Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Лібкнехт нім Karl Liebknecht 13 серпня 1871 Лейпциг 15 січня 1919 Берлін діяч німецького й міжнародного робітничого

Лібкнехт Карл

Лібкнехт Карл

Карл Лібкнехт (нім. Karl Liebknecht; 13 серпня 1871, Лейпциг — 15 січня 1919, Берлін) — діяч німецького й міжнародного робітничого руху, один із засновників Комуністичної партії Німеччини.

Карл Лібкнехт
нім. Karl Liebknecht
image
Ім'я при народженнінім. Karl Paul August Friedrich Liebknecht
Народився13 серпня 1871(1871-08-13)
Лейпциг, Німецька імперія[1][2]
Помер15 січня 1919(1919-01-15) (47 років)
Берлін, Німецький Райх[1][3]
Похованняd
Країнаimage Німецька імперія
image Німеччина[3]
Діяльністьполітик, адвокат, революціонер, редактор
Alma materЛейпцизький університет, Університет Фрідріха-Вільгельма[d], HU Berlin і JMU
Науковий ступіньдокторський ступінь (1897)
Знання мовнімецька[4]
Напрямокмарксизм і антимілітаризм
Посадаd і d
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини (1916), Комуністична партія Німеччини і Союз Спартака (1918)
БатькоВільгельм Лібкнехт
Брати, сестриd і d
У шлюбі зСофія Лібкнехт
Дітиd
IMDbID 0509474

Життєпис

За професією адвокат. Освіту здобув в університетах Лейпцига й Берліна. В 1900 році вступив у ряди Соціал-демократичної партії. В 1904 році виступив у німецькому суді захисником російських і німецьких соціал-демократів, що їх обвинувачувано в нелегальному перевезенні через кордон російської соціал-демократичної літератури.

У кінці травня 1903 виступив захисником на суді Повара (член ЦК РСДРП Щеколдін Ф. І.) у Мюнхені. Щеколдіна заарештовано 23 травня 1903 року в Шарлоттенбургу за проживання за підробленим паспортом на ім'я болгарина Дімчо Попова. Карл Лібкнехт домігся його звільнення з тюрми. А після Повара вислано до Росії.

Один із засновників Соціалістичного інтернаціоналу молоді (1907); в 1907—1910 був його головою. На першій міжнародній конференції молодіжних соціалістичних організацій, скликаній у 1907, Лібкнехт виступив із доповіддю про боротьбу з мілітаризмом.

У січні 1916 Лібкнехта виключено з соціал-демократичної фракції рейхстагу. Із трибуни палати депутатів Лібкнехт закликав берлінський пролетаріат вийти 1 травня 1916 на демонстрацію на Потсдамський майдан із гаслами: «Геть війну!», «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Під час демонстрації Лібкнехт закликав повалити уряд, що веде імперіалістичну війну. За цей революційний виступ його заарештовано. Під тиском революційних мас кайзерівський уряд змушений був у жовтні 1918 звільнити Лібкнехта.

У січні 1919 Лібкнехт став на чолі заколоту, спрямованого проти соціал-демократичного керівництва Німеччини. Заколотники намагалися встановити в Німеччині радянську владу. Соціал-демократи побоювалися, що дії Лібкнехта і його прихильників можуть призвести до громадянської війни. Уряд соціал-демократів увів надзвичайний стан і застосував проти повсталих силу. 11-12 січня комуністичний заколот у Берліні придушено. Центральний орган Соціал-демократичної партії Німеччини «Форвертс» («Vorwarts») відкрито зажадав убивства вождів Комуністичної партії Німеччини. За голови Карла Лібкнехта й Рози Люксембург було призначено 100 000 марок. 15 січня 1919 Лібкнехта й Люксембург заарештовано. Потім Карла Лібкнехта жбурнули в авто й відвезли в Тіргартен, де його, в напівнепритомному стані, витягли з автівки й застрелили.

Погляди

Лібкнехт належав до лівого крила марксистського ревізіонізму кінця XIX століття. Представники лівого крила ревізіонізму виступали за негайне здійснення революційних перетворень, повну націоналізацію засобів виробництва та їхнє усуспільнення, за встановлення абсолютної диктатури пролетаріату, планової економіки. Теоретичною основою радикалізму лівих ревізіоністів стало економічне вчення про експлуатацію робітничого класу міжнародними союзами капіталістів за умов монополістичної стадії розвитку. Вони висунули теорію непримиренности класів, закликали до здійснення революції у світовому масштабі. Ревізуючи марксизм, представники лівого крила висували набагато радикальніші ідеї, ніж Маркс та Енгельс.

Праці

  • Klassenkampf gegen den Krieg, В., 1919.
  • Ausgewählte Reden, Briefe und Aufsätze, B., 1952.
  • Gesammelte Reden und Schriften, Bd 1—9, В., 1958—68.
  • Bd 8,2 ergänzte Auflage, 1972.
  • Bd 9,2 ergänzte Auflage, 1971.

Праці в перекладі на російську мову

  • Либкнехт К. Мой процесс по документам. Пг., 1918.
  • Либкнехт К. Письма. Пг., 1922.
  • Либкнехт К. Милитаризм и антимилитаризм в связи с рассмотрением интернационального движения рабочей молодёжи. М., 1960.
  • Либкнехт К. Избранные речи, письма и статьи / Либкнехт К. — М.: Госполитиздат, 1961. — 510 с.
  • Либкнехт К. Мысли об искусстве. Трактат, статьи, речи, письма. М., 1971.

Про Лібкнехта

  • Яновская М. И. Карл Либкнехт / Яновская М. И. — М.: Мол. гвардия, 1965. — 318 с.
  • Черный О. Е. Немецкая трагедия: Повесть о Карле Либкнехте. — М.: Политиздат, 1971. (Пламенные революционеры) — 478 с, ил., То же. — 2-е изд. — 1982. — 445 с, 7 л. ил.
  • Современники о Марксе: П. Лафарг, В. Либкнехт, Ф. Лесснер. — М.: Политиздат, 1982. — 125 с.
  • Марксистская философия в международном рабочем движении в конце 19 — начале 20 века / отв. ред. д-ра философ. наук Б. В. Богданов, И. С. Нарский; Акад. наук СССР, Ин-т философии, Акад. обществен. наук при ЦК КПСС. — М.: Наука, 1984. — 447 с.

Примітки

  1. Либкнехт Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. http://library.fes.de/cgi-bin/ihg2pdf.pl?vol=2&f=107&l=108
  3. WeChangEd
    d:Track:Q86999151
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Лібкнехт
  • Архів праць Карла Лібкнехта [ 10 вересня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karl Libkneht nim Karl Liebknecht 13 serpnya 1871 Lejpcig 15 sichnya 1919 Berlin diyach nimeckogo j mizhnarodnogo robitnichogo ruhu odin iz zasnovnikiv Komunistichnoyi partiyi Nimechchini Karl Libknehtnim Karl LiebknechtIm ya pri narodzhenninim Karl Paul August Friedrich LiebknechtNarodivsya13 serpnya 1871 1871 08 13 Lejpcig Nimecka imperiya 1 2 Pomer15 sichnya 1919 1919 01 15 47 rokiv Berlin Nimeckij Rajh 1 3 PohovannyadKrayina Nimecka imperiya Nimechchina 3 Diyalnistpolitik advokat revolyucioner redaktorAlma materLejpcizkij universitet Universitet Fridriha Vilgelma d HU Berlin i JMUNaukovij stupindoktorskij stupin 1897 Znannya movnimecka 4 Napryamokmarksizm i antimilitarizmPosadad i dPartiyaSocial demokratichna partiya Nimechchini 1916 Komunistichna partiya Nimechchini i Soyuz Spartaka 1918 BatkoVilgelm LibknehtBrati sestrid i dU shlyubi zSofiya LibknehtDitidIMDbID 0509474 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZa profesiyeyu advokat Osvitu zdobuv v universitetah Lejpciga j Berlina V 1900 roci vstupiv u ryadi Social demokratichnoyi partiyi V 1904 roci vistupiv u nimeckomu sudi zahisnikom rosijskih i nimeckih social demokrativ sho yih obvinuvachuvano v nelegalnomu perevezenni cherez kordon rosijskoyi social demokratichnoyi literaturi U kinci travnya 1903 vistupiv zahisnikom na sudi Povara chlen CK RSDRP Shekoldin F I u Myunheni Shekoldina zaareshtovano 23 travnya 1903 roku v Sharlottenburgu za prozhivannya za pidroblenim pasportom na im ya bolgarina Dimcho Popova Karl Libkneht domigsya jogo zvilnennya z tyurmi A pislya Povara vislano do Rosiyi Odin iz zasnovnikiv Socialistichnogo internacionalu molodi 1907 v 1907 1910 buv jogo golovoyu Na pershij mizhnarodnij konferenciyi molodizhnih socialistichnih organizacij sklikanij u 1907 Libkneht vistupiv iz dopoviddyu pro borotbu z militarizmom U sichni 1916 Libknehta viklyucheno z social demokratichnoyi frakciyi rejhstagu Iz tribuni palati deputativ Libkneht zaklikav berlinskij proletariat vijti 1 travnya 1916 na demonstraciyu na Potsdamskij majdan iz gaslami Get vijnu Proletari vsih krayin yednajtesya Pid chas demonstraciyi Libkneht zaklikav povaliti uryad sho vede imperialistichnu vijnu Za cej revolyucijnij vistup jogo zaareshtovano Pid tiskom revolyucijnih mas kajzerivskij uryad zmushenij buv u zhovtni 1918 zvilniti Libknehta U sichni 1919 Libkneht stav na choli zakolotu spryamovanogo proti social demokratichnogo kerivnictva Nimechchini Zakolotniki namagalisya vstanoviti v Nimechchini radyansku vladu Social demokrati poboyuvalisya sho diyi Libknehta i jogo prihilnikiv mozhut prizvesti do gromadyanskoyi vijni Uryad social demokrativ uviv nadzvichajnij stan i zastosuvav proti povstalih silu 11 12 sichnya komunistichnij zakolot u Berlini pridusheno Centralnij organ Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini Forverts Vorwarts vidkrito zazhadav ubivstva vozhdiv Komunistichnoyi partiyi Nimechchini Za golovi Karla Libknehta j Rozi Lyuksemburg bulo priznacheno 100 000 marok 15 sichnya 1919 Libknehta j Lyuksemburg zaareshtovano Potim Karla Libknehta zhburnuli v avto j vidvezli v Tirgarten de jogo v napivnepritomnomu stani vityagli z avtivki j zastrelili PoglyadiLibkneht nalezhav do livogo krila marksistskogo revizionizmu kincya XIX stolittya Predstavniki livogo krila revizionizmu vistupali za negajne zdijsnennya revolyucijnih peretvoren povnu nacionalizaciyu zasobiv virobnictva ta yihnye ususpilnennya za vstanovlennya absolyutnoyi diktaturi proletariatu planovoyi ekonomiki Teoretichnoyu osnovoyu radikalizmu livih revizionistiv stalo ekonomichne vchennya pro ekspluataciyu robitnichogo klasu mizhnarodnimi soyuzami kapitalistiv za umov monopolistichnoyi stadiyi rozvitku Voni visunuli teoriyu neprimirennosti klasiv zaklikali do zdijsnennya revolyuciyi u svitovomu masshtabi Revizuyuchi marksizm predstavniki livogo krila visuvali nabagato radikalnishi ideyi nizh Marks ta Engels Praci Klassenkampf gegen den Krieg V 1919 Ausgewahlte Reden Briefe und Aufsatze B 1952 Gesammelte Reden und Schriften Bd 1 9 V 1958 68 Bd 8 2 erganzte Auflage 1972 Bd 9 2 erganzte Auflage 1971 Praci v perekladi na rosijsku movu Libkneht K Moj process po dokumentam Pg 1918 Libkneht K Pisma Pg 1922 Libkneht K Militarizm i antimilitarizm v svyazi s rassmotreniem internacionalnogo dvizheniya rabochej molodyozhi M 1960 Libkneht K Izbrannye rechi pisma i stati Libkneht K M Gospolitizdat 1961 510 s Libkneht K Mysli ob iskusstve Traktat stati rechi pisma M 1971 Pro Libknehta Yanovskaya M I Karl Libkneht Yanovskaya M I M Mol gvardiya 1965 318 s Chernyj O E Nemeckaya tragediya Povest o Karle Libknehte M Politizdat 1971 Plamennye revolyucionery 478 s il To zhe 2 e izd 1982 445 s 7 l il Sovremenniki o Markse P Lafarg V Libkneht F Lessner M Politizdat 1982 125 s Marksistskaya filosofiya v mezhdunarodnom rabochem dvizhenii v konce 19 nachale 20 veka otv red d ra filosof nauk B V Bogdanov I S Narskij Akad nauk SSSR In t filosofii Akad obshestven nauk pri CK KPSS M Nauka 1984 447 s PrimitkiLibkneht Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http library fes de cgi bin ihg2pdf pl vol 2 amp f 107 amp l 108 WeChangEd d Track Q86999151 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karl Libkneht Arhiv prac Karla Libknehta 10 veresnya 2008 u Wayback Machine nim

Дата публікації:
Топ