Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Олександрович Даміловський (нар. 18 (31) грудня 1880, Козацьке — 21 березня 1942) — архітектор українського стилю, майстер житла та інженерних споруд, знавець тонкощів використання конструкцій та матеріалів, педагог, один із засновників української архітектурної школи.
| Микола Олександрович Даміловський | |
|---|---|
 | |
| Народження | 18 (31) грудня 1880 |
| Смерть | 21 березня 1942 (61 рік) |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | Російська імперія, УНР, УРСР |
| Навчання | Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ |
| Архітектурний стиль | модернізований ампір |
| Найважливіші споруди | Прибутковий будинок М. Міхельсона Прибутковий будинок Київського доброчинного товариства в садибі Сулимівських закладів |
 Даміловський Микола Олександрович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 18 (31 грудня) 1880 року в селі Козацькому Чернігівської губернії в родині сільського паламаря. Пройшов курс навчання в сільській земській школі, Ніжинській класичній гімназії, із відзнакою закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів і 1909 року здобув відповідне звання. Під час перерви у навчанні працював у відділі «Путей и строений» Київського трамваю, спочатку студентом-практикантом, а згодом помічником начальника. За час навчання прилучався як практикант до будівництва Полтавського земства Василя Кричевського.
Займався будівельною практикою, працював спочатку у професора Оберемського, потім, з 1909 по 1911 рік у Вербицького. З 1911 року почав самостійну приватну практику, побудував декілька будинків у Києві:
- 20-ти квартирний прибутковий будинок М. Міхельсона на вулиці Євгена Чикаленка № 23 (1913—1914 роки),
- 30-ти квартирний прибутковий будинок Київського доброчинного товариства в садибі Сулимівських закладів на вулиці Круглоуніверситетській № 6 (1914—1915 роки), у стилі класицизму.
В 1913 році керував будівництвом Всеросійської виставки в Москві, в 1914 році будував Київську міську очисну каналізаційну станцію.
Йому належить також розробка проєкту будинку типографії по вулиці Михайлівській, 22, проєкт будівельної частини кабельного заводу, проєкт і керівництво роботами по реконструкції театру «Російської драми» у Києві (нова сцена зі всіма конструкціями), проєкт і організація відновлювальних робіт по Києву після громадянської війни: ангари, зал «Інтимного театру», гараж Дарницького мототрамваю, клубу заводу «Більшовик», на Банківській вулиці Палацу праці (за проєктом академіка Щуко) і близько 30 поруйнованих і напівзруйнованих житлових будинків.
В 1909—1915 роках — інженер технічного відділу в Управлінні по будівництву залізниць Одеса—Бахмач; в 1915—1918 роках — головний архітектор управління по будівництву залізниці Гришино—Рівне (Харків); в 1918—1929 роках — головний архітектор департаменту нових споруд Міністерства шляхів сполучень України, старший архітектор залізничного відділу комітетів державних споруд. Паралельно із службою займався педагогічною роботою — з 1911 року викладав у Київському політехнічному інституті.
З 1918 року входив до складу Товариства українських архітекторів, членами якого були О. М. Вербицький, В. Г. Кричевський, І. В. Моргілевський. В кінці 1918 року брав участь у створенні першого в Україні Архітектурного інституту, де працював на посаді професора в 1919—1921 роках, спочатку геодезії, а потім будівельного мистецтва й частин будівель, був заступником його першого керівника Д. Дяченка, потім в 1921—1938 роках викладав у Київському художньому інституті, в 1930—1937 роках у Київському інженерно-будівельному інституті, де завідував кафедрою будівельної справи.
Був репресований у зв'язку із звинуваченням за участь в організації «СВУ» Єфремова з вересня 1929 року до березня 1930 року.
З 1931 року — старший науковий співробітник Київської філії інституту будівель, де розробив тему «Збірно-розбірні житлові будинки».
Жив в Києві в будинку по вулиці Артема (нині вулиця Січових Стрільців), 40/1, квартира 3. Останні роки життя працював у галузі комунального будівництва над темою «Санітарний сміттєспуск». Помер 21 березня 1942 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 8, ряд 1, місце 4-1). Надгробок — обеліск з чорного граніту, білий мармуровий хрест.
Архітектурна діяльність
Уживав стильові форми українського модерну. Передбачив неминучість застосування у київському будівництві високоякісної облицювальної цегли, профільованої керамічно-глазурованої плитки, кольорової майоліки — орнаментальної вставки, панно, рельєфів. Спрогнозував впровадження в будівельне виробництво збірних залізобетонних конструкцій.
Розробив свій спосіб побудови архітектурних перспектив за допомогою особливого приладу, який ввійшов в історію, як «лінійка Даміловського». Лінійка, або рейсшина Даміловського застосовується для викреслювання перспектив паралельних прямих різноманітного направлення з «недоступною» точкою перетину лінії горизонту.
За проєктами Миколи Даміловського зведено багато залізничних споруд:
- проєкт і побудова всіх громадських споруд залізничного вузла «Одеса—Пересип» та служби тяги залізничної лінії «Одеса—Бахмач»;
- проєкт теплоелектроцентралі для станції Просяна;
- проєкти всіх громадських споруд: вокзалів, товарних, паровозних депо, майстерень, житлових будинків та інше по лінії «Гришино-Рівне».
Серед інших — проєкт і побудова водопроводу (всі інженерні, гідротехнічні і громадські споруди) для Кривого Рогу (1927 рік) та Білої Церкви (1928 рік), проєкт фабрики для Кривого Рогу.
Твори
Микола Даміловський автор робіт:
- «Альбом проектів будівель у колгоспах» (1929; у співавторстві з Д. М. Дяченком);
- «Архітектура і будівельні матеріали» // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 6. — С 26;
- «Про матеріали і конструкції житлових будинків» (1938).
Примітки
- через революційні заворушення в 1905 році інститут був закритий.
- Побачила світ книга про геніального земляка-архітектора
Джерела
- Жадько В. О. Український некрополь. — К.,2005. — С. 167.
- Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю : біографічний довідник. — Київ : З-Медіа, 2008. — С. 104. — .
Посилання
- www.alyoshin.ru [ 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Oleksandrovich Damilovskij nar 18 31 grudnya 1880 18801231 Kozacke 21 bereznya 1942 arhitektor ukrayinskogo stilyu majster zhitla ta inzhenernih sporud znavec tonkoshiv vikoristannya konstrukcij ta materialiv pedagog odin iz zasnovnikiv ukrayinskoyi arhitekturnoyi shkoli Mikola Oleksandrovich DamilovskijNarodzhennya18 31 grudnya 1880 1880 12 31 KozackeSmert21 bereznya 1942 1942 03 21 61 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayinaRosijska imperiya UNR URSRNavchannyaSankt Peterburzkij derzhavnij arhitekturno budivelnij universitetDiyalnistarhitektorPracya v mistahKiyivArhitekturnij stilmodernizovanij ampirNajvazhlivishi sporudiPributkovij budinok M Mihelsona Pributkovij budinok Kiyivskogo dobrochinnogo tovaristva v sadibi Sulimivskih zakladiv Damilovskij Mikola Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaDiplom Mikoli Damilovskogo Narodivsya 18 31 grudnya 1880 roku v seli Kozackomu Chernigivskoyi guberniyi v rodini silskogo palamarya Projshov kurs navchannya v silskij zemskij shkoli Nizhinskij klasichnij gimnaziyi iz vidznakoyu zakinchiv Peterburzkij institut civilnih inzheneriv i 1909 roku zdobuv vidpovidne zvannya Pid chas perervi u navchanni pracyuvav u viddili Putej i stroenij Kiyivskogo tramvayu spochatku studentom praktikantom a zgodom pomichnikom nachalnika Za chas navchannya priluchavsya yak praktikant do budivnictva Poltavskogo zemstva Vasilya Krichevskogo Zajmavsya budivelnoyu praktikoyu pracyuvav spochatku u profesora Oberemskogo potim z 1909 po 1911 rik u Verbickogo Z 1911 roku pochav samostijnu privatnu praktiku pobuduvav dekilka budinkiv u Kiyevi 20 ti kvartirnij pributkovij budinok M Mihelsona na vulici Yevgena Chikalenka 23 1913 1914 roki 30 ti kvartirnij pributkovij budinok Kiyivskogo dobrochinnogo tovaristva v sadibi Sulimivskih zakladiv na vulici Kruglouniversitetskij 6 1914 1915 roki u stili klasicizmu V 1913 roci keruvav budivnictvom Vserosijskoyi vistavki v Moskvi v 1914 roci buduvav Kiyivsku misku ochisnu kanalizacijnu stanciyu Jomu nalezhit takozh rozrobka proyektu budinku tipografiyi po vulici Mihajlivskij 22 proyekt budivelnoyi chastini kabelnogo zavodu proyekt i kerivnictvo robotami po rekonstrukciyi teatru Rosijskoyi drami u Kiyevi nova scena zi vsima konstrukciyami proyekt i organizaciya vidnovlyuvalnih robit po Kiyevu pislya gromadyanskoyi vijni angari zal Intimnogo teatru garazh Darnickogo mototramvayu klubu zavodu Bilshovik na Bankivskij vulici Palacu praci za proyektom akademika Shuko i blizko 30 porujnovanih i napivzrujnovanih zhitlovih budinkiv V 1909 1915 rokah inzhener tehnichnogo viddilu v Upravlinni po budivnictvu zaliznic Odesa Bahmach v 1915 1918 rokah golovnij arhitektor upravlinnya po budivnictvu zaliznici Grishino Rivne Harkiv v 1918 1929 rokah golovnij arhitektor departamentu novih sporud Ministerstva shlyahiv spoluchen Ukrayini starshij arhitektor zaliznichnogo viddilu komitetiv derzhavnih sporud Paralelno iz sluzhboyu zajmavsya pedagogichnoyu robotoyu z 1911 roku vikladav u Kiyivskomu politehnichnomu instituti Z 1918 roku vhodiv do skladu Tovaristva ukrayinskih arhitektoriv chlenami yakogo buli O M Verbickij V G Krichevskij I V Morgilevskij V kinci 1918 roku brav uchast u stvorenni pershogo v Ukrayini Arhitekturnogo institutu de pracyuvav na posadi profesora v 1919 1921 rokah spochatku geodeziyi a potim budivelnogo mistectva j chastin budivel buv zastupnikom jogo pershogo kerivnika D Dyachenka potim v 1921 1938 rokah vikladav u Kiyivskomu hudozhnomu instituti v 1930 1937 rokah u Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti de zaviduvav kafedroyu budivelnoyi spravi Buv represovanij u zv yazku iz zvinuvachennyam za uchast v organizaciyi SVU Yefremova z veresnya 1929 roku do bereznya 1930 roku Z 1931 roku starshij naukovij spivrobitnik Kiyivskoyi filiyi institutu budivel de rozrobiv temu Zbirno rozbirni zhitlovi budinki Mogila Mikoli Damilovskogo Zhiv v Kiyevi v budinku po vulici Artema nini vulicya Sichovih Strilciv 40 1 kvartira 3 Ostanni roki zhittya pracyuvav u galuzi komunalnogo budivnictva nad temoyu Sanitarnij smittyespusk Pomer 21 bereznya 1942 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 8 ryad 1 misce 4 1 Nadgrobok obelisk z chornogo granitu bilij marmurovij hrest Arhitekturna diyalnistLinijka M O Damilovskogo Uzhivav stilovi formi ukrayinskogo modernu Peredbachiv neminuchist zastosuvannya u kiyivskomu budivnictvi visokoyakisnoyi oblicyuvalnoyi cegli profilovanoyi keramichno glazurovanoyi plitki kolorovoyi majoliki ornamentalnoyi vstavki panno relyefiv Sprognozuvav vprovadzhennya v budivelne virobnictvo zbirnih zalizobetonnih konstrukcij Rozrobiv svij sposib pobudovi arhitekturnih perspektiv za dopomogoyu osoblivogo priladu yakij vvijshov v istoriyu yak linijka Damilovskogo Linijka abo rejsshina Damilovskogo zastosovuyetsya dlya vikreslyuvannya perspektiv paralelnih pryamih riznomanitnogo napravlennya z nedostupnoyu tochkoyu peretinu liniyi gorizontu Za proyektami Mikoli Damilovskogo zvedeno bagato zaliznichnih sporud proyekt i pobudova vsih gromadskih sporud zaliznichnogo vuzla Odesa Peresip ta sluzhbi tyagi zaliznichnoyi liniyi Odesa Bahmach proyekt teploelektrocentrali dlya stanciyi Prosyana proyekti vsih gromadskih sporud vokzaliv tovarnih parovoznih depo majsteren zhitlovih budinkiv ta inshe po liniyi Grishino Rivne Sered inshih proyekt i pobudova vodoprovodu vsi inzhenerni gidrotehnichni i gromadski sporudi dlya Krivogo Rogu 1927 rik ta Biloyi Cerkvi 1928 rik proyekt fabriki dlya Krivogo Rogu TvoriMikola Damilovskij avtor robit Albom proektiv budivel u kolgospah 1929 u spivavtorstvi z D M Dyachenkom Arhitektura i budivelni materiali Socialistichnij Kiyiv 1936 6 S 26 Pro materiali i konstrukciyi zhitlovih budinkiv 1938 Primitkicherez revolyucijni zavorushennya v 1905 roci institut buv zakritij Pobachila svit kniga pro genialnogo zemlyaka arhitektoraDzherelaZhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 167 Panteon zodchih Luk yanivskogo nekropolyu biografichnij dovidnik Kiyiv Z Media 2008 S 104 ISBN 96696 254 2 4 Posilannyawww alyoshin ru 21 grudnya 2013 u Wayback Machine