. — 6 жовт. 24. Жукова А. «Русская долюшка женская» // Огни Славутича. — 1983. — 23 берез. 25. Іванова К. «Свято дружби в театрі» // Сілістринська трибуна. — 1987. — 21січ. — No 15. 26. Колесніков А. «Как стать молодым?» // Комсомолец Кубани. — 1980. — 26 лип. 27. Коробов Д. «Відьма — наше друге Я» // Время. — 1996.- 17 груд. 28. Коломієць Р. «Франківці».- К., 1995.- с 302. 29. Коробов Д. «А по части художественного оформления дружное ах!» //Событие. — 1997. — 18 січ. 30. Каминіна С. «Березіль означає оновлення» // Городская газета. — 1997. — 26 січ. 31. Лапіна А. «Улыбка Шельменко» // Уральский рабочий. — 1980. — 1 серп. 32. Лівенцева Л. «Гастроли» // Советская Кубань. — 1980. — 27 черв. 33. Літко А. «Острів останніх донкихотів» // Время. — 1999. — 20 квіт. 34. Лмтко А. «К сердцу зрителя» // Красное знамя. — 2000. — 15 трав. 35. Літко А. «Музика душі» // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Зб. наук. праць. — Харків, ХДУМ, 2004. — С.72-78. 36. Логвіненко Л. «Театр невиправних романтиків» // Слобідський край. — 1997. — 27 берез. — No 34. 37. Логвиненко Л. «Життя приносить нам не лише успіхи» // Слобідський край. — 2000. — 14 берез. 38. Логвінова Н. «Мотиви прості і головні» // Ленінська зміна. — 1975. — 6 лют. 39. Логвінова Н. «Естетика Анатолія Літко» // Время. — 1999. — 28 верес. 40. Малиновська Г. «На сцені класика» // Зоря. — 1980. — 6 трав. 41. Матафнова Ю. «Быть войны не должно никогда» // Свердловськ. — 1984. — 8 лип. 42. Міронюк С. «Пам'ятаймо птахів нашої молодості» // Зоря. — 1982. — 17 лют. 43. Михайлов Б. «Людина за бортом» // Львівська правда. — 1965.- 20 трав. 44. Михайлов І. «В добрый путь» // Орский рабочий. — 1983. — 17 черв. 45. Михайловська Н. «Спонукає до добра» // Челябінськ. — 1978. — 5 лют. 46. Муратова О. «Традиції шевченківців» // Житомир учора. — 1984. — 20 берез. 47. Муратова О. «І подих залу відчувати» // Зоря. — 1981. — 30 жовт. 48. Петров. У // «Красний прапор». — 1975. — 18 берез. 49. Перлова С. «Краса» // Дніпр вечірній.- 1979.- 5 верес. 50. Полонский Л. «Гимн героям» // Тюменская правда. — 1981. — 5 серп. 51. Попова Л. «Перегук поколінь» // Красное знамя. — 1974. — 10 груд. 52. Плетнев А. «Совершенно невероятное событие» // Красное знамя. — 1973. — 5 жовт. 53. Пучков В. «Святі і грішні» // Южний край. — 1988. — 20 берез. 54. Райковська О «Людина за бортом» // Івано-Франківськ. — 1966. — 14 лип. 55. Розенфельд С. «Валерка та його друзі» // Червоний прапор. — 1976.- 18 черв. 56. Румянцева І. «Князь Мишкін герой нашого часу» // Время. — 1997. — 1 січ. 57. Салімова З. «Солдатами не рождаются» // Бакинський рабочий. — 1984. — 20груд. 58. Саніна Н. «Дарую тобі життя» // Вечірній Харків. — 1974. — 14 серп. 59. Седунова О. «Запізніле прозріння» // Культура і життя. — 1997. — 19 лют. 60. Седунова О. «Уравнение з одним невідомим» // Слобода. — 1999. — 26 лют. 61. Седунова О. «Містерія від Анатолія Літка» // Культура і життя. — 1998. — No6. 62. Седунова О. «Полеты з Марком Шагалом» // Время. — 1997. — 27 груд. 63. Седунова О. «Шагал у ракурсі малої сцени» // Культура. — 1998. — 30 лип. 64. Спиридонова А. «Висока нота правди» // Культура і життя. — 1975. — 27 берез. 65. Станішевський Ю. О. «Театр народжений революцією». — К.: Мистецтво, 1987. — 242 с. 66. Столярова Г. «Три вистави» — три кохання // Панорама. — 2000. — 1 груд. —No48. 67. Сумишин М. «Село і люди» // Радянське поділля. — 1986. — 5 лют. 68. Павлова Н. «Обращаясь к истории» // Дніпр вечірній. — 1980. — 24 жовт. 69. Тавровський Ю. «Кохання і Любов» // Время. — 1998. — 20 лют. 70. Тавровский Ю. «Коли сплітаються навіки доля, мистецтво і любов» // Слобода. — 1998.  —17 лют. 71. Толок Г. «Сказання про мадонн російських» // Прапороносці. — 1973. — 8 берез. 72. Филипенко Л. «Третье измирение» // Вечерний Харків. — 1997. — 28 січ. 73. Хомайко Ю. «Очарованье замислов високих» // Вечірній Харків. — 1999. — 22 верес. 74. Хомайко Ю. «Не плохо очень иметь три жены» // Вечірній Харків. — 1999. — 27 берез. 75. Чепалов О. «Трагедии конец, кто выжил — молодець, или второе „я“ Шекспира — Ионеско — Літко» // Время. — 1997. — 14 січ. 76. Шелепало О. «Шлях до Галатеї» // Радянське поділля. — 1986. — 2 трав. — No 87. 77. Шеліхова Н. «Осененные любви крылом» // Днепр вечерний. — 1987. — 20 берез. 78. Шеліхова Н. «Ричард ІІІ» // Дніпр вечірній. — 1983. — 4 лип. 79. Шеліхова Н. «Любя театр» // Дніпр вечірній. — 1979. — 23 жовт. 80. Шеліхова Н. «Все побеждает сила доброты» // Днепр вечерний. — 1982. — 8 січ. 81. Шеліхова Н. «Как умеет любить» // Днепр вечерний. — 1973. — 24 берез. 82. Шлапак Д. «Джерела і барви героїки» // Київська правда. — 1982. — 16 лют. 83. Шпаковська Т. «Перший Державній» — Дніпропетровськ, 2001. — 382с. 84. Щербаков А. «Поклонися солдатці» // Одеська правда. — 1983. — 20 берез. 85. Яковлєва В. "Неотразимые ведьмы «Макбета» // Панорама. — 1997. — 25 січ. 86. Енциклопедичний словник «Миколаївці, 1789 — 1999 р.р.», м. Миколаїв, «Возможности Киммерии», 1999 Посилання Харьков простился с Анатолием Литко [ 9 грудня 2012 у Wayback Machine.] Литко Анатолий Яковлевич^[недоступне посилання з липня 2019] Інтерв'ю з А. Літко