Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іссаха́р Зе́льманович Лі́вшиц (у побуті — Захар Семенович) (* 23 серпня (5 вересня) 1914 — † 24 грудня 1990) — український ентомолог і акаролог, знаний спеціаліст у галузі захисту садових та декоративних рослин, дослідник кліщів. Зав. відділу ентомології та фітопатології Нікітського ботанічного саду. Професор, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат Державних премій СРСР і УРСР.
| Лівшиц Іссахар Зельманович | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Народився | 23 серпня (5 вересня) 1914 Вільнюс, Російська імперія | |||||||||||||||||
| Помер | 24 грудня 1990 (76 років) Кримська АРСР | |||||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||||||||||||||
| Діяльність | ентомолог | |||||||||||||||||
| Alma mater | Ленінградський сільськогосподарський інститут | |||||||||||||||||
| Галузь | ентомологія, акарологія | |||||||||||||||||
| Заклад | Нікітський ботанічний сад, АР Крим | |||||||||||||||||
| Вчене звання | професор | |||||||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | |||||||||||||||||
| Відомі учні | В.І. Мітрофанов, М.М. Кузнєцов | |||||||||||||||||
| Війна | німецько-радянська війна | |||||||||||||||||
| Відомий завдяки: | працям з захисту рослин і дослідженням кліщів | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
Біографія
І. Лівшиц закінчив Харківський будівельний технікум, а потім — Ленінградський сільськогосподарський інститут і аспірантуру Всесоюзного інституту захисту рослин (Ленінград). Молодого фахівця разом з дружиною призначили на роботу до Нікітського ботанічного саду. Вони приїхали сюди працювати на початку 1941 року.
Коли розпочалася німецько-радянська війна, він разом з обладнанням, науковим фондом та частиною співробітників евакуювався на Північний Кавказ. Там у серпні 1942 року у П'ятигорську його мобілізували до лав Червоної Армії.
Маючи певні обмеження з боку здоров'я, він з 20 вересня 1942 року служив техніком-лейтенантом при штабі інженерних військ Закавказького фронту, у 2-й тиловій бригаді розвідки резерву головного командування (РГК). Потім, з лютого 1945 року він служив на Першому Українському фронті і обіймав посаду помічника начальника 6-го (шифрувального) відділення штабу 22 гвардійської моторизованої штурмової інженерно-саперної бригади РГК.
"...гвардии техник-лейтенант Лившиц <...> энергичной и умелой организацией кодированной связи своевременно обеспечивал доставку боевых распоряжений в части бригады. Точная работа и оперативность его помогли командованию в осуществлении боевых действий бригады. <...> 30.4.45 года он произвёл разведку немецкой группировки в районе города Треббин, представив командованию точные сведения о противнике. Во время разведки в перестрелке с немцами был ранен в правую руку. <...> 2.5.45 года при нападении группировки противника на 2-й эшелон бригады в районе Штансдорф под огнём противника обеспечил своевременную погрузку секретных документов отделения и вывозку их в безопасное место..."
Бойова служба І. З. Лівшиця відзначена орденом Червоної Зірки (1945), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (1985), медаллю «За бойові заслуги» (1945), медаллю «За оборону Кавказу» (1944) та низкою ювілейних медалей.
Батько ентомолога до війни працював сільським лікарем на Вінниччині й був разом з дружиною — матір'ю Іссахара Зельмановича — розстріляний нацистами.
І.З Лівшиц повертається до Криму у 1946 році. Разом з колегами він працює над вивченням шкідників саду й декоративних насаджень, розробляє, запроваджує й вдосконалює системи захисту від шкідників, готує кадри ентомологів і численні публікації. В 1964 році І. Лівшиц захистив докторську дисертацію. Він обіймає посаду провідного спеціаліста, впродовж 40 років беззмінно керує відділом захисту рослин, стає лауреатом престижних премій Української РСР і СРСР. Його обрали Почесним членом Українського ентомологічного товариства, надали звання професора.
Працював він пліч-о-пліч із дружиною — Ніною Іванівною Петрушовою, разом з якою закінчив інститут і аспірантуру. Подружжя рік знаходилося на Кубі у службовому відрядженні, допомагаючи налагодити боротьбу з кліщами — шкідниками рослин. Акарологом став і їхній син Андрій Захарович Петрушов.
Наукова діяльність
У перші повоєнні роки І. Лівшиць виконав численні дослідження різноманітних шкідників і хвороб плодових та декоративних культур: маслинової листоблішки, грибів роду Monilia, самшитової мінуючої мухи, жука інжирного лубоїда, фузаріоза саджанців, раку інжиру тощо. У промислових плодових садах Криму в ті часи нагромадилося чимало проблем: низький рівень агротехніки, висока чисельність шкідників та хвороб, використання високотоксичних отрутохімікатів. Вчені разом з практиками розробили нові підходи до захисту врожаю. Завдяки цьому вдалося досягти істотного зростання прибутків від садівництва, зменшити рівень застосування пестицидів. Іссахар Зельманович обґрунтував принципи інтегрованого захисту саду.
Починаючи з 1952 року І. З. Лівшиц дедалі більше переключається на вивчення кліщів. Він вперше почав вивчати видовий склад і біологію тетраніхових кліщів — небезпечних шкідників плодових культур і одночасно розробляв захисні заходи. Значний внесок зробив він у розвиток фауністики та систематики кліщів, описавши низку нових для науки видів. На базі експериментів він сформулював важливе узагальнення: 40-50 % відсотків часу, необхідного на розвиток кліща від яйця до дорослої істоти, припадає на ембріогенез. Фундаментальна тритомна праця, присвячена кліщам ґрунту, принесла колективу авторів, в тому числі й Іссахару Зельмановичу, Державну премію СРСР (1980); дослідження кліщів, виконані ним разом з колегами й учнями — Державну премією України.
Під керівництвом І. З. Лівшиця на базі Нікітського ботанічного саду у 1960—1980 роках сформувалася потужна наукова школа акаридологів — лідер вітчизняної сільськогосподарської акарології. Іссахар Зельманович залучає до роботи талановитих дослідників В. І. Мітрофанова і М. М. Кузнєцова. Вони виконують фундаментальні дослідження з систематики, біології та способів захисту рослин від різних груп кліщів і обоє стають докторами біологічних наук. Загалом, І. З. Лівшиць був науковим керівником при підготовці 18 кандидатських та науковим консультантом при виконанні двох згаданих вище докторських дисертацій. Він автор і співавтор близько 200 наукових праць. За багаторічну сумлінну й плідну працю його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.
Основні праці
- Борьба с вредителями и болезнями плодового сада. — Симферополь, Крымиздат, 1954. — 19 с. [У співавторстві з Н. І. Петрушовою]
- Вредители плодовых культур. Москва: Сельхозгиз, 1958. — 391 c. [У співавторстві з В. П. Васильєвим; (2-е видання — у 1984 році]
- Защита плодового сада от вредителей и болезней. — Симферополь: изд-во «Крым», 1961. — 185 с. [У співавторстві з Н. І. Петрушовою]
- Древесница въедливая и меры борьбы с ней. — Симферополь: Крым, 1965. — 15 с. [У співавторстві з С. М. Галетенко]
- Preliminares acerca de los acaros «Tetranicos» de Cuba. Centro National Fitosanid, 1968.[У співавторстві з A. Salinas-Croche]
- Клещи рода Bryobia C.L. Koch, 1836 (Acariformes, Bryobiidae). — Ялта: [б. и.], 1971. — 110 с.(Труды Всесоюз. акад. с.-х. наук им. В. И. Ленина. Гос. Никит. ботан. сад; Т. 51). [У співавторстві з В. І. Мітрофановим]
- Определитель обитающих в почве клещей: В 3-х томах. — М.-Л.: Наука, 1975—1978. [У складі авторського колективу, редактор видання - М.С. Гіляров ]
- Методические рекомендации по определению перепончатых паразитов вредителей плодового сада (бракониды и афидииды) — Ялта: Гос. Никитский ботанический сад, 1985. — 51 с. [У співавторстві з В. І. Тобіасом і В. І. Мітрофановим]
- Методические рекомендации по изучению растительноядных клещей. — Госуд. Никит. бот. сад: Ялта, 1986. — 47 с. [У співавторстві з В. І. Мітрофановим, Л. А. Рохасом, А. З. Петрушовим]
- Определитель тетраниховых клещей фауны СССР и сопредельных стран (Tetranychidae, Bryobiidae). — Душанбе: Дониш, 1987. 223 с. [У співавторстві з В. І. Мітрофановим і З. І. Струковою]
- Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. В 2-х томах. К.: Урожай, 1987. [У складі авторського колективу]
- Полезная фауна плодового сада: справочник. — Москва: Агропромиздат, 1989. — 319 с. [У складі авторського колективу]
- Сельскохозяйственная акарология: [монография]. — 2-е изд., испр. — Киев: Аграрная наука, 2013. — 347 с. [У співавторстві з В. І. Мітрофановим і А. З. Петрушовим]
Примітки
- Буренков А. А. История Никитского ботанического сада: 40-80-е годы ХХ века. http://www.cactuskiev.com.ua/information/botsady/nikitskii-botanicheskii-sad/istorija-nikitskogo-botanicheskogo-sada-40-80-e-gody-khkh-veka.html [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- База даних «Подвиг народу». http://podvignaroda.mil.ru/?#id=1532107724&tab=navDetailDocument [ 2012-03-15 у Wayback Machine.]
- База даних "Подвиг народу". http://podvignaroda.mil.ru/?#id=49497811&tab=navDetailDocument [ 2012-03-15 у Wayback Machine.]
- Если бы не Крым // Крымская правда, 26.8.2014. http://c-pravda.ru/newspapers/2014/08/26/esli-by-ne-krym-19 [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Balykina Ye.B. Помним имена своих предшественников //Защита и карантин растений, 2015, № 5, с. 34-35. http://cyberleninka.ru/article/n/pomnim-imena-svoih-predshestvennikov [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Попов С. Я. Итоги и направления развития сельскохозяйственной акарологии в России //АгроХХІ,2010, № 10-12, с. 3-6
- Круть М. В. Відомі українські вчені-ентомологи — учасники Великої Вітчизняної війни // Український ентомологічний журнал, 2015, № 1-2, с. 3-12
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Issaha r Ze lmanovich Li vshic u pobuti Zahar Semenovich 23 serpnya 5 veresnya 1914 19140905 24 grudnya 1990 ukrayinskij entomolog i akarolog znanij specialist u galuzi zahistu sadovih ta dekorativnih roslin doslidnik klishiv Zav viddilu entomologiyi ta fitopatologiyi Nikitskogo botanichnogo sadu Profesor doktor biologichnih nauk zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Laureat Derzhavnih premij SRSR i URSR Livshic Issahar ZelmanovichNarodivsya23 serpnya 5 veresnya 1914 Vilnyus Rosijska imperiyaPomer24 grudnya 1990 1990 12 24 76 rokiv Krimska ARSRKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistentomologAlma materLeningradskij silskogospodarskij institutGaluzentomologiya akarologiyaZakladNikitskij botanichnij sad AR KrimVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomi uchniV I Mitrofanov M M KuznyecovVijnanimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki pracyam z zahistu roslin i doslidzhennyam klishivNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za trudovu vidznaku Medal Za trudovu doblest Medal Za trudovu doblest Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lifshic BiografiyaI Livshic zakinchiv Harkivskij budivelnij tehnikum a potim Leningradskij silskogospodarskij institut i aspiranturu Vsesoyuznogo institutu zahistu roslin Leningrad Molodogo fahivcya razom z druzhinoyu priznachili na robotu do Nikitskogo botanichnogo sadu Voni priyihali syudi pracyuvati na pochatku 1941 roku Koli rozpochalasya nimecko radyanska vijna vin razom z obladnannyam naukovim fondom ta chastinoyu spivrobitnikiv evakuyuvavsya na Pivnichnij Kavkaz Tam u serpni 1942 roku u P yatigorsku jogo mobilizuvali do lav Chervonoyi Armiyi Mayuchi pevni obmezhennya z boku zdorov ya vin z 20 veresnya 1942 roku sluzhiv tehnikom lejtenantom pri shtabi inzhenernih vijsk Zakavkazkogo frontu u 2 j tilovij brigadi rozvidki rezervu golovnogo komanduvannya RGK Potim z lyutogo 1945 roku vin sluzhiv na Pershomu Ukrayinskomu fronti i obijmav posadu pomichnika nachalnika 6 go shifruvalnogo viddilennya shtabu 22 gvardijskoyi motorizovanoyi shturmovoyi inzhenerno sapernoyi brigadi RGK gvardii tehnik lejtenant Livshic lt gt energichnoj i umeloj organizaciej kodirovannoj svyazi svoevremenno obespechival dostavku boevyh rasporyazhenij v chasti brigady Tochnaya rabota i operativnost ego pomogli komandovaniyu v osushestvlenii boevyh dejstvij brigady lt gt 30 4 45 goda on proizvyol razvedku nemeckoj gruppirovki v rajone goroda Trebbin predstaviv komandovaniyu tochnye svedeniya o protivnike Vo vremya razvedki v perestrelke s nemcami byl ranen v pravuyu ruku lt gt 2 5 45 goda pri napadenii gruppirovki protivnika na 2 j eshelon brigady v rajone Shtansdorf pod ognyom protivnika obespechil svoevremennuyu pogruzku sekretnyh dokumentov otdeleniya i vyvozku ih v bezopasnoe mesto Bojova sluzhba I Z Livshicya vidznachena ordenom Chervonoyi Zirki 1945 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 1985 medallyu Za bojovi zaslugi 1945 medallyu Za oboronu Kavkazu 1944 ta nizkoyu yuvilejnih medalej Batko entomologa do vijni pracyuvav silskim likarem na Vinnichchini j buv razom z druzhinoyu matir yu Issahara Zelmanovicha rozstrilyanij nacistami I Z Livshic povertayetsya do Krimu u 1946 roci Razom z kolegami vin pracyuye nad vivchennyam shkidnikiv sadu j dekorativnih nasadzhen rozroblyaye zaprovadzhuye j vdoskonalyuye sistemi zahistu vid shkidnikiv gotuye kadri entomologiv i chislenni publikaciyi V 1964 roci I Livshic zahistiv doktorsku disertaciyu Vin obijmaye posadu providnogo specialista vprodovzh 40 rokiv bezzminno keruye viddilom zahistu roslin staye laureatom prestizhnih premij Ukrayinskoyi RSR i SRSR Jogo obrali Pochesnim chlenom Ukrayinskogo entomologichnogo tovaristva nadali zvannya profesora Pracyuvav vin plich o plich iz druzhinoyu Ninoyu Ivanivnoyu Petrushovoyu razom z yakoyu zakinchiv institut i aspiranturu Podruzhzhya rik znahodilosya na Kubi u sluzhbovomu vidryadzhenni dopomagayuchi nalagoditi borotbu z klishami shkidnikami roslin Akarologom stav i yihnij sin Andrij Zaharovich Petrushov Naukova diyalnistU pershi povoyenni roki I Livshic vikonav chislenni doslidzhennya riznomanitnih shkidnikiv i hvorob plodovih ta dekorativnih kultur maslinovoyi listoblishki gribiv rodu Monilia samshitovoyi minuyuchoyi muhi zhuka inzhirnogo luboyida fuzarioza sadzhanciv raku inzhiru tosho U promislovih plodovih sadah Krimu v ti chasi nagromadilosya chimalo problem nizkij riven agrotehniki visoka chiselnist shkidnikiv ta hvorob vikoristannya visokotoksichnih otrutohimikativ Vcheni razom z praktikami rozrobili novi pidhodi do zahistu vrozhayu Zavdyaki comu vdalosya dosyagti istotnogo zrostannya pributkiv vid sadivnictva zmenshiti riven zastosuvannya pesticidiv Issahar Zelmanovich obgruntuvav principi integrovanogo zahistu sadu Pochinayuchi z 1952 roku I Z Livshic dedali bilshe pereklyuchayetsya na vivchennya klishiv Vin vpershe pochav vivchati vidovij sklad i biologiyu tetranihovih klishiv nebezpechnih shkidnikiv plodovih kultur i odnochasno rozroblyav zahisni zahodi Znachnij vnesok zrobiv vin u rozvitok faunistiki ta sistematiki klishiv opisavshi nizku novih dlya nauki vidiv Na bazi eksperimentiv vin sformulyuvav vazhlive uzagalnennya 40 50 vidsotkiv chasu neobhidnogo na rozvitok klisha vid yajcya do dorosloyi istoti pripadaye na embriogenez Fundamentalna tritomna pracya prisvyachena klisham gruntu prinesla kolektivu avtoriv v tomu chisli j Issaharu Zelmanovichu Derzhavnu premiyu SRSR 1980 doslidzhennya klishiv vikonani nim razom z kolegami j uchnyami Derzhavnu premiyeyu Ukrayini Pid kerivnictvom I Z Livshicya na bazi Nikitskogo botanichnogo sadu u 1960 1980 rokah sformuvalasya potuzhna naukova shkola akaridologiv lider vitchiznyanoyi silskogospodarskoyi akarologiyi Issahar Zelmanovich zaluchaye do roboti talanovitih doslidnikiv V I Mitrofanova i M M Kuznyecova Voni vikonuyut fundamentalni doslidzhennya z sistematiki biologiyi ta sposobiv zahistu roslin vid riznih grup klishiv i oboye stayut doktorami biologichnih nauk Zagalom I Z Livshic buv naukovim kerivnikom pri pidgotovci 18 kandidatskih ta naukovim konsultantom pri vikonanni dvoh zgadanih vishe doktorskih disertacij Vin avtor i spivavtor blizko 200 naukovih prac Za bagatorichnu sumlinnu j plidnu pracyu jogo nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ta medalyami Osnovni praci Borba s vreditelyami i boleznyami plodovogo sada Simferopol Krymizdat 1954 19 s U spivavtorstvi z N I Petrushovoyu Vrediteli plodovyh kultur Moskva Selhozgiz 1958 391 c U spivavtorstvi z V P Vasilyevim 2 e vidannya u 1984 roci Zashita plodovogo sada ot vreditelej i boleznej Simferopol izd vo Krym 1961 185 s U spivavtorstvi z N I Petrushovoyu Drevesnica vedlivaya i mery borby s nej Simferopol Krym 1965 15 s U spivavtorstvi z S M Galetenko Preliminares acerca de los acaros Tetranicos de Cuba Centro National Fitosanid 1968 U spivavtorstvi z A Salinas Croche Kleshi roda Bryobia C L Koch 1836 Acariformes Bryobiidae Yalta b i 1971 110 s Trudy Vsesoyuz akad s h nauk im V I Lenina Gos Nikit botan sad T 51 U spivavtorstvi z V I Mitrofanovim Opredelitel obitayushih v pochve kleshej V 3 h tomah M L Nauka 1975 1978 U skladi avtorskogo kolektivu redaktor vidannya M S Gilyarov Metodicheskie rekomendacii po opredeleniyu pereponchatyh parazitov vreditelej plodovogo sada brakonidy i afidiidy Yalta Gos Nikitskij botanicheskij sad 1985 51 s U spivavtorstvi z V I Tobiasom i V I Mitrofanovim Metodicheskie rekomendacii po izucheniyu rastitelnoyadnyh kleshej Gosud Nikit bot sad Yalta 1986 47 s U spivavtorstvi z V I Mitrofanovim L A Rohasom A Z Petrushovim Opredelitel tetranihovyh kleshej fauny SSSR i sopredelnyh stran Tetranychidae Bryobiidae Dushanbe Donish 1987 223 s U spivavtorstvi z V I Mitrofanovim i Z I Strukovoyu Vrediteli selskohozyajstvennyh kultur i lesnyh nasazhdenij V 2 h tomah K Urozhaj 1987 U skladi avtorskogo kolektivu Poleznaya fauna plodovogo sada spravochnik Moskva Agropromizdat 1989 319 s U skladi avtorskogo kolektivu Selskohozyajstvennaya akarologiya monografiya 2 e izd ispr Kiev Agrarnaya nauka 2013 347 s U spivavtorstvi z V I Mitrofanovim i A Z Petrushovim PrimitkiBurenkov A A Istoriya Nikitskogo botanicheskogo sada 40 80 e gody HH veka http www cactuskiev com ua information botsady nikitskii botanicheskii sad istorija nikitskogo botanicheskogo sada 40 80 e gody khkh veka html 15 veresnya 2014 u Wayback Machine Baza danih Podvig narodu http podvignaroda mil ru id 1532107724 amp tab navDetailDocument 2012 03 15 u Wayback Machine Baza danih Podvig narodu http podvignaroda mil ru id 49497811 amp tab navDetailDocument 2012 03 15 u Wayback Machine Esli by ne Krym Krymskaya pravda 26 8 2014 http c pravda ru newspapers 2014 08 26 esli by ne krym 19 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Balykina Ye B Pomnim imena svoih predshestvennikov Zashita i karantin rastenij 2015 5 s 34 35 http cyberleninka ru article n pomnim imena svoih predshestvennikov 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Popov S Ya Itogi i napravleniya razvitiya selskohozyajstvennoj akarologii v Rossii AgroHHI 2010 10 12 s 3 6 Krut M V Vidomi ukrayinski vcheni entomologi uchasniki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Ukrayinskij entomologichnij zhurnal 2015 1 2 s 3 12