Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліквідація спалаху натуральної віспи у Москві у 1959—1960 році — епідеміологічна операція з оперативної локалізації небезпечного інфекційного захворювання, завезеного в СРСР однією людиною, в результаті якої вдалося запобігти епідемії в країні та її поширенню за межі СРСР, а також провести масову вакцинацію москвичів і жителів Підмосков'я.
Епідеміологічна ситуація по натуральній віспі в Російській імперії та СРСР
У Російській імперії
Перші щеплення проти натуральної віспи в Російській імперії почав робити спеціально запрошений імператрицею Катериною II з Англії лікар Томас Димсдейл, який проводив її методом [en]. Катерина II подала у цьому особистий приклад: у ніч на 12 (23) жовтня 1768 року їй зробили щеплення від натуральної віспи, а потім і членам її сім'ї. У XVIII столітті від натуральної віспи в Російській імперії помирала кожна сьома дитина. Наприкінці XVIII століття варіоляції підлягали всі вступники в кадетські корпуси, якщо вони до того не хворіли на натуральну віспу. Катерина II видала указ про обов'язкову варіоляцію, однак про масове поширення вакцинації можна говорити лише починаючи з жовтня 1801 року, коли в Російській імперії стали застосовувати метод щеплення Едварда Дженнера.
У 1815 році був заснований комітет з щеплення проти натуральної віспи. У поширенні вакцинації допомагало Вільне економічне суспільство, особливо з 1824 року, коли у складі товариства було відкрито відділення під назвою «піклувального про збереження здоров'я людства і всяких домашніх тварин». Товариство розсилало по всій Російській імперії вакцинальний матеріал, інструменти, піклувалося про підготовку досвідчених вакцинаторів, поширювало сотні тисяч брошур російською та іншими мовами. Потім функції вакцинації були передані земським установам. Однак, до Жовтневого перевороту на теренах імперії все ще не була введена обов'язкова вакцинація, що сильно позначалося на статистиці смертності. Наприкінці XIX століття лікар В. В. Святловський писав: «В Англії, де введені обов'язкові щеплення та ревакцинація, помирає в середньому за рік від цієї хвороби 1, і найбільше — 12 осіб. Зауважимо — це у всій Англії; в Австрії ж, не має обов'язкового закону, в найкращі роки помирає від віспи не менш ніж 5 тисяч осіб за рік. В одному Відні, або у нас у Варшаві, помирає від віспи щороку більш, ніж в цілій Англії або навіть цілій Німеччині».
У СРСР
10 квітня 1919 року вийшов декрет РНК РРФСР «Про обов'язкове віспощеплення», який мав загальний характер. У 1924 році був впроваджений новий закон про обов'язкову вакцинацію і ревакцинацію. У 1919 році в країні було зареєстровано 186 000 хворих натуральною віспою, в 1925 році — 25 000, в 1929 році — 6094, в 1935 році — 3177; до 1936 року натуральна віспа в СРСР була ліквідована.
Завезення інфекції
53-річний художник-плакатист, двічі лауреат Сталінської премії Олексій Олексійович Кокорекин в 1959 році готувався до двотижневої поїздки в Індію. За рік до поїздки Кокорекин був щепленний від натуральної віспи. Тому спокійно поїхав у турне по Індії, в ході якого йому довелося бути присутнім на спаленні померлого брамина, а потім взяти участь у розпродажу речей покійного, на якому Кокорекин придбав килим. 23 грудня 1959 року художник прилетів до Москви.
«Набравшись вражень та подарунків для коханки і дружини, він повернувся в Москву на добу раніше, ніж його чекала дружина. Цю добу він провів у коханки, якій віддав подарунки і в обіймах якої не без приємності провів ніч, — розповідає в мемуарах хірург Ю. В. Шапіро. — На наступний день приїхав додому. Віддавши подарунки дружині, він відчув себе погано, підвищилася температура, дружина викликала „Швидку допомогу“, і його відвезли в інфекційне відділення лікарні імені Боткіна…»
Обставини повернення художника з двотижневої поїздки в Індію 23 грудня 1959 року і подальші події його дочка Валерія описувала по-іншому. В аеропорту «Внуково» Кокорекина зустрічали його дружина, дочка від першого шлюбу і знайомий за кермом автомобіля. На самопочуття художник не скаржився, з аеропорту всі разом поїхали до нього додому. Вже ввечері Кокорекин відчув себе погано, у нього піднялася температура, почався сильний кашель, все тіло охопив гострий біль. На наступний день художник побував у поліклініці, де лікар поставив йому діагноз «грип». Стан продовжував погіршуватися, виникла гарячка і з'явився висип по всьому тілу. 27 грудня Кокорекина госпіталізували до Боткінської лікарні. У стаціонарі художника продовжували лікувати від тяжкої форми грипу, вважаючи висип на тілі проявом алергічної реакції.
29 грудня 1959 року Олексій Кокорекин помер у Боткінській лікарні. І оскільки померла не проста людина, а заслужений діяч мистецтв РРФСР, потрібен був кваліфікований висновок про причини смерті. «Патологоанатом, який робив розтин запросив у секційний зал завідувача кафедри академіка М. О. Краєвського, — згадував Ю. Шапіро. — До Миколи Олександровича приїхав у гості патологоанатом з Ленінграда, його запросили до секційного столу. Дідусь подивився на труп і сказав — „Так це, батечку, variola vera — чорна віспа“. Діагноз був підтверджений. Закрутилася машина радянської охорони здоров'я. Наклали карантин на інфекційне відділення, КДБ почав відстежувати контакти Кокорекина. Як з'ясувалося, дружина і коханка повели себе однаковим чином — обидві побігли в комісійні магазини здавати подарунки. Було кілька випадків захворювання віспою в Москві. Лікарню закрили на карантин».
На другу добу після смерті художника хвороба була діагностована у співробітниці приймального покою, яка приймала Кокорекина, його лікуючого лікаря і навіть підлітка, який лікувався в тій же лікарні поверхом нижче: його ліжко стояло прямо біля вентиляційного отвору, пов'язаного з палатою Кокорекина. Лікарняний кочегар заразився віспою, просто проходячи повз цю палату.
За свідченням учасників подій, вірусологів, доктора медичних наук Віктора Зуєва та професора, доктора медичних наук Світлани Маренникової події розвивалися дещо інакше. У документальному фільмі ВГТРК 2013 року стверджується, що Кокорекина госпіталізували не в інфекційне відділення Боткінської, а в палату з грипозними пацієнтами. Смерть настала на третій день від набряку легенів. При патологоанатомічному дослідженні причина смерті не була виявлена. Близько доби тримався посмертний діагноз «чума під питанням». Запрошений на розтин академік Микола Краєвський сказав, що цей випадок «вище його компетенції». На другому тижні 1960 року у декількох пацієнтів Боткінської лікарні з'явилися схожі симптоми: гарячка, сильний кашель, висип по тілу. Біоматеріал шкіри найбільш тяжкого пацієнта Т. направили для аналізу в НДІ вакцин і сироваток. 15 січня 1960 академік М. А. Морозов під мікроскопом виявив в препараті від цього пацієнта тільця Пашена — частинки вірусу натуральної віспи.
Локалізація епідемії
Коли про надзвичайну подію було повідомлено керівництву країни, для локалізації спалаху були задіяні сили КДБ, МВС, Радянської армії, МОЗ та інших відомств. Розслідування контактів Кокорекина показало, що до госпіталізації він встиг поспілкуватися з масою людей. Кожен з них міг стати джерелом поширення інфекції.
Контакти хворого були відслідковані з моменту його попадання на рейс «Аерофлоту» з Делі до останніх днів. Були поіменно встановлені не тільки друзі та знайомі, з якими він був в контакті, а й митники, таксист, який віз його додому, дільничний лікар і працівники поліклініки. Одного зі знайомих Кокорекина, який відправився в Париж, вирішили зняти з рейсу «Аерофлоту», коли літак був в повітрі. Літак розгорнули, а небезпечного пасажира і всіх, хто був на борту, відправили в карантин.
Одна зі знайомих Кокорекина викладала в інституті і приймала іспити у студентів, з цього вузу в карантин відразу відправили сотні людей. Подарунки, привезені з Індії для дружини і коханки, були реалізовані через комісійні магазини на Шаболовці і Ленінському проспекті . Вже через добу всі відвідувачі магазинів і покупці екзотики були встановлені, поміщені в карантин, а продані індійські сувеніри були спалені.
Боткінська лікарня була закрита на суворий карантин разом з усіма хворими і медпрацівниками. Для її постачання з мобілізаційних сховищ Держрезерву були спрямовані вантажівки з необхідними продуктами і матеріалами.
Москву теж закрили на карантин, скасувавши залізничне і авіаційне сполучення, перекривши автодороги.
Цілодобово медичні бригади їздили за адресами виявлених контактів хворого, забираючи в інфекційні лікарні ймовірних хворих на натуральну віспу.
До 15 січня 1960 року натуральна віспа була виявлена у 19 чоловік. А в цілому необачність одного туриста торкнулася 9342 контактних осіб, з яких первинно-контактних було близько 1500. Ці люди з «першої лінії» небезпеки були поміщені на карантин в стаціонари Москви і Московської області, інших лікарі спостерігали на дому, протягом 14 днів обстежуючи двічі в день.
Останній виявлений хворий був зареєстровано 3 лютого 1960 року .
Масова вакцинація
Уряд розпорядився в екстреному порядку доставити віспенну вакцину для тотального щеплення населення Москви і Московської області. Протягом трьох днів в розпорядження Московської міської санітарно-епідеміологічної станції було доставлено літаками 10 млн доз вакцини з Томського і Ташкентського інститутів вакцин і сироваток.
Для вакцинації були мобілізовані 26 963 медпрацівника, був відкритий 3391 прищеплювальний пункт і організовані 8522 прищепні бригади для роботи в організаціях та ЖЕКах
До 25 січня 1960 року було вакциновано 5 559 670 москвичів і понад 4 000 000 жителів Підмосков'я. Це стало безпрецедентною в світі акцією з вакцинації населення як за масштабами, так і за термінами.
З моменту занесення інфекції в Москву до усунення спалаху пройшло 44 дні, причому з початку організованої боротьби зі спалахом хвороби до її повної зупинки — тільки 19 днів .
За підсумками спалаху захворіли на натуральну віспу 45 осіб, з яких померли троє.
Противиспенні вакцини зберігалися в радянській охороні здоров'я до початку 1980-х років.
Відображення в масовій культурі
На основі подій в 1961 році Олександром Мільчаковим була написана повість «У місто прийшла біда», яка послужила сценарієм до однойменного двосерійного телефільму 1966 року режисера Марка Орлова.
Див. також
Примітки
- Московский детектив. Чёрная оспа. Телеканал « [ 28 травня 2020 у Wayback Machine.]Россия 1», 2013. Автор сценария и режиссёр Виталий Якушев
- Андрей Сидорчик (16 березня 2020). . aif.ru. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- «Наставление родителям о прививке оспы детям». СПб., 1881 год.
- Оспа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Эд. Дженнер, его жизнь и научная деятельность. стр. 76 [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.]. — СПб.: тип. Ю. Н. Эрлих, 1891. — 80 с., 1 л. фронт. (портр.) — (Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека Ф. Павленкова).
- Жуковский А. М. // . — 1977. — № 5. — С. 517—528.
- . search.rsl.ru. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- В город пришла беда на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Віталій Якушев. Чорна віспа / Документальний фільм, серія Московський детектив, ВГТРК, 2013 р
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2024) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Likvidaciya spalahu naturalnoyi vispi u Moskvi u 1959 1960 roci epidemiologichna operaciya z operativnoyi lokalizaciyi nebezpechnogo infekcijnogo zahvoryuvannya zavezenogo v SRSR odniyeyu lyudinoyu v rezultati yakoyi vdalosya zapobigti epidemiyi v krayini ta yiyi poshirennyu za mezhi SRSR a takozh provesti masovu vakcinaciyu moskvichiv i zhiteliv Pidmoskov ya Epidemiologichna situaciya po naturalnij vispi v Rosijskij imperiyi ta SRSRU Rosijskij imperiyi Pershi sheplennya proti naturalnoyi vispi v Rosijskij imperiyi pochav robiti specialno zaproshenij imperatriceyu Katerinoyu II z Angliyi likar Tomas Dimsdejl yakij provodiv yiyi metodom en Katerina II podala u comu osobistij priklad u nich na 12 23 zhovtnya 1768 roku yij zrobili sheplennya vid naturalnoyi vispi a potim i chlenam yiyi sim yi U XVIII stolitti vid naturalnoyi vispi v Rosijskij imperiyi pomirala kozhna soma ditina Naprikinci XVIII stolittya variolyaciyi pidlyagali vsi vstupniki v kadetski korpusi yaksho voni do togo ne hvorili na naturalnu vispu Katerina II vidala ukaz pro obov yazkovu variolyaciyu odnak pro masove poshirennya vakcinaciyi mozhna govoriti lishe pochinayuchi z zhovtnya 1801 roku koli v Rosijskij imperiyi stali zastosovuvati metod sheplennya Edvarda Dzhennera U 1815 roci buv zasnovanij komitet z sheplennya proti naturalnoyi vispi U poshirenni vakcinaciyi dopomagalo Vilne ekonomichne suspilstvo osoblivo z 1824 roku koli u skladi tovaristva bulo vidkrito viddilennya pid nazvoyu pikluvalnogo pro zberezhennya zdorov ya lyudstva i vsyakih domashnih tvarin Tovaristvo rozsilalo po vsij Rosijskij imperiyi vakcinalnij material instrumenti pikluvalosya pro pidgotovku dosvidchenih vakcinatoriv poshiryuvalo sotni tisyach broshur rosijskoyu ta inshimi movami Potim funkciyi vakcinaciyi buli peredani zemskim ustanovam Odnak do Zhovtnevogo perevorotu na terenah imperiyi vse she ne bula vvedena obov yazkova vakcinaciya sho silno poznachalosya na statistici smertnosti Naprikinci XIX stolittya likar V V Svyatlovskij pisav V Angliyi de vvedeni obov yazkovi sheplennya ta revakcinaciya pomiraye v serednomu za rik vid ciyeyi hvorobi 1 i najbilshe 12 osib Zauvazhimo ce u vsij Angliyi v Avstriyi zh ne maye obov yazkovogo zakonu v najkrashi roki pomiraye vid vispi ne mensh nizh 5 tisyach osib za rik V odnomu Vidni abo u nas u Varshavi pomiraye vid vispi shoroku bilsh nizh v cilij Angliyi abo navit cilij Nimechchini U SRSR 10 kvitnya 1919 roku vijshov dekret RNK RRFSR Pro obov yazkove visposheplennya yakij mav zagalnij harakter U 1924 roci buv vprovadzhenij novij zakon pro obov yazkovu vakcinaciyu i revakcinaciyu U 1919 roci v krayini bulo zareyestrovano 186 000 hvorih naturalnoyu vispoyu v 1925 roci 25 000 v 1929 roci 6094 v 1935 roci 3177 do 1936 roku naturalna vispa v SRSR bula likvidovana Zavezennya infekciyi53 richnij hudozhnik plakatist dvichi laureat Stalinskoyi premiyi Oleksij Oleksijovich Kokorekin v 1959 roci gotuvavsya do dvotizhnevoyi poyizdki v Indiyu Za rik do poyizdki Kokorekin buv sheplennij vid naturalnoyi vispi Tomu spokijno poyihav u turne po Indiyi v hodi yakogo jomu dovelosya buti prisutnim na spalenni pomerlogo bramina a potim vzyati uchast u rozprodazhu rechej pokijnogo na yakomu Kokorekin pridbav kilim 23 grudnya 1959 roku hudozhnik priletiv do Moskvi Nabravshis vrazhen ta podarunkiv dlya kohanki i druzhini vin povernuvsya v Moskvu na dobu ranishe nizh jogo chekala druzhina Cyu dobu vin proviv u kohanki yakij viddav podarunki i v obijmah yakoyi ne bez priyemnosti proviv nich rozpovidaye v memuarah hirurg Yu V Shapiro Na nastupnij den priyihav dodomu Viddavshi podarunki druzhini vin vidchuv sebe pogano pidvishilasya temperatura druzhina viklikala Shvidku dopomogu i jogo vidvezli v infekcijne viddilennya likarni imeni Botkina Obstavini povernennya hudozhnika z dvotizhnevoyi poyizdki v Indiyu 23 grudnya 1959 roku i podalshi podiyi jogo dochka Valeriya opisuvala po inshomu V aeroportu Vnukovo Kokorekina zustrichali jogo druzhina dochka vid pershogo shlyubu i znajomij za kermom avtomobilya Na samopochuttya hudozhnik ne skarzhivsya z aeroportu vsi razom poyihali do nogo dodomu Vzhe vvecheri Kokorekin vidchuv sebe pogano u nogo pidnyalasya temperatura pochavsya silnij kashel vse tilo ohopiv gostrij bil Na nastupnij den hudozhnik pobuvav u poliklinici de likar postaviv jomu diagnoz grip Stan prodovzhuvav pogirshuvatisya vinikla garyachka i z yavivsya visip po vsomu tilu 27 grudnya Kokorekina gospitalizuvali do Botkinskoyi likarni U stacionari hudozhnika prodovzhuvali likuvati vid tyazhkoyi formi gripu vvazhayuchi visip na tili proyavom alergichnoyi reakciyi 29 grudnya 1959 roku Oleksij Kokorekin pomer u Botkinskij likarni I oskilki pomerla ne prosta lyudina a zasluzhenij diyach mistectv RRFSR potriben buv kvalifikovanij visnovok pro prichini smerti Patologoanatom yakij robiv roztin zaprosiv u sekcijnij zal zaviduvacha kafedri akademika M O Krayevskogo zgaduvav Yu Shapiro Do Mikoli Oleksandrovicha priyihav u gosti patologoanatom z Leningrada jogo zaprosili do sekcijnogo stolu Didus podivivsya na trup i skazav Tak ce batechku variola vera chorna vispa Diagnoz buv pidtverdzhenij Zakrutilasya mashina radyanskoyi ohoroni zdorov ya Naklali karantin na infekcijne viddilennya KDB pochav vidstezhuvati kontakti Kokorekina Yak z yasuvalosya druzhina i kohanka poveli sebe odnakovim chinom obidvi pobigli v komisijni magazini zdavati podarunki Bulo kilka vipadkiv zahvoryuvannya vispoyu v Moskvi Likarnyu zakrili na karantin Na drugu dobu pislya smerti hudozhnika hvoroba bula diagnostovana u spivrobitnici prijmalnogo pokoyu yaka prijmala Kokorekina jogo likuyuchogo likarya i navit pidlitka yakij likuvavsya v tij zhe likarni poverhom nizhche jogo lizhko stoyalo pryamo bilya ventilyacijnogo otvoru pov yazanogo z palatoyu Kokorekina Likarnyanij kochegar zarazivsya vispoyu prosto prohodyachi povz cyu palatu Za svidchennyam uchasnikiv podij virusologiv doktora medichnih nauk Viktora Zuyeva ta profesora doktora medichnih nauk Svitlani Marennikovoyi podiyi rozvivalisya desho inakshe U dokumentalnomu filmi VGTRK 2013 roku stverdzhuyetsya sho Kokorekina gospitalizuvali ne v infekcijne viddilennya Botkinskoyi a v palatu z gripoznimi paciyentami Smert nastala na tretij den vid nabryaku legeniv Pri patologoanatomichnomu doslidzhenni prichina smerti ne bula viyavlena Blizko dobi trimavsya posmertnij diagnoz chuma pid pitannyam Zaproshenij na roztin akademik Mikola Krayevskij skazav sho cej vipadok vishe jogo kompetenciyi Na drugomu tizhni 1960 roku u dekilkoh paciyentiv Botkinskoyi likarni z yavilisya shozhi simptomi garyachka silnij kashel visip po tilu Biomaterial shkiri najbilsh tyazhkogo paciyenta T napravili dlya analizu v NDI vakcin i sirovatok 15 sichnya 1960 akademik M A Morozov pid mikroskopom viyaviv v preparati vid cogo paciyenta tilcya Pashena chastinki virusu naturalnoyi vispi Lokalizaciya epidemiyiKoli pro nadzvichajnu podiyu bulo povidomleno kerivnictvu krayini dlya lokalizaciyi spalahu buli zadiyani sili KDB MVS Radyanskoyi armiyi MOZ ta inshih vidomstv Rozsliduvannya kontaktiv Kokorekina pokazalo sho do gospitalizaciyi vin vstig pospilkuvatisya z masoyu lyudej Kozhen z nih mig stati dzherelom poshirennya infekciyi Kontakti hvorogo buli vidslidkovani z momentu jogo popadannya na rejs Aeroflotu z Deli do ostannih dniv Buli poimenno vstanovleni ne tilki druzi ta znajomi z yakimi vin buv v kontakti a j mitniki taksist yakij viz jogo dodomu dilnichnij likar i pracivniki polikliniki Odnogo zi znajomih Kokorekina yakij vidpravivsya v Parizh virishili znyati z rejsu Aeroflotu koli litak buv v povitri Litak rozgornuli a nebezpechnogo pasazhira i vsih hto buv na bortu vidpravili v karantin Odna zi znajomih Kokorekina vikladala v instituti i prijmala ispiti u studentiv z cogo vuzu v karantin vidrazu vidpravili sotni lyudej Podarunki privezeni z Indiyi dlya druzhini i kohanki buli realizovani cherez komisijni magazini na Shabolovci i Leninskomu prospekti Vzhe cherez dobu vsi vidviduvachi magaziniv i pokupci ekzotiki buli vstanovleni pomisheni v karantin a prodani indijski suveniri buli spaleni Botkinska likarnya bula zakrita na suvorij karantin razom z usima hvorimi i medpracivnikami Dlya yiyi postachannya z mobilizacijnih shovish Derzhrezervu buli spryamovani vantazhivki z neobhidnimi produktami i materialami Moskvu tezh zakrili na karantin skasuvavshi zaliznichne i aviacijne spoluchennya perekrivshi avtodorogi Cilodobovo medichni brigadi yizdili za adresami viyavlenih kontaktiv hvorogo zabirayuchi v infekcijni likarni jmovirnih hvorih na naturalnu vispu Do 15 sichnya 1960 roku naturalna vispa bula viyavlena u 19 cholovik A v cilomu neobachnist odnogo turista torknulasya 9342 kontaktnih osib z yakih pervinno kontaktnih bulo blizko 1500 Ci lyudi z pershoyi liniyi nebezpeki buli pomisheni na karantin v stacionari Moskvi i Moskovskoyi oblasti inshih likari sposterigali na domu protyagom 14 dniv obstezhuyuchi dvichi v den Ostannij viyavlenij hvorij buv zareyestrovano 3 lyutogo 1960 roku Masova vakcinaciyaUryad rozporyadivsya v ekstrenomu poryadku dostaviti vispennu vakcinu dlya totalnogo sheplennya naselennya Moskvi i Moskovskoyi oblasti Protyagom troh dniv v rozporyadzhennya Moskovskoyi miskoyi sanitarno epidemiologichnoyi stanciyi bulo dostavleno litakami 10 mln doz vakcini z Tomskogo i Tashkentskogo institutiv vakcin i sirovatok Dlya vakcinaciyi buli mobilizovani 26 963 medpracivnika buv vidkritij 3391 prisheplyuvalnij punkt i organizovani 8522 prishepni brigadi dlya roboti v organizaciyah ta ZhEKah Do 25 sichnya 1960 roku bulo vakcinovano 5 559 670 moskvichiv i ponad 4 000 000 zhiteliv Pidmoskov ya Ce stalo bezprecedentnoyu v sviti akciyeyu z vakcinaciyi naselennya yak za masshtabami tak i za terminami Z momentu zanesennya infekciyi v Moskvu do usunennya spalahu projshlo 44 dni prichomu z pochatku organizovanoyi borotbi zi spalahom hvorobi do yiyi povnoyi zupinki tilki 19 dniv Za pidsumkami spalahu zahvorili na naturalnu vispu 45 osib z yakih pomerli troye Protivispenni vakcini zberigalisya v radyanskij ohoroni zdorov ya do pochatku 1980 h rokiv Vidobrazhennya v masovij kulturiNa osnovi podij v 1961 roci Oleksandrom Milchakovim bula napisana povist U misto prijshla bida yaka posluzhila scenariyem do odnojmennogo dvoserijnogo telefilmu 1966 roku rezhisera Marka Orlova Div takozhNaturalna vispaPrimitkiMoskovskij detektiv Chyornaya ospa Telekanal 28 travnya 2020 u Wayback Machine Rossiya 1 2013 Avtor scenariya i rezhissyor Vitalij Yakushev Andrej Sidorchik 16 bereznya 2020 aif ru Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2020 Nastavlenie roditelyam o privivke ospy detyam SPb 1881 god Ospa Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ed Dzhenner ego zhizn i nauchnaya deyatelnost str 76 15 chervnya 2021 u Wayback Machine SPb tip Yu N Erlih 1891 80 s 1 l front portr Zhizn zamechatelnyh lyudej Biograficheskaya biblioteka F Pavlenkova Zhukovskij A M 1977 5 S 517 528 search rsl ru Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 19 bereznya 2020 V gorod prishla beda na sajti IMDb angl PosilannyaVitalij Yakushev Chorna vispa Dokumentalnij film seriya Moskovskij detektiv VGTRK 2013 r Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2024