Тимофій Григорович Лісовий (19 червня 1923, село Слобода, тепер Кагарлицького району Київської області — 20 серпня 2011, місто Київ) — український радянський партійний і державний діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань і депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1966—1971 роках і у 1976—1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 роках. Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966).
Тимофій Григорович Лісовий | ||
| ||
---|---|---|
березень 1972 — 4 січня 1985 | ||
Попередник: | Бубновський Микита Дмитрович | |
Спадкоємець: | Дикусаров Володимир Григорович | |
Народження: | 19 червня 1923 Слобода | |
Смерть: | 20 серпня 2011 (88 років) Київ | |
Поховання: | Байкове кладовище | |
Країна: | СРСР і Україна | |
Освіта: | Київський інститут народного господарства | |
Партія: | КПРС | |
Нагороди: |
Біографія
Народився в селянській родині. У 1940 році закінчив Ржищівський педагогічний технікум Київської області. У 1940—1941 роках — учитель Варовинецької середньої школи села Варовичі Кагановицького району Київської області.
У Червону Армію був призваний 24 липня 1941 року Кагановицьким районним військовим комісаріатом Київської області. У вересні 1941 — квітні 1942 року — курсант Харківського авіаційного технічного училища, евакуйованого у місто Сталінабад Таджицької РСР (тепер — Душанбе), у квітні —жовтні 1942 року — курсант Харківського артилерійського училища протитанкової артилерії, евакуйованого до міста Фергани Узбецької РСР.
Брав участь у німецько-радянській війні. З жовтня 1942 року служив командиром вогневого взводу 58-го винищувального протитанкового артилерійського полку Резерву Верховного Головного Командування Сталінградського фронту (з січня 1943 року — у складі 64-ї армії Донського фронту). 29 січня 1943 року під час наступу біля залізничної станції Басаргіно на південний захід від міста Сталінграда був важко поранений осколком снаряда в кисть правої руки і у праве стегно з ушкодженням кістки. Знаходився на лікуванні в госпіталі № 1682 в місті Саратові. У результаті поранення була пошкоджена нога з обмеженням руху і ампутований вказівний палець правої руки. Після лікування комісією був визнаний непридатним до військової служби і знятий з обліку, інвалід війни 2-ї групи. У травні 1944 року був демобілізований із Червоної армії.
У 1944—1950 роках — директор школи, завідувач ощадної каси, завідувач відділу, секретар виконавчого комітету Кагарлицької районної ради депутатів трудящих Київської області.
У 1950—1953 роках — секретар Кагарлицького районного комітету КП(б)У Київської області. У 1953—1962 роках — голова виконавчого комітету Кагарлицької районної ради депутатів трудящих Київської області. У 1962 році — 1-й секретар Кагарлицького районного комітету КПУ. У грудні 1962 — січні 1965 року — секретар партійного комітету Кагарлицького виробничого радгоспно-колгоспного управління Київської області.
У 1965 році заочно закінчив Київський інститут народного господарства.
У січні 1965 — лютому 1970 року — 1-й секретар Кагарлицького районного комітету КПУ Київської області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року за досягнуті успіхи в розвитку тваринництва, збільшенні виробництва і заготівель м'яса, молока, яєць, шерсті і іншої продукції Лісовому Тимофію Григоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
У лютому — березні 1970 року працював інспектором в апараті ЦК КПУ.
25 березня 1970 — 16 березня 1972 року — голова виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих.
З березня 1972 року по 4 січня 1985 року — 1-й секретар Хмельницького обласного комітету КПУ.
На XXIII, XXV, XXVI з'їздах Компартії України обирався членом ЦК КПУ (у 1966—1971 і 1976—1986), на XXIV з'їзді — кандидатом у члени ЦК Компартії України (у 1971—1976).
Потім — на пенсії у місті Києві. Помер на 89-му році життя 20 серпня 2011 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.416444° пн. ш. 30.501500° сх. д.).
Нагороди та відзнаки
- Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966)
- два ордени Леніна (26.02.1958, 22.03.1966)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (27.08.1971, 22.12.1977, 17.06.1983)
- орден Жовтневої Революції (18.06.1973)
- орден Вітчизняної війни 1-го ст. (11.03.1985)
- орден Вітчизняної війни 2-го ст. (6.08.1946)
- медалі
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.) Лисовой Тимофей Григорьевич [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Timofij Grigorovich Lisovij 19 chervnya 1923 19230619 selo Sloboda teper Kagarlickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 20 serpnya 2011 misto Kiyiv ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 11 go sklikan i deputat Verhovnoyi Radi URSR 8 go sklikannya Chlen CK KPU v 1966 1971 rokah i u 1976 1986 rokah Kandidat u chleni CK KPU v 1971 1976 rokah Geroj Socialistichnoyi Praci 22 03 1966 Timofij Grigorovich LisovijTimofij Grigorovich LisovijPershij sekretar Hmelnickogo oblasnogo komitetu KPUberezen 1972 4 sichnya 1985Poperednik Bubnovskij Mikita DmitrovichSpadkoyemec Dikusarov Volodimir Grigorovich Narodzhennya 19 chervnya 1923 1923 06 19 SlobodaSmert 20 serpnya 2011 2011 08 20 88 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR i UkrayinaOsvita Kiyivskij institut narodnogo gospodarstvaPartiya KPRSNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lisovij BiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini U 1940 roci zakinchiv Rzhishivskij pedagogichnij tehnikum Kiyivskoyi oblasti U 1940 1941 rokah uchitel Varovineckoyi serednoyi shkoli sela Varovichi Kaganovickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U Chervonu Armiyu buv prizvanij 24 lipnya 1941 roku Kaganovickim rajonnim vijskovim komisariatom Kiyivskoyi oblasti U veresni 1941 kvitni 1942 roku kursant Harkivskogo aviacijnogo tehnichnogo uchilisha evakujovanogo u misto Stalinabad Tadzhickoyi RSR teper Dushanbe u kvitni zhovtni 1942 roku kursant Harkivskogo artilerijskogo uchilisha protitankovoyi artileriyi evakujovanogo do mista Fergani Uzbeckoyi RSR Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Z zhovtnya 1942 roku sluzhiv komandirom vognevogo vzvodu 58 go vinishuvalnogo protitankovogo artilerijskogo polku Rezervu Verhovnogo Golovnogo Komanduvannya Stalingradskogo frontu z sichnya 1943 roku u skladi 64 yi armiyi Donskogo frontu 29 sichnya 1943 roku pid chas nastupu bilya zaliznichnoyi stanciyi Basargino na pivdennij zahid vid mista Stalingrada buv vazhko poranenij oskolkom snaryada v kist pravoyi ruki i u prave stegno z ushkodzhennyam kistki Znahodivsya na likuvanni v gospitali 1682 v misti Saratovi U rezultati poranennya bula poshkodzhena noga z obmezhennyam ruhu i amputovanij vkazivnij palec pravoyi ruki Pislya likuvannya komisiyeyu buv viznanij nepridatnim do vijskovoyi sluzhbi i znyatij z obliku invalid vijni 2 yi grupi U travni 1944 roku buv demobilizovanij iz Chervonoyi armiyi U 1944 1950 rokah direktor shkoli zaviduvach oshadnoyi kasi zaviduvach viddilu sekretar vikonavchogo komitetu Kagarlickoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih Kiyivskoyi oblasti Chlen VKP b z 1946 roku U 1950 1953 rokah sekretar Kagarlickogo rajonnogo komitetu KP b U Kiyivskoyi oblasti U 1953 1962 rokah golova vikonavchogo komitetu Kagarlickoyi rajonnoyi radi deputativ trudyashih Kiyivskoyi oblasti U 1962 roci 1 j sekretar Kagarlickogo rajonnogo komitetu KPU U grudni 1962 sichni 1965 roku sekretar partijnogo komitetu Kagarlickogo virobnichogo radgospno kolgospnogo upravlinnya Kiyivskoyi oblasti U 1965 roci zaochno zakinchiv Kiyivskij institut narodnogo gospodarstva U sichni 1965 lyutomu 1970 roku 1 j sekretar Kagarlickogo rajonnogo komitetu KPU Kiyivskoyi oblasti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 bereznya 1966 roku za dosyagnuti uspihi v rozvitku tvarinnictva zbilshenni virobnictva i zagotivel m yasa moloka yayec shersti i inshoyi produkciyi Lisovomu Timofiyu Grigorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordenu Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U lyutomu berezni 1970 roku pracyuvav inspektorom v aparati CK KPU Mogila Timofiya Lisovogo 25 bereznya 1970 16 bereznya 1972 roku golova vikonavchogo komitetu Hmelnickoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih Z bereznya 1972 roku po 4 sichnya 1985 roku 1 j sekretar Hmelnickogo oblasnogo komitetu KPU Na XXIII XXV XXVI z yizdah Kompartiyi Ukrayini obiravsya chlenom CK KPU u 1966 1971 i 1976 1986 na XXIV z yizdi kandidatom u chleni CK Kompartiyi Ukrayini u 1971 1976 Potim na pensiyi u misti Kiyevi Pomer na 89 mu roci zhittya 20 serpnya 2011 roku Pohovanij razom z rodinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a 50 24 59 pn sh 30 30 05 sh d 50 416444 pn sh 30 501500 sh d 50 416444 30 501500 Nagorodi ta vidznakiGeroj Socialistichnoyi Praci 22 03 1966 dva ordeni Lenina 26 02 1958 22 03 1966 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 27 08 1971 22 12 1977 17 06 1983 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 18 06 1973 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 11 03 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go st 6 08 1946 medaliDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Lisovoj Timofej Grigorevich 24 lyutogo 2018 u Wayback Machine