Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люціян Марія Шкерьянц (словен. Lucijan Marija Škerjanc 17 грудня 1900, Ґрац, Австро-Угорщина — 27 лютого 1973, Любляна, СФРЮ) — словенський композитор, диригент, піаніст і музичний педагог. Член Словенської академії наук і мистецтв з 1949.
| Люціян Марія Шкерьянц | |
|---|---|
| словен. Lucijan Marija Škerjanc | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 грудня 1900[1][2] |
| Місце народження | Грац, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 27 лютого 1973[1][2] (72 роки) |
| Місце смерті | Любляна, СФРЮ |
| Громадянство | Югославія і Австро-Угорщина |
| Професії | диригент, композитор, піаніст, музикознавець |
| Освіта | Празька консерваторія |
| Інструменти | фортепіано |
| Членство | Словенська академія наук та мистецтв |
| Заклад | Люблянський університет |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
З 1902 жив у Любляні, тут закінчив школу. Навчався в Празькій консерваторії (1920–1921), потім вивчав композицію у Віденській академії музики у Йозефа Маркса і паризькій Schola cantorum у Венсана д'Енді (1924–1927), в галузі диригування удосконалювався в Базелі під керівництвом Фелікса Вайнгартнера (1930).
Уже в 1922 почав викладацьку діяльність в Любляні, з 1926 викладав у Люблінській консерваторії, в 1940–1970 вів клас композиції, в 1945–1947 — директор.
Одночасно в 1925–1945 керував одним з Люблінських оркестрів.
У 1950–1955 — директор Словенської філармонії та керівник її симфонічного оркестру. Опублікував також ряд підручників, книг та статей, в тому числі «Від Баха до Шостаковича» (1959).
У 1947 Шкерьянц став одним з перших лауреатів новоствореної Премії імені Прешерна (за Концерт для скрипки з оркестром), потім був удостоєний цієї нагороди ще тричі: в 1948 (за Четверту симфонію), 1950 (за кантату на вірші Прешерна «Вінок сонетів») і 1971 (за життєвий внесок у музичну композицію). У 1949 був обраний членом Словенської академії наук і мистецтв. У 2001 в Словенії була випущена поштова марка з портретом Шкерьянца.
Творча спадщина Шкерьянца включає п'ять симфоній, 4 увертюри, три оркестрові сюїти, Симфонічну траурну музику (словен. Simfonična žalna glasba 1942), два концерти (1940 і 1963, для лівої руки) і концертино (1949) для фортепіано з оркестром, скрипковий концерт (1944), концерти для фагота (1953), арфи (1954) і флейти (1962) з оркестром, п'ять струнних квартетів і іншу камерну музику, а також музику до спектаклів і кінофільмів.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1982. — С. 349.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyuciyan Mariya Shkeryanc sloven Lucijan Marija Skerjanc 17 grudnya 1900 19001217 Grac Avstro Ugorshina 27 lyutogo 1973 Lyublyana SFRYu slovenskij kompozitor dirigent pianist i muzichnij pedagog Chlen Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv z 1949 Lyuciyan Mariya Shkeryancsloven Lucijan Marija SkerjancOsnovna informaciyaData narodzhennya17 grudnya 1900 1900 12 17 1 2 Misce narodzhennyaGrac Avstro UgorshinaData smerti27 lyutogo 1973 1973 02 27 1 2 72 roki Misce smertiLyublyana SFRYuGromadyanstvoYugoslaviya i Avstro UgorshinaProfesiyidirigent kompozitor pianist muzikoznavecOsvitaPrazka konservatoriyaInstrumentifortepianoChlenstvoSlovenska akademiya nauk ta mistectvZakladLyublyanskij universitetNagorodipremiya Presherna Fajli u VikishovishiZhittyepisZ 1902 zhiv u Lyublyani tut zakinchiv shkolu Navchavsya v Prazkij konservatoriyi 1920 1921 potim vivchav kompoziciyu u Videnskij akademiyi muziki u Jozefa Marksa i parizkij Schola cantorum u Vensana d Endi 1924 1927 v galuzi diriguvannya udoskonalyuvavsya v Bazeli pid kerivnictvom Feliksa Vajngartnera 1930 Uzhe v 1922 pochav vikladacku diyalnist v Lyublyani z 1926 vikladav u Lyublinskij konservatoriyi v 1940 1970 viv klas kompoziciyi v 1945 1947 direktor Odnochasno v 1925 1945 keruvav odnim z Lyublinskih orkestriv U 1950 1955 direktor Slovenskoyi filarmoniyi ta kerivnik yiyi simfonichnogo orkestru Opublikuvav takozh ryad pidruchnikiv knig ta statej v tomu chisli Vid Baha do Shostakovicha 1959 U 1947 Shkeryanc stav odnim z pershih laureativ novostvorenoyi Premiyi imeni Presherna za Koncert dlya skripki z orkestrom potim buv udostoyenij ciyeyi nagorodi she trichi v 1948 za Chetvertu simfoniyu 1950 za kantatu na virshi Presherna Vinok sonetiv i 1971 za zhittyevij vnesok u muzichnu kompoziciyu U 1949 buv obranij chlenom Slovenskoyi akademiyi nauk i mistectv U 2001 v Sloveniyi bula vipushena poshtova marka z portretom Shkeryanca Tvorcha spadshina Shkeryanca vklyuchaye p yat simfonij 4 uvertyuri tri orkestrovi syuyiti Simfonichnu traurnu muziku sloven Simfonicna zalna glasba 1942 dva koncerti 1940 i 1963 dlya livoyi ruki i koncertino 1949 dlya fortepiano z orkestrom skripkovij koncert 1944 koncerti dlya fagota 1953 arfi 1954 i flejti 1962 z orkestrom p yat strunnih kvartetiv i inshu kamernu muziku a takozh muziku do spektakliv i kinofilmiv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh Sovetskaya enciklopediya 1982 S 349