Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лянчжу (кит.: 良渚文化; піньїнь: Liangzhu) — пізньопалеолітична культура в регіоні нижньої Янцзи, що існувала у 3400/3300—2300/1900 роках до н.е. Прийшла на зміну культурам і Цінляньґан. 2019 року на 43 сесії включено до Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Лянчжу | |
|---|---|
| Liangzhu | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 30° пн. ш. 119° сх. д. / 30° пн. ш. 119° сх. д. | |
| Країна | КНР |
| Тип | археологічна культура і d |
| (Критерії) | iii, iv |
| Об'єкт № | 1592 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 2019 (43 сесія) |
 Лянчжу у Вікісховищі | |
Дослідження
Вперше виявлено Ши Сінєм з Музею Сіху у повіті Юйхан (провінція Чжецзян) у 1936 році. У тому ж році він почав розкопки поблизу міста Лянчжу і знайшов більше чорної кераміки та кам'яних знарядь. Спочатку вважалося, що вони належать до культури Луншань. У 1959 році вчені запропонували назву культури — Лянчжу, але до середини 1970-х років археологічна спільнота ще мало знала про неї.
У 1970-х роках у храмі Уцзінь Дун у Цзянсу було виявлено велику кількість нефритових артефактів, а також вцілілу комплекс гробниць Лянчжу, де виявлено 124 поховання, 33 нефритових циліндри та 24 нефритових диски. Після цього були проведені розкопки гробниць на горах Каосі, Чжанлін, Куньшань, в Шанхаї, Юхані, Яошані та інших місцях округу Усянь. 1993 року затверджено назву Лянчжу.
29 листопада 2007 року уряд провінції Чжецзян оголосив про відкриття великого поселення, яке вважається було столицею культури. У 2008 році було завершено будівництво нового Музею культури Лянчжу, який відкрився наприкінці року.
Історія
Культура Лянчжу існувала у південній частині дельти річки Янцзи, з центром на території сучасного озера Тайху, охоплювало затоку Ханчжоу і північний берег річки Цяньтан на півдні, доходила до Жовтого моря, на заході — до Маошань і гора Тяньму, перетинаючи річку Янцзи на північ до Хуайбей (Цзянсу).
Увійшла в свій розквіт десь наприкінці XXV ст. дон. е., під час фази Лянчжу III. В цей час вже існує кілька державних утворень. З них найбільше та найкраще вивчене – «царство Мо» (за пам'ятником Моцзяошань). Його можна віднести до ранніх держав «номового» типу. Протодержави мали свої «значки» – зображення птаха з додатковими символами у картуші, розташовані на бі-дисках.
До 2300—2200 роках до н. е. раптово зникла. Останні дослідження показали, що підняття води кілька разів переривало розвиток людських поселень на цій території. Це змусило дослідників зробити висновок, що загибель культури Лянчжу була викликана повенями, спричиненими надпотужними мусонними зливами, оскільки культурні шари зазвичай перериваються мулистими або болотистими та піщано-гравійними шарами з закопаними палеодеревами. Інші дослідники вказують, що озеро Тайху утворилося як ударний кратер 4500 років тому, що може пояснювати зникнення культури Лянчжу.
Дослідження у 2021 році припускає, що від 4345 ло н. е. (± 32 років) до 4324 до н. е.(± 30 років) тривав період високої кількості опадів, ймовірно, викликаний збільшенням частоти умов Ель-Ніньйо-Південного коливання (нерегулярні періодичні коливання вітрів і температури поверхні моря над тропічною східною частиною Тихого океану, що впливає на клімат більшої частини тропіків і субтропіків). В результаті населення Лянчжу залишили свою столицю та житла на рівнині Тайху.
Також припускають, що культура Лянчжу не зникла зовсім, а зазнала потужної кризи. До 1600 року дон.е. існувала так звана «Постлянчжу» («Пізня Лянчжу»), яку також називають «Передмацяо», переважно в районі сучасного Шанхаю.
Характеристика
Виявлено чітку різницю між соціальними прошарками у похоронних спорудах. Аналіз ДНК людських рештків вказує на високу частоту Y-хромосомної гаплогрупи О1, пов'язуючи кудбтуру лянчжу з австронезійськими та тай-кадайськими народами. Гаплогрупа О1 була відсутня в інших археологічних пам'ятниках на суші. Автори дослідження припускають, що це може бути свідченням двох різних людських шляхів міграції під час заселення Східної Азії, один прибережний та інший внутрішній, з малим генетичним перетіканням між ними.
Культура володіла розвиненим землеробством, включаючи іригацію, вирощування рису та аквакультурою. Виявлено рештки будівлі, яку розглядають як зерносховище (могло міститися — до 15 т рису).
Господарство
Стародавнє місто Лянчжу (розглядають як столицю «царства Мо») розташовувалося серед водно-болотних угідь на рівнині річкових мереж між горами Дасюн і Дачже гірського хребта Тяньму. Це стародавнє місто вважається найбільшим містом цього періоду (тут мешкало близько 34,5 тис. осіб), його площа становила 260 га, було оточене глиняними стінами із 6 братами. У північній, східній та південній стінах були розташовані 2 брами. У його центрі розташовувався палац площею 30 га. Є численні входи до водних шляхів як усередині міста, так і за його межами, які з'єднують його з річковою мережею. За межами огородженої території знайдено залишки будівель на площі 700 га. У 8 кілометрах на північ були знайдені різні ділянки, схожі на греблі, і вважаються стародавньою системою захисту від повеней.
Археологами знайдено фундаменти великих споруд, гробниць, вівтарів, резиденцій, доків та майстерень. Будинки були побудовані на палях, часто на річках або берегових лініях. Човни та весла, дерев'яний пірс та набережні, напевно були використані для захисту від повеней.
Виявлено велику кількість посуду для виробництва, побуту, військового та ритуального призначення. У гончарних виробах, часто прикрашених червоним, особливу увагу приділяли використанню спіралей і кругів. Кераміка нагадує чорну «яєчну шкаралупу» культури Луншань. Було відзначено подібність між Лянченчженем (найбільшим місцем культури ), процесом виготовлення кераміки Лянчжу, що наштовхнуло дослідників на думку, що між двома культурами торгівля та культурний обмін.
Виявлено численні інструменти з нефриту (бі-диски, циліндри-кун, церемоніальні сокири-юе, підвіски з гравіюванням зображень птахів, черепах та риб), на яких вирізьблено таотай. Найбільший знайдений кун важив 3,5 кг. Багато нефритових артефактів Лянчжу мали білий молочно-кістоподібний вигляд. Дослідники виявили, що деякі юе були створені з використанням алмазного інструменту, «були відполіровані до дзеркального блиску». Нефрит та вироби з нього експортувалися. Вважається, що нефритові артефакти, знайдені в місцях Лянчжу, мали вплив на розвиток інших неолітичних культур у Китаї — Луншань в Шаньдуні та Шаньсі, Ціцзя в Ганьцині.
Лянчжу — єдина первісна культура, що обробляла сапфір.
Військова справа
На початку квітня 2023 року, згідно повідомлення агенції Сіньхуа, у міському окрузі Усі в провінції Цзянсу, археологи знайшли доволі рідкісну кам'яну реліквію, а саме ритуальну зброю у формі сокири, яка використовувалася у Стародавньому Китаї. На ній є вигравірувані зображення тигрів. Зброя була виготовлена приблизно 4500 років тому, у період культури Лянчжу. Згідно заяви 16 китайських та іноземних археологів, 4500-річна кам'яна реліквія з вирізаними на обох сторонах зображеннями тигрів та візерунками хмар та птахів, як на їхню думку, була символом влади. Також археологи виявили 329 кам'яних знарядь на місці археологічних розкопок Дінген у місті Усі, а також 73 кам'яні і кістяні наконечники стріл, а також безліч керамічних і нефритових артефактів.
Вірування
Релігія мала важливе значення. Про це свідчить масивний неолітичний вівтар, розкопаний в Яошані. Він має три рівні, найвища платформа із утрамбованої землі. Три додаткові платформи були вимощені бруківкою. На вівтарі 12 могил у 2 рядки. Виявлено ритуальне жертвопринесення рабів.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- eng Shu-p’ing. The original significance of bi disks: insights based on Liangzhu jade bi with incised symbolic motifs // Journal of East Asian Archaeology. 2000, № 2. С.167, 169, 171, 174
- Wu, Li (2014). «Holocene environmental change and its impacts on human settlement in the Shanghai Area, East China». Catena. 114: 78–89
- Zhang, Haiwei; Cheng, Hai; Sinha, Ashish; Spötl, Christoph; Cai, Yanjun; Liu, Bin; Kathayat, Gayatri; Li, Hanying; Tian, Ye; Li, Youwei; Zhao, Jingyao (2021-11-26). «Collapse of the Liangzhu and other Neolithic cultures in the lower Yangtze region in response to climate change». Science Advances. 7 (48): eabi9275
- Археологи у Китаї знайшли ритуальну зброю, якій 4500 років (фото). / Билім Олена. 05.04.2023
- У Китаї знайдено ритуальну сокиру віком 4500 років / Анастасія Крищук. 05.04.2023
Джерела
- Maisel, Charles Keith. Early Civilizations of the Old World: The Formative Histories of Egypt, the Levant, Mesopotamia, India and China. — Psychology Press, 1999. — .
- Zhou Ying, «The Dawn of the Oriental Civilization: Liangzhu site and Liangzhu culture», , China Intercontinental Press, Beijing, 2007
- Li, Hui; Huang, Ying; Mustavich, Laura F.; Zhang, Fan; Tan, Jing-Ze; Wang, ling-E; Qian, Ji; Gao, Meng-He; & Jin, Li. Y chromosomes of prehistoric people along the Yangtze River // Human Genetics: journal. — 2007. — Vol. 122. — P. 383—388
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyanchzhu kit 良渚文化 pinyin Liangzhu piznopaleolitichna kultura v regioni nizhnoyi Yanczi sho isnuvala u 3400 3300 2300 1900 rokah do n e Prijshla na zminu kulturam i Cinlyangan 2019 roku na 43 sesiyi vklyucheno do Svitovoyi spadshini YuNESKO LyanchzhuLiangzhu Svitova spadshina30 pn sh 119 sh d 30 pn sh 119 sh d 30 119KrayinaKNRTiparheologichna kultura i dKriteriyiiii ivOb yekt 1592RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2019 43 sesiya Lyanchzhu u VikishovishiDoslidzhennyaVpershe viyavleno Shi Sinyem z Muzeyu Sihu u poviti Yujhan provinciya Chzheczyan u 1936 roci U tomu zh roci vin pochav rozkopki poblizu mista Lyanchzhu i znajshov bilshe chornoyi keramiki ta kam yanih znaryad Spochatku vvazhalosya sho voni nalezhat do kulturi Lunshan U 1959 roci vcheni zaproponuvali nazvu kulturi Lyanchzhu ale do seredini 1970 h rokiv arheologichna spilnota she malo znala pro neyi U 1970 h rokah u hrami Uczin Dun u Czyansu bulo viyavleno veliku kilkist nefritovih artefaktiv a takozh vcililu kompleks grobnic Lyanchzhu de viyavleno 124 pohovannya 33 nefritovih cilindri ta 24 nefritovih diski Pislya cogo buli provedeni rozkopki grobnic na gorah Kaosi Chzhanlin Kunshan v Shanhayi Yuhani Yaoshani ta inshih miscyah okrugu Usyan 1993 roku zatverdzheno nazvu Lyanchzhu 29 listopada 2007 roku uryad provinciyi Chzheczyan ogolosiv pro vidkrittya velikogo poselennya yake vvazhayetsya bulo stoliceyu kulturi U 2008 roci bulo zaversheno budivnictvo novogo Muzeyu kulturi Lyanchzhu yakij vidkrivsya naprikinci roku IstoriyaKultura Lyanchzhu isnuvala u pivdennij chastini delti richki Yanczi z centrom na teritoriyi suchasnogo ozera Tajhu ohoplyuvalo zatoku Hanchzhou i pivnichnij bereg richki Cyantan na pivdni dohodila do Zhovtogo morya na zahodi do Maoshan i gora Tyanmu peretinayuchi richku Yanczi na pivnich do Huajbej Czyansu Uvijshla v svij rozkvit des naprikinci XXV st don e pid chas fazi Lyanchzhu III V cej chas vzhe isnuye kilka derzhavnih utvoren Z nih najbilshe ta najkrashe vivchene carstvo Mo za pam yatnikom Moczyaoshan Jogo mozhna vidnesti do rannih derzhav nomovogo tipu Protoderzhavi mali svoyi znachki zobrazhennya ptaha z dodatkovimi simvolami u kartushi roztashovani na bi diskah Do 2300 2200 rokah do n e raptovo znikla Ostanni doslidzhennya pokazali sho pidnyattya vodi kilka raziv pererivalo rozvitok lyudskih poselen na cij teritoriyi Ce zmusilo doslidnikiv zrobiti visnovok sho zagibel kulturi Lyanchzhu bula viklikana povenyami sprichinenimi nadpotuzhnimi musonnimi zlivami oskilki kulturni shari zazvichaj pererivayutsya mulistimi abo bolotistimi ta pishano gravijnimi sharami z zakopanimi paleoderevami Inshi doslidniki vkazuyut sho ozero Tajhu utvorilosya yak udarnij krater 4500 rokiv tomu sho mozhe poyasnyuvati zniknennya kulturi Lyanchzhu Doslidzhennya u 2021 roci pripuskaye sho vid 4345 lo n e 32 rokiv do 4324 do n e 30 rokiv trivav period visokoyi kilkosti opadiv jmovirno viklikanij zbilshennyam chastoti umov El Ninjo Pivdennogo kolivannya neregulyarni periodichni kolivannya vitriv i temperaturi poverhni morya nad tropichnoyu shidnoyu chastinoyu Tihogo okeanu sho vplivaye na klimat bilshoyi chastini tropikiv i subtropikiv V rezultati naselennya Lyanchzhu zalishili svoyu stolicyu ta zhitla na rivnini Tajhu Takozh pripuskayut sho kultura Lyanchzhu ne znikla zovsim a zaznala potuzhnoyi krizi Do 1600 roku don e isnuvala tak zvana Postlyanchzhu Piznya Lyanchzhu yaku takozh nazivayut Peredmacyao perevazhno v rajoni suchasnogo Shanhayu HarakteristikaViyavleno chitku riznicyu mizh socialnimi prosharkami u pohoronnih sporudah Analiz DNK lyudskih reshtkiv vkazuye na visoku chastotu Y hromosomnoyi gaplogrupi O1 pov yazuyuchi kudbturu lyanchzhu z avstronezijskimi ta taj kadajskimi narodami Gaplogrupa O1 bula vidsutnya v inshih arheologichnih pam yatnikah na sushi Avtori doslidzhennya pripuskayut sho ce mozhe buti svidchennyam dvoh riznih lyudskih shlyahiv migraciyi pid chas zaselennya Shidnoyi Aziyi odin priberezhnij ta inshij vnutrishnij z malim genetichnim peretikannyam mizh nimi Kultura volodila rozvinenim zemlerobstvom vklyuchayuchi irigaciyu viroshuvannya risu ta akvakulturoyu Viyavleno reshtki budivli yaku rozglyadayut yak zernoshovishe moglo mistitisya do 15 t risu Gospodarstvo Starodavnye misto Lyanchzhu rozglyadayut yak stolicyu carstva Mo roztashovuvalosya sered vodno bolotnih ugid na rivnini richkovih merezh mizh gorami Dasyun i Dachzhe girskogo hrebta Tyanmu Ce starodavnye misto vvazhayetsya najbilshim mistom cogo periodu tut meshkalo blizko 34 5 tis osib jogo plosha stanovila 260 ga bulo otochene glinyanimi stinami iz 6 bratami U pivnichnij shidnij ta pivdennij stinah buli roztashovani 2 brami U jogo centri roztashovuvavsya palac plosheyu 30 ga Ye chislenni vhodi do vodnih shlyahiv yak useredini mista tak i za jogo mezhami yaki z yednuyut jogo z richkovoyu merezheyu Za mezhami ogorodzhenoyi teritoriyi znajdeno zalishki budivel na ploshi 700 ga U 8 kilometrah na pivnich buli znajdeni rizni dilyanki shozhi na grebli i vvazhayutsya starodavnoyu sistemoyu zahistu vid povenej Arheologami znajdeno fundamenti velikih sporud grobnic vivtariv rezidencij dokiv ta majsteren Budinki buli pobudovani na palyah chasto na richkah abo beregovih liniyah Chovni ta vesla derev yanij pirs ta naberezhni napevno buli vikoristani dlya zahistu vid povenej Dou chasha kapelyuh chasiv Lyanchzhu Viyavleno veliku kilkist posudu dlya virobnictva pobutu vijskovogo ta ritualnogo priznachennya U goncharnih virobah chasto prikrashenih chervonim osoblivu uvagu pridilyali vikoristannyu spiralej i krugiv Keramika nagaduye chornu yayechnu shkaralupu kulturi Lunshan Bulo vidznacheno podibnist mizh Lyanchenchzhenem najbilshim miscem kulturi procesom vigotovlennya keramiki Lyanchzhu sho nashtovhnulo doslidnikiv na dumku sho mizh dvoma kulturami torgivlya ta kulturnij obmin Viyavleno chislenni instrumenti z nefritu bi diski cilindri kun ceremonialni sokiri yue pidviski z graviyuvannyam zobrazhen ptahiv cherepah ta rib na yakih virizbleno taotaj Najbilshij znajdenij kun vazhiv 3 5 kg Bagato nefritovih artefaktiv Lyanchzhu mali bilij molochno kistopodibnij viglyad Doslidniki viyavili sho deyaki yue buli stvoreni z vikoristannyam almaznogo instrumentu buli vidpolirovani do dzerkalnogo blisku Nefrit ta virobi z nogo eksportuvalisya Vvazhayetsya sho nefritovi artefakti znajdeni v miscyah Lyanchzhu mali vpliv na rozvitok inshih neolitichnih kultur u Kitayi Lunshan v Shanduni ta Shansi Ciczya v Gancini Lyanchzhu yedina pervisna kultura sho obroblyala sapfir Vijskova sprava Na pochatku kvitnya 2023 roku zgidno povidomlennya agenciyi Sinhua u miskomu okruzi Usi v provinciyi Czyansu arheologi znajshli dovoli ridkisnu kam yanu relikviyu a same ritualnu zbroyu u formi sokiri yaka vikoristovuvalasya u Starodavnomu Kitayi Na nij ye vigraviruvani zobrazhennya tigriv Zbroya bula vigotovlena priblizno 4500 rokiv tomu u period kulturi Lyanchzhu Zgidno zayavi 16 kitajskih ta inozemnih arheologiv 4500 richna kam yana relikviya z virizanimi na oboh storonah zobrazhennyami tigriv ta vizerunkami hmar ta ptahiv yak na yihnyu dumku bula simvolom vladi Takozh arheologi viyavili 329 kam yanih znaryad na misci arheologichnih rozkopok Dingen u misti Usi a takozh 73 kam yani i kistyani nakonechniki stril a takozh bezlich keramichnih i nefritovih artefaktiv Viruvannya Religiya mala vazhlive znachennya Pro ce svidchit masivnij neolitichnij vivtar rozkopanij v Yaoshani Vin maye tri rivni najvisha platforma iz utrambovanoyi zemli Tri dodatkovi platformi buli vimosheni brukivkoyu Na vivtari 12 mogil u 2 ryadki Viyavleno ritualne zhertvoprinesennya rabiv Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku eng Shu p ing The original significance of bi disks insights based on Liangzhu jade bi with incised symbolic motifs Journal of East Asian Archaeology 2000 2 S 167 169 171 174 Wu Li 2014 Holocene environmental change and its impacts on human settlement in the Shanghai Area East China Catena 114 78 89 Zhang Haiwei Cheng Hai Sinha Ashish Spotl Christoph Cai Yanjun Liu Bin Kathayat Gayatri Li Hanying Tian Ye Li Youwei Zhao Jingyao 2021 11 26 Collapse of the Liangzhu and other Neolithic cultures in the lower Yangtze region in response to climate change Science Advances 7 48 eabi9275 Arheologi u Kitayi znajshli ritualnu zbroyu yakij 4500 rokiv foto Bilim Olena 05 04 2023 U Kitayi znajdeno ritualnu sokiru vikom 4500 rokiv Anastasiya Krishuk 05 04 2023DzherelaMaisel Charles Keith Early Civilizations of the Old World The Formative Histories of Egypt the Levant Mesopotamia India and China Psychology Press 1999 ISBN 978 0 4151 0975 8 Zhou Ying The Dawn of the Oriental Civilization Liangzhu site and Liangzhu culture ISBN 978 7 5085 1058 3 China Intercontinental Press Beijing 2007 Li Hui Huang Ying Mustavich Laura F Zhang Fan Tan Jing Ze Wang ling E Qian Ji Gao Meng He amp Jin Li Y chromosomes of prehistoric people along the Yangtze River Human Genetics journal 2007 Vol 122 P 383 388