Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́стус фон Лі́біх (нім. Justus von Liebig; 12 травня 1803 — 18 квітня 1873) — німецький хімік, президент Баварської Академії Наук (з 1860), один із засновників агрохімії.
Розробив теорію мінерального живлення рослин, що сприяло розвитку виробництва мінеральних добрив і впровадження їх у землеробство. Вважав принципово можливим синтез будь-яких агрохімічних сполук. Поряд з цим припускав існування «життєвої сили». Сформулював закон мінімуму, названий його іменем.
Відкрив явище ізомерії (1823). Лібіх був автором хімічної теорії бродіння і гниття, один із творців теорії радикалів. Добув багато органічних речовин.
12 травня 1903 року, у день сторіччя від дня його народження, Німецьке хімічне товариство започаткувало нагородження провідних науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток хімії, медаллю Юстуса Лібіха.
Біографія
Народився в Дармштадті 12 травня 1803 року. Навчався в Боннському (1820), потім у Ерлангенському (1821) університетах, в 1822-1824 роках працював у Ж. Гей-Люссака в Парижі. Повернувшись в Ерланген, захистив докторську дисертацію. У 1824 за рекомендацією А. Гумбольдта отримав місце професора хімії Гіссенского університету. З 1852 року до кінця життя був професором Мюнхенського університету. В 1860 році став президентом Баварської академії наук. Був членом Геттінгенської академії наук.
Помер Лібіх у Мюнхені 18 квітня 1873 року.
Наукові досягнення
Наукові досягнення Лібіха значні і різноманітні. Як один із засновників сучасної органічної хімії, він підніс її від гіпотетичних уявлень до справжньої науки. Йому належить заслуга відкриття важливих органічних сполук, розробка нових методів аналізу органічних речовин і синтезу нових груп сполук, створення теоретичних основ органічної хімії. У 1832 він разом з Ф. Велером розробив теорію радикалів. У своїй статті про олію гіркого мигдалю (бензальдегід) вони на прикладі бензольного радикала показали, що радикали залишаються незмінними в ході послідовних реакцій. Ця стаття відкрила нову еру в органічній хімії — еру органічних радикалів.
Разом з Ж. Дюма Лібіх досліджував багатоосновні органічні кислоти. Вивчаючи природу, структуру і хімічні перетворення спирту і ефіру, він відкрив нові речовини: альдегід, ацеталь, хлороформ, хлораль, які набули прикладного значення.
Лібіх багато зробив і в неорганічній хімії. Він вивчав галогени, фактично вперше отримав бром (але визнав його хлористим йодом). Досліджував активуючі властивості платини, срібла, свинцю, марганцю, тобто створив передумови для зародження області, яку нині називають неорганічним каталізом. Розробив ряд методів аналітичної хімії: метод відділення кобальту від нікелю, визначення синильної кислоти в лікарських речовинах, визначення кисню і т. д.
Лібіх також вважається одним з основоположників агрохімії та біохімії. Він обґрунтував теорію мінерального живлення рослин і створив наукові основи підвищення родючості ґрунту. Досліджував роль вуглекислого газу і зв'язаного азоту в фізіології рослин.
Широко відома роль Лібіха як організатора науки. У 1824 він створив у Гіссені першу в Німеччині навчальну лабораторію з хімії, де працювали вчені з різних країн. З наукової школи Лібіха вийшли А. Кекуле, А. Вюрц, А. Гофман, М. М. Зінін, О. А. Воскресенський та ін. Він заснував «Annalen der Pharmacie» (1832), найстаріший хімічний журнал, який в рік смерті вченого був перейменований в «Liebigs Annalen der Chemie und Pharmacie», разом з Ф. Велером та Й. Поггендорфом видавав Словник-довідник чистої та прикладної хімії (Handwrterbuch der reinen und angewandten Chemie, 1837—1856).
Серед широких мас ім'я Лібіха набуло популярності завдяки дослідженням проблеми харчування, розробці деяких видів дитячого харчування, а найбільше — завдяки винаходу м'ясних екстрактів, розчинного бульйону та пасти. Перша фабрика з їхнього виробництва розпочала роботу в 1862 році в південноамериканському Фрай-Бентосі. В компанії-виробнику Лібіх отримав посаду директора з контролю за якістю — з зарплатою більшу за доходи, які він як професор отримав за всі роки наукової праці.
Після того, як «концентрат Лібіха» у Південній Америці почали виробляти й інші підприємці, винахідник звернувся до суду. Але судді вирішили, що прізвище славетного хіміка «вже належить всьому людству». Лібіх змушений був зареєструвати торгову марку «справжній екстракт Лібіха» і друкувати рецепти страв саме з нього.
Праці
Головні праці: Органічна хімія в її додатках до фізіології та патології (Die organische Chemie in ihrer Anwendung auf Physiologie und Pathologie, 1842), Посібник з органічного аналізу (Anleitung zur Analyse organischer Körper, 1837) і Природні закони землеробства (The natural laws of husbandry, 1863).
Див. також
- 69286 фон Лібіх — астероїд, який назвали на честь хіміка.
- Медаль Лібіха
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- www.accademiadellescienze.it
- Digitale Bibliothek - Münchener Digitalisierungszentrum. daten.digitale-sammlungen.de (нім.). Процитовано 21 березня 2023.
- Obituary Notices of Fellows Deceased (англ.). Royal Society of London. 1 січня 1875.
- Brock, W. H. (1997). Justus von Liebig : the chemical gatekeeper (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 34849956.
- Die Gesellschaft Deutscher Chemiker — Liebig-Denkmünze (нім.)
- Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.27-29
- База даних малих космічних тіл JPL: Юстус фон Лібіх (англ.) .
Література
- Мусабеков Ю. С. Юстус Либих, 1803—1873. — Изд-во Академии наук СССР, 1962. С. 213. (рос.)
- Красногоров В. Юстус Либих. — Знание, 1980. С 144. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu stus fon Li bih nim Justus von Liebig 12 travnya 1803 18 kvitnya 1873 nimeckij himik prezident Bavarskoyi Akademiyi Nauk z 1860 odin iz zasnovnikiv agrohimiyi Yustus fon Libihnim Justus von LiebigNarodivsya12 travnya 1803 1803 05 12 Darmshtadt Velike gercogstvo GessenPomer18 kvitnya 1873 1873 04 18 69 rokiv Myunhen Nimecka imperiyaPohovannyaStarij pivdennij cvintarMisce prozhivannyaVelike gercogstvo Gessen potim Nimecka imperiyaKrayina Velike gercogstvo GessenNacionalnistnimecDiyalnisthimik vinahidnik vikladach universitetu agronom pismennikAlma materBonnskij universitet Erlangenskij universitetGaluzhimiyaZakladGissenskij universitet Myunhenskij universitetNaukovij stupindoktor naukNaukovij kerivnikVidomi uchniKarl Shmidt Mikola Zinin Anri Viktor Reno Karl fon Fojt Fridrih Avgust Kekule Avgust Vilgelm fon Gofman Emil Erlenmeyer Adolf ShtrekerAspiranti doktorantiKarl Ernst Genrih Shmidt 1 Avgust Vilgelm fon Gofman 2 d 3 Fridrih Avgust Kekule fon Stradonic 4 d 5 d d 6 d 6 d 6 Avgust Vilgelm fon Gofman 6 Karl Remigij Frezenius Adolf ShtrekerChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Parizka medichna akademiya Belgijska korolivska akademiya medicini Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 7 Vidomij zavdyaki vidkrittya nitrogenu zakon minimumu LibihaDitid d dRodichidNagorodid medal Alberta 1869 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 4 chervnya 1840 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Yustus fon Libih u Vikishovishi Rozrobiv teoriyu mineralnogo zhivlennya roslin sho spriyalo rozvitku virobnictva mineralnih dobriv i vprovadzhennya yih u zemlerobstvo Vvazhav principovo mozhlivim sintez bud yakih agrohimichnih spoluk Poryad z cim pripuskav isnuvannya zhittyevoyi sili Sformulyuvav zakon minimumu nazvanij jogo imenem Vidkriv yavishe izomeriyi 1823 Libih buv avtorom himichnoyi teoriyi brodinnya i gnittya odin iz tvorciv teoriyi radikaliv Dobuv bagato organichnih rechovin 12 travnya 1903 roku u den storichchya vid dnya jogo narodzhennya Nimecke himichne tovaristvo zapochatkuvalo nagorodzhennya providnih naukovciv yaki zrobili vagomij vnesok u rozvitok himiyi medallyu Yustusa Libiha BiografiyaNarodivsya v Darmshtadti 12 travnya 1803 roku Navchavsya v Bonnskomu 1820 potim u Erlangenskomu 1821 universitetah v 1822 1824 rokah pracyuvav u Zh Gej Lyussaka v Parizhi Povernuvshis v Erlangen zahistiv doktorsku disertaciyu U 1824 za rekomendaciyeyu A Gumboldta otrimav misce profesora himiyi Gissenskogo universitetu Z 1852 roku do kincya zhittya buv profesorom Myunhenskogo universitetu V 1860 roci stav prezidentom Bavarskoyi akademiyi nauk Buv chlenom Gettingenskoyi akademiyi nauk Pomer Libih u Myunheni 18 kvitnya 1873 roku Naukovi dosyagnennyaNaukovi dosyagnennya Libiha znachni i riznomanitni Yak odin iz zasnovnikiv suchasnoyi organichnoyi himiyi vin pidnis yiyi vid gipotetichnih uyavlen do spravzhnoyi nauki Jomu nalezhit zasluga vidkrittya vazhlivih organichnih spoluk rozrobka novih metodiv analizu organichnih rechovin i sintezu novih grup spoluk stvorennya teoretichnih osnov organichnoyi himiyi U 1832 vin razom z F Velerom rozrobiv teoriyu radikaliv U svoyij statti pro oliyu girkogo migdalyu benzaldegid voni na prikladi benzolnogo radikala pokazali sho radikali zalishayutsya nezminnimi v hodi poslidovnih reakcij Cya stattya vidkrila novu eru v organichnij himiyi eru organichnih radikaliv Razom z Zh Dyuma Libih doslidzhuvav bagatoosnovni organichni kisloti Vivchayuchi prirodu strukturu i himichni peretvorennya spirtu i efiru vin vidkriv novi rechovini aldegid acetal hloroform hloral yaki nabuli prikladnogo znachennya Libih bagato zrobiv i v neorganichnij himiyi Vin vivchav galogeni faktichno vpershe otrimav brom ale viznav jogo hloristim jodom Doslidzhuvav aktivuyuchi vlastivosti platini sribla svincyu margancyu tobto stvoriv peredumovi dlya zarodzhennya oblasti yaku nini nazivayut neorganichnim katalizom Rozrobiv ryad metodiv analitichnoyi himiyi metod viddilennya kobaltu vid nikelyu viznachennya sinilnoyi kisloti v likarskih rechovinah viznachennya kisnyu i t d Libih u vlasnij laboratoriyi Libih takozh vvazhayetsya odnim z osnovopolozhnikiv agrohimiyi ta biohimiyi Vin obgruntuvav teoriyu mineralnogo zhivlennya roslin i stvoriv naukovi osnovi pidvishennya rodyuchosti gruntu Doslidzhuvav rol vuglekislogo gazu i zv yazanogo azotu v fiziologiyi roslin Shiroko vidoma rol Libiha yak organizatora nauki U 1824 vin stvoriv u Gisseni pershu v Nimechchini navchalnu laboratoriyu z himiyi de pracyuvali vcheni z riznih krayin Z naukovoyi shkoli Libiha vijshli A Kekule A Vyurc A Gofman M M Zinin O A Voskresenskij ta in Vin zasnuvav Annalen der Pharmacie 1832 najstarishij himichnij zhurnal yakij v rik smerti vchenogo buv perejmenovanij v Liebigs Annalen der Chemie und Pharmacie razom z F Velerom ta J Poggendorfom vidavav Slovnik dovidnik chistoyi ta prikladnoyi himiyi Handwrterbuch der reinen und angewandten Chemie 1837 1856 Sered shirokih mas im ya Libiha nabulo populyarnosti zavdyaki doslidzhennyam problemi harchuvannya rozrobci deyakih vidiv dityachogo harchuvannya a najbilshe zavdyaki vinahodu m yasnih ekstraktiv rozchinnogo buljonu ta pasti Persha fabrika z yihnogo virobnictva rozpochala robotu v 1862 roci v pivdennoamerikanskomu Fraj Bentosi V kompaniyi virobniku Libih otrimav posadu direktora z kontrolyu za yakistyu z zarplatoyu bilshu za dohodi yaki vin yak profesor otrimav za vsi roki naukovoyi praci Pislya togo yak koncentrat Libiha u Pivdennij Americi pochali viroblyati j inshi pidpriyemci vinahidnik zvernuvsya do sudu Ale suddi virishili sho prizvishe slavetnogo himika vzhe nalezhit vsomu lyudstvu Libih zmushenij buv zareyestruvati torgovu marku spravzhnij ekstrakt Libiha i drukuvati recepti strav same z nogo PraciGolovni praci Organichna himiya v yiyi dodatkah do fiziologiyi ta patologiyi Die organische Chemie in ihrer Anwendung auf Physiologie und Pathologie 1842 Posibnik z organichnogo analizu Anleitung zur Analyse organischer Korper 1837 i Prirodni zakoni zemlerobstva The natural laws of husbandry 1863 Div takozh69286 fon Libih asteroyid yakij nazvali na chest himika Medal LibihaPrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Digitale Bibliothek Munchener Digitalisierungszentrum daten digitale sammlungen de nim Procitovano 21 bereznya 2023 Obituary Notices of Fellows Deceased angl Royal Society of London 1 sichnya 1875 Brock W H 1997 Justus von Liebig the chemical gatekeeper angl Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 56224 4 OCLC 34849956 Die Gesellschaft Deutscher Chemiker Liebig Denkmunze nim Mustafin O Smachni mandri Novi ekskursiyi kuhneyu K 2020 s 27 29 Baza danih malih kosmichnih til JPL Yustus fon Libih angl LiteraturaMusabekov Yu S Yustus Libih 1803 1873 Izd vo Akademii nauk SSSR 1962 S 213 ros Krasnogorov V Yustus Libih Znanie 1980 S 144 ros