Лі́тин — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Входить до складу Турійської селищної громади. Населення становить 316 осіб.
село Літин | |
---|---|
При в'їзді у село | |
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Турійська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07060430160051148 |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 316 |
Площа | 2,58 км² |
Густота населення | 122,48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44880 |
Телефонний код | +380 3363 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 196 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 44850, Волинська обл., Турійський р-н, с. Туличів |
Карта | |
Літин | |
Літин | |
Мапа | |
Літин у Вікісховищі |
Історія
Згідно народних переказів, першопоселеннями у дрімучому лісі була багатодітна сім'я. Після втрати чоловіка дружина Літа стала відігравати провідну роль у сім'ї. З часом біля будинку Літи поселилися інші сім'ї, а саме поселення отримало назву Літин. Пізніше власники села Літин стали називатися Літинськими.
Якщо подивитися на те, яким Літин був у минулому, то у дослідженнях Олександра Цинкаловського, а саме у енциклопедії-довіднику «Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року» ми можемо дізнатися про те, що у минулому село Літин належало Ковельському повіту, Турійської волості та було розташоване за 24 км від міста Ковель. Село часто виступає у документах під назвою: Літин, Летен, Летин. В кінці 19 століття у селищі було 62 будинки і 438 жителів (що є на 122 чоловіка більше ніж нині). Історична згадка про село Літин виступає з 1545 року, коли це село належало до Яцька Летенського і за частину якого він платив казну від 11 димів, 9 городників, а Іван Летенський платив за другу частину Літина від 10 димів, та 9 городників. У 1583 році вносив плату за село Літин платив Іван Калусовський від 8 димів, та 4 городників. У «Списку населених міць Волинської губернії» за 1906 рік відмічається, що станом на 1 січня 1906 року в Літині нараховувалось 74 будинки і проживало 469 жителів, а колонії села Літин — 14 будинків і 93 жителі. За переписом 1911 року до великої земляної власності поміщика Сумовського належало там 2,301 десятина.
Жителям села жилося завжди важко. Нові випробування випали на період Перша світова війна. У 1915 році російські війська відступаючи під натиском австро-угорських військ, примушували місцевих жителів евакуюватися на схід. Російські козаки ходили по селу і говорили, щоб жителі Літина негайно виїжджали, бо прийдуть австрійці, які знищують усе живе, малих дітей посадять на палі, а в жінок відрізатимуть груди.
Довірливі українці повірили. Польські, чеські та єврейські сім'ї, які проживали в Літині, цій брехливій пропаганді не повірили, з села у період Першої світової війни не виїхали, і таким чином зберегли все своє майно, уникли всіляких поневірянь і страждань, пов'язаних з евакуацією.
Українські сім'ї нашвидкуруч побудували на возах буди, поклавши свої пожитки, посадивши малих дітей і немічних старих на вози та вихали на схід. Поруч з возами йшли напівголодні жінки і діти, втомлені і вкриті пилюкою, женучи корів, овець, гусей. Пішки і гужовим транспортом вони дісталися до однієї із залізничних станцій поблизу міста Рівне, за безцінь продали корів, коней, вози, овець, гусей, а ті, хто не продав, залишили все це біля залізниці. Під тиском російських козаків селяни були загнані в товарні вагони і доставлені в населені пункти поблизу села Павлоград Катеринославської губернії. Деяку допомогу біженцям надавала держава. Всі вони працювали наймитами в місцевого населення.
У рідну домівку повернулися з евакуації в 1918—1921 роках. Село Літин уціліло, а на хуторі були зруйновані всі будинки. Літин знаходиться за 9 кілометрів на захід від річки Стохід, де в 1916—1918 роках проходив фронт. Ті жителі Літина, які не виїжджали в період Першої світової війни, жили добре. Адже в їх власності були корови, коні, птиця, вози, знаряддя праці. Австро-угорські війська місцевих жителів не чіпали. Те населення Літина яке повернулося з евакуації не мало засобів до існування. І люди вимушені були працювати у господарствах чехів, євреїв і поляків лише за харчі.
Селяни, які повернулися з евакуації до кінця 1918 року, мали можливість купити в австро-угорських вояків коней, вози, упряж. Від голодування і хвороб на тиф багато людей померло у 1919—1921 роках. Хворих возили до лікаря Немошкаленка у село Купичів. Лікарня знаходилася у приміщенні житлового будинку Немошкаленка. За прийом потрібно було заплатити 50 копійок. Безкоштовно він приймав лише тих, хто не мав грошей. Дружина Немошкаленка під час праці в [Купичев|Купичеві] прийняла понад півтори тисячі пологів. Через декілька років виснажливої праці та хвороб становище колишніх біженців покращилося. Люди придбали знаряддя праці, худобу, минув і період хвороб.
Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 359 осіб, з яких 174 чоловіки та 185 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 316 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,37 % |
російська | 0,63 % |
Див. також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
- Іван Ольховський. Кривава Волинь. Київ. 248 ст
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання
- Облікова картка с. Літин. Верховна Рада України. оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li tin selo v Ukrayini u Kovelskomu rajoni Volinskoyi oblasti Vhodit do skladu Turijskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 316 osib selo Litin Pri v yizdi u selo Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Kovelskij rajon Gromada Turijska selishna gromada Kod KATOTTG UA07060430160051148 Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 316 Plosha 2 58 km Gustota naselennya 122 48 osib km Poshtovij indeks 44880 Telefonnij kod 380 3363 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 01 02 pn sh 24 42 01 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 196 m Misceva vlada Adresa radi 44850 Volinska obl Turijskij r n s Tulichiv Karta Litin Litin Mapa Litin u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Litin IstoriyaZgidno narodnih perekaziv pershoposelennyami u drimuchomu lisi bula bagatoditna sim ya Pislya vtrati cholovika druzhina Lita stala vidigravati providnu rol u sim yi Z chasom bilya budinku Liti poselilisya inshi sim yi a same poselennya otrimalo nazvu Litin Piznishe vlasniki sela Litin stali nazivatisya Litinskimi Yaksho podivitisya na te yakim Litin buv u minulomu to u doslidzhennyah Oleksandra Cinkalovskogo a same u enciklopediyi dovidniku Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku mi mozhemo diznatisya pro te sho u minulomu selo Litin nalezhalo Kovelskomu povitu Turijskoyi volosti ta bulo roztashovane za 24 km vid mista Kovel Selo chasto vistupaye u dokumentah pid nazvoyu Litin Leten Letin V kinci 19 stolittya u selishi bulo 62 budinki i 438 zhiteliv sho ye na 122 cholovika bilshe nizh nini Istorichna zgadka pro selo Litin vistupaye z 1545 roku koli ce selo nalezhalo do Yacka Letenskogo i za chastinu yakogo vin plativ kaznu vid 11 dimiv 9 gorodnikiv a Ivan Letenskij plativ za drugu chastinu Litina vid 10 dimiv ta 9 gorodnikiv U 1583 roci vnosiv platu za selo Litin plativ Ivan Kalusovskij vid 8 dimiv ta 4 gorodnikiv U Spisku naselenih mic Volinskoyi guberniyi za 1906 rik vidmichayetsya sho stanom na 1 sichnya 1906 roku v Litini narahovuvalos 74 budinki i prozhivalo 469 zhiteliv a koloniyi sela Litin 14 budinkiv i 93 zhiteli Za perepisom 1911 roku do velikoyi zemlyanoyi vlasnosti pomishika Sumovskogo nalezhalo tam 2 301 desyatina Zhitelyam sela zhilosya zavzhdi vazhko Novi viprobuvannya vipali na period Persha svitova vijna U 1915 roci rosijski vijska vidstupayuchi pid natiskom avstro ugorskih vijsk primushuvali miscevih zhiteliv evakuyuvatisya na shid Rosijski kozaki hodili po selu i govorili shob zhiteli Litina negajno viyizhdzhali bo prijdut avstrijci yaki znishuyut use zhive malih ditej posadyat na pali a v zhinok vidrizatimut grudi Dovirlivi ukrayinci povirili Polski cheski ta yevrejski sim yi yaki prozhivali v Litini cij brehlivij propagandi ne povirili z sela u period Pershoyi svitovoyi vijni ne viyihali i takim chinom zberegli vse svoye majno unikli vsilyakih poneviryan i strazhdan pov yazanih z evakuaciyeyu Ukrayinski sim yi nashvidkuruch pobuduvali na vozah budi poklavshi svoyi pozhitki posadivshi malih ditej i nemichnih starih na vozi ta vihali na shid Poruch z vozami jshli napivgolodni zhinki i diti vtomleni i vkriti pilyukoyu zhenuchi koriv ovec gusej Pishki i guzhovim transportom voni distalisya do odniyeyi iz zaliznichnih stancij poblizu mista Rivne za bezcin prodali koriv konej vozi ovec gusej a ti hto ne prodav zalishili vse ce bilya zaliznici Pid tiskom rosijskih kozakiv selyani buli zagnani v tovarni vagoni i dostavleni v naseleni punkti poblizu sela Pavlograd Katerinoslavskoyi guberniyi Deyaku dopomogu bizhencyam nadavala derzhava Vsi voni pracyuvali najmitami v miscevogo naselennya U ridnu domivku povernulisya z evakuaciyi v 1918 1921 rokah Selo Litin ucililo a na hutori buli zrujnovani vsi budinki Litin znahoditsya za 9 kilometriv na zahid vid richki Stohid de v 1916 1918 rokah prohodiv front Ti zhiteli Litina yaki ne viyizhdzhali v period Pershoyi svitovoyi vijni zhili dobre Adzhe v yih vlasnosti buli korovi koni pticya vozi znaryaddya praci Avstro ugorski vijska miscevih zhiteliv ne chipali Te naselennya Litina yake povernulosya z evakuaciyi ne malo zasobiv do isnuvannya I lyudi vimusheni buli pracyuvati u gospodarstvah chehiv yevreyiv i polyakiv lishe za harchi Selyani yaki povernulisya z evakuaciyi do kincya 1918 roku mali mozhlivist kupiti v avstro ugorskih voyakiv konej vozi upryazh Vid goloduvannya i hvorob na tif bagato lyudej pomerlo u 1919 1921 rokah Hvorih vozili do likarya Nemoshkalenka u selo Kupichiv Likarnya znahodilasya u primishenni zhitlovogo budinku Nemoshkalenka Za prijom potribno bulo zaplatiti 50 kopijok Bezkoshtovno vin prijmav lishe tih hto ne mav groshej Druzhina Nemoshkalenka pid chas praci v Kupichev Kupichevi prijnyala ponad pivtori tisyachi pologiv Cherez dekilka rokiv visnazhlivoyi praci ta hvorob stanovishe kolishnih bizhenciv pokrashilosya Lyudi pridbali znaryaddya praci hudobu minuv i period hvorob Pislya likvidaciyi Turijskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Kovelskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 359 osib z yakih 174 choloviki ta 185 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 316 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 37 rosijska 0 63 Div takozhLitinskij park Litinskij zakaznikPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 745 s Ivan Olhovskij Krivava Volin Kiyiv 248 st Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s PosilannyaOblikova kartka s Litin Verhovna Rada Ukrayini originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi