Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття має виражений характер. (січень 2017) |
| Було запропоновано статтю Мінеральні води Івано-Франківської області до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з вересня 2018. |
Лікувальні мінеральні води Івано-Франківської області — сукупність наявних діючих мінеральних джерел на території області, які використовуються з лікувальною та профілактичною метою від різноманітних захворювань.
Загальна характеристика
| цього розділу під сумнівом. (січень 2017) |
Усього на Івано-Франківщині виявлено близько 300 проявів мінеральних вод різноманітних типів. Джерела мінеральних вод розташовані на всій території області. На теренах Івано-Франківської області зустрічаються аналоги[] таких загальновідомих[] мінеральних вод як «Нафтуся», «Миргородська», «Моршинська», , «Казбегі», «Єсентуки» та інші.
Мінеральні води Івано-Франківщини ділять за двома системами. Найпростіша, мінеральні води поділяють на води без специфічних компонентів і властивостей та води зі специфічними компонентами і властивостями. І за складнішою системою мінеральні води категоризують наступним чином. Залежно від мінералізації, наявності біологічно активних компонентів та застосування в області виділяють мінеральні лікувальні та мінеральні питні води. Останні, у свою чергу, за хімічними та бальнеологічними показниками поділяють на лікувально-столові та природні столові води. Лікувально-столові води за своїм хімічним складом, вмістом специфічних, біологічно активних компонентів, мікроелементів, категоризують на такі типи вод: з вмістом органічних речовин, вуглекислі, залізисті, борні, бромні та йодні води.
Наукові дослідження
Приблизно 10 % зі всіх джерел мінеральних вод ґрунтовно досліджено, ще менше — введено в експлуатацію.[] Станом на 2005 рік, води 32-х мінеральних джерел області занесено до Державного кадастру «Води мінеральні питні», із них 12 — лікувально-столових, 20 — природно-столових.[]
Практичне використання
Використання мінеральних вод в області, особливо з лікувальною метою, знаходиться на дуже низькому рівні.[] Діють тільки декілька[] десятків джерел мінеральних вод і декілька спеціалізованих бальнеологічних курортів.[]
Діючі курорти
Відомі[] лікувальні курорти області на базі мінеральних вод:
- Бальнео-грязевий передгірний курорт Черче в с. Черче Рогатинського району. Як лікувальні засоби тут уживають для пиття і ванн сірко-водневу, сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієву та сульфатно-кальцієву лікувальні води. На куроті лікують захворювання органів руху й периферичної нервової системи, гінекологічні захворювання.
- Санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» в с. Новий Мізунь Долинського району. Діє джерело води «Горянка», аналогічної[] за дією трускавецькій «Нафтусі», які придатні для лікування систем травлення
- Оздоровчий комплекс «Синьогора» в с. Гута. Тут діють джерела мінеральної води «Гута — 1», «Гута — 2».
- Гірськолижний та SPA-курорт «Буковель». Гідрокарбонатно-натрієві мінеральні води «Буковель-1» і «Буковель-2» вживають до для лікування систем травлення.
Інші Функціонуючі мінеральні джерела
Функціонує свердловина мінеральної води «Верховинська» в с-ще. Верховина, джерела мінеральних вод «Буркут» в с. Буркут та сірчановодневої води в с. Кривопілля.
На території Галицького району є такі мінеральні джерела: «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». Всі вони знаходяться в с-ще. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології[] як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 — 0,8 г/дм куб, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості
На території Коломийського району знаходяться мінеральні джерела та свердловини:
- в с. Слобода мінеральне джерело на базі якого працює цех мінеральних вод «Меридіан».
- в с. Підгайчики свердловина на базі якої працює АТЗТ «АТ/ Алпрут».
- в с. Королівка свердловина на базі якої працює ВАТ «Криничка».
- в с. Марківка джерело «Білі Криниці» з цілющими та лікувальними властивостями.
Косівській район:
- Мінеральні води, що виробляються у Косівському районі: Косівчанка, Іванка, Аршиця, Кринчиста, Каменецька, Косівська, Шешорівська, Пістинська джерельна
- Санаторій «Косів» заснований на базі цілющих соляних вод Банського озера в Косові . В лікувально-соляному закладі проводиться лікування хворих на верикоз розширення вен.
- Курорт «Шешори».
- Оздоровчо-лікувальна база включає водолікувальний комплекс на 20 ванн, де відпускаються мінеральні ванни з місцевого мінерального природного джерела, а також «перлинні», хвойні, сірководневі, сірчано-бромні, морські ванни. Для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчовивідної системи, діатезів та порушення обміну речовин використовується мінеральна вода з місцевого джерела.
Родовища мінеральних вод
Води без специфічних компонентів і властивостей
Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.
Ресурси мінеральних вод в області становлять 8812 м³/добу, в тому числі води: кишинівського типу — 186 м³/добу; українського типу — 6985 м³/добу; казанського типу — 397 м³/добу; кашинського типу — 293 м³/добу; угличського типу — 26 м³/добу; каспійського типу — 242 м³/добу; хіловського типу — 10 м /добу; миргородського типу — 606 м³/добу; мінського типу — 67 м³/добу.
Мінеральні води зі специфічними компонентами і властивостями
Мінеральні води поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси становлять 175 м³/добу за категорією С2. У результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод. Із них активно використовуються лише вода «Горянка», родовище якої розташоване в с. Новий Мізунь Долинського району та «Гута» в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод становлять 3540 м³ /добу.
Вуглекислі води
Вуглекислі води мають поширення в південній частині області, у межах Верховинського району, у басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел «Нарзан» і «Казбегі». Запаси мінеральних вуглекислих вод за п'ятьма проявами оцінені в кількості 25,0 м³/добу за категорією С2.
Сульфідні води
Сульфідні води поширені в Рогатинському, Тлумацькому, Калуському, Тисменицькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. На курорті Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м³/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м³/добу за категорією С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод становлять 5130 м³/добу.
Залізисті води
Залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 джерелах оцінені в кількості 120,0 м³/добу за категорією С2.
Мінеральні содові води
Мінеральні содові води виявлені у Верховинському, Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод становлять 30,0 м³/добу за категорією С2;
Бромні, йодні, йодо-бромні води
Води бромні, йодні, йодо-бромні пов'язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ у передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм³, а йоду — у межах 15-1000,7 мг/дм³). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм³ для брому і 10 мг/дм³ для йоду, глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовуватися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.
Хлоридно-натрієві й сульфатвміщуючі розсоли
Хлоридно-натрієві й сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід територією Долинського, Калуського, Рожнятівського й Богородчанського районів. Оцінені запаси становлять 70 м³/добу за категорією С2.
Джерела мінеральних вод
У Калуському районі в с. Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли із загальною мінералізацією 135 г/дм³ і вмістом Вг — 319,6 мг/дм³ і Cl — 35,5 мг/дм³. За даними короткочасних відкачок, дебіт свердловини склав 690 м³ /добу.
У Верховинському районі, крім води «Буркут», діють свердловини мінеральної води «Верховинська» (в с-ще Верховина) та сірчановодневої води в с. Кривопілля.
На території Галицького району є такі мінеральні джерела: «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». Всі вони знаходяться в с-ще. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології[] як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 — 0,8 г/дм³, що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості.[]
У Долинському районі в с. Новий Мізунь у літній період працює санаторій «Джерело Прикарпаття». В арсеналі лікування: вживання мінеральної води «Горянка». У санаторії «Перлина Карпат» (с. Вигодівка) є мінеральні джерела. У Косівському районі розробляються такі мінеральні води: Косівчанка, Іванка, Аршиця, Кринчиста, Каменецька, Косівська, Шешорівська.
У районному центрі діє санаторій «Косів», що заснований на базі цілющих соляних вод Банського озера.[] У лікувально-соляному закладі проводиться лікування хворих на варикоз (розширен- ня вен).
У Косівському районі с. Пістинь з джерела розташованого в урочищі Штурбак, на висоті 550 метрів над рівнем моря в мальовничій місцевості з славетною історіею, видобувається природно столова мінеральна вода «Пістинська джерельна».
У с. Шешори раніше[] діяв однойменний санаторій, оздоровчо-лікувальна база якого включала водолікувальний комплекс на 20 ванн, що включали мінеральні ванни з місцевого мінерального природного джерела, а також хвойні, сірководневі, сірчано-бромні, морські ванни. Для лікування захворювань шлунково-кишечного тракту, печінки й жовчовивідної системи, діатезів та порушення обміну речовин використовувалась мінеральна вода з місцевого джерела. Тепер[] цей санаторій діє лише як готель, оздоровчо-лікувальні послуги не надаються.[]
На території Коломийського району знаходяться такі мінеральні джерела та свердловини:
- с. Слобода — мінеральне джерело, на базі якого працює цех мінеральних вод «Меридіан»;
- с. Підгайчики — свердловина, на базі якої працює АТЗТ «АТ/ Алпрут»;
- с. Королівка — свердловина, на базі якої працює ВАТ «Криничка»;
- с. Марківка — джерело «Білі Криниці», яке славиться своїми цілющими та лікувальними властивостями.
На території Надвірнянського району наявні сірководнева вода в ур. «Рафайловець» Бистрицького лісництва та законсервоване мінеральне джерело (свердловина) в ур. «Бухтівець» Бухтівець кого лісництва.
У Рогатинському районі є Підмихайлівське родовище підземних питних вод, що знаходяться на обліку в Державному кадастрі родовищ України.[] Вода цього родовища гідрокарбонатно-сульфатно-натрієвого складу з мінералізацією 0,2 — 0,8 г/л. До мінеральних вод належить і родовище лікувальних сульфідних (сірководневих) вод курорту с. Черче. У с-ще. Букачівці теж виявлено джерело сірководневих вод. Окрім лікувальних мінеральних вод, на території району виявлені джерела мінеральних питних вод — джерело води «Рогатинська» у с. Пуків.
На території Рожнятівського району, біля підніжжя гори Люта, в урочищі Підлюте, за 3 км перед Осмолодою знаходиться джерело цілющої сірководневої води з великим вмістом срібла. Ці води придатні для лікування ревматизму та інших запальних хвороб.
У Тлумацькому районі досліджені джерела кальцій-магній, сульфатно-карбонатних вод у селах Озеряни, Долина, Жидачів, ур. Ровеньки села Грушка. У селищі Обертин досліджено джерело з підвищеним вмістом бору. Зі специфічних компонентів присутній також йод — 4,5 мг/дм³ За своїми бальнеологічними властивостями вода «Левада» не має собі рівних в області. Джерело відкрите й законсервоване малим підприємством ВТК «Агріка», ведуться роботи з його розробки.
У Тисменицькому районі є джерело мінеральної води «Джерело Якова» біля с. Посіч.
На території Тисівської сільської ради (Болехівська міська рада) розроблено три свердловини мінеральної води, експлуатація яких у наш час[] не проводиться.
На території Яремчанщини виявлено 5 джерел столово-мінеральних вод різного хімічного складу, дебету і лікувальних властивостей:
- у м. Яремче — у районі р. Жонка;
- у районі оздоровчого табору «Камінь Довбуша»;
- у с-ще. Ворохта — у районі першого кілометра Ворохтянського лісництва;
- у с. Микуличин — в урочищі Копчин.
Через брак коштів[] роботи щодо їх освоєння та промислового використання в наш час[] не проводяться. Використання мінеральних вод у області, особливо з лікувальною метою, знаходиться на дуже низькому рівні (було вже у розділі Практичне використання).[] Виявлені ресурси дозволяють значно[] розширити їх використання для бальнеології та розливу.[]
Джерела
- (використовується як суспільне надбання)
- Проблеми і перспективи раціонального використання рекревційних ресурсів Івано-Франківської області. ГАВРИЛЮК О. В.
- Теоретичні аспекти державного регулювання видобутку та раціонального використання мінеральних 0вод [ 29 травня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye virazhenij reklamnij harakter Bud laska dopomozhit perepisavshi reklamnij vmist zgidno z nejtralnoyu tochkoyu zoru ta viluchivshi nedorechni zovnishni posilannya sichen 2017 Bulo zaproponovano priyednati stattyu Mineralni vodi Ivano Frankivskoyi oblasti do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z veresnya 2018 Likuvalni mineralni vodi Ivano Frankivskoyi oblasti sukupnist nayavnih diyuchih mineralnih dzherel na teritoriyi oblasti yaki vikoristovuyutsya z likuvalnoyu ta profilaktichnoyu metoyu vid riznomanitnih zahvoryuvan Zagalna harakteristikaNejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki sichen 2017 Usogo na Ivano Frankivshini viyavleno blizko 300 proyaviv mineralnih vod riznomanitnih tipiv Dzherela mineralnih vod roztashovani na vsij teritoriyi oblasti Na terenah Ivano Frankivskoyi oblasti zustrichayutsya analogi proyasniti takih zagalnovidomih dzherelo mineralnih vod yak Naftusya Mirgorodska Morshinska Kazbegi Yesentuki ta inshi Mineralni vodi Ivano Frankivshini dilyat za dvoma sistemami Najprostisha mineralni vodi podilyayut na vodi bez specifichnih komponentiv i vlastivostej ta vodi zi specifichnimi komponentami i vlastivostyami I za skladnishoyu sistemoyu mineralni vodi kategorizuyut nastupnim chinom Zalezhno vid mineralizaciyi nayavnosti biologichno aktivnih komponentiv ta zastosuvannya v oblasti vidilyayut mineralni likuvalni ta mineralni pitni vodi Ostanni u svoyu chergu za himichnimi ta balneologichnimi pokaznikami podilyayut na likuvalno stolovi ta prirodni stolovi vodi Likuvalno stolovi vodi za svoyim himichnim skladom vmistom specifichnih biologichno aktivnih komponentiv mikroelementiv kategorizuyut na taki tipi vod z vmistom organichnih rechovin vuglekisli zalizisti borni bromni ta jodni vodi Naukovi doslidzhennyaPriblizno 10 zi vsih dzherel mineralnih vod gruntovno doslidzheno she menshe vvedeno v ekspluataciyu dzherelo Stanom na 2005 rik vodi 32 h mineralnih dzherel oblasti zaneseno do Derzhavnogo kadastru Vodi mineralni pitni iz nih 12 likuvalno stolovih 20 prirodno stolovih dzherelo Praktichne vikoristannyaVikoristannya mineralnih vod v oblasti osoblivo z likuvalnoyu metoyu znahoditsya na duzhe nizkomu rivni proyasniti Diyut tilki dekilka proyasniti desyatkiv dzherel mineralnih vod i dekilka specializovanih balneologichnih kurortiv dzherelo Diyuchi kurortiVidomi proyasniti likuvalni kurorti oblasti na bazi mineralnih vod Balneo gryazevij peredgirnij kurort Cherche v s Cherche Rogatinskogo rajonu Yak likuvalni zasobi tut uzhivayut dlya pittya i vann sirko vodnevu sulfatno gidrokarbonatno kalciyevu ta sulfatno kalciyevu likuvalni vodi Na kuroti likuyut zahvoryuvannya organiv ruhu j periferichnoyi nervovoyi sistemi ginekologichni zahvoryuvannya Sanatorij profilaktorij Dzherelo Prikarpattya v s Novij Mizun Dolinskogo rajonu Diye dzherelo vodi Goryanka analogichnoyi proyasniti za diyeyu truskaveckij Naftusi yaki pridatni dlya likuvannya sistem travlennya Ozdorovchij kompleks Sinogora v s Guta Tut diyut dzherela mineralnoyi vodi Guta 1 Guta 2 Girskolizhnij ta SPA kurort Bukovel Gidrokarbonatno natriyevi mineralni vodi Bukovel 1 i Bukovel 2 vzhivayut do dlya likuvannya sistem travlennya Inshi Funkcionuyuchi mineralni dzherelaFunkcionuye sverdlovina mineralnoyi vodi Verhovinska v s she Verhovina dzherela mineralnih vod Burkut v s Burkut ta sirchanovodnevoyi vodi v s Krivopillya Na teritoriyi Galickogo rajonu ye taki mineralni dzherela Chiste dzherelo Zacharovana Hristina Nasha voda Mirelli Knyazha krinicya Vsi voni znahodyatsya v s she Bilshivci Za svoyeyu prirodnoyu mineralizaciyeyu vodi vidnosyatsya do stolovih vod Rekomendovani dlya vzhivannya ukrayinskim NDI medichnoyi reabilitaciyi i kurortologiyi dzherelo yak dlya pittya tak i dlya prigotuvannya yizhi Mineralizaciya vodi stanovit 0 4 0 8 g dm kub sho na vidminu vid vod z visokoyu mineralizaciyeyu daye zmogu vzhivati yiyi dlya pittya v neobmezhenij kilkosti Na teritoriyi Kolomijskogo rajonu znahodyatsya mineralni dzherela ta sverdlovini v s Sloboda mineralne dzherelo na bazi yakogo pracyuye ceh mineralnih vod Meridian v s Pidgajchiki sverdlovina na bazi yakoyi pracyuye ATZT AT Alprut v s Korolivka sverdlovina na bazi yakoyi pracyuye VAT Krinichka v s Markivka dzherelo Bili Krinici z cilyushimi ta likuvalnimi vlastivostyami Kosivskij rajon Mineralni vodi sho viroblyayutsya u Kosivskomu rajoni Kosivchanka Ivanka Arshicya Krinchista Kamenecka Kosivska Sheshorivska Pistinska dzherelna Sanatorij Kosiv zasnovanij na bazi cilyushih solyanih vod Banskogo ozera v Kosovi V likuvalno solyanomu zakladi provoditsya likuvannya hvorih na verikoz rozshirennya ven Kurort Sheshori Ozdorovcho likuvalna baza vklyuchaye vodolikuvalnij kompleks na 20 vann de vidpuskayutsya mineralni vanni z miscevogo mineralnogo prirodnogo dzherela a takozh perlinni hvojni sirkovodnevi sirchano bromni morski vanni Dlya likuvannya zahvoryuvan shlunkovo kishkovogo traktu pechinki i zhovchovividnoyi sistemi diateziv ta porushennya obminu rechovin vikoristovuyetsya mineralna voda z miscevogo dzherela Rodovisha mineralnih vodVodi bez specifichnih komponentiv i vlastivostej Vodi bez specifichnih komponentiv i vlastivostej poshireni na znachnij teritoriyi oblasti v Rogatinskomu Galickomu Tismenickomu Tlumackomu Gorodenkivskomu Kaluskomu Kolomijskomu rajonah Resursi mineralnih vod v oblasti stanovlyat 8812 m dobu v tomu chisli vodi kishinivskogo tipu 186 m dobu ukrayinskogo tipu 6985 m dobu kazanskogo tipu 397 m dobu kashinskogo tipu 293 m dobu uglichskogo tipu 26 m dobu kaspijskogo tipu 242 m dobu hilovskogo tipu 10 m dobu mirgorodskogo tipu 606 m dobu minskogo tipu 67 m dobu Mineralni vodi zi specifichnimi komponentami i vlastivostyami Mineralni vodi poshireni smugoyu v pivdenno zahidnij chastini oblasti v mezhah Verhovinskogo Kosivskogo Nadvirnyanskogo Bogorodchanskogo Dolinskogo rajoniv Poperedno ocineni zapasi stanovlyat 175 m dobu za kategoriyeyu S2 U rezultati gidrogeologichnih doslidzhen v mezhah oblasti viyavleno ponad 60 vodopunktiv mineralnih vod Iz nih aktivno vikoristovuyutsya lishe voda Goryanka rodovishe yakoyi roztashovane v s Novij Mizun Dolinskogo rajonu ta Guta v s Guta Bogorodchanskogo rajonu Resursi mineralnih vod stanovlyat 3540 m dobu Vuglekisli vodi Vuglekisli vodi mayut poshirennya v pivdennij chastini oblasti u mezhah Verhovinskogo rajonu u basejni r Chornij Cheremosh Vodi za skladom i vlastivostyami blizki do znamenitih kavkazkih mineralnih dzherel Narzan i Kazbegi Zapasi mineralnih vuglekislih vod za p yatma proyavami ocineni v kilkosti 25 0 m dobu za kategoriyeyu S2 Sulfidni vodi Sulfidni vodi poshireni v Rogatinskomu Tlumackomu Kaluskomu Tismenickomu Kolomijskomu Gorodenkivskomu Snyatinskomu rajonah Na kurorti Cherche zapasi ocineni v kilkosti 54 0 m dobu v Korshivskomu bloci zapasi ocineni v kilkosti 74 0 m dobu za kategoriyeyu S2 Prognozni resursi sulfidnih vod stanovlyat 5130 m dobu Zalizisti vodi Zalizisti vodi poshireni v pivdennij i v pivdenno shidnij chastinah oblasti v mezhah Rozhnyativskogo Bogorodchanskogo Nadvirnyanskogo Kosivskogo i Verhovinskogo rajoniv Zapasi po 15 dzherelah ocineni v kilkosti 120 0 m dobu za kategoriyeyu S2 Mineralni sodovi vodi Mineralni sodovi vodi viyavleni u Verhovinskomu Nadvirnyanskomu ta Dolinskomu rajonah Ocineni zapasi vod stanovlyat 30 0 m dobu za kategoriyeyu S2 Bromni jodni jodo bromni vodi Vodi bromni jodni jodo bromni pov yazani z rozsoloproyavami ta poputnimi plastovimi vodami naftovih rodovish u peredgirskih ta girskih rajonah oblasti a takozh skladayut veliki pokladi v glibokih gorizontah Peredkarpatskogo proginu Vodi perspektivni dlya balneologichnogo ta promislovogo vikoristannya vmist bromu v pokladah kolivayetsya vid 170 do 1055 mg dm a jodu u mezhah 15 1000 7 mg dm Zvazhayuchi na te sho pri kompleksnomu dobuvanni vkazanih mikroelementiv yih vmist povinen buti ne menshim 200 mg dm dlya bromu i 10 mg dm dlya jodu glibinni mineralizovani vodi Prikarpattya mozhut vikoristovuvatisya yak jodo bromna sirovina dlya promislovogo osvoyennya zapasi yakoyi v oblasti duzhe znachni Hloridno natriyevi j sulfatvmishuyuchi rozsoli Hloridno natriyevi j sulfatvmishuyuchi rozsoli poshireni smugoyu z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid teritoriyeyu Dolinskogo Kaluskogo Rozhnyativskogo j Bogorodchanskogo rajoniv Ocineni zapasi stanovlyat 70 m dobu za kategoriyeyu S2 Dzherela mineralnih vodU Kaluskomu rajoni v s Yavorivka rozkriti hloridno natriyevi balneologichni rozsoli iz zagalnoyu mineralizaciyeyu 135 g dm i vmistom Vg 319 6 mg dm i Cl 35 5 mg dm Za danimi korotkochasnih vidkachok debit sverdlovini sklav 690 m dobu U Verhovinskomu rajoni krim vodi Burkut diyut sverdlovini mineralnoyi vodi Verhovinska v s she Verhovina ta sirchanovodnevoyi vodi v s Krivopillya Na teritoriyi Galickogo rajonu ye taki mineralni dzherela Chiste dzherelo Zacharovana Hristina Nasha voda Mirelli Knyazha krinicya Vsi voni znahodyatsya v s she Bilshivci Za svoyeyu prirodnoyu mineralizaciyeyu vodi vidnosyatsya do stolovih vod i mayut chudovi smakovi yakosti Rekomendovani dlya vzhivannya ukrayinskim NDI medichnoyi reabilitaciyi i kurortologiyi dzherelo yak dlya pittya tak i dlya prigotuvannya yizhi Mineralizaciya vodi stanovit 0 4 0 8 g dm sho na vidminu vid vod z visokoyu mineralizaciyeyu daye zmogu vzhivati yiyi dlya pittya v neobmezhenij kilkosti proyasniti U Dolinskomu rajoni v s Novij Mizun u litnij period pracyuye sanatorij Dzherelo Prikarpattya V arsenali likuvannya vzhivannya mineralnoyi vodi Goryanka U sanatoriyi Perlina Karpat s Vigodivka ye mineralni dzherela U Kosivskomu rajoni rozroblyayutsya taki mineralni vodi Kosivchanka Ivanka Arshicya Krinchista Kamenecka Kosivska Sheshorivska U rajonnomu centri diye sanatorij Kosiv sho zasnovanij na bazi cilyushih solyanih vod Banskogo ozera proyasniti U likuvalno solyanomu zakladi provoditsya likuvannya hvorih na varikoz rozshiren nya ven U Kosivskomu rajoni s Pistin z dzherela roztashovanogo v urochishi Shturbak na visoti 550 metriv nad rivnem morya v malovnichij miscevosti z slavetnoyu istorieyu vidobuvayetsya prirodno stolova mineralna voda Pistinska dzherelna U s Sheshori ranishe koli diyav odnojmennij sanatorij ozdorovcho likuvalna baza yakogo vklyuchala vodolikuvalnij kompleks na 20 vann sho vklyuchali mineralni vanni z miscevogo mineralnogo prirodnogo dzherela a takozh hvojni sirkovodnevi sirchano bromni morski vanni Dlya likuvannya zahvoryuvan shlunkovo kishechnogo traktu pechinki j zhovchovividnoyi sistemi diateziv ta porushennya obminu rechovin vikoristovuvalas mineralna voda z miscevogo dzherela Teper koli cej sanatorij diye lishe yak gotel ozdorovcho likuvalni poslugi ne nadayutsya dzherelo Na teritoriyi Kolomijskogo rajonu znahodyatsya taki mineralni dzherela ta sverdlovini s Sloboda mineralne dzherelo na bazi yakogo pracyuye ceh mineralnih vod Meridian s Pidgajchiki sverdlovina na bazi yakoyi pracyuye ATZT AT Alprut s Korolivka sverdlovina na bazi yakoyi pracyuye VAT Krinichka s Markivka dzherelo Bili Krinici yake slavitsya svoyimi cilyushimi ta likuvalnimi vlastivostyami Na teritoriyi Nadvirnyanskogo rajonu nayavni sirkovodneva voda v ur Rafajlovec Bistrickogo lisnictva ta zakonservovane mineralne dzherelo sverdlovina v ur Buhtivec Buhtivec kogo lisnictva U Rogatinskomu rajoni ye Pidmihajlivske rodovishe pidzemnih pitnih vod sho znahodyatsya na obliku v Derzhavnomu kadastri rodovish Ukrayini dzherelo Voda cogo rodovisha gidrokarbonatno sulfatno natriyevogo skladu z mineralizaciyeyu 0 2 0 8 g l Do mineralnih vod nalezhit i rodovishe likuvalnih sulfidnih sirkovodnevih vod kurortu s Cherche U s she Bukachivci tezh viyavleno dzherelo sirkovodnevih vod Okrim likuvalnih mineralnih vod na teritoriyi rajonu viyavleni dzherela mineralnih pitnih vod dzherelo vodi Rogatinska u s Pukiv Na teritoriyi Rozhnyativskogo rajonu bilya pidnizhzhya gori Lyuta v urochishi Pidlyute za 3 km pered Osmolodoyu znahoditsya dzherelo cilyushoyi sirkovodnevoyi vodi z velikim vmistom sribla Ci vodi pridatni dlya likuvannya revmatizmu ta inshih zapalnih hvorob U Tlumackomu rajoni doslidzheni dzherela kalcij magnij sulfatno karbonatnih vod u selah Ozeryani Dolina Zhidachiv ur Rovenki sela Grushka U selishi Obertin doslidzheno dzherelo z pidvishenim vmistom boru Zi specifichnih komponentiv prisutnij takozh jod 4 5 mg dm Za svoyimi balneologichnimi vlastivostyami voda Levada ne maye sobi rivnih v oblasti Dzherelo vidkrite j zakonservovane malim pidpriyemstvom VTK Agrika vedutsya roboti z jogo rozrobki U Tismenickomu rajoni ye dzherelo mineralnoyi vodi Dzherelo Yakova bilya s Posich Na teritoriyi Tisivskoyi silskoyi radi Bolehivska miska rada rozrobleno tri sverdlovini mineralnoyi vodi ekspluataciya yakih u nash chas koli ne provoditsya Na teritoriyi Yaremchanshini viyavleno 5 dzherel stolovo mineralnih vod riznogo himichnogo skladu debetu i likuvalnih vlastivostej u m Yaremche u rajoni r Zhonka u rajoni ozdorovchogo taboru Kamin Dovbusha u s she Vorohta u rajoni pershogo kilometra Vorohtyanskogo lisnictva u s Mikulichin v urochishi Kopchin Cherez brak koshtiv proyasniti roboti shodo yih osvoyennya ta promislovogo vikoristannya v nash chas koli ne provodyatsya Vikoristannya mineralnih vod u oblasti osoblivo z likuvalnoyu metoyu znahoditsya na duzhe nizkomu rivni bulo vzhe u rozdili Praktichne vikoristannya dzherelo Viyavleni resursi dozvolyayut znachno proyasniti rozshiriti yih vikoristannya dlya balneologiyi ta rozlivu dzherelo Dzherela vikoristovuyetsya yak suspilne nadbannya Problemi i perspektivi racionalnogo vikoristannya rekrevcijnih resursiv Ivano Frankivskoyi oblasti GAVRILYuK O V Teoretichni aspekti derzhavnogo regulyuvannya vidobutku ta racionalnogo vikoristannya mineralnih 0vod 29 travnya 2010 u Wayback Machine