Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліси Сан-Томе, Принсіпі та Аннобону або Вологі рівнинні ліси Сан-Томе, Принсіпі та Аннобону (ідентифікатор WWF: AT0127) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на островах Гвінейської затоки. На цих островах мешкає велика кількість ендемічних видів, зокрема представники кількох ендемічних родів та родин. Враховуючи невеликі розміри островів, їх можна порівняти з іншими острівними [en], такими як Галапагоський та Гавайський архіпелаги. Деякі представники флори та фауни регіону демонструють характерні для мешканців островів еволюційні феномени, такі як гігантизм та карликовість, а також інші незвичайні екологічні, фізіологічні та поведінкові адаптації.
 Ліс на острові Сан-Томе | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0127 |
| Площа, км² | 978 |
| Країни | Сан-Томе і Принсіпі, Екваторіальна Гвінея |
| Охороняється | 323 км² (33 %) |
 Мапа Гвінейської затоки | |
Географія
Екорегіон лісів Сан-Томе, Принсіпі та Аннобону охоплює острови Сан-Томе, Принсіпі та Аннобон, розташовані у Гвінейській затоці. Ці три вулканічні острови є частиною Камерунської лінії, геологічного розлому, який простягається від Аннобону на північний схід через острови Сан-Томе, Принсіпі і Біоко та через вулкан Камерун до Камерунського нагір'я, розташованого на кордоні Нігерії і Камеруну. Вулкани регіону вважають згаслими і востаннє вивергалися під час третинного періоду.
Принсіпі — найпівнічніший острів регіону, розташований найближче до африканського материка. Його площа становить 128 км². Сан-Томе є найбільшим з островів, він розташований на південний захід від Принсіпі, а його площа становить 836 км². Аннобон є найпівденнішим островом і лежить найдалі від узбережжя Африки. Його площа становить лише 17 км².
Острови мають гористий рельєф, а території навколо підніжжя вулканів є єдиними рівними поверхнями на островах. Висота гори Піку-де-Сан-Томе становить 2024 м, гори [en] — 948 м, а гори [en], найвищої вершини Аннобону — 598 м. Прінсіпі є найстарішим з островів, вік його найдавніших скель становить 31 млн років. Сан-Томе утворився 14 мільйонів років назад, а Аннобон — 4,8 мільйонів років назад. Жоден з островів не був з'єднаний з материковою частиною Африки. Основними гірськими породами регіону є базальти та фоноліти. Вулканічні ґрунти, вік яких становить понад 3 млн років, є відносно родючими.
Поблизу трьох основних островів регіону розташовано кілька менших, безлюдних та скелястих острівців, іноді позбавлених рослинності, як у випадку острівців Тіньйоза-Гранде та Тіньйоза-Пекена, розташованих на південь від Принсіпі. Єдиним населеним острівцем є Ролаш, розташований на південь від острова Сан-Томе. Його довжина становить 2,3 км, ширина 1,4 км, максимальна висота 110 м.
Острови Сан-Томе, Принсіпі та Аннобон були незаселеними, коли у 1470-1471 рр їх відкрили португальські мореплавці. Колонізація островів почалася на початку XVI століття. Сан-Томе став найбільшим у світі виробником цукру, а після занепаду цукрових плантацій став важливим пунктом торгівлі рабами. Аннобон став іспанською колонією у XVIII столітті і наразі є частиною Екваторіальної Гвінеї. У XIX столітті на Сан-Томе і Принсіпі були створені плантації кави та какао, а для роботи на цих планаціях були завезені африканці. У 1975 році ці острови проголосили незалежність та утворили державу Сан-Томе і Принсіпі.
Клімат
Екорегіон характеризується вологим і спекотним кліматом. На Сан-Томе середнорічна кількість опадів коливається від 1000 мм на північному сході до понад 4000 мм на південному заході та до майже 7000 мм на вершині гори. Сезон дощів триває з жовтня по травень. Максимальна середня температура становить 30-33 °C, мінімальна середня температура — 18-21 °C. Вологість протягом всього року висока. Клімат Принсіпі є подібним, тоді як на острові Аннобон опадів випадає дещо менше.
Флора
Основними лісовими угрупованнями регіону є вологі ліси, що ростуть у навітряних південних та південно-східних частинах островів та сухі ліси, що ростуть на підвітряних північних і східних частинах островів, де опадів випадає менше. На Сан-Томе рівнинні ліси поширені на висоті до 800 м над рівнем моря, гірські ліси — на висоті від 800 до 1400 м над рівнем моря, а вологі хмарні ліси — на висоті понад 1400 м над рівнем моря. У верхньому поясі гірських лісів та у хмарних лісах поширені рослини, характерні для афромонтанського регіону, зокрема [en] (Olea capensis), [en] (Syzygium guineense) та [sv] (Pauridiantha floribunda), а також ендемічні дерева, такі як Afrocarpus mannii', [en], [en], [fr], [en] та [fr].
Екорегіон вирізняється своєю ендемічною флорою. 37 видів рослин є ендеміками Принсіпі, 95 видів та 1 рід є ендеміками Сан-Томе, і 20 видів є ендеміками Аннобону. Лише 16 ендемічних для екорегіону рослин присутні більш ніж на одному острові. Багато ендемічних рослин регіону належать до родин Маренові (Rubiaceae), Молочайні (Euphorbiaceae) та Зозулинцеві (Orchidaceae). Деякі ендемічні бегонії, зокрема [en] та [en], є прикладами острівного гігантизму і можуть досягати 3 м у висоту.
Фауна
Екорегіон вирізняється надзвичайно високим різноманіттям ендемічних птахів.
На Принсіпі зареєстровано 138 видів птахів, з яких 7 видів є ендемічними. Ендеміками Принсіпі є принцеві тимелії (Sylvia dohrni), принсипійські затоківки (Zosterops leucophaeus), інжирові окулярники (Zosterops ficedulinus), принсипійські дрозди (Turdus xanthorhynchus), принсипійські мерли (Lamprotornis ornatus), бронзовоспинні нектарки (Anabathmis hartlaubii) та принсипійські ткачики (Ploceus princeps). На Аннобоні зареєстровано 44 види птахів, з яких три види — анобонська сплюшка (Otus feae), анобонський монарх-довгохвіст (Terpsiphone smithii) та анобонський окулярник (Zosterops griseovirescens) — є ендемічними.
На Сан-Томе зареєстровано 148 видів птахів, з яких 17 видів є ендемічними. Ендеміками Сан-Томе є сан-томейські вінаго (Treron sanctithomae), [en] (Columba thomensis), сан-томейські сплюшки (Otus hartlaubi), сан-томейські монархи-довгохвости (Terpsiphone atrochalybeia), великі нектарки (Dreptes thomensis), сан-томейські нектарки (Anabathmis newtonii), сан-томейські вивільги (Oriolus crassirostris), сан-томейські принії (Prinia molleri), гігантські ткачики (Ploceus grandis), сан-томейські ткачики (Ploceus sanctithomae), сан-томейські окулярники (Zosterops feae), чорноголові затоківки (Zosterops lugubris), та [en] (Turdus olivaceofuscus). сан-томейські сорокопуди (Lanius newtoni), сан-томейські армілки (Crithagra concolor) та сан-томейські плиски (Motacilla bocagii) вважалися вимерлими, допоки не були повторно відкриті у 1990-1991 роках. Іншим дуже рідкісним ендеміком острова є сан-томейський ібіс (Bostrychia bocagei).
Деякі ендемічні птахи регіону мешкають на двох або трьох островах. Так, принсипійські щедрики (Crithagra rufobrunnea) та сан-томейські голкохвости (Zoonavena thomensis) мешкають на островах Сан-Томе і Принсіпі, а сан-томейські голуби (Columba malherbii) — на всіх трьох островах регіону. Крім того, на островах регіону мешкають деякі ендемічні підвиди різних видів птахів. Зокрема, ендеміками Сан-Томе є сан-томейський рибалочка (Corythornis cristatus thomensis), підвид [en] Coturnix delegorguei histrionica, підвид білощокого голуба Columba larvata simplex, підвид крапчастої сипухи Tyto alba thomensis та підвид іржастокрилого моріо Onychognathus fulgidus fulgidus, а ендеміками Принсіпі — принсипійський рибалочка (Corythornis cristatus nais), підвид білощокого голуба Columba larvata principalis, підвид зеленого ібіса Bostrychia olivacea rothschildi, підвид блакитного альціона Halcyon malimbica dryas, підвид бурохвостого папуги Psittacus timneh princeps та підвид узлісного дронго Dicrurus modestus modestus. І на Сан-Томе, і на Принсіпі мешкає ендемічний підвид африканського вінаго Treron calvus virescens.
На невеликих скелястих острівцях Педраш-Тіньйозаш мешкають найбільші колонії морських птахів у Гвінейській затоці. Тут гніздиться 100 тисяч пар строкатих крячків (Onychoprion fuscatus), 10-20 тисяч пар атолових крячків (Anous minutus), 4000-8000 пар бурих крячків (Anous stolidus), 1500-3000 пар білочеревих сул та деяка кількість білохвостих фаетонів (Phaethon lepturus).
Порівняно з багатою орнітофауною регіону, на островах мешкає дуже мало ссавців. Єдиними місцевими наземними ссавцями є принсипійські білозубки (Crocidura fingui), ендеміки острова Принсіпі, та рідкісні сан-томейські білозубки (Crocidura thomensis), ендеміки острова Сан-Томе. Іншими ссавцями, поширеними в регіоні, були рукокрилі. На Сан-Томе мешкають два ендемічні види кажанів — сан-томейський листоніс (São Tomé leaf-nosed bat) та сан-томейський молосик (Chaerephon tomensis), а також ендемічний крилан — сан-томейський мишокрил (Myonycteris brachycephala), який вирізняється асиметричною зубною формулою. Протягом колоніального періоду на Сан-Томе і Принсіпі були завезені сірі пацюки (Rattus norvegicus), чорні пацюки (Rattus rattus), хатні миші (Mus musculus), мавпи Мона (Cercopithecus mona), африканськи цивети (Civettictis civetta) та малі ласиці (Mustela nivalis).
Іншим тваринам регіону також притаманний високий рівень ендемізму. З 33 видів плазунів, поширених в регіоні, 18 видів є ендемічними. На Сан-Томе мешкає 13 ендемічних видів денних метеликів (Rhopalocera), а на Принсіпі — 6 видів. Близько 75 % видів наземних черевоногих молюсків екорегіону є ендеміками, у тому числі представники кількох ендемічних родів. Ендемічний равлик [en] є єдиним представником монотипової родини Thyrophorellinae.
Різні представники фауни регіону демонструють типові острівні адаптації, такі як гігантизм і карликовість. Каштанововолі голуби (Columba thomensis), гігантські ткачики (Ploceus grandis) та великі нектарки (Dreptes thomensis) мають більші, а сан-томейські ібіси (Bostrychia bocagei) — менші розміри, порівняно з аналогічними континентальними видами. Також деякі види демонстують унікальні фізіологічні та поведінкові адаптації.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 323 км², або 33 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en], який охоплює значну частину лісів Сан-Томе і Принсіпі, а також Природний заповідник Аннобон, який повністю охоплює однойменний острів.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 27 серпня 2023.
Посилання
- «São Tomé, Príncipe, and Annobón forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «São Tomé, Príncipe, and Annobón Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi San Tome Prinsipi ta Annobonu abo Vologi rivninni lisi San Tome Prinsipi ta Annobonu identifikator WWF AT0127 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na ostrovah Gvinejskoyi zatoki Na cih ostrovah meshkaye velika kilkist endemichnih vidiv zokrema predstavniki kilkoh endemichnih rodiv ta rodin Vrahovuyuchi neveliki rozmiri ostroviv yih mozhna porivnyati z inshimi ostrivnimi en takimi yak Galapagoskij ta Gavajskij arhipelagi Deyaki predstavniki flori ta fauni regionu demonstruyut harakterni dlya meshkanciv ostroviv evolyucijni fenomeni taki yak gigantizm ta karlikovist a takozh inshi nezvichajni ekologichni fiziologichni ta povedinkovi adaptaciyi Lisi San Tome Prinsipi ta Annobonu Lis na ostrovi San Tome Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0127 Plosha km 978 Krayini San Tome i Prinsipi Ekvatorialna Gvineya Ohoronyayetsya 323 km 33 Mapa Gvinejskoyi zatoki Lis na ostrovi San Tome Lis v Nacionalnomu parku en GeografiyaEkoregion lisiv San Tome Prinsipi ta Annobonu ohoplyuye ostrovi San Tome Prinsipi ta Annobon roztashovani u Gvinejskij zatoci Ci tri vulkanichni ostrovi ye chastinoyu Kamerunskoyi liniyi geologichnogo rozlomu yakij prostyagayetsya vid Annobonu na pivnichnij shid cherez ostrovi San Tome Prinsipi i Bioko ta cherez vulkan Kamerun do Kamerunskogo nagir ya roztashovanogo na kordoni Nigeriyi i Kamerunu Vulkani regionu vvazhayut zgaslimi i vostannye vivergalisya pid chas tretinnogo periodu Prinsipi najpivnichnishij ostriv regionu roztashovanij najblizhche do afrikanskogo materika Jogo plosha stanovit 128 km San Tome ye najbilshim z ostroviv vin roztashovanij na pivdennij zahid vid Prinsipi a jogo plosha stanovit 836 km Annobon ye najpivdennishim ostrovom i lezhit najdali vid uzberezhzhya Afriki Jogo plosha stanovit lishe 17 km Ostrovi mayut goristij relyef a teritoriyi navkolo pidnizhzhya vulkaniv ye yedinimi rivnimi poverhnyami na ostrovah Visota gori Piku de San Tome stanovit 2024 m gori en 948 m a gori en najvishoyi vershini Annobonu 598 m Prinsipi ye najstarishim z ostroviv vik jogo najdavnishih skel stanovit 31 mln rokiv San Tome utvorivsya 14 miljoniv rokiv nazad a Annobon 4 8 miljoniv rokiv nazad Zhoden z ostroviv ne buv z yednanij z materikovoyu chastinoyu Afriki Osnovnimi girskimi porodami regionu ye bazalti ta fonoliti Vulkanichni grunti vik yakih stanovit ponad 3 mln rokiv ye vidnosno rodyuchimi Poblizu troh osnovnih ostroviv regionu roztashovano kilka menshih bezlyudnih ta skelyastih ostrivciv inodi pozbavlenih roslinnosti yak u vipadku ostrivciv Tinjoza Grande ta Tinjoza Pekena roztashovanih na pivden vid Prinsipi Yedinim naselenim ostrivcem ye Rolash roztashovanij na pivden vid ostrova San Tome Jogo dovzhina stanovit 2 3 km shirina 1 4 km maksimalna visota 110 m Ostrovi San Tome Prinsipi ta Annobon buli nezaselenimi koli u 1470 1471 rr yih vidkrili portugalski moreplavci Kolonizaciya ostroviv pochalasya na pochatku XVI stolittya San Tome stav najbilshim u sviti virobnikom cukru a pislya zanepadu cukrovih plantacij stav vazhlivim punktom torgivli rabami Annobon stav ispanskoyu koloniyeyu u XVIII stolitti i narazi ye chastinoyu Ekvatorialnoyi Gvineyi U XIX stolitti na San Tome i Prinsipi buli stvoreni plantaciyi kavi ta kakao a dlya roboti na cih planaciyah buli zavezeni afrikanci U 1975 roci ci ostrovi progolosili nezalezhnist ta utvorili derzhavu San Tome i Prinsipi KlimatEkoregion harakterizuyetsya vologim i spekotnim klimatom Na San Tome serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1000 mm na pivnichnomu shodi do ponad 4000 mm na pivdennomu zahodi ta do majzhe 7000 mm na vershini gori Sezon doshiv trivaye z zhovtnya po traven Maksimalna serednya temperatura stanovit 30 33 C minimalna serednya temperatura 18 21 C Vologist protyagom vsogo roku visoka Klimat Prinsipi ye podibnim todi yak na ostrovi Annobon opadiv vipadaye desho menshe FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami regionu ye vologi lisi sho rostut u navitryanih pivdennih ta pivdenno shidnih chastinah ostroviv ta suhi lisi sho rostut na pidvitryanih pivnichnih i shidnih chastinah ostroviv de opadiv vipadaye menshe Na San Tome rivninni lisi poshireni na visoti do 800 m nad rivnem morya girski lisi na visoti vid 800 do 1400 m nad rivnem morya a vologi hmarni lisi na visoti ponad 1400 m nad rivnem morya U verhnomu poyasi girskih lisiv ta u hmarnih lisah poshireni roslini harakterni dlya afromontanskogo regionu zokrema en Olea capensis en Syzygium guineense ta sv Pauridiantha floribunda a takozh endemichni dereva taki yak Afrocarpus mannii en en fr en ta fr Ekoregion viriznyayetsya svoyeyu endemichnoyu floroyu 37 vidiv roslin ye endemikami Prinsipi 95 vidiv ta 1 rid ye endemikami San Tome i 20 vidiv ye endemikami Annobonu Lishe 16 endemichnih dlya ekoregionu roslin prisutni bilsh nizh na odnomu ostrovi Bagato endemichnih roslin regionu nalezhat do rodin Marenovi Rubiaceae Molochajni Euphorbiaceae ta Zozulincevi Orchidaceae Deyaki endemichni begoniyi zokrema en ta en ye prikladami ostrivnogo gigantizmu i mozhut dosyagati 3 m u visotu FaunaEkoregion viriznyayetsya nadzvichajno visokim riznomanittyam endemichnih ptahiv Na Prinsipi zareyestrovano 138 vidiv ptahiv z yakih 7 vidiv ye endemichnimi Endemikami Prinsipi ye princevi timeliyi Sylvia dohrni prinsipijski zatokivki Zosterops leucophaeus inzhirovi okulyarniki Zosterops ficedulinus prinsipijski drozdi Turdus xanthorhynchus prinsipijski merli Lamprotornis ornatus bronzovospinni nektarki Anabathmis hartlaubii ta prinsipijski tkachiki Ploceus princeps Na Annoboni zareyestrovano 44 vidi ptahiv z yakih tri vidi anobonska splyushka Otus feae anobonskij monarh dovgohvist Terpsiphone smithii ta anobonskij okulyarnik Zosterops griseovirescens ye endemichnimi Na San Tome zareyestrovano 148 vidiv ptahiv z yakih 17 vidiv ye endemichnimi Endemikami San Tome ye san tomejski vinago Treron sanctithomae en Columba thomensis san tomejski splyushki Otus hartlaubi san tomejski monarhi dovgohvosti Terpsiphone atrochalybeia veliki nektarki Dreptes thomensis san tomejski nektarki Anabathmis newtonii san tomejski vivilgi Oriolus crassirostris san tomejski priniyi Prinia molleri gigantski tkachiki Ploceus grandis san tomejski tkachiki Ploceus sanctithomae san tomejski okulyarniki Zosterops feae chornogolovi zatokivki Zosterops lugubris ta en Turdus olivaceofuscus san tomejski sorokopudi Lanius newtoni san tomejski armilki Crithagra concolor ta san tomejski pliski Motacilla bocagii vvazhalisya vimerlimi dopoki ne buli povtorno vidkriti u 1990 1991 rokah Inshim duzhe ridkisnim endemikom ostrova ye san tomejskij ibis Bostrychia bocagei Deyaki endemichni ptahi regionu meshkayut na dvoh abo troh ostrovah Tak prinsipijski shedriki Crithagra rufobrunnea ta san tomejski golkohvosti Zoonavena thomensis meshkayut na ostrovah San Tome i Prinsipi a san tomejski golubi Columba malherbii na vsih troh ostrovah regionu Krim togo na ostrovah regionu meshkayut deyaki endemichni pidvidi riznih vidiv ptahiv Zokrema endemikami San Tome ye san tomejskij ribalochka Corythornis cristatus thomensis pidvid en Coturnix delegorguei histrionica pidvid biloshokogo goluba Columba larvata simplex pidvid krapchastoyi sipuhi Tyto alba thomensis ta pidvid irzhastokrilogo morio Onychognathus fulgidus fulgidus a endemikami Prinsipi prinsipijskij ribalochka Corythornis cristatus nais pidvid biloshokogo goluba Columba larvata principalis pidvid zelenogo ibisa Bostrychia olivacea rothschildi pidvid blakitnogo alciona Halcyon malimbica dryas pidvid burohvostogo papugi Psittacus timneh princeps ta pidvid uzlisnogo drongo Dicrurus modestus modestus I na San Tome i na Prinsipi meshkaye endemichnij pidvid afrikanskogo vinago Treron calvus virescens Na nevelikih skelyastih ostrivcyah Pedrash Tinjozash meshkayut najbilshi koloniyi morskih ptahiv u Gvinejskij zatoci Tut gnizditsya 100 tisyach par strokatih kryachkiv Onychoprion fuscatus 10 20 tisyach par atolovih kryachkiv Anous minutus 4000 8000 par burih kryachkiv Anous stolidus 1500 3000 par bilocherevih sul ta deyaka kilkist bilohvostih faetoniv Phaethon lepturus Porivnyano z bagatoyu ornitofaunoyu regionu na ostrovah meshkaye duzhe malo ssavciv Yedinimi miscevimi nazemnimi ssavcyami ye prinsipijski bilozubki Crocidura fingui endemiki ostrova Prinsipi ta ridkisni san tomejski bilozubki Crocidura thomensis endemiki ostrova San Tome Inshimi ssavcyami poshirenimi v regioni buli rukokrili Na San Tome meshkayut dva endemichni vidi kazhaniv san tomejskij listonis Sao Tome leaf nosed bat ta san tomejskij molosik Chaerephon tomensis a takozh endemichnij krilan san tomejskij mishokril Myonycteris brachycephala yakij viriznyayetsya asimetrichnoyu zubnoyu formuloyu Protyagom kolonialnogo periodu na San Tome i Prinsipi buli zavezeni siri pacyuki Rattus norvegicus chorni pacyuki Rattus rattus hatni mishi Mus musculus mavpi Mona Cercopithecus mona afrikanski civeti Civettictis civetta ta mali lasici Mustela nivalis Inshim tvarinam regionu takozh pritamannij visokij riven endemizmu Z 33 vidiv plazuniv poshirenih v regioni 18 vidiv ye endemichnimi Na San Tome meshkaye 13 endemichnih vidiv dennih metelikiv Rhopalocera a na Prinsipi 6 vidiv Blizko 75 vidiv nazemnih cherevonogih molyuskiv ekoregionu ye endemikami u tomu chisli predstavniki kilkoh endemichnih rodiv Endemichnij ravlik en ye yedinim predstavnikom monotipovoyi rodini Thyrophorellinae Rizni predstavniki fauni regionu demonstruyut tipovi ostrivni adaptaciyi taki yak gigantizm i karlikovist Kashtanovovoli golubi Columba thomensis gigantski tkachiki Ploceus grandis ta veliki nektarki Dreptes thomensis mayut bilshi a san tomejski ibisi Bostrychia bocagei menshi rozmiri porivnyano z analogichnimi kontinentalnimi vidami Takozh deyaki vidi demonstuyut unikalni fiziologichni ta povedinkovi adaptaciyi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 323 km abo 33 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en yakij ohoplyuye znachnu chastinu lisiv San Tome i Prinsipi a takozh Prirodnij zapovidnik Annobon yakij povnistyu ohoplyuye odnojmennij ostriv PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 27 serpnya 2023 Posilannya Sao Tome Principe and Annobon forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sao Tome Principe and Annobon Forests One Earth