Лілі Браун (нім. Lily Braun, до шлюбу Амалія фон Кречман (Amalie von Kretschmann); 2 липня 1865 — 8 серпня 1916) — німецька письменниця, релакторка, соціалістка і феміністка, діячка Соціал-демократичної партії.
Лілі Браун | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | нім. Amalie von Kretschmann | |||
Народилася | 2 липня 1865[1][2][…] Гальберштадт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина[1][4] | |||
Померла | 9 серпня 1916[1][2] (51 рік) Кляйнмахнов, Потсдам-Міттельмарк, Бранденбург, Німеччина | |||
Країна | Королівство Пруссія | |||
Діяльність | письменниця, редакторка | |||
Мова творів | німецька | |||
Партія | Соціал-демократична партія Німеччини | |||
Батько | d | |||
Мати | d[6] | |||
У шлюбі з | d і d[4] | |||
Діти | d[6] | |||
| ||||
Лілі Браун у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилася в місті Гальберштадті прусської провінції Саксонія в родині генерала від інфантерії прусської армії Ганса фон Кречмана і його дружини Дженні, уродженої фон Густедт (1843—1903). Бабуся по материнській лінії, письменниця Женні фон Густедт (1811—1890), була позашлюбною дочкою Жерома Бонапарта і Діани Рабі фон Паппенгайм. Племінниця Амалії фон Кречман, Маріанна фон Кречман, пошлюбила Ріхарда фон Вайцзеккера, президента Німеччини з 1984 по 1994 рік.
Вихована у відповідності з «прусськими чеснотами» порядку і дисципліни, Амалія фон Кречман, в той же час, під впливом бабусі виросла впертою та відкритою особистістю. З раннього віку почала піддавати сумніву буржуазні цінності своїх батьків, а також пригноблене становище жінок у прусському суспільстві. Коли батько вийшов на пенсію в 1890 році, Амалія стала забезпечувати себе самостійно на заробітки від видання робіт з історії літератури.
Вирвавшись з аристократично-консервативного середовища, фон Кречман приєдналася до «етичного руху», який прагнув встановити систему моралі замість традиційних релігій. З 1893 року була в нетривалому шлюбі з його очільником, філософом в Університеті Фрідріха-Вільгельма в Берліні Георгом фон Гіжицьким — засновником «Товариства етичної культури». Він був пов'язаний із соціал-демократичною партією, однак не був її членом.
Після смерті чоловіка в 1896 році одружилася з соціал-демократичним політиком і публіцистом Генріхом Брауном, з яким спільно видавала реформістський часопис «Die Neue Gesellschaft». Народила сина (поет Отто Браун, убитий на Західному фронті в останні місяці першої світової).
Важко переживаючи долю сина, Лілі Браун померла в Целендорфі (нині частина Берліна) від наслідків інсульту у 51 рік. Її чоловік Генріх Браун одружився з Джулі Браун-Фогельштейн, яка виступила редакторкою зібрання творів Лілі Браун.
Феміністсько-політична діяльність
Амалія фон Кречман зацікавилася ідеями соціалізму та фемінізму, працюючи журналісткою в жіночій газеті «Die Frauenbewegung». Ще до офіційного вступу до СДПН написала кілька творів, присвячених жіночому питанню. Головні роботи фон Кречман на феміністичну тематику: «Die Frauenfrage» (укр. — «Жіноче питання, його історичний розвиток та його економічна сторона», 1904), «Frauenarbeit und Hauswirtschaft» («Жіноча праця і домашнє господарство», 1896), «Die Politik und die Frauen» («Політика і жінки», 1904).
Лілі Браун приєдналася до СДПН в ранньому віці і стала однією з лідерок німецького феміністського руху. Вона належала до ревізіоністського крила, діячки якого відкидали теорію історичного матеріалізму і соціалістичну революцію і віддавали перевагу культурній діяльності замість класової боротьби. Спроби Браун стати посередницею між пролетарськими і буржуазними феміністськими колами різко критикували. Аналогічно були відхилені її пропозиції суміщення сім'ї та трудового життя.
Феміністичні праці Лілі Браун критикували соціалістичні феміністки, зокрема, Клара Цеткін, тоді як кола середнього класу знаходили її ідеї надто радикальними. «Естетично-інтелігентський підхід до соціальних проблем заважав їй тісно зв'язатися з масовим робочим рухом. Приєднавшись до реформістського крила німецької соціал-демократії, вона не могла знайти загального тону зі своїми партійними однодумцями».
Тодішні погляди Браун відображені в «Шукачах життя» (1907) і особливо у двотомнику «Мемуари соціалістки» («Memoiren einer Sozialistin», 1909—1911), що викликали критику з боку соціал-демократичної преси.
Розчарувавшись у політичній діяльності, Браун звернулася до літератури. У нашумілому романі «В тіні титанів» (1908), написаному на основі життя її бабусі-письменниці, Лілі Браун зображує культурне життя у Веймарі часів Гете. У 1912 року випускає роман «Die Liebesbriefe einer Marquise» (укр. «Листи маркізи»), що зображує звичаї дворянства напередодні Великої французької революції. Роман написаний у формі листів, перший з яких датований 16 червня 1771 року, останній — 6 серпня 1789 року. Критика відмічала літературну майстерність, детальне знання епохи, аналіз людських переживань.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11867353X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- FemBio database
- WeChangEd
- 46 // (unspecified title) — Т. 1916.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 6 квітня 2019.
- Ute Lischke (2000). . Camden House. с. 15–. ISBN . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 6 квітня 2019.
Посилання
- Браун, Лілі // Велика радянська енциклопедія: у 66 т. (65 т. і 1 дод.) / гол. ред. О. Ю. Шмідт. — М: Радянська енциклопедія, 1926—1947.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lili Braun nim Lily Braun do shlyubu Amaliya fon Krechman Amalie von Kretschmann 2 lipnya 1865 8 serpnya 1916 nimecka pismennicya relaktorka socialistka i feministka diyachka Social demokratichnoyi partiyi Lili BraunIm ya pri narodzhenninim Amalie von KretschmannNarodilasya2 lipnya 1865 1865 07 02 1 2 Galbershtadt Garc Saksoniya Angalt Nimechchina 1 4 Pomerla9 serpnya 1916 1916 08 09 1 2 51 rik Klyajnmahnov Potsdam Mittelmark Brandenburg NimechchinaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistpismennicya redaktorkaMova tvorivnimeckaPartiyaSocial demokratichna partiya NimechchiniBatkodMatid 6 U shlyubi zd i d 4 Ditid 6 Lili Braun u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Braun U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodilasya v misti Galbershtadti prusskoyi provinciyi Saksoniya v rodini generala vid infanteriyi prusskoyi armiyi Gansa fon Krechmana i jogo druzhini Dzhenni urodzhenoyi fon Gustedt 1843 1903 Babusya po materinskij liniyi pismennicya Zhenni fon Gustedt 1811 1890 bula pozashlyubnoyu dochkoyu Zheroma Bonaparta i Diani Rabi fon Pappengajm Pleminnicya Amaliyi fon Krechman Marianna fon Krechman poshlyubila Riharda fon Vajczekkera prezidenta Nimechchini z 1984 po 1994 rik Vihovana u vidpovidnosti z prusskimi chesnotami poryadku i disciplini Amaliya fon Krechman v toj zhe chas pid vplivom babusi virosla vpertoyu ta vidkritoyu osobististyu Z rannogo viku pochala piddavati sumnivu burzhuazni cinnosti svoyih batkiv a takozh prignoblene stanovishe zhinok u prusskomu suspilstvi Koli batko vijshov na pensiyu v 1890 roci Amaliya stala zabezpechuvati sebe samostijno na zarobitki vid vidannya robit z istoriyi literaturi Virvavshis z aristokratichno konservativnogo seredovisha fon Krechman priyednalasya do etichnogo ruhu yakij pragnuv vstanoviti sistemu morali zamist tradicijnih religij Z 1893 roku bula v netrivalomu shlyubi z jogo ochilnikom filosofom v Universiteti Fridriha Vilgelma v Berlini Georgom fon Gizhickim zasnovnikom Tovaristva etichnoyi kulturi Vin buv pov yazanij iz social demokratichnoyu partiyeyu odnak ne buv yiyi chlenom Pislya smerti cholovika v 1896 roci odruzhilasya z social demokratichnim politikom i publicistom Genrihom Braunom z yakim spilno vidavala reformistskij chasopis Die Neue Gesellschaft Narodila sina poet Otto Braun ubitij na Zahidnomu fronti v ostanni misyaci pershoyi svitovoyi Vazhko perezhivayuchi dolyu sina Lili Braun pomerla v Celendorfi nini chastina Berlina vid naslidkiv insultu u 51 rik Yiyi cholovik Genrih Braun odruzhivsya z Dzhuli Braun Fogelshtejn yaka vistupila redaktorkoyu zibrannya tvoriv Lili Braun Feministsko politichna diyalnistAmaliya fon Krechman zacikavilasya ideyami socializmu ta feminizmu pracyuyuchi zhurnalistkoyu v zhinochij gazeti Die Frauenbewegung She do oficijnogo vstupu do SDPN napisala kilka tvoriv prisvyachenih zhinochomu pitannyu Golovni roboti fon Krechman na feministichnu tematiku Die Frauenfrage ukr Zhinoche pitannya jogo istorichnij rozvitok ta jogo ekonomichna storona 1904 Frauenarbeit und Hauswirtschaft Zhinocha pracya i domashnye gospodarstvo 1896 Die Politik und die Frauen Politika i zhinki 1904 Lili Braun priyednalasya do SDPN v rannomu vici i stala odniyeyu z liderok nimeckogo feministskogo ruhu Vona nalezhala do revizionistskogo krila diyachki yakogo vidkidali teoriyu istorichnogo materializmu i socialistichnu revolyuciyu i viddavali perevagu kulturnij diyalnosti zamist klasovoyi borotbi Sprobi Braun stati poseredniceyu mizh proletarskimi i burzhuaznimi feministskimi kolami rizko kritikuvali Analogichno buli vidhileni yiyi propoziciyi sumishennya sim yi ta trudovogo zhittya Feministichni praci Lili Braun kritikuvali socialistichni feministki zokrema Klara Cetkin todi yak kola serednogo klasu znahodili yiyi ideyi nadto radikalnimi Estetichno inteligentskij pidhid do socialnih problem zavazhav yij tisno zv yazatisya z masovim robochim ruhom Priyednavshis do reformistskogo krila nimeckoyi social demokratiyi vona ne mogla znajti zagalnogo tonu zi svoyimi partijnimi odnodumcyami Todishni poglyadi Braun vidobrazheni v Shukachah zhittya 1907 i osoblivo u dvotomniku Memuari socialistki Memoiren einer Sozialistin 1909 1911 sho viklikali kritiku z boku social demokratichnoyi presi Rozcharuvavshis u politichnij diyalnosti Braun zvernulasya do literaturi U nashumilomu romani V tini titaniv 1908 napisanomu na osnovi zhittya yiyi babusi pismennici Lili Braun zobrazhuye kulturne zhittya u Vejmari chasiv Gete U 1912 roku vipuskaye roman Die Liebesbriefe einer Marquise ukr Listi markizi sho zobrazhuye zvichayi dvoryanstva naperedodni Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Roman napisanij u formi listiv pershij z yakih datovanij 16 chervnya 1771 roku ostannij 6 serpnya 1789 roku Kritika vidmichala literaturnu majsternist detalne znannya epohi analiz lyudskih perezhivan PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11867353X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 FemBio database d Track Q61356138 WeChangEd d Track Q86999151 46 unspecified title T 1916 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2019 Ute Lischke 2000 Camden House s 15 ISBN 978 1 57113 169 0 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 6 kvitnya 2019 PosilannyaBraun Lili Velika radyanska enciklopediya u 66 t 65 t i 1 dod gol red O Yu Shmidt M Radyanska enciklopediya 1926 1947