Лісевич Федір

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісевич.

о. Теодо́р Лісе́вич, іноді Федір Лісевич (16 березня 1829, Отинія, нині Коломийського району Івано-Франківської області — 7 травня 1906, Старі Кути, нині Косівського району Івано-Франківської області) — український (руський) греко-католицький священник, громадсько-політичний діяч.

о. Теодор Лісевич
Народився	16 березня 1829(1829-03-16) Отинія,  Австрійська імперія
Помер	7 травня 1906(1906-05-07) (77 років) Старі Кути,  Австро-Угорщина
Діти	син Корнилій
Походження	українець
Конфесія	греко-католик
Декан Косівського деканату
1873—1906
Попередник	о. Сильвестр Сіминович
Наступник	о. Володислав Пассинович
Декан Заліщицького деканату
1864 — 1973
Попередник	о. Іван Головацький
Наступник	о. Іван Залуцький

Життєпис

Походив з сім'ї міщанина Отинії (нині смт Коломийського району).

Навчався у Львівській духовній семінарії і висвятився 1856 року як одружений священик (овдовів 1905 року). Його син Корнилій Лісевич (1879—1907) також був священиком (між ін. один рік навчався у Віденському університеті).

Після висвячення отримав посаду професора Чернівецької гімназії (1856—1858), а потім, спочатку став сотрудником пароха в селі Березів вижній Пістинського деканату (1858—1860), а згодом (1860—1862) — адміністратором парафії в селі Ліски Жуківського деканату.

У 1862—1873 роках — парох Заліщиків, а з 1864 року поєднував це служіння із посадою адміністратора (до 1868) і декана Заліщицького деканату. З 1873 року парох Старих Кутів (тепер село Косівського району), декан Косівського деканату і почесний крилошанин (1873—1895). Від 1885 року із утворенням Станиславівської єпархії о. Лісевич належав до її клиру.

Член Народного Дому, інших москвофільських товариств. Посол Галицького сейму 3-го скликання: обраний у 1872 році від IV курії в окрузі Заліщики — Товсте, входив до складу «Руського клубу»; обраний після смерті попередника — Миколи Бойчука.

Примітки

1. Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938)… — С. 238.
2. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ… — С. 265.
3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 107.

Джерела

• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 154—155. — (Львівська сотня) — .
• Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — 570 с. — . (англ.)
• Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — . (англ.)