Лікарня Белв ю англ Bellevue Hospital це найстаріша та найбільша державна лікарня у Сполучених Штатах Америки Лікарня Бе

Лікарня Белв’ю (англ. Bellevue Hospital) — це найстаріша та найбільша державна лікарня у Сполучених Штатах Америки.

Лікарня Белв’ю

Засновано	31 березня 1736
Країна	США
Адреса	462 First Avenue, New York, NY 10016^[1]
Координати	40°44′21″ пн. ш. 73°58′31″ зх. д. / 40.739300000028° пн. ш. 73.97530000002778650° зх. д.
Сайт	nyc.gov/html/hhc/bellevue/html/home/home.shtml(англ.)



Лікарня Белв’ю у Вікісховищі

Лікарня Белв’ю - це великий медичний центр, що включає амбулаторну, спеціалізовану та кваліфіковану медичну допомогу, а також служби невідкладної та стаціонарної допомоги. Тут працюють 1200 лікарів і близько 5500 штатних працівників, будівля має 25 поверхів.

Щороку лікарня обслуговує понад півмільйона пацієнтів.

Історія

Заснування

Роком заснування вважається 1736 рік.

З 1787 по 1968 роки у лікарні працював викладацький склад разом із студентами Колумбійського університету. У 1819 році викладачі Нью-Йоркського університету почали проводити клінічне навчання в лікарні. У 1861 році був заснований медичний коледж лікарні Белв’ю.

В 1873 року в Белв’ю відкрилася школа медсестер, в 1874 році — дитяче відділення, в 1876 році - пункт невідкладної допомоги, в 1879 році - відділення для людей з психічними розладами (в той час підхід до лікування таких хворих вважався революційним, саме з цієї причини назва «Белв’ю» іноді використовується як метонімія для психіатричних лікарень).

У 1883 році у лікарні Белв’ю започатковано програму навчання в ординатурі, яка досі є зразком для хірургічного навчання в усьому світі. Через рік там була заснована лабораторія Карнегі, перша в країні лабораторія патології та бактеріології, а в 1888 році – перша в країні чоловіча школа медичних сестер. У 1892 році у Белв’ю створено спеціальне відділення для лікування алкозалежних.

Розвиток

З 1902 році в лікарні починають працювати жінки та темношкірі лікарі. В 1911 році лікарня Белв’ю відкриває перше в країні амбулаторне кардіологічне відділення , а в 1917 році перше в Західній півкулі відділення для лікування метаболічних розладів. У 1918 році на другому поверсі лікарні починає працювати управління головного судово-медичного експерта Нью-Йорка.

Адміністративна будівля лікарні, 1950 рік

В 1935 році при лікарні було відкрито першу школу для детей з емоційними розладами. В 1942 році заснована перша в світі кардіопульмональна лабораторія, а в 1952 році відкрито відділення серцевої недостатності.

У 1960 році управління головного судово-медичного експерта переїхало з другого поверху в окреме приміщення, але продовжило співпрацю з лікарнею. У 1962 році створено перше відділення інтенсивної терапії, а в 1964 році лікарню Белв’ю було визначено як резервну лікарню для лікування приїжджих президентів, іноземних високопосадовців, дипломатів Організації Об'єднаних Націй та поранених працівників міських силових структур. У 1970 році лікарня Белв’ю стала однією з 11 лікарень, що надають невідкладну медичну допомогу.

В 1981 лікарня була сертифікована як офіційна кардіологічна станція, яка надає невідкладну допомогу при серцево-судинних захворюваннях; через рік це вже був центр мікрохірургічної реплантації, у 1983 році - травматологічний центр першого рівня, а в 1988 році - центр травм голови та спинного мозку.

У 1990 році заснована акредитована програма навчання в ординатурі з невідкладної медицини. У 1998 році в будівлі колишньої психічної лікарні відкрився центр прийому безпритульних.

У 2001 році почав видаватися журнал ^[en].

Стара будівля психіатричної лікарні Белв’ю

Лікарня Белв’ю була перейменована на NYC Health + Hospitals/Bellevue у листопаді 2015.

Першість

У 1799 році у лікарні було відкрито перше пологове відділення в США. У 1808 році виконано першу в світі перев’язку стегнової артерії, а через десять років – першу перев’язку плечоголового стовбура.

У 1854 році лікарі Белв’ю запропонували законопроєкт яким дозволялося здійснювати розтин трупів для проведення анатомічних досліджень; через два роки лікарі також почали популяризувати використання шприца для підшкірних ін'єкцій.

В 1867 році в лікарні було створено одне з перших у країні амбулаторних відділень. У 1868 році лікар Стівен Сміт став першим уповноваженим з охорони здоров'я громадян в Нью-Йорку, він став ініціатором проведення національної кампанії щеплень. Рік по тому лікарня Белв’ю заснувала другу лікарняну службу швидкої медичної допомоги в Сполучених Штатах.

У 1889 році лікарі Белв’ю першими дійшли висновку, що туберкульоз це хвороба, якій можна запобігти; В 1894 році була проведена успішна операція на черевній порожнині з вогнепальним пораненням. В 1933 році відкрито стрептокіназу, який пізніше використовуватимуть для лікування гострого інфаркту міокарда. В 1960 році виконано першу заміну мітрального клапана. У 1967 році лікарі провели першу пересадку нирки від померлого донора. У 1971 році розроблено першу активну імунізацію проти гепатиту В. У 1996 році лікарня відіграла ключову роль у розробці високоактивної антиретровірусної терапії. У жовтні 2014 року лікарня Белв‘ю прийняла на лікування хворого на Еболу.

Обслуговування

Щороку лікарня Белв’ю обслуговує майже 460 000 амбулаторних пацієнтів, 106 000 пацієнтів, яким необхідна невідкладна допомога та близько 30 000 стаціонарних пацієнтів.

Лікарня Белв’ю – це лікарня, яка надає медичні послуги людям незалежно від їх страхового статусу чи платоспроможності. Лікарня займає 25-поверхову будівлю з відділенням інтенсивної терапії, цифрового радіологічного зв'язку та амбулаторним відділенням. У Белв’ю є окремі відділення невідкладної допомоги для дітей (0-25 років) та дорослих (25+ років). Лікарня налічує 1200 лікарів і близько 5500 штатних працівників.

Примітки

https://profiles.health.ny.gov/hospital/view/103016
. www.nychealthandhospitals.org (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 21 травня 2022.
. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
Harris, Mark. . New York Magazine (en-us) . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
. www.nychealthandhospitals.org (англ.). Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 21 травня 2022.
Burrows, Edwin G.; Wallace, Mike (19 листопада 1998). (англ.). Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
Frusciano, Thomas J.; Pettit, Marilyn H. (1997). (англ.). Rutgers University Press. ISBN . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
. www.beckershospitalreview.com. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2022.
. www.beckershospitalreview.com. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
. www.nychealthandhospitals.org (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[[https://profiles.health.ny.gov/hospital/view/103016_https://profiles.health.ny.gov/hospital/view/103016]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://profiles.health.ny.gov/hospital/view/103016

[:0-2] . www.nychealthandhospitals.org (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 21 травня 2022.

[3] . Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[:1-4] Harris, Mark. . New York Magazine (en-us) . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[5] . www.nychealthandhospitals.org (англ.). Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 21 травня 2022.

[6] Burrows, Edwin G.; Wallace, Mike (19 листопада 1998). (англ.). Oxford University Press. ISBN . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[7] Frusciano, Thomas J.; Pettit, Marilyn H. (1997). (англ.). Rutgers University Press. ISBN . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[8] . www.beckershospitalreview.com. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 21 травня 2022.

[9] . www.beckershospitalreview.com. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[10] . www.nychealthandhospitals.org (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

[1]