Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лінус Бенедікт Торвальдс швед Linus Benedict Torvalds народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі Фінляндія фінсько американськ

Лінус Бенедікт Торвальдс

Лінус Бенедікт Торвальдс

Лінус Бенедікт Торвальдс (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінсько-американський програміст, започаткував розробку ядра Linux, є її головним архітектором, а також автор найвідомішої розподіленої системи керування версіями файлів Git. 2012 року за створення Linux нагороджений премією Millennium Technology Prize.

Лінус Торвальдс
швед. Linus Torvalds
image
Ім'я при народженніЛінус Бенедікт Торвальдс
Народився28 грудня 1969(1969-12-28) (54 роки)
Гельсінкі, Фінляндія
Громадянствоimage Фінляндія, image США
Національністьшведськомовний фін
Місце проживанняГельсінкі
Санта-Клара
Діяльністьпрограміст
Галузьінженер програмного забезпечення
Alma materГельсінський університет
Науковий ступіньдоктор наук
Знання мовd, фінська і англійська[2]
ЗакладTransmeta, Open Source Development Labs[d], Linux Foundation і Гельсінський університет
ЧленствоШведська королівська академія інженерних наук
Magnum opusЯдро Linux, Git і d
Конфесіяатеїзм[3]
БатькоНільс Торвальдс
Матиd
Родичіd
Брати, сестриd, d, d і d
У шлюбі зТуве Торвальдс
Діти (3)d, d і d
Нагороди
IMDbID 1127735
Сайтtorvalds-family.blogspot.com
image
2002

Біографія

Лінус — шведськомовний фін. Прізвище його шведського роду спершу звучало, як Торвальд, однак його дідусь, поет вирішив змінити його на Торвальдс, щоб надати йому «більш фінського забарвлення».

Мати — , журналістка; батько — Нільс Торвальдс. Обидва його батьки були радикалами кампусу в Гельсінському університеті в 1960-х.

Лінус навчався в Гельсінському університеті у 1988—1996 роках, закінчивши його у ступіні магістра комп'ютерних наук.

У 1990 році він придбав IBM PC з мікропроцесором Intel 80386 і почав працювати над розробкою ядра операційної системи Лінукс, на що його надихнула інша система — Minix.

Одружений з Туве Торвальдс, 6-тиразовою чемпіонкою Фінляндії з карате. Вони познайомилися у 1993 році й мають трьох доньок.

З 1997 по 2003 роки Торвальдс працював у Сан Хосе, Каліфорнія на компанію Transmeta. З 2003 року почав працювати для OSDL зі свого дому в Сан Хосе. У червні 2004, Торвальдс переїхав у Портланд, Орегон, щоб працювати для OSDL в Бівертон, Орегон головним архітектором Лінукса.

Linux

image
Символ Linux (Тукс)

У 1981 році Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ «Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері.

Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — , тоді коштувала майже 2000 доларів США.

Після закінчення школи Лінус вступив до Гельсінського університету на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії.

Значною подією в житті Торвальдса було прочитання ним книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation',''). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix».

Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»: 

From: torvalds@klaava.Helsinki.Fi (Лінус Торвальдс Бенедикт) Newsgroups: comp.os.minix Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix? Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи Keywords: 386, preferences Message-ID: <1991Aug25.205708.9541@klaava.Helsinki.Fi> Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT Organization: Університет Гельсінкі Привіт, всім, хто користується Minix- Я роблю (вільну) операційну систему (це лише хобі, і вона не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT. Робота над нею почалася в квітні і скоро буде завершена. Я б хотів отримати які-небудь відгуки про те, що людям подобається/не подобається в Minix, бо моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи (з практичних міркувань) серед усього іншого). Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює. Мається на увазі, що в мене з'явиться щось практичне через кілька місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості. Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-) Лінус (torvalds@kruuna.helsinki.fi) PS. Так, у неї немає ніякого коду з Minix, і в неї є багатонитева файлова система. Вона НЕ переносима (використовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і, ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім твердих дисків AT, тому що це все, що в мене є :-(.

17 вересня 1991 року Лінус виклав сирцевий код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.

Автор «Minix», професор Ендрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою архітектури системи: «Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».

Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував Linux за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.

Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.

Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проекту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux», проте правильніше було б називати її («GNU/Linux»)). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.

В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.

Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використанням за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі.

Популярність

image
Лінус Торвальдс в Австралії. Фотографія 2008 року
  • У 2000 — отримав ступінь доктора наук Університету Гельсінкі.
  • Нагороджений медаллю за розвиток інформаційних систем.
  • У журналі «Time», в опитуванні «Людина століття», Торвальдс зайняв 17 місце.
  • У 2001 — розділив Приз Такеда за соціально-економічне процвітання з Річардом Столлманом та Кеном Сакамурою.
  • Одного з персонажів фільму «Пароль „Риба-меч“» — хакера номер один — кличуть Axl Torvalds.
  • У 2004 — він названий одним з найвпливовіших людей журналом «Time» в статті «Лінус Торвальдс: Чемпіон вільних програм».
  • В опитуванні «100 знаменитих фінів всіх часів», Торвальдс зайняв 16 місце.
  • У 2005 — проявив себе, як «найкращий керуючий» в огляді «BusinessWeek».
  • У серпні 2005 Торвальдс отримав нагороду від Reed College.
  • У 2006 — «Time» назвав його одним з революційних героїв останніх 60 років.
  • Журнал «Business 2.0» назвав його одним з «10 людей-нематеріалістів», тому що розвиток Лінукса має індивідуальні риси Торвальдса.
  • У 2008 — він офіційно представлений Музеєм історії комп'ютерів у Каліфорнії.
  • 22 жовтня 2008 — Музей історії комп'ютерів відзначив творця Лінукс Лінуса Торвальдса, операційна система якого стала каталізатором руху за відкрите ПЗ, яке кинуло виклик традиційній пропрієтарній схемі інтелектуальної власності.

Див. також

Цікавинки

  • В дитинстві Лінус читав книги доброї знайомої свого діда — Туве Янссон.
  • Лінус пише вірші шведською.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Interview: Linus Torvalds | Linux Journal
  4. . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 14 червня 2012.
  5. . Cs.helsinki.fi. 16 жовтня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2010. Процитовано 13 березня 2010.
  6. Rogoway, Mike (7 червня 2005). Linus Torvalds, Incognito Inventor. . Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014. A sort of anti-celebrity, he is plainly ambivalent about fame and content to stay nestled at home in a tony cluster of million-dollar houses atop the densely forested hills of the Dunthorpe neighborhood.
  7. What would you like to see most in minix?[недоступне посилання] (англ.) в comp.os.minix [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
  8. LINUX is obsolete [ 27 травня 2022 у Wayback Machine.] (англ.) в comp.os.minix [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
  9. Linus Explains Linux Trademark Issues [ 6 червня 2004 у Wayback Machine.] (англ.) на Slashdot

Література

  • Linus Torvalds; David Diamond. Just for fun: the story of an accidental revolutionary. — 262 с.
  • Лінус Торвальдс, Девід Даймонд. Just for fun [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.] в

Ресурси тенет

image
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Лінус Торвальдс
  • Особистий блог [ 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Інтерв'ю Лінуса телеканалу CNN [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)
  • Особиста сторінка Лінуса Торвальдса [ 8 травня 1999 у Wayback Machine.] (англ.)
  • FAQ [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Softpanorama Несанкціонована біографія Лінуса Торвальдса [ 13 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (англ.) — критика Лінуса Торвальдса і його операційної системи.
  • (англ.) Ендрю Таненбаум в 1991 р. і наступна дискусія.
  • Ендрю Таненбаум про «Лінуксі» (2004) [ 18 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Інтерв'ю з Лінусом Торвальдсом, 1 березня 1994 [ 26 лютого 2002 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Особиста сторінка Лінуса Торвальдса (не підтримується) [ 12 березня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лінус Торвальдс

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Linus Benedikt Torvalds shved Linus Benedict Torvalds narodivsya 28 grudnya 1969 u Gelsinki Finlyandiya finsko amerikanskij programist zapochatkuvav rozrobku yadra Linux ye yiyi golovnim arhitektorom a takozh avtor najvidomishoyi rozpodilenoyi sistemi keruvannya versiyami fajliv Git 2012 roku za stvorennya Linux nagorodzhenij premiyeyu Millennium Technology Prize Linus Torvaldsshved Linus TorvaldsIm ya pri narodzhenniLinus Benedikt TorvaldsNarodivsya28 grudnya 1969 1969 12 28 54 roki Gelsinki FinlyandiyaGromadyanstvo Finlyandiya SShANacionalnistshvedskomovnij finMisce prozhivannyaGelsinki Santa KlaraDiyalnistprogramistGaluzinzhener programnogo zabezpechennyaAlma materGelsinskij universitetNaukovij stupindoktor naukZnannya movd finska i anglijska 2 ZakladTransmeta Open Source Development Labs d Linux Foundation i Gelsinskij universitetChlenstvoShvedska korolivska akademiya inzhenernih naukMagnum opusYadro Linux Git i dKonfesiyaateyizm 3 BatkoNils TorvaldsMatidRodichidBrati sestrid d d i dU shlyubi zTuve TorvaldsDiti 3 d d i dNagorodiTehnologichna premiya tisyacholittya 2012 Nagoroda Pioner komp yuternoyi galuzi 2014 d medal Lavlejs 2000 d 1999 d 1998 d cherven 2000 CHM Fellow Awards 2008 Zal slavi Internetu 2012 d 2001 d 2018 dIMDbID 1127735Sajttorvalds family blogspot comVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi 2002BiografiyaLinus shvedskomovnij fin Prizvishe jogo shvedskogo rodu spershu zvuchalo yak Torvald odnak jogo didus poet virishiv zminiti jogo na Torvalds shob nadati jomu bilsh finskogo zabarvlennya Mati zhurnalistka batko Nils Torvalds Obidva jogo batki buli radikalami kampusu v Gelsinskomu universiteti v 1960 h Linus navchavsya v Gelsinskomu universiteti u 1988 1996 rokah zakinchivshi jogo u stupini magistra komp yuternih nauk U 1990 roci vin pridbav IBM PC z mikroprocesorom Intel 80386 i pochav pracyuvati nad rozrobkoyu yadra operacijnoyi sistemi Linuks na sho jogo nadihnula insha sistema Minix Odruzhenij z Tuve Torvalds 6 tirazovoyu chempionkoyu Finlyandiyi z karate Voni poznajomilisya u 1993 roci j mayut troh donok Z 1997 po 2003 roki Torvalds pracyuvav u San Hose Kaliforniya na kompaniyu Transmeta Z 2003 roku pochav pracyuvati dlya OSDL zi svogo domu v San Hose U chervni 2004 Torvalds pereyihav u Portland Oregon shob pracyuvati dlya OSDL v Biverton Oregon golovnim arhitektorom Linuksa LinuxSimvol Linux Tuks U 1981 roci Leo didus Linusa matematik poznajomiv onuka z EOM Commodore VIC 20 sho vin yiyi vikoristovuvav dlya matematichnih obchislen Linus zacikavivsya programuvannyam i prochitav kerivnictva do mashini Potim vin pochav chitati i pisati vlasni programi spochatku na BASIC a potim na asembleri Zi shkilnih rokiv Linus otrimuvav stipendiyi za uspihi v matematici Persha kuplena nim EOM todi koshtuvala majzhe 2000 dolariv SShA Pislya zakinchennya shkoli Linus vstupiv do Gelsinskogo universitetu na kurs informatiki Navchannya bulo perervano richnoyu sluzhboyu v armiyi Znachnoyu podiyeyu v zhitti Torvaldsa bulo prochitannya nim knigi Endryu Tanenbauma Operacijni sistemi rozrobka ta realizaciya Operating Systems Design and Implementation ISBN 0 13 638677 6 U knizi na prikladi napisanoyi Tanenbaum OS Minix predstavlena struktura sistem simejstva UNIX Linus duzhe zacikavivsya prochitanim Piznishe vin kupiv novij komp yuter na bazi 386 go procesora i vstanoviv Minix Viyavivshi nedoliki v sistemi vin pochav pisati vlasnij emulyator terminalu v yakomu realizuvav peremikannya zavdan Potim Linus dodavav v programu vse novi i novi funkciyi zavdyaki chomu vona nezabarom stala nabuvati risi povnocinnoyi operacijnoyi sistemi Potim vin poslav nini vidome ogoloshennya v grupu novin Minix From torvalds klaava Helsinki Fi Linus Torvalds Benedikt Newsgroups comp os minix Subject Sho b vi bilshe vsogo hotili pobachiti v Minix Summary malenke opituvannya shodo moyeyi novoyi operacijnoyi sistemi Keywords 386 preferences Message ID lt 1991Aug25 205708 9541 klaava Helsinki Fi gt Date 25 Aug 1991 20 57 08 GMT Organization Universitet Gelsinki Privit vsim hto koristuyetsya Minix Ya roblyu vilnu operacijnu sistemu ce lishe hobi i vona ne bude velikoyu i profesijnoyu yak GNU dlya kloniv 386 486 AT Robota nad neyu pochalasya v kvitni i skoro bude zavershena Ya b hotiv otrimati yaki nebud vidguki pro te sho lyudyam podobayetsya ne podobayetsya v Minix bo moya OS na neyi shozha takij zhe ustrij fajlovoyi sistemi z praktichnih mirkuvan sered usogo inshogo Ya vzhe perenis bash 1 08 i gcc 1 40 i vse zdayetsya pracyuye Mayetsya na uvazi sho v mene z yavitsya shos praktichne cherez kilka misyaciv i ya hotiv bi diznatisya yakih osoblivostej hotilosya b bilshosti Bud yaki propoziciyi prijmayutsya ale ya ne obicyayu sho realizuyu yih Linus torvalds kruuna helsinki fi PS Tak u neyi nemaye niyakogo kodu z Minix i v neyi ye bagatoniteva fajlova sistema Vona NE perenosima vikoristovuye pererivannya zavdan 386 go i t d i jmovirno nikoli ne bude pidtrimuvati nichogo krim tverdih diskiv AT tomu sho ce vse sho v mene ye 17 veresnya 1991 roku Linus viklav sircevij kod programi versiyi 0 01 dlya zagalnodostupnogo zavantazhennya Sistema vidrazu zh viklikala velikij interes Sotni potim tisyachi programistiv stali cikavitisya sistemoyu direktoriyu z programoyu za vidsutnistyu krashih variantiv nazvali Linux i pracyuvati nad yiyi polipshennyam i dopovnennyam Vona poshiryuvalasya i do cogo dnya poshiryuyetsya na umovah suspilnoyi licenziyi GNU GPL Avtor Minix profesor Endryu Tanenbaum nespodivano vistupiv z rizkoyu kritikoyu arhitekturi sistemi Ya yak i ranishe vvazhayu sho stvoryuvati monolitne yadro v 1991 roci fundamentalna pomilka Skazhit spasibi sho vi ne mij student za takij dizajn ya b ne postaviv visokoyi ocinki z lista do Linusa Torvaldsa Svij post Tanenbaum nazvav Linuks zastariv Krim monolitnogo yadra Tanenbaum kritikuvav Linux za vidsutnist perenosimosti Tanenbaum prorokuvav sho procesori 80x86 v nedalekomu majbutnomu zniknut postupivshis miscem arhitekturi RISC Kritika silno zachepila Torvaldsa Tanenbaum buv znamenitim profesorom i jogo dumka mala znachennya U danomu pitanni prote vin pomilyavsya Linus Torvalds napolyagav na svoyij pravoti Vidkritist yadra napisanogo Linusom dala mozhlivist vikoristovuvati jogo razom z napracyuvannyami kompilyatorami GCC bazovimi utilitami OS GNU proektu vilnogo variantu sistemi UNIX sho isnuvav z 1983 roku vsya cya sistema chasto nazivayetsya Linux prote pravilnishe bulo b nazivati yiyi GNU Linux Populyarnist sistemi zrostala i piznishe pro neyi zagovorili zhurnalisti v usomu sviti Linuks i Linus stali vidomi V danij chas lishe blizko dvoh vidsotkiv sistemnogo yadra Linux napisano samim Torvaldsom ale za nim zalishayetsya rishennya pro vnesennya zmin do oficijnoyi gilki yadra Torvalds volodiye tovarnim znakom Linux i stezhit za jogo vikoristannyam za nekomercijnu organizaciyu Linux International i za dopomogoyu koristuvachiv Linux u vsomu sviti PopulyarnistU 1996 asteroyid 9793 buv nazvanij im yam Torvaldsa U 1998 otrimav priz EFF Pioneer Award U 1999 otrimav status doktora nauk Stokgolmskogo Universitetu U romani Kriptonomikon Nila Stivensona opisani harakteristiki tih hto vikoristovuye Finux Unix podibnih operacijnih sistem rozroblenih u Finlyandiyi Linus Torvalds v Avstraliyi Fotografiya 2008 roku U 2000 otrimav stupin doktora nauk Universitetu Gelsinki Nagorodzhenij medallyu za rozvitok informacijnih sistem U zhurnali Time v opituvanni Lyudina stolittya Torvalds zajnyav 17 misce U 2001 rozdiliv Priz Takeda za socialno ekonomichne procvitannya z Richardom Stollmanom ta Kenom Sakamuroyu Odnogo z personazhiv filmu Parol Riba mech hakera nomer odin klichut Axl Torvalds U 2004 vin nazvanij odnim z najvplivovishih lyudej zhurnalom Time v statti Linus Torvalds Chempion vilnih program V opituvanni 100 znamenitih finiv vsih chasiv Torvalds zajnyav 16 misce U 2005 proyaviv sebe yak najkrashij keruyuchij v oglyadi BusinessWeek U serpni 2005 Torvalds otrimav nagorodu vid Reed College U 2006 Time nazvav jogo odnim z revolyucijnih geroyiv ostannih 60 rokiv Zhurnal Business 2 0 nazvav jogo odnim z 10 lyudej nematerialistiv tomu sho rozvitok Linuksa maye individualni risi Torvaldsa U 2008 vin oficijno predstavlenij Muzeyem istoriyi komp yuteriv u Kaliforniyi 22 zhovtnya 2008 Muzej istoriyi komp yuteriv vidznachiv tvorcya Linuks Linusa Torvaldsa operacijna sistema yakogo stala katalizatorom ruhu za vidkrite PZ yake kinulo viklik tradicijnij propriyetarnij shemi intelektualnoyi vlasnosti Div takozhZakon Linusa 9793 Torvalds asteroyid nazvanij na chest Linusa Torvaldsa Film Revolution OS Git Just for FunCikavinkiV ditinstvi Linus chitav knigi dobroyi znajomoyi svogo dida Tuve Yansson Linus pishe virshi shvedskoyu Primitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Interview Linus Torvalds Linux Journal Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 14 chervnya 2012 Cs helsinki fi 16 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2010 Procitovano 13 bereznya 2010 Rogoway Mike 7 chervnya 2005 Linus Torvalds Incognito Inventor Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 A sort of anti celebrity he is plainly ambivalent about fame and content to stay nestled at home in a tony cluster of million dollar houses atop the densely forested hills of the Dunthorpe neighborhood What would you like to see most in minix nedostupne posilannya angl v comp os minix 23 lipnya 2013 u Wayback Machine LINUX is obsolete 27 travnya 2022 u Wayback Machine angl v comp os minix 23 lipnya 2013 u Wayback Machine Linus Explains Linux Trademark Issues 6 chervnya 2004 u Wayback Machine angl na SlashdotLiteraturaLinus Torvalds David Diamond Just for fun the story of an accidental revolutionary 262 s Linus Torvalds Devid Dajmond Just for fun 28 travnya 2010 u Wayback Machine vResursi tenetlink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Linus Torvalds Osobistij blog 3 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Interv yu Linusa telekanalu CNN 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros ros ros Osobista storinka Linusa Torvaldsa 8 travnya 1999 u Wayback Machine angl FAQ 27 travnya 2010 u Wayback Machine angl Softpanorama Nesankcionovana biografiya Linusa Torvaldsa 13 zhovtnya 2005 u Wayback Machine angl kritika Linusa Torvaldsa i jogo operacijnoyi sistemi angl Endryu Tanenbaum v 1991 r i nastupna diskusiya Endryu Tanenbaum pro Linuksi 2004 18 serpnya 2010 u Wayback Machine angl Interv yu z Linusom Torvaldsom 1 bereznya 1994 26 lyutogo 2002 u Wayback Machine angl Osobista storinka Linusa Torvaldsa ne pidtrimuyetsya 12 bereznya 2005 u Wayback Machine Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Linus Torvalds

Дата публікації:
Топ