У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лігатура Лігату ра лат ligatura зв язка пучок від лат ligare зв язу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лігатура.

Лігату́ра (лат. ligatura — зв'язка, пучок; від лат. ligare — зв'язувати, з'єднувати) — в старовинних формах західноєвропейської музичної нотації (невминної, , мензуральній) графема, в якій кілька (від 2 до 5) простих «різновисотних» нотних знаків записувалися разом, як єдиний знак.

Деякі лігатури невминної нотації (передані в римській квадратній нотації) — двонотні (pes, clivis), трьохнотні (torculus, porrectus) і чотирьохнотна (torculus resupinus). Розшифровка (умовно восьмими) показує напрямок мелодійної лінії.

Мензуральні бінарні лігатури
трив-сть	proprietas / perfectio	низ.	вис.
B–L	cum proprietate cum perfectione
L-L	sine proprietate cum perfectione
B-B	cum proprietate sine perfectione
L-B	sine proprietate sine perfectione
Sb-Sb	cum opposita proprietate

У модальній нотації крім звуковисотного рельєфу певна комбінація лігатур сигналізувала також певний ритм (і метр). Ритмічне значення лігатури, яке може інтерпретуватися в залежності від особливостей локальної або стильової традиції, становить головну складність в розшифровці багатоголосої музики XIII–XVI століть. Лігатури в системі мензуральної нотації — на основі все тих же «старих» графем квадратної нотації (pes, clivis і т.д., з додаванням штилів) — інтерпретувалися майже виключно як співвідношення лонги і бревісу за винятком бінарної лігатури cum opposita proprietate, яка трактувалася як пара семібревісів Тривалості менші, ніж семібревіс, в мензуральны лігатури не включалися.

Інші значення

Лігатурою раніше називали сполучну лігу (заліговку, англ. tie). Нині це значення терміну «лігатура» застаріло.

У контрапункті має значення синкопірованість, коли один голос рухається нотами вдвічі більш дрібнішими, ніж інший (дві ноти проти однієї), і до того ж так, що кожна з цих дрібних нот на сильному часу пов'язана лігатурою з тією ж нотою на попередньому слабкому часі.

Примітка

Багатозвучні невми з незлиттним написанням іменувалися кон'юнктурами.
Лигатура cum opposita proprietate вирізняється з-поміж інших лігатур невеликим, розташованим зліва від нотної групи штилем, який спрямований вгору (див. на ілюстрації в нижньому ряду таблиці).
. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 23 червня 2018.

Література

Apel W. The notation of polyphonic music, 900—1600. Cambridge, 1942 (нім., виправ. вид. Leipzig, 1962) (з правилами ритмічної розшифровки лігатур);
, Gülke P. Schriftbild der mehrstimmigen Musik // Musikgeschichte in Bildern. Bd. III, Lfg. 5. Leipzig, 1981;
Gallo F. A. Die Notationslehre im 14. und 15. Jahrhundert // Geschichte der Musiktheorie. Hrsg. von F. Zaminer. Bd. 5. Darmstadt, 1984;
Поспелова Р. Л. Западная нотация XI—XIV веков. Основные реформы (на материале трактатов). — Москва, 2003.

[1] Багатозвучні невми з незлиттним написанням іменувалися кон'юнктурами.

[2] Лигатура cum opposita proprietate вирізняється з-поміж інших лігатур невеликим, розташованим зліва від нотної групи штилем, який спрямований вгору (див. на ілюстрації в нижньому ряду таблиці).

[riman-3] . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 23 червня 2018.