Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвік Міхал Емануель Фінкель пол Ludwik Michał Emanuel Finkel 20 березня 1858 Бурштин нині Івано Франківська область 24

Людвіг Фінкель

Людвіг Фінкель

Людвік Міхал Емануель Фінкель (пол. Ludwik Michał Emanuel Finkel; 20 березня 1858, Бурштин, нині Івано-Франківська область — 24 жовтня 1930, Львів) — представник львівської наукової школи польських істориків XIX століття, бібліограф, професор і ректор Львівського університету (1911—1912). Учень Францішка Ксаверія Ліске. Керівник кафедри австрійської історії Львівського університету (1892—1918), на якій змінив на цій посаді українського історика Ізидора Шараневича. Автор концепції польського заснування Львівського університету та багатотомної бібліографії польської історії.

Людвік Фінкель
пол. Ludwik Finkel
image
Народився20 березня 1858(1858-03-20)[1]
Буршти́н, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер24 жовтня 1930(1930-10-24)[1] (72 роки)
Львів, Львівське воєводство, Польська Республіка
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьісторик, політик
Alma materЛНУ ім. І. Франка
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Посадапосол до Галицького сейму[d]
ВчителіКсаверій Ліске
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові
Історичне товариство у Львові
Нагороди
image
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
image Людвік Фінкель у Вікісховищі
image

Біографія

Народився в Бурштині в родині дрібного урядовця (судового ад'юнкта) Якуба Фінкеля і Анни Варніцкої. Навчався у народній школі в Гримайлові (нині Тернопільська область), та у державній гімназії в Тернополі (зокрема, в 1876 році закінчив VII клас). Від 1877 до 1881 року вивчав історію, філософію та історію літератури у Львівському університеті. У 1882 році здобув ступінь доктора філософії. Вдосконалював знання в університетах Берліна і Парижа у 1882—1884 роках. Деякий час працював у львівських архівах, а від 1885 року працював у Вищій сільськогосподарській школі в Дублянах викладачем новітньої історії Польщі. Від 1892 року і до самої смерті діяльність професора Фінкеля пов'язана з Львівським університетом. Мешкав в будинку на вулиці Хоронщизна, 25 (нині вулиця Чайковського).

Людвік Фінкель відійшов у засвіти 24 жовтня 1930 року, на 73-му році життя. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 73).

Найважливіші наукові праці

«Історія Львівського університету»

1894 року у співавторстві із Станіславом Стажинським Людвік Фінкель видав історію Львівського університету, при написанні якої використав максимально доступну кількість архівних матеріалів. На час прибуття імператора Франца Йосифа I до Львова на офіційне відкриття медичного факультету Львівського університету монографію видано й подаровано монарху. Досі ця робота залишається найповнішим дослідженням історії львівського вищого навчального закладу до 1880-х pp.; вона містила також хроніку подій до 1894. Ключове значення — нова концепція передісторії Львівського університету, яка — з одного боку — спростовувала пангерманські претензії, з другого — ігнорувала український формат його розвитку, наголошуючи винятково на польськості університету.

Людвік Фінкель ґрунтував нову концепцію історії університету на привілеї польського короля Яна Казимира. Той надав їх Львівській академії єзуїтів (згідно з привілеєм, після 1661 року цей освітній заклад існував саме під такою назвою). Фінкель вважав академію університетом де-факто. Людвік Фінкель свідчив: на початку XVIII століття академію відвідувало близько 800 студентів. Розділ про передавстрійську історію університету Фінкель закінчив висловом польського просвітника Гуго Коллонтая. Там наголошувалося на важливості цієї установи в період, що передував поділові Речі Посполитої: «Беручи до уваги вручення докторських ступенів, колегії Львова і Познані можна уважати університетами, і на загал такими вони і вважаються». Автор таким чином збудив дискусію про дату заснування. Тадеуш Войцеховський став першим з ректорів Львівського університету, які у своїх інавгураційних промовах, кажучи про його заснування, не заперечували загалом ролі цісаря Йосифа II, однак посилалися на привілей польського короля Яна Казимира.

Історія Людвіка Фінкеля — виклик українській галицькій громаді, яка вела боротьбу за національний Львівський університет. Зокрема, 1912 року газета «Діло» опублікувала серію статей, у яких намагалася довести недоречність дати заснування університету, відстоюваної поляками. Користуючись друкованими джерелами та історичними працями, українські автори піддавали сумніву обґрунтованість дати 1661 рік і стверджували: єдиним гідним довіри засновником Львівського університету є австрійський цісар Йосиф II. Саме 1912 року почалися польсько-українські переговори про створення окремого українського університету, що змусило українців шукати підтримку у офіційного Відня. Українці на цьому не зупинилися. Згідно з іншою статтею, надрукованою у газеті «Діло», від самого заснування Львівський університет призначався для українців. Як доказ наводилося твердження про утворення за дозволом Йосифа II Studium ruthenum та наявність в університеті двох кафедр української мови і тільки однієї кафедри польської мови. Таке становище зберігалося до 1871 року, коли обом мовам було надано статус мов викладання, що дало змогу полякам узурпувати контроль над університетом.

Оцінка діяльності

Однак найбільший здобуток Фінкеля — підготовка до публікації багатотомної бібліографії польської історії. Її поява значною мірою — результат роботи наукового семінару, очолюваного Фінкелем. Вчений також підтримував академічні традиції, закладені вчителем — Ксаверієм Ліске. Широко залучав до наукової роботи студентську молодь, формував студентські наукові гуртки. Лекції Фінкеля слухав видатний український географ Степан Рудницький.

«Була це шляхотна людина, вчений ідеаліст, що не робив ніякої ріжниці між українською та польською наукою; зовсім вимираючий нині тип між професорами Львівського університету».

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1876 [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1876. — S. 38. (пол.)
  3. Księga adresowa Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik I [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów : Wydawca i właściciel Fr. Reichman, 1897. — S. 23. (пол.)
  4. Посмертні згадки. Проф. Людвик Фінкель // Діло. — 1930. — Ч. 242 (30 жовтня). — С. 6.

Джерела

  • О. Осередчук Людвік Фінкель — засновник та перший директор архіву Львівського Університету [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Тельвак В. В. Фінкель Людвік [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 303. — .
  • Biogramy uczonych polskich: materiały o życiu i działalności członków AU w Krakowie, TNW, PAU, PAN. Cz. 1. Nauki społeczne. — Z. 1: A-J / oprac. Andrzej Śródka, Paweł Szczawiński. — Wrocław; Warszawa: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1983.
  • Cała A., Węgrzynek H., Zalewska G. Historia i kultura Żydów polskich. Słownik. — Warszawa: Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, 2000. — 400 s. — . (пол.)
  • Halecki O. Ludwik Finkel jako historyk ostatnich Jagiellonów // Kwartalnik Historyczny. — № 45 (1931). — S. 235—253.
  • Hoszowska M. Ludwik Finkel i Akademia Umiejętności: z dziejów współpracy naukowej Lwowa i Krakowa na przełomie XIX i XX wieku [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.]. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2011. — 217 s. — . (пол.)
  • Hoszowska M. Szymon Askenazy i jego korespondencjaz Ludwikiem Finklem. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2013. — 387 s. — . (пол.)
  • Hoszowska M. Listy Kazimierza Twardowskiego do Ludwika Finkla [Архівовано 10 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Galicja. Studia i materiały. — nr 2. — 2016. — S. 299—346. (пол.)
  • Nowak A. Złote lata Bibliografii Polskiej. Ludwik Finkel i jego dzieło. — Warszawa: Stowarzyszenie Bibliotekarzy Polskich, 1977. — 193 s. (пол.)
  • Wałęga A. Finkel Ludwik Michał Emanuel (1858—1930), pseud. Ludwik Warnicki // Słownik biograficzny polskiej historii wychowania. Praca zbiorowa pod red. Andrzeja Meissnera i Władysławy Szulakiewicz; Towarzystwo Historii Edukacji. — Toruń: Adam Marszałek, 2008. — S. 230—235. — . (пол.)

Посилання

  • Ludwik Finkel (1858—1930) [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.] (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudvik Mihal Emanuel Finkel pol Ludwik Michal Emanuel Finkel 20 bereznya 1858 Burshtin nini Ivano Frankivska oblast 24 zhovtnya 1930 Lviv predstavnik lvivskoyi naukovoyi shkoli polskih istorikiv XIX stolittya bibliograf profesor i rektor Lvivskogo universitetu 1911 1912 Uchen Francishka Ksaveriya Liske Kerivnik kafedri avstrijskoyi istoriyi Lvivskogo universitetu 1892 1918 na yakij zminiv na cij posadi ukrayinskogo istorika Izidora Sharanevicha Avtor koncepciyi polskogo zasnuvannya Lvivskogo universitetu ta bagatotomnoyi bibliografiyi polskoyi istoriyi Lyudvik Finkelpol Ludwik FinkelNarodivsya20 bereznya 1858 1858 03 20 1 Burshti n Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer24 zhovtnya 1930 1930 10 24 1 72 roki Lviv Lvivske voyevodstvo Polska RespublikaPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnististorik politikAlma materLNU im I FrankaZakladLNU im I FrankaPosadaposol do Galickogo sejmu d VchiteliKsaverij LiskeChlenstvoPolske naukove tovaristvo u Lvovi Istorichne tovaristvo u LvoviNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij hrest iz zirkoyu Lyudvik Finkel u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Burshtini v rodini dribnogo uryadovcya sudovogo ad yunkta Yakuba Finkelya i Anni Varnickoyi Navchavsya u narodnij shkoli v Grimajlovi nini Ternopilska oblast ta u derzhavnij gimnaziyi v Ternopoli zokrema v 1876 roci zakinchiv VII klas Vid 1877 do 1881 roku vivchav istoriyu filosofiyu ta istoriyu literaturi u Lvivskomu universiteti U 1882 roci zdobuv stupin doktora filosofiyi Vdoskonalyuvav znannya v universitetah Berlina i Parizha u 1882 1884 rokah Deyakij chas pracyuvav u lvivskih arhivah a vid 1885 roku pracyuvav u Vishij silskogospodarskij shkoli v Dublyanah vikladachem novitnoyi istoriyi Polshi Vid 1892 roku i do samoyi smerti diyalnist profesora Finkelya pov yazana z Lvivskim universitetom Meshkav v budinku na vulici Horonshizna 25 nini vulicya Chajkovskogo Lyudvik Finkel vidijshov u zasviti 24 zhovtnya 1930 roku na 73 mu roci zhittya Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 73 Najvazhlivishi naukovi praci Vibori Leshinskogo v 1704 roci pol Elekcja Leszczynskiego w roku 1704 1884 Okopi Svyatoyi Trijci pol Okopy sw Trojcy 1889 Napad tatar na Lviv u 1695 roci pol Napad Tatarow na Lwow w roku 1695 1890 Konstituciya 3 travnya pol Konstytucja 3 Maja 1891 Varshavske gercogstvo pol Ksiestwo warszawskie 1893 Istoriya Lvivskogo universitetu pol Historya Uniwersytetu Lwowskiego 1894 2 tomi u spivavtorstvi zi Stanislavom Stazhinskim Vibori Zhigmonta I pol Elekcja Zygmunta I 1910 Istoriya Lvivskogo universitetu 1894 roku u spivavtorstvi iz Stanislavom Stazhinskim Lyudvik Finkel vidav istoriyu Lvivskogo universitetu pri napisanni yakoyi vikoristav maksimalno dostupnu kilkist arhivnih materialiv Na chas pributtya imperatora Franca Josifa I do Lvova na oficijne vidkrittya medichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu monografiyu vidano j podarovano monarhu Dosi cya robota zalishayetsya najpovnishim doslidzhennyam istoriyi lvivskogo vishogo navchalnogo zakladu do 1880 h pp vona mistila takozh hroniku podij do 1894 Klyuchove znachennya nova koncepciya peredistoriyi Lvivskogo universitetu yaka z odnogo boku sprostovuvala pangermanski pretenziyi z drugogo ignoruvala ukrayinskij format jogo rozvitku nagoloshuyuchi vinyatkovo na polskosti universitetu Lyudvik Finkel gruntuvav novu koncepciyu istoriyi universitetu na privileyi polskogo korolya Yana Kazimira Toj nadav yih Lvivskij akademiyi yezuyitiv zgidno z privileyem pislya 1661 roku cej osvitnij zaklad isnuvav same pid takoyu nazvoyu Finkel vvazhav akademiyu universitetom de fakto Lyudvik Finkel svidchiv na pochatku XVIII stolittya akademiyu vidviduvalo blizko 800 studentiv Rozdil pro peredavstrijsku istoriyu universitetu Finkel zakinchiv vislovom polskogo prosvitnika Gugo Kollontaya Tam nagoloshuvalosya na vazhlivosti ciyeyi ustanovi v period sho pereduvav podilovi Rechi Pospolitoyi Beruchi do uvagi vruchennya doktorskih stupeniv kolegiyi Lvova i Poznani mozhna uvazhati universitetami i na zagal takimi voni i vvazhayutsya Avtor takim chinom zbudiv diskusiyu pro datu zasnuvannya Tadeush Vojcehovskij stav pershim z rektoriv Lvivskogo universitetu yaki u svoyih inavguracijnih promovah kazhuchi pro jogo zasnuvannya ne zaperechuvali zagalom roli cisarya Josifa II odnak posilalisya na privilej polskogo korolya Yana Kazimira Istoriya Lyudvika Finkelya viklik ukrayinskij galickij gromadi yaka vela borotbu za nacionalnij Lvivskij universitet Zokrema 1912 roku gazeta Dilo opublikuvala seriyu statej u yakih namagalasya dovesti nedorechnist dati zasnuvannya universitetu vidstoyuvanoyi polyakami Koristuyuchis drukovanimi dzherelami ta istorichnimi pracyami ukrayinski avtori piddavali sumnivu obgruntovanist dati 1661 rik i stverdzhuvali yedinim gidnim doviri zasnovnikom Lvivskogo universitetu ye avstrijskij cisar Josif II Same 1912 roku pochalisya polsko ukrayinski peregovori pro stvorennya okremogo ukrayinskogo universitetu sho zmusilo ukrayinciv shukati pidtrimku u oficijnogo Vidnya Ukrayinci na comu ne zupinilisya Zgidno z inshoyu statteyu nadrukovanoyu u gazeti Dilo vid samogo zasnuvannya Lvivskij universitet priznachavsya dlya ukrayinciv Yak dokaz navodilosya tverdzhennya pro utvorennya za dozvolom Josifa II Studium ruthenum ta nayavnist v universiteti dvoh kafedr ukrayinskoyi movi i tilki odniyeyi kafedri polskoyi movi Take stanovishe zberigalosya do 1871 roku koli obom movam bulo nadano status mov vikladannya sho dalo zmogu polyakam uzurpuvati kontrol nad universitetom Ocinka diyalnosti Odnak najbilshij zdobutok Finkelya pidgotovka do publikaciyi bagatotomnoyi bibliografiyi polskoyi istoriyi Yiyi poyava znachnoyu miroyu rezultat roboti naukovogo seminaru ocholyuvanogo Finkelem Vchenij takozh pidtrimuvav akademichni tradiciyi zakladeni vchitelem Ksaveriyem Liske Shiroko zaluchav do naukovoyi roboti studentsku molod formuvav studentski naukovi gurtki Lekciyi Finkelya sluhav vidatnij ukrayinskij geograf Stepan Rudnickij Bula ce shlyahotna lyudina vchenij idealist sho ne robiv niyakoyi rizhnici mizh ukrayinskoyu ta polskoyu naukoyu zovsim vimirayuchij nini tip mizh profesorami Lvivskogo universitetu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sprawozdanie C K Wyzszego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1876 Arhivovano 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Lwow 1876 S 38 pol Ksiega adresowa Stol Miasta Lwowa Rocznik I Arhivovano 29 sichnya 2021 u Wayback Machine Lwow Wydawca i wlasciciel Fr Reichman 1897 S 23 pol Posmertni zgadki Prof Lyudvik Finkel Dilo 1930 Ch 242 30 zhovtnya S 6 DzherelaO Oseredchuk Lyudvik Finkel zasnovnik ta pershij direktor arhivu Lvivskogo Universitetu Arhivovano 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Telvak V V Finkel Lyudvik Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 303 ISBN 978 966 00 1359 9 Biogramy uczonych polskich materialy o zyciu i dzialalnosci czlonkow AU w Krakowie TNW PAU PAN Cz 1 Nauki spoleczne Z 1 A J oprac Andrzej Srodka Pawel Szczawinski Wroclaw Warszawa Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1983 Cala A Wegrzynek H Zalewska G Historia i kultura Zydow polskich Slownik Warszawa Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne 2000 400 s ISBN 83 02 07813 1 pol Halecki O Ludwik Finkel jako historyk ostatnich Jagiellonow Kwartalnik Historyczny 45 1931 S 235 253 Hoszowska M Ludwik Finkel i Akademia Umiejetnosci z dziejow wspolpracy naukowej Lwowa i Krakowa na przelomie XIX i XX wieku Arhivovano 12 kvitnya 2018 u Wayback Machine Rzeszow Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego 2011 217 s ISBN 978 83 7338 664 8 pol Hoszowska M Szymon Askenazy i jego korespondencjaz Ludwikiem Finklem Rzeszow Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego 2013 387 s ISBN 978 83 7338 924 3 pol Hoszowska M Listy Kazimierza Twardowskiego do Ludwika Finkla Arhivovano 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine Galicja Studia i materialy nr 2 2016 S 299 346 pol Nowak A Zlote lata Bibliografii Polskiej Ludwik Finkel i jego dzielo Warszawa Stowarzyszenie Bibliotekarzy Polskich 1977 193 s pol Walega A Finkel Ludwik Michal Emanuel 1858 1930 pseud Ludwik Warnicki Slownik biograficzny polskiej historii wychowania Praca zbiorowa pod red Andrzeja Meissnera i Wladyslawy Szulakiewicz Towarzystwo Historii Edukacji Torun Adam Marszalek 2008 S 230 235 ISBN 978 83 7441 580 4 pol PosilannyaLudwik Finkel 1858 1930 Arhivovano 6 lyutogo 2021 u Wayback Machine pol

Дата публікації:
Топ